Рішення

від 05.11.2008 по справі 17/190

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/190

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, пр. Миру,20,тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

      «05 »листопада 2008 року                                                                       Справа №17/190

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС",

   14037,  м. Чернігів, проспект Миру, 310а

До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства „Слов'яночка”,

   15300,  Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Шевченка, 158

Про стягнення 4031,86  грн.

                                                                                                                         Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: не з`явився.

Від Відповідача: не з`явився.

          Рішення прийняте після відкладення розгляду справи та перерви, оголошеної в судовому засіданні на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС" заявлено позов до Приватного підприємства „Слов'яночка” про стягнення 4031,86 грн., в тому числі 3937,85грн. основного боргу та 94,01 грн. пені за  неналежне виконання зобов'язань по договору.

В судовому засіданні 09.10.08р. представником Позивача надана заява про уточнення позовних вимог, згідно якої в зв`язку з частковою сплатою Відповідачем суми боргу фактично зменшено розмір позовних вимог та згідно якої остаточно представник Позивача просить стягнути з Відповідача 3157,85 грн. основного боргу та 94,01 грн. пені за  неналежне виконання зобов'язань по договору.

          Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, і ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає зменшення Позивачем розміру позовних вимог.

          До початку судового засідання 09.10.08р. від Відповідача надійшов  відзив на позовну заяву, яким Відповідач визнав заборгованість у розмірі 2077,86 грн. До відзиву додані копії платіжних доручень, згідно яких Відповідачем було сплачено: платіжним дорученням №382 від 15.08.08р. 699,55 грн. в погашення існуючого боргу за накладною №РС-0001724 від 10.07.08р., платіжним дорученням №401 від 01.09.08р. 380,00 грн. в погашення існуючого боргу за накладною №РС-0001795 від 17.07.08р.  та платіжним дорученням №408 від 08.09.08р. 400,00 грн. в погашення існуючого боргу за накладною №РС-0001793 від 17.07.08р. Також Відповідачем зазначено, що згідно додаткової угоди №1 до Договору поставки, укладеного між ТОВ „ВАТЕС” та ПП „Слов'яночка”, яка набрала чинності з 31.10.07р., за виконання умов щодо придбання продукції виключно у Позивача, останній зобов'язувався щоквартально виплачувати Відповідачу винагороду у розмірі 360,00 грн., що за період з 31.10.07р. по 01.08.08р. становить 1080,00 грн., проте Позивачем не сплачена.

          Представник Позивача заперечив наявність у Відповідача права на отримання вищевказаної винагороди.

          Представники сторін в судове засідання, призначене на 05.11.08р. не з`явилися, їх явка судом визнавалася не обов`язковою.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          02.01.2006р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №32/3 (далі Договір).

          Згідно п.п.1.1.-1.2.,1.5.. Договору, Постачальник (Позивач) зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар   на умовах даного Договору. Найменування товару –продукти харчування, безалкогольні напої, тютюнові вироби (усе в асортименті) згідно накладних. Загальна сума даного Договору складається з вартості окремих партій товару, вказаних в накладних.

          Відповідно до п.2.1., п.2.3 Договору, асортимент, кількість та ціна товару визначаються за взаємним погодженням сторін на кожну окрему партію та вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних або інших), оформлених на передачу Постачальником товару Покупцю. Ці накладні з зазначенням кількості і ціни товару є невід'ємною частиною даного Договору. Накладні, окрім функції накладних, виконують роль взаємо узгоджених сторонами специфікацій до Договору. Прийняття товару Покупцем підтверджує його згоду з вказаним в накладних асортиментом (найменуванням), кількістю та ціною.

          Позивачем, згідно Договору, було передано Відповідачу у власність товар на загальну суму 3937,86 грн., що підтверджується видатковими накладними:

-          №РС-0001795 від 17.07.08р. на суму 1000,05 грн.;

-          №РС-0001793 від 17.07.08р. на суму 1101,05 грн.;

-          №РС-0001862 від 24.07.08р. на суму 753,82 грн.

-          №РС-0001867 від 24.07.08р. на суму 1082,94 грн.

          Відповідно до п.4.1. Договору, Покупець зобов'язується оплачувати товар Постачальнику не пізніше 7 календарних днів із дати одержання кожної партії товару шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок Постачальника або  готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, передача якого від Постачальника Покупцю оформлена однією накладною.

          Відповідно до п.п.5.1.-5.3. Договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2006 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання. Якщо за 30 днів  до закінчення строку дії Договору ні одна із сторін не повідомила про розірвання Договору, він вважається дійсним на наступний рік на тих же умовах. У разі, якщо по закінченні вказаного в п.5.1. строку дії Договору Постачальник передасть Покупцю товар при відсутності укладеного між ними нового Договору на поставку такого товару, строк дії даного Договору продовжується автоматично у відношенні цього товару до повного розрахунку Покупця з Постачальником за цей товар.

             Як зазначено Позивачем у позовній заяві, Відповідач, в порушення умов Договору, оплати за поставлений товар не здійснив, тому сума боргу станом на 01.09.08р. становить 3937,86  грн.

          Згідно відзиву на позовну заяву, наданого Відповідачем, до якого додані копії платіжних доручень,  Відповідачем було сплачено платіжним дорученням №401 від 01.09.08р. 380,00 грн. в погашення існуючого боргу за накладною №РС-0001795 від 17.07.08р. та платіжним дорученням №408 від 08.09.08р. 400,00 грн. в погашення існуючого боргу за накладною №РС-0001793 від 17.07.08р.

Таким  чином, згідно уточнення позовних вимог сума основного боргу становить 3157,85 грн.

В судовому засіданні 04.11.08р. представником Відповідача надане платіжне доручення №497 від 03.11.08р. про сплату основного боргу в розмірі 2077,85грн. з відміткою банку про прийняття до виконання.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що провадження у справі в частині стягнення 2077,85 грн. основного боргу підлягає припиненню в зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.  

Залишок суми основного боргу складає 1080 грн.

          Відповідачем у відзиві зазначено, що згідно додаткової угоди №1 до Договору поставки, укладеного між ТОВ „ВАТЕС” та ПП „Слов'яночка”, яка набрала чинності з 31.10.07р., за виконання умов щодо придбання продукції виключно у Позивача, останній зобов'язувався щоквартально виплачувати Відповідачу винагороду у розмірі 360,00 грн., що за період з 31.10.07р. по 01.08.08р. становить 1080,00 грн., проте Позивачем не сплачена.

          Як вбачається з наданої копії додаткової угоди, між Позивачем та Відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору поставки, згідно якої сторони прийшли до згоди доповнити вищевказаний Договір пунктом 2.4. у наступній редакції:

          „1.) 2.4. Покупець зобов'язується забезпечувати придбання продукції (тютюнові вироби) ЗАТ  ”Філіп Морріс Україна” виключно у Постачальника.

          Покупець зобов'язується підтримувати необхідний асортимент продукції (тютюнові вироби) ЗАТ „Філіп Морріс Україна” в будь-який час та забезпечувати належний запас продукції вищевказаної компанії.

          Покупець зобов'язується надавати представникам ЗАТ „Філіп Морріс Україна” та Постачальника доступ до своїх торгівельних об'єктів для проведення перевірок товарного запасу відповідної продукції (тютюнові вироби).

          За виконання умов зазначених у цій угоді Постачальник щоквартально гарантує виплату винагороди Покупцю в сумі 360 грн. 00 коп.”

          2.) Інші умови вищевказаного Договору, не порушені цією угодою,

залишаються незмінними, і Сторони підтверджують по них свої

зобов'язання.”          

          3.) Ця угода набирає чинності з 31 жовтня 2007 року.”

Представник Позивача заперечив наявність у Відповідача права на отримання вищевказаної винагороди з наступних підстав.

У Позивача був встановлений необхідний асортимент продукції (тютюнові вироби) ЗАТ „Філіп Морріс Україна” для покупців, який представлений суду.

Також суду Позивачем надані списки продукції ЗАТ „Філіп Морріс Україна”, яка була придбана Відповідачем за період з 31.10.07р. по 01.08.08р. згідно Договору.

Як вбачається з асортименту та списків Відповідач не забезпечив належного запасу вищевказаної продукції.

Суд не може прийняти дані доводи представника Позивача з наступних підстав.

Позивачем не надано суду доказів, що наданий ним необхідний асортимент продукції (тютюнові вироби) ЗАТ „Філіп Морріс Україна” для покупця з 31.10.07р. по 01.08.08р. є невід`ємною частиною вищевказаної додаткової угоди, або доказів, що Відповідач був письмово належним чином повідомлений про даний асортимент.

          Аналогічно суду не представлено доказів, що Позивачем проводилися за участю Відповідача передбачені новою редакцією п.2.4. Договору перевірки на торгівельних об`єктах Відповідача товарних запасів тютюнових виробів виробництва ЗАТ „Філіп Морріс Україна”, які б підтверджували відсутність у Відповідача необхідного асортименту даної продукції за період дії додаткової угоди від 31.10.08р. з моменту її укладення по 01.08.08р., або Відповідач іншим належним чином попереджався Позивачем про відсутність у нього необхідного асортименту вищевказаної продукції.

          При цьому, сам Позивач підтверджує придбання у нього Відповідачем у вищевказаний період 38 найменувань тютюнової продукції виробництва ЗАТ „Філіп Морріс Україна”.

          В свою чергу Відповідачем представлено 63 видаткові накладні на придбання у Позивача тютюнових виробів за зазначений період.

          За викладених обставин, суд доходить висновку, що Відповідач мав право на отримання від Позивача відповідно до нової редакції п.2.4 Договору винагороди за період з 31.10.07р. по 01.08.08р. у розмірі 1080,00грн., яка Позивачем сплачена не була, а тому в частині стягнення решти суми основного боргу в розмірі 1080 грн. в позові має бути відмовлено.

          Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за  договором  поставки  продавець  (постачальник), який здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

          Згідно ст. 610  Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612  Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:          

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

          Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

          Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

          Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Відповідно до ч.1, ч.3  ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          За умовами  п. 6.2. Договору за кожен день прострочення оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, розрахованої за кожен день прострочення, починаючи з моменту виникнення простроченої заборгованості і до моменту повного її погашення.

На підставі викладеного, враховуючи, що сума основного боргу не була сплачена Відповідачем у строк, передбачений п.6.2. Договору, а була погашена Відповідачем з порушенням даного строку, Позивачем обґрунтовано нараховано Відповідачу пеню за період з 24.07.08р. по 01.09.08р. в розмірі 94,01 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

          Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, що виразилися у несвоєчасній оплаті отриманого товару, судові витрати в розмірі 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу мають бути покладені на Відповідача.

          Керуючись ст.ст.525,526,530,546-549,599,610,612,631,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216-218,230 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині стягнення 2077 грн. 85 коп. основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.          

          3. Стягнути з Приватного підприємства „Слов'яночка” (15300, Чернігівська область, м. Корюківка, вул. Шевченка, 158, код ЄДРПОУ 33201523, р/р 26009018900 в ЗАТ „Полікомбанк”, МФО 353100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС" (14037, м. Чернігів, проспект Миру, 310-а, код ЄДРПОУ 14234440, р/р260003116 в „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 353348) 94 грн. 01 коп. пені, 102 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          4. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                І.В. Кушнір

05.11.08