Постанова

від 29.03.2012 по справі 27/28-16/337

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2012 № 27/28-16/337

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Борисе нко І.В.

суддів: Доманської М. Л.

Новікова М.М.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу заступ ника Генерального прокурора України

на рішення Господа рського суду міста Києва від 15.12.2011

та ухвалу Господа рського суду міста Києва від 15.12.2011

у справі № 27/28-1 6/337 (головуючий суддя Ярмак О.М. )

за позовом заступника Гене рального прокурора України в інтересах держави в особі

Мініст ерства інфраструктури Украї ни

до 1. Фонду державного майна України

2. Товари ства з обмеженою відповідаль ністю

«Мико лаївський глиноземний завод »

3. Микола ївської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Державн е підприємство «Миколаївськ ий морський торгівельний пор т»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідач а

Товари ство з обмеженою відповідаль ністю

«Компа нія «Алюміній України»

про визнання права власності на об' єкти незав ершеного будівництва

за участю представників ст орін:

прокурор Красножон О.М . - прокурор відділу Ген. прок уратури України

від позивача ОСО БА_1 - дов. № 3617/15/14-11 від 12.08.2011

від відповідача-1 ОСО БА_2 - дов. № 387 від 09.11.2011

від відповідача-2 ОСО БА_3 - дов. № 3127/101-05-117-05 від 05.10.2011

від відповідача-3 не з' явився

від третьої особи на сторон і

позивача ОСОБА_4 - дов. № 09/60 від 03.11.2011

від третьої особи на сторон і

відповідача ОСОБА_5 - дов. № 198 від 02.10.2011

ВСТАНОВИВ:

Заступник Генерального пр окурора України у травні 2003 ро ку звернувся до Господарсько го суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі М іністерства інфраструктури України (надалі - позивач) до Ф онду державного майна Україн и (надалі - відповідач-1), Това риства з обмеженою відповіда льністю «Миколаївський глин оземний завод» (надалі - відпо відач-2) та Миколаївської місь кої ради (надалі - відповіда ч-3) про визнання права державн ої власності на майно недобу дованих причалів № 6, 7 і 31 Дніпр о-Бузького морського порту т а передачу його у сферу управ ління Міністерства транспор ту України з наступним закрі пленням за портом.

До прийняття рішення по спр аві прокурором було подано к лопотання № 7/2-64вих-03 від 10.07.2003 про зміну і доповнення позову, у в ідповідності до якого останн ій просить суд:

- визнати недійсними наказ Ф онду державного майна Україн и № 18-АТ від 06.08.1997 і додаток до нак азу з переліком нерухомого м айна, що вноситься до статутн ого фонду ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», у частин і переліку споруд Дніпро - Буз ького морського порту (інвен тарні номери 20000022, 20000023, 20000024, 20000029, 20000035, 2000 0036, 20000037) як таких, що не відповіда ють вимогам статті 5 Закону Ук раїни «Про приватизацію держ авного майна»;

- визнати право державної вл асності України на недобудов ані причали Дніпро-Бузького морського порту № 6 (для переро бки глинозему), 7 (для переробк и червоного шламу), 31 (для перер обки патоки та генеральних в антажів) та належність їх до с фери управління Мінтрансу Ук раїни;

- визнати право державної вл асності України на споруди Д ніпро-Бузького морського пор ту (автомобільні шляхи, підкр анову колію, з' єднувач залі зничного полотна, залізничні колії до першого розгалужен ня за межами території порту ), які відповідно до ст. 5 Закону України «Про приватизацію д ержавного майна» не підлягаю ть приватизації, але були вне сені до статутного фонду ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», та належність їх до сф ери управління Міністерства транспорту України.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 28.07.2003 у спра ві № 27/28 позовні вимоги задовол ено частково; визнано недійс ним наказ Фонду державного м айна України від 16.07.1997 № 5-ПП “Про затвердження плану приватиз ації ОП “Миколаївський глино земний завод” в частині вклю чення до плану приватизації об' єкту незавершеного буді вництва “Реконструкція ДБМ П” (недобудовані причали 6, 7, 31) в артістю 2 805 450 грн., визнавши прав о державної власності на це м айно, визнано недійсним нака з Фонду державного майна Укр аїни від 06.08.1997 р. № 18-АТ в частині з атвердження додатку в частин і об' єктів Дніпро-Бузького морського порту з інвентарни ми номерами: 20000022 (підкранний шл ях), 20000023 (з' єднувач залізнично го полотна), 20000024 (автошляхи всер едині об' єктів), 20000029 (під' їзн і дороги до територій), 20000035 (вну трішні об' їзні дороги), 20000036 (за лізничні шляхи до КГХ), 20000037 (шля хи від залізниці до порту на т ериторії заводу), визнавши пр аво державної власності на ц е майно; в задоволенні позовн их вимог в частині визначенн я належності спірних об' єкт ів до сфери управління Мініс терства транспорту України в ідмовлено.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 13.11.2003 у справі № 27/28 в част ині задоволення позовних вим ог про визнання недійсним на казу Фонду державного майна України від 16.07.1997 № 5-ПП “Про зат вердження плану приватизаці ї ОП “Миколаївський глинозем ний завод” в частині включен ня до плану приватизації об' єкту незавершеного будівниц тва “Реконструкція ДБМП” (не добудовані причали 6, 7, 31) варті стю 2 805 450 грн., визнання права де ржавної власності на це майн о, визнання недійсним наказ Ф ДМ України від 06.08.1997 р. № 18-АТ в час тині затвердження додатку в частині об' єктів Дніпро-Буз ького морського порту з інве нтарними номерами: 20000022 (підкра нний шлях), 20000023 (з' єднувач залі зничного полотна), 20000024 (автошля хи всередині об' єктів), 20000029 (пі д' їзні дороги до територій) , 20000035 (внутрішні об' їзні дорог и), 20000036 (залізничні шляхи до КГХ ), 20000037 (шляхи від залізниці до по рту на території заводу), визн ання права державної власнос ті на це майно - скасовано та в задоволенні зазначених позо вних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господа рського суду України від 29.01.2004 у справі № 27/28 постанову Київськ ого апеляційного господарсь кого суду від 13.11.2003 скасовано, р ішення Господарського суду м іста Києва від 28.08.2003 залишено бе з змін.

Постановою Господарського суду міста Києва від 08.11.2006 (зали шена без змін ухвалою Київсь кого апеляційного господарс ького суду від 23.01.2007) заява TOB «Ко мпанія «Алюміній України» пр о перегляд рішення за новови явленими обставинами залише на без задоволення.

Ухвалою Київського апеляц ійного господарського суду в ід 23.01.2007 постанову від 08.11.2006 залиш ено без змін, а апеляційну ска ргу без задоволення.

Постановою Верховного суд у України від 26.08.2008 постанову Ви щого господарського суду Укр аїни від 29.01.04 у справі № 27/28, поста нову Київського апеляційног о господарського суду від 13.11.20 03 та рішення Господарського с уду міста Києва від 28.07.2003 скасов ано, а справу передано на нови й розгляд до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Вищого адміністра тивного суду України від 12.02.2009 к асаційне провадження на пост анову Господарського суду мі ста Києва від 08.11.2006 та постанову Київського апеляційного гос подарського суду від 23.01.2007 закр ито.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 18.05.2009 справу № 27/28 прийнято до провадження т а присвоєно їй № 27/28-16/337.

05.12.2011 заступником Генерально го прокурора України до Госп одарського суду міста Києва була подана заява про уточне ння предмету позову від 02.12.2011 № 05/1/2/-56/6-07, у відповідності до якої , окрім раніше заявлених вимо г, були заявлені вимоги:

- про визнання недійсним на казу Фонду державного майна України від 14.10.1996 № 42-04 «Про оцінк у майна орендного підприємст ва «Миколаївський глиноземн ий завод» у частині включенн я до акта оцінки в якості майн а, що підлягає приватизації, о б'єктів незавершеного будівн ицтва: недобудованих причалі в № 6 (для переробки глинозему) , № 7 (для переробки червоного ш ламу), № 31 (для переробки патоки та генеральних вантажів), та с поруд Дніпро-Бузького (Микол аївського) морського торгове льного порту (підкранний шля х, з'єднувач залізничного пол отна, автошляхи всередині об 'єкта, під'їзні дороги до терит орій, внутрішні об'їзні дорог и, залізничні шляхи до КГХ, шля хи від залізниці до порту на т ериторії заводу);

- про визнання недійсним на казу Фонду державного майна України від 16.07.1997 №5-ПП "Про затве рдження плану приватизації д ержавної частки майна орендн ого підприємства "Миколаївсь кий глиноземний завод" та Пла ну приватизації державної ча стки майна орендного підприє мства "Миколаївський глинозе мний завод" в частині включен ня до плану приватизації об'є ктів незавершеного будівниц тва "Реконструкція ДБМП": недо будованих причалів № 6 (для пер еробки глинозему), № 7 (для пере робки червоного шламу), № 31 (для переробки патоки та генерал ьних вантажів), та споруд Дніп ро-Бузького (Миколаївського) морського порту (інвентарні номери 20000022, 20000023, 20000024, 20000029, 20000035, 20000036, 20000037);

- про визнання недійсними ст атутів ВАТ «Миколаївський гл иноземний завод» і TOB «Миколаї вський глиноземний завод» у частині формування статутно го фонду за рахунок вартості об'єктів незавершеного буді вництва «Реконструкція ДБМП » (недобудованих причалів №№ 6, 7, 31) та споруд Дніпро-Бузького (Миколаївського) морського т орговельного порту (підкранн ого шляху, з'єднувача залізни чного полотна, автошляхів вс ередині об'єкта, під'їзних дор іг до територій, внутрішніх о б'їзних доріг, залізничних шл яхів до КГХ, шляхів від залізн иці до порту на території зав оду - інвентарні номери 20000022, 20000023, 20000024, 20000029, 20000035, 20000036, 20000037).

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 15.12.2011 заява з аступника Генерального прок уратура України про уточненн я предмету позову від 02.12.2011 (з до даними до неї документами) по вернута без розгляду на підс таві п. 5 ст. 63 ГПК України.

Рішенням Господарського с уду міста Києва від 15.12.2011 у спра ві № 27/28-16/337 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване ти м, що позовні вимоги задоволе нню не підлягають відповідно до положень ст.6 ЦК УРСР, ст.16 ЦК України, виходячи з того, що, о скільки держава в особі Фонд у державного майна України р озпорядилась належним їй май ном шляхом передачі спірного майна у власність ВАТ «Микол аївський глиноземний завод» на підставі правочину (устан овчого договору), то, якщо, на д умку позивача, відчуження ць ого майна відбулось з поруше нням вимог законодавства про приватизацію, він вправі ста вити питання про визнання ві дповідного правочину недійс ним та повернення спірного м айна за правилами глави 3 ЦК УР СР, а не визнання права власно сті на нього.

Заступник Генерального пр окурора України, не погоджую чись з вказаним рішенням суд у, звернувся до Київського ап еляційного господарського с уду з апеляційною скаргою № 05/1/2-25616-07 від 05.01.2012 (з урахува нням уточнень до неї), у відпов ідності до якої просить скас увати рішення Господарськог о суду міста Києва від 15.12.2011 та у хвалу Господарського суду мі ста Києва від 15.12.2011 у справі № 27/28-1 6/337 та прийняти нове рішення пр о задоволення позову та заяв и про уточнення предмета поз ову від 02.12.2011.

Апеляційна скарга мотивов ана тим, що місцевим судом оск аржувані рішення та ухвалу б уло прийнято з порушенням но рм матеріального та процесуа льного права.

Апелянт стверджує, що, відмо вляючи у задоволенні позову, суд помилково виходив з того , що основним первісним право встановлюючим документом (як ий визначив підстави переход у спірного державного майна у власність відповідача) є ус тановчий договір, який у судо вому порядку недійсним не ви знаний, оскільки підставою ф ормування статутного фонду г осподарського товариства (ст вореного в процесі приватиза ції в частині внеску державн ого майна) є рішення органу пр иватизації про створення тов ариства та статут товариства , а тому прокурором обґрунтов ано ставиться питання про ви знання недійсним наказу Фонд у державного майна України в ід 06.08.1997 № 18-АТ (яким затверджений установчий договір та стату т відповідача-2).

Прокурор також стверджує, щ о з набранням чинності Цивіл ьним кодексом України догові р про створення (заснування) а кціонерного товариства не ре гулює відносини між акціонер ами товариства при здійсненн і його діяльності і припиняє свою дію після досягнення ме ти - створення та державної реєстрації товариства. На ду мку апелянта, у суду першої ін станції не було жодних переш код для визнання недійсними спірних наказів Фонду держав ного майна України та визнан ня за державою права власнос ті на споруди Миколаївського морського порту та об' єкти незавершеного будівництва ( причали). Крім того, апелянт ст верджує, що судом першої інст анції при прийнятті оскаржув аного рішення безпідставно н е застосовано до спірних пра вовідносин Закон України «Пр о приватизацію державного ма йна».

Від відповідача-1 надійшов в ідзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апел янта заперечує та просить ап еляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місце вого суду - без змін.

Від відповідача-2 надійшов в ідзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апел янта заперечує та просить ап еляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місце вого суду - без змін.

Від відповідача-3 надійшов в ідзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд прийня ти рішення по справі у відпов ідності до вимог чинного зак онодавства на підставі наявн их доказів.

Від третьої особи на сторон і позивача надійшов відзив н а апеляційну скаргу, в якому в она просить апеляційну скарг у прокурора задовольнити, ск асувати рішення та ухвалу Го сподарського суду міста Києв а від 15.12.2011 та прийняти нове ріш ення про задоволення позову (з урахуванням змін уточненн я предмету позову від 02.12.2011).

Від третьої особи на сторон і відповідача надійшов відзи в на апеляційну скаргу, в яком у вона проти доводів апелянт а заперечує та просить апеля ційну скаргу залишити без за доволення, а рішення місцево го суду - без змін.

Прокурор в судовому засіда нні апеляційну скаргу підтри мав та просив її задовольнит и.

Представник позивача у суд овому засіданні апеляційну с каргу прокурора підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідача- 1, відповідача-2 у судовому зас іданні проти апеляційної ска рги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи на стороні позивача в судово му засіданні апеляційну скар гу підтримав та просив її зад овольнити.

Представник третьої особи на стороні відповідачів в су довому засіданні проти апеля ційної скарги заперечував та просив відмовити в її задово ленні.

Представник відповідача-3 в судове засідання не з' явив ся, проте, від відповідача-3 на дійшло клопотання від 22.03.2012 про розгляд справи за відсутнос ті його представника.

У судовому засіданні 20.03.2012 су дом на підставі ч.3 ст.77 ГПК Укра їни було оголошено перерву д о 29.03.2012.

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, заслухавши поя снення прокурора та представ ників сторін, дослідивши ная вні матеріали справи, колегі я суддів дійшла висновку, що а пеляційна скарга задоволенн ю не підлягає з огляду на наст упне.

Як вбачається з матеріалів справи, до прийняття місцеви м судом рішення по справі 05.12.2011 заступником Генерального пр окурора України до Господарс ького суду міста Києва була п одана заява про уточнення пр едмету позову від 02.12.2011 за № 05/1/2/-56/6 -07, у відповідності до якої, окр ім раніше заявлених вимог, бу ли додатково заявлені вимоги про визнання частково недій сними наказів Фонду державн ого майна України від 14.10.1996 № 42-04 «Про оцінку майна орендного підприємства «Миколаївськи й глиноземний завод», від 16.07.199 7 №5-ПП "Про затвердження плану приватизації державної част ки майна орендного підприємс тва "Миколаївський глиноземн ий завод" та Плану приватизац ії державної частки майна ор ендного підприємства "Микола ївський глиноземний завод", а також про визнання частково недійсними статутів ВАТ «Ми колаївський глиноземний зав од» і TOB «Миколаївський глиноз емний завод».

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 15.12.2011 заява з аступника Генерального прок уратура України про уточненн я предмету позову від 02.12.2011 з до даними до неї документами по вернута без розгляду на підс таві п.5 ст.63 ГПК України.

Ухвала місцевого суду моти вована тим, що поданою заявою позивача фактично змінює і п редмет і підставу первісного позову, пред' явивши нові ви моги, які можуть бути предмет ом окремого позову.

Зазначена ухвала суду оска ржена апелянтом разом з ріше нням суду від 15.11.2011 з підстав по рушення судом першої інстанц ії норм процесуального права . На думку апелянта, помилкови м є повернення без розгляду з аяви прокурора про уточнення предмету позову на підставі п.5 ст.63 ГПК України, оскільки н аведеною нормою передбачено лише повернення позовної за яви з підстав порушення прав ил об' єднання позовних вимо г, однак, при подачі вказаної з аяви від 02.12.2011 про уточнення пре дмета позову такого порушенн я прокурором допущено не бул о.

Судова колегія з наведеним твердженням апелянта не пог оджується з огляду на наступ не.

Згідно п.3.10 постанови Пленум у Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосуван ня Господарського процесуал ьного кодексу України судами першої інстанції» передбаче ні частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшит и або зменшити розмір позовн их вимог, відмовитись від поз ову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом п ершої інстанції. Під збільше нням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або з меншення кількісних показни ків за тією ж самою вимогою, як у було заявлено в позовній за яві.

У п.3.11 названої постанови Пле нуму Вищого господарського с уду України вказано, що Госпо дарським процесуальним коде ксом України, зокрема, статте ю 22 цього Кодексу, не передбач ено права позивача на поданн я заяв (клопотань) про «доповн ення» або «уточнення» позовн их вимог, або заявлення «дода ткових» позовних вимог і т.п. Т ому, в разі надходження до гос подарського суду однієї із з азначених заяв (клопотань), ос танній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретни х обставин справи, повинен ро зцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) п озову, чи

- збільшення або зменшення р озміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадкі в позивачем має бути додержа но правил вчинення відповідн ої процесуальної дії, а недот римання ним таких правил тяг не за собою процесуальні нас лідки, передбачені ГПК та заз начені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майно вого характеру. Якщо в заяві п озивача йдеться про збільшен ня розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання неді йсним ще одного акта крім тог о, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то факти чно також йдеться про поданн я іншого позову.

Як вбачається з матеріалів справи, первісні вимоги, заяв лені прокурором, стосуються: визнання недійсним наказу Ф онду державного майна Україн и № 18-АТ від 06.08.1997 і додатку до нак азу з переліком нерухомого м айна, що вноситься до статутн ого фонду ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», у частин і переліку споруд Дніпро- Буз ького морського порту (інвен тарні номери 20000022, 20000023, 20000024, 20000029, 20000035, 2000 0036, 20000037) як таких, що не відповіда ють вимогам ст.5 Закону Україн и «Про приватизацію державно го майна»; визнання права дер жавної власності України на недобудовані причали Дніпро -Бузького морського порту № 6 ( для переробки глинозему), 7 (дл я переробки червоного шламу) , 31 (для переробки патоки та ген еральних вантажів) та належн ість їх до сфери управління М інтрансу України; визнання п рава державної власності Укр аїни на споруди Дніпро-Бузьк ого морського порту (автомоб ільні шляхи, підкранову колі ю, з' єднувач залізничного п олотна, залізничні колії до п ершого розгалуження за межам и території порту), які відпов ідно до ст.5 Закону України «Пр о приватизацію державного ма йна» не підлягають приватиза ції, але були внесені до стату тного фонду ВАТ «Миколаївськ ий глиноземний завод», та нал ежності їх до сфери управлін ня Міністерства транспорту У країни.

Викладені в заяві про уточн ення предмету позову вимоги прокурора стосуються визнан ня частково недійсними інших наказів Фонду державного ма йна України, а також визнання частково недійсними статуту ВАТ «Миколаївський глинозем ний завод» та статуту ТОВ «Ми колаївський глиноземний зав од» та заявлені ці вимоги, окр ім іншого, з підстав статей 21 т а 393 ЦК України.

Таким чином, у поданій проку рором заяві про уточнення пр едмета позову фактично також йдеться про подання іншого (д одаткового) позову.

З урахуванням вищенаведен ого, судова колегія дійшла ви сновку про правильність та о бґрунтованість висновку міс цевого суду про повернення б ез розгляду заяви прокурора про уточнення предмету позов у від 02.12.2011 на підставі п.5 ст.63 ГПК України.

Відповідно до ст.101 ГПК Украї ни у процесі перегляду справ и апеляційний господарський суд за наявними у справі і дод атково поданими доказами пов торно розглядає справу. Дода ткові докази приймаються суд ом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суд у першої інстанції з причин, щ о не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі .

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядают ься вимоги, що не були предмет ом розгляду в суді першої інс танції.

Таким чином, судом апеляцій ної інстанції переглядаєтьс я рішення суду першої інстан ції, яке прийнято за наслідка ми розгляду позовних вимог з аступника Генерального прок урора України (з врахуванням клопотання від 10.07.2003) про:

- визнання недійсними наказ у Фонду державного майна Укр аїни № 18-АТ від 06.08.1997 і додатку до наказу з переліком нерухомо го майна, що вноситься до стат утного фонду ВАТ «Миколаївсь кий глиноземний завод», у час тині переліку споруд Дніпро - Бузького морського порту (ін вентарні номери 20000022, 20000023, 20000024, 20000029, 20 000035, 20000036, 20000037) як таких, що не відпов ідають вимогам статті 5 Закон у України «Про приватизацію державного майна»;

- визнання права державної в ласності України на недобудо вані причали Дніпро-Бузького морського порту № 6 (для перер обки глинозему), 7 (для перероб ки червоного шламу), 31 (для пере робки патоки та генеральних вантажів) та належність їх до сфери управління Мінтрансу України;

- визнання права державної в ласності України на споруди Дніпро-Бузького морського по рту (автомобільні шляхи, підк ранову колію, з' єднувач зал ізничного полотна, залізничн і колії до першого розгалуже ння за межами території порт у), які відповідно до ст. 5 Закон у України «Про приватизацію державного майна» не підляга ють приватизації, але були вн есені до статутного фонду ВА Т «Миколаївський глиноземни й завод», та належність їх до с фери управління Міністерств а транспорту України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що недобудовані причали є невід' ємною частиною нер ухомого майна ДБМП, яке належ ить до державної власності. М айно недобудованих причалів згідно зі ст. 17 Закону України «Про приватизацію державног о майна» не могло бути включе но до статутного фонду ВАТ «М ГЗ», як майно, щодо якого перед бачений особливий порядок пр иватизації. Згідно з розпоря дженням Кабінету Міністрів У країни від 18.01.2001 № 8-р це майно пер едається у сферу управління Міністерства транспорту Укр аїни та мало бути закріплене за ДП «МДА ДБМП», а зараз за по ртом, на праві повного господ арського відання як невід' є мна частина комплексу нерухо мого майна Дніпро - Бузького морського порту. Документи, н адані Фондом державного майн а України, не є правовстановл юючими, а перелік нерухомого майна, що передається до стат утного фонду ВАТ «МГЗ», який з атверджений спірним наказом ФДМУ № 18-АТ від 06.08.1997, суперечить чинному законодавству у час тині внесення до статутного фонду ВАТ «МГЗ» споруд Дніпр о-Бузького морського порту, п риватизація яких суперечить ст.5 Закону України «Про прива тизацію державного майна».

Судова колегія дійшла висн овку, що місцевим судом підст авно та обґрунтовано відмовл ено у задоволенні позовних в имог з огляду на наступне.

Державне підприємство «Ми колаївський глиноземний зав од» (надалі - ДП “МГЗ”), до скл аду якого як структурний під розділ увійшов Дніпро-Бузьки й морський порт, було зареєст ровано рішенням Виконавчого комітету Миколаївської місь кої ради від 03.10.1991.

Рішенням Вищого арбітражн ого суду України від 24.05.1994 у спр аві № 244/6 за позовом організац ії орендарів Миколаївського глиноземного заводу до Фонд у державного майна України т а Мінпрому України про спону кання укласти договір оренди , встановлено, що завод і порт складають разом єдиний ціліс ний майновий комплекс, порт п обудований для обслуговуван ня господарської діяльності заводу. Вказаним рішенням су д визнав укладеним з 24.05.1994 догов ір оренди майна з викупом ціл існого майнового комплексу з аводу, включаючи майно, яке ви користовується Дніпро-Бузьк им морським портом, між орган ізацією орендарів Миколаївс ького глиноземного заводу та Фондом державного майна Укр аїни.

Наказом Фонду державного м айна України від 16.07.1997 за № 5-ПП «П ро затвердження плану приват изації ОП “Миколаївський гли ноземний завод» згідно розпо рядження Кабінету Міністрів України від 26.05.1997 № 279-р було затв ерджено план приватизації ор ендного підприємства «Микол аївський глиноземний завод» , яким було визначено спосіб п риватизації майна Орендного підприємства “Миколаївськи й глиноземний завод” шляхом його перетворення у відкрите акціонерне товариство та ро зміщення його акцій між засн овниками товариства пропорц ійно розміру їх вкладів у ста тутний фонд цього товариства .

Фондом державного майна Ук раїни було видано наказ від 06. 08.1997 за № 18-АТ «Про створення на б азі орендного підприємства “ Миколаївський глиноземний з авод» Відкритого акціонерно го товариства», яким затверд жено установчий договір про створення ВАТ “МГЗ”, його ста тут та перелік нерухомого ма йна, що передане до статутног о фонду ВАТ “МГЗ”.

Обгрунтування позовних ви мог про визнання недійсним н аказу ФДМУ від 06.08.1997 за № 18-АТ та в изнання права державної влас ності на недобудовані причал и № 6, 7 та 31 та споруди Дніпро-Буз ького морського порту (автом обільні шляхи, підкранову ко лію, з' єднувач залізничного полотна, залізничні колії до першого розгалуження за меж ами території порту) фактичн о зводяться до порушення вим ог чинного законодавства при приватизації державного май на Миколаївського глиноземн ого заводу в частині роздерж авлення та передачі у власні сть відповідачу-2 спірного ма йна, яка відбулась у 1997 році. Пр и цьому, прокурор зазначає, що приватизація вказаного май на відбулась на підставі осп орюваного наказу ФДМУ № 18-АТ.

Судова колегія вважає поми лковим посилання апелянта в апеляційній скарзі на норми Цивільного кодексу України 2 004р., оскільки спірні правовід носини виникли в процесі при ватизації, що відбувалась у 199 7 році, а тому застосуванню під лягає чинне законодавство Ук раїни, що діяло станом на моме нт вчинення оспорюваних дій та прийняття спірного акту.

Відносини щодо приватизац ії державного майна на той ча с були врегульовані Законом України «Про приватизацію д ержавного майна», Декретом К абінету Міністрів України № 57-93 від 20.05.1993 «Про приватизацію ц ілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зд аних в оренду», постановою Ка бінету Міністрів України № 1099 від 11.09.1996 “Про затвердження пор ядку перетворення у процесі приватизації державних, орен дних підприємств і підприємс тв із змішаною формою власно сті у відкриті акціонерні то вариства”, Законом України “ Про господарські товариства ” (в редакціях, чинних на час і снування спірних правовідно син).

Відповідно до ст.17 Закону Ук раїни “Про приватизацію держ авного майна” приватизація з даних в оренду цілісних майн ових комплексів державних пі дприємств, організацій та їх структурних підрозділів, кр ім невеликих державних підпр иємств, здійснюється шляхом продажу належних державі акц ій відкритих акціонерних тов ариств (далі - товариства), зас нованих державними органами приватизації та орендарями. Після затвердження плану пр иватизації засновники у деся тиденний термін приймають рі шення про створення товарист ва, затверджують його статут і у встановленому порядку по дають документи до місцевого органу виконавчої влади для державної реєстрації товари ства. Плата за реєстрацію тов ариства не справляється. Ріш ення про створення товариств а є установчим договором.

При перетворенні орендних підприємств у відкриті акці онерні товариства його засно вниками виступають з боку де ржави відповідний державний орган приватизації, а з боку о рендаря - господарське товар иство, створене орендарями.

Згідно з частинами 4, 5 ст.17 наз ваного Закону до статутного фонду товариства вноситься д ержавне майно, здане в оренду (за винятком майна, що не підл ягає приватизації або щодо я кого встановлено особливий п орядок приватизації), та майн о, що є власністю орендаря. На вартість свого внеску оренда р отримує акції створеного т овариства. Продаж акцій, що на лежать державі, здійснюється державними органами привати зації згідно з законодавство м про приватизацію.

Отже, однією із форм приват изації є перетворення оренд них підприємств у відкриті а кціонерні товариства шляхо м продажу належних державі а кцій згідно з законодавством про приватизацію.

Статтею 4 Декрету Кабінету М іністрів України від 20.05.1993, № 57-93 « Про приватизацію цілісних ма йнових комплексів державних підприємств та їхніх структ урних підрозділів, зданих в о ренду» встановлено, що в стат утний фонд товариства вносит ься державне майно, здане в ор енду, і майно, що є власністю о рендаря і перебуває на балан сі підприємства, створеного орендарем.

Відповідно до ст.4 Закону Ук раїни “Про господарські това риства” акціонерні товарист ва створюються і діють на під ставі установчого договору і статуту. Установчі документ и, зокрема, повинні містити, ві домості про вид товариства, п редмет і цілі його діяльност і, склад засновників та учасн иків, розмір та порядок утвор ення статутного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.26 названо го Закону засновники акціоне рного товариства укладають м іж собою договір, що визначає порядок здійснення ними спі льної діяльності по створенн ю акціонерного товариства.

Згідно положень ч.1 ст.12 назва ного Закону товариство є вла сником майна, зокрема, переда ного йому засновниками і уча сниками у власність.

Отже, у відповідності до нав едених норм закону однією з п ідстав набуття акціонерним т овариством права власності н а майно є передача у статутни й фонд відповідного майна йо го засновниками.

Судом встановлено, що 06.08.1997 ро ку між засновниками відкрито го акціонерного товариства - Фондом державного майна Укр аїни та організацією орендар ів орендного підприємства “М иколаївський глиноземний за вод”, відповідно до вимог Зак ону України “Про господарськ і товариства”, Закону Україн и “Про приватизацію майна де ржавних підприємств”, Декрет у Кабінету Міністрів Україн и “Про приватизацію цілісних майнових комплексів державн их підприємств та їхніх стру ктурних підрозділів, зданих в оренду”, був укладений Уста новчий договір про створення Відкритого акціонерного то вариства “Миколаївський гли ноземний завод”, яким було ви значено порядок здійснення з асновниками спільної діяльн ості по створенню Відкритого акціонерного товариства “Ми колаївський глиноземний зав од”, утворено його статутний фонд, визначено види та варті сть майна, яке підлягає перед ачі учасниками договору в ст атутний фонд цього товариств а.

Пунктом 11 Установчого догов ору передбачено, що для забез печення діяльності товарист ва створюється статутний фон д згідно затвердженого акту оцінки. Статутний фонд товар иства становить 378 263 360 гривень, поділений на 1 513 053 440 простих ім енних акцій, номінальна варт ість однієї акції становить 0,25 грн. Фонд державного майна У країни вносить у статутний ф онд майно на суму 261 115 570 грн. (69,03 % в ід статутного фонду), що відпо відає 1 044 462 280 простих іменних ак цій, які реалізуються відпов ідно до плану приватизації о рендного підприємства “МГЗ” . Організація орендарів “МГЗ ” вносить майно на суму 117 147 790 гр н. (30,97 % від статутного фонду), що відповідає 468 591 160 простим імен ним акціям.

З матеріалів справи вбачає ться, що частка державного ма йна у статутному фонді товар иства відповідача-2 складала ся з майна, вказаного в акті оц інки вартості майна ОП “МГЗ” , затвердженого наказом ФДМ в ід 14.10.1996 № 42-ОМ, та включала об' є кти незавершеного будівницт ва, в тому числі спірні недобу довані причали, та інші спірн і об' єкти.

За своєю правовою природою установчий договір є цивіль но-правовою угодою, укладено ю між засновниками товариств а, за яким останні відчужувал и належне їм майно на користь акціонерного товариства, а в замін придбавали акції цього товариства у визначених час тках.

Доказів визнання недійсни м в установленому порядку ці єї угоди станом на час виріше ння даного спору господарськ им судом сторонами не надано .

Таким чином, як вірно встано влено судом першої інстанції , правовстановлюючим докумен том, що визначив підстави пер еходу спірного державного ма йна у власність створеного у процесі приватизації цілісн ого майнового комплексу Мико лаївського глиноземного зав оду акціонерного товариства є саме установчий договір.

У відповідності до наказу Ф онду державного майна Україн и від 06.08.97 за № 18-АТ “Про створенн я на базі орендного підприєм ства “Миколаївський глинозе мний завод” відкритого акціо нерного товариства” було пер етворено Орендне підприємст во «Миколаївський глиноземн ий завод» у відкрите акціоне рне товариство (п.1 наказу) та б уло затверджено установчий д оговір про створення ВАТ “Ми колаївський глиноземний зав од” та його статут (п.2 наказу).

Окремого затвердження уст ановчого договору чинним на той час законодавством про п риватизацію передбачено не б уло, однак, прийняття такого р ішення Фондом державного май на України нормам чинного за конодавства не суперечило.

Пунктом 6 вказаного наказу Ф ДМУ від 06.08.97 за № 18-АТ було затвер джено перелік нерухомого май на, що підлягало передачі у ст атутний фонд новоствореного акціонерного товариства.

Зі змісту додатку до цього н аказу вбачається, що до нього було включено майно, яке в скл аді іншого майна, в т.ч. спірни х споруд, на підставі установ чого договору підлягає перед ачі у статутний фонд ВАТ “МГЗ ”.

Отже, місцевий суд дійшов пр авильного висновку про те, що за своїм змістом спірний нак аз є похідним від установчог о договору, він конкретизува в індивідуально визначене не рухоме майно, передача якого відповідачу-2 була передбаче на установчим договором, і не створював самостійних право вих наслідків щодо передачі майна з державної у приватну власність ВАТ “Миколаївськи й глиноземний завод”.

Зі змісту наказу слідує, що він був виданий Фондом держа вного майна України саме на в иконання зобов' язань, прийн ятих на підставі установчого договору.

За відсутності доказів нев ідповідності вимогам закону установчого договору відсут ні також підстави для визнан ня недійсним цього наказу.

У відповідності до ст.20 Зако ну України “Про приватизацію державного майна” визначенн я початкової ціни об'єкта пр иватизації або розміру стату тного фонду господарського т овариства, що створюється на основі державного підприємс тва, здійснюється виходячи з оцінки у відновній вартості основних фондів за відрахув анням їхнього зносу, фактичн ої вартості оборотних фондів і обліку дебіторської і кред иторської заборгованості ві дповідно до методики, що затв ерджується Кабінетом Мініст рів України.

При проведенні приватизац ії ОП “МГЗ” оцінка майна здій снювалась у відповідності з Методикою оцінки вартості ма йна під час його приватизаці ї, затвердженою постановою К абінету Міністрів України ві д 15.08.1996 № 961, на підставі договору оренди та балансу підприємс тва, який відповідно до абзац у 17 пункту 5 цієї Методики є пер едавальним балансом.

Пунктами 36, 37 Положення про о рганізацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні , затвердженого Постановою К абінету Міністрів України ві д 03.04.1993 № 250 передбачено, що витра ти на будівельно-монтажні ро боти, придбання обладнання, і нструменту, інвентарю, інші к апітальні роботи тощо, відоб ражаються у бухгалтерському обліку та звітності як незав ершені капітальні вкладення .

Матеріалами справи підтве рджується, що незавершені ка пітальні вкладення із зазнач ених об' єктів були оцінені на підставі даних передаваль ного балансу ОП “МГЗ”. Так, вит рати з реконструкції ДБМП в с умі 2 805,5 тис. грн. були включені у складі вартості об' єктів незавершеного будівництва н а загальну суму 15 027, 84 тис. грн. ві дповідно до плану приватизац ії Орендного підприємства “М ГЗ”, затвердженого наказом Ф ДМ України від 16.07.1997 № 5-ПП.

Згідно наявного у справі «Р озшифрування витрат по рекон струкції ДБМП, що увійшли до а кту оцінки основних фондів п ри приватизації МГЗ», відпов ідно до бухгалтерського облі ку та даних за ф.3, у витрати за п озицією “Реконструкція ДБМП ” в сумі 2 805,5 тис. грн. увійшли ви трати з будівництва комплекс у перевантаження патоки на с уму 872,2 тис. грн. (причал № 31), компл ексу перевантаження глинозе му на суму 441,3 тис. грн. (причал № 6), комплексу з підготовки та в ідвантаженню червоного шлам у споживачам на суму 1 480,4 тис. гр н. (причал № 7). Отже, включення н езавершених капітальних вкл адень з будівництва зазначен их об' єктів до статутного ф онду ВАТ “МГЗ” відповідало в имогам чинного законодавств а та підтверджено матеріалам и справи.

Згідно п.10 Установчого дого вору ВАТ “МГЗ”, пункту 4.5 Стату ту ВАТ “МГЗ”, зареєстрованог о 08.08.1997, ВАТ “Миколаївський глин оземний завод” є власником м айна, переданого йому заснов никами у власність. При цьому розмір статутного фонду ВАТ “МГЗ” складає 378 162 360 гривень, що відповідає сумі статутного фонду, визначеному в акті оці нки майна ОП “МГЗ” (а вартість незавершеного будівництва п ричалів №№ 6, 7 та 31 та споруд уві йшла у вартість статутного ф онду ВАТ "МГЗ").

Матеріалами справи підтве рджено, що на момент створенн я ВАТ “МГЗ” (у 1997 році) спірні об ' єкти відносились до структ урного підрозділу ДБМП ОП «М иколаївський глиноземний за вод», який був частиною взято го в оренду цілісного майнов ого комплексу заводу. На моме нт створення та приватизації ВАТ “МГЗ” не існувало держав ного підприємства «Дніпро-Бу зький морський порт», з відве деними територією та акватор ією. Наказом Мінтрансу № 101 від 15.03.2000 було створено Державне пі дприємство “Морська державн а адміністрація Дніпро-Бузьк ого морського порту”, що пізн іше наказом Мінтрансу № 255 від 02.04.2003 було перейменоване у ДП “ Дніпро-Бузький морський торг овельний порт”. Відповідно д о наказу Міністерства трансп орту та зв' язку України від 01.08.2008 № 972 Державне підпр иємство “Дніпро-Бузький морс ький торговельний порт” 17.02.2009 р еорганізовано шляхом приєдн ання його до Державного підп риємства “Миколаївський мор ський торговельний порт”.

За змістом вимог ч.1 ст.6 ЦК УР СР (чинного на час спірних пра вовідносин) захист цивільних прав здійснюється в установ леному порядку судом, арбітр ажем або третейським судом в изначеними цією статтею спос обами, а також іншими засобам и, передбаченими законом.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки д ержава в особі Фонду державн ого майна України розпорядил ась належним їй майном, перед ала спірне майно у власність відповідача-2 на підставі укл аденої угоди (установчого до говору), то якщо, на думку пози вача, відчуження цього майна відбулося з порушенням вимо г законодавства про приватиз ацію, він вправі ставити пита ння про визнання відповідної угоди недійсною і поверненн я йому спірного майна за прав илами гл. 3 ЦК УРСР.

Доводи відповідача-2 щодо не підвідомчості господарсько му суду спору щодо законност і наказу ФДМУ є необґрунтова ними, оскільки спірні віднос ини, пов' язані з вирішенням питання права власності на м айно, не є публічно-правовими та за суб' єктним складом уч асників підлягають вирішенн ю господарським судом відпов ідно до положень ст. 12 ГПК Укра їни.

За таких обставин суд першо ї інстанції дійшов підставно го висновку про те, що з врахув анням норм ст.6 ЦК УРСР у задов оленні позову має бути відмо влено.

Апелянтом не наведено суду достатніх доводів та не нада но належних та допустимих до казів, які б по суті спростову вали висновки місцевого суду та доводили б помилковість о скаржуваного рішення.

Враховуючи усе вищевиклад ене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зм іни рішення Господарського с уду міста Києва від 15.12.2011 у спра ві № 27/28-16/337.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст .105 ГПК України, Київський апел яційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступ ника Генерального прокурора України залишити без задово лення, а рішення Господарськ ого суду міста Києва від 15.12.2011 т а ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.12.2011 у справі № 27/28-16/337 за позовом Генерального прокурора України в інтерес ах держави в особі Міністерс тва інфраструктури України д о Фонду державного майна Укр аїни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаїв ський глиноземний завод» та Миколаївської міської ради - без змін.

2. Матеріали справи № 27/28-16/337 пов ернути до Господарського суд у міста Києва.

3. Постанова може бути оскар жена в касаційному порядку д о Вищого господарського суду України протягом двадцяти д нів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді Доманська М.Л.

Нові ков М.М.