Рішення

від 08.11.2006 по справі 2/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/258

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "08" листопада 2006 р.Справа №  2/258

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді ДеревінськоїЛ.В. розглянув у відкритому судовому засіданні  справу № 2/258

за  позовом: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Віннторгпром", м. Вінниця;  

до відповідача: приватного підприємства "Караван-Продукт"  м. Кіровоград   

про стягнення 64836 грн. та визнання договору від 26.07.2006р. неукладеним

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Куций Р.А. , довіреність № б/н  від 18.09.06 ;

відпозивача - Семерук О.Ю., протокол № 2   від 24.03.99 ;

від відповідача - Феоктістов О.В. , довіреність № 70/09-06  від 18.08.06 ;

Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Віннторгпром" подано позов до приватного підприємства "Караван-Продукт" про стягнення 64836 грн. 26.09.2006р. позивачем подано до суду заяву про зміну підстав позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати договір поставки товару № 15/07-06 від 26.07.2006р. з протоколом розбіжностей до нього № 01-55 між сторонами неукладеним та стягнути з відповідача кошти в сумі 64836 грн. на підставі ст.ст. 1212 та 1213 ЦК України,  як вартість безпідставно отриманого майна. Заяву прийнято судом.

Відповідач у відзиві на позовну заяву № 73/09-06 від 18.09.2006р. зазначив, що договір поставки № 15/07-06 від 26.07.2006р. укладений між сторонами і підлягає обов'язковому виконанню сторонами на передбачених в ньому умовах. Позивач здійснив поставку товару на 48796 грн. менше ніж передбачено договором та комерційною заявкою № 14/07-06 від 26.07.2006р. У зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань відповідач відмовився від виконання своїх, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Договір від 26.07.2006р. N 15/07-06 вважає укладеним та підписаним за допомогою факсимільного зв'язку, як передбачено договором.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін після оголошеної в засіданні суду 31.10. перерви до 8.11.2006р., господарський суд, -

                                             В С Т А Н О В И В :

Між сторонами 26.07.2006р. укладено договір поставки товару N 15/07-06. Згідно п.1 договору постачальник передає, а покупець оплачує товар, згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Пунктами 2.2. та 5.2. договору сторони передбачили  кількість товару – 112000 кг та загальну суму договору 117472 грн. за цінами, що встановлені в специфікації до договору.

Відповідно до специфікації до договору  товаром є сіль “Екстра” нейодована в мішках по 50 кг в кількості 80000 кг на суму 49632 грн. та  сода харчова в картонних пачках по 0,5  кг Лисичанськ України в кількості 32 000 кг на суму 67840 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що  на підставі накладних від 1, 2 та 3 серпня 2006р. по довіреності ЯМЛ N 779006 від 1.08.2006р.на представника відповідача позивач передав відповідачеві  40 тонн солі “Екстра” та 20010 кг  бікарбонат натрію фасов. 0,5 кг на загальну суму 64836 грн. В довіреності  вказана підстава  на отримання цінностей від ТОВ ВКФ “Віннторгпром” – договір N 15/07-06 від 26.07.2006р.  та найменування цінностей – сіль “ Екстра” 80000 кг та сода харчова – 32000 кг.

Відповідно до  п.6.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом одного-двох банківських днів з моменту отримання  товару згідно п.2.2., п.5.2.договору.

Згідно п.12.4. договору даний договір, а також інші документи, що виникли в зв'язку з виконанням цього договору, передані засобами факсимільного зв'язку  мають силу оригіналу. В п. 13.3. договору сторони передбачили строк дії договору – з моменту підписання і до кінця 2006р.

Досліджуючи  копію примірника договору від 26.07.2006р., наданого суду відповідачем / а.с.39-41/,  копію примірника договору від 26.07.2006р. наданого суду позивачем / а.с.27-29/,  та вимоги ч.4. ст. 181 ГК України, яка регулює порядок укладання договорів при наявності заперечень щодо окремих умов договору, суд приходить до висновку про наступне.

Договір поставки N 15/07-06 від 26.07.2006р. укладений на умовах, викладених в примірнику договору разом з комерційною заявкою  та специфікацією, що  наданий відповідачем / а.с. 39-41/ та переданий  сторонами  засобами факсимільного зв'язку: від відповідача до позивача 26.07.2006р. о 16 год. 56 хв.,   16 год. 57 хв., в 16 год. 59 хв,та о 17 год. 01 хв.  /всього 4 аркуші разом з комерційною заявкою/  та від позивача до відповідача 26.07.2006р. в 18 год. 16 хв., в 18 год. 18 хв. та в 18 год. 20 хв. / всього 3 аркуші/ без застереження у договорі “ підписано з протоколом розбіжностей”, що підтверджується  копією друку звіту журналу / а.с.  65/.

Твердження позивача / а.с.24-26 / стосовно того, що він передав відповідачеві договір з відміткою про наявність протоколу розбіжностей 26.07.2006р. та сам протокол розбіжностей в 17 год. 40 хв.  спростовується тією самою копією друку звіту журналу роботи факсу позивача, що свідчить про передачу з 18.16 год до 18.20 год. відповідачеві лише  3 аркушів документу, та відсутністю запису про протокол розбіжностей в примірнику договору , наданого відповідачем.

Твердження позивача стосовно підробки факс-копії договору  відповідачем, результатом якої є вилучення з тексту документу запису “  підписано з протоколом розбіжностей” є сумнівним та спростовується наступним.

У наданих суду відповідачем примірнику  договору, одержаного по факсу від позивача 26.07.2006р. та його копії відсутні сліди підробки, цілісність відтиску печаток не порушена, хоча напис: “ підписано з протоколом розбіжностей”, який мається на примірнику договору, наданого позивачем,  вчинений на  відтисках печаток, якими скріплені підписи  на аркушах договору.

Інших доказів направлення 26.07.2006р. відповідачеві протоколу розбіжностей до договору від 26.07.2006р. позивачем не подано.

Докази направлення відповідачеві 8.08.2006р. протоколу розбіжностей до договору від 26.07.2006р. N 15/07-06, тобто після одержання товару на суму 64836 грн. по вказаних вище накладних та довіреності та разом з вимогою до відповідача  оплатити 64836 грн. за одержаний товар / а.с. 14,16/ суд розцінює як  пропозицію про внесення змін до договору від 26.07.2006р.

Договір N 15/07-06 від 26.07.2006р., який направлений відповідачем по факсу 27.07.2006р. позивачеві та останнім не підписаний, судом не розглядається.

Не може розглядатися, як підстава позову, і договір N 15/07-06 від 26.07.2006р. / а.с. 17-18/, наданий позивачем суду, підписаний сторонами без засобів факсимільного зв'язку та з відміткою про наявність протоколу розбіжностей N 01-55 від 26.07.2006р., виходячи із наступного.

За твердженням позивача / а.с. 25/ вказаний договір підписано сторонами 28.07.2006р. та скріплено печатками підприємств. Разом з цим, докази направлення / вручення/ відповідачеві протоколу розбіжностей N 01-55 від 26.07.2006р., який зазначений в цьому договорі, відсутні. Враховуючи вимоги п. 13.3. цього договору про  його чинність з моменту підписання, тобто з 28.07.2006р., а також предмет договору, що є відмінним від предмету договору N 15/07-06 від 26.07.2006р., підписаного сторонами 26.07.2006р., відсутність специфікації, яка відповідно до п.1.2. є невід'ємною частиною договору та наявність запису про протокол розбіжностей з зазначенням N 01-55 від 26.07.2006р., суд приходить до висновку про те, що договір N 15/07-06 від 26.07.2006р., підписаний сторонами 28.07.2006р. є іншим самостійним договором. Тим більше, що докази дострокового розірвання договору від 26.07.2006р., підписаного 26.07.2006р. за допомогою засобів факсимільного зв'язку чи анулювання цього договору за  згодою сторін відсутні.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець / постачальник/ , який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності... а покупець зобов'язується  прийняти товар і  сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

За викладених обставин суд приходить до висновку про те, що підстави  для задоволення позову в частині стягнення 64836 грн. вартості безпідставно одержаного по накладних від 1, 2 та 3 серпня 2006р. товару згідно ст. 1212 ЦК України відсутні, а тому позов в цій частині є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про визнання договору поставки товару № 15/07-06 від 26.07.2006р. з протоколом розбіжностей до нього № 01-55 між сторонами неукладеним.

При вирішенні спору суд керується ст. 16 ЦК України, яка  передбачає що кожна сторона  має право  звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового  або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути : 1. визнання права;

2. визнання правочину недійсним;

3. припинення дії,  яка порушує право;

4. відновлення становища, яке існувало до порушення;

5. примусове виконання обов'язку в натурі;

6. зміна правовідношення;

7. припинення правовідношення;

8. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9. відшкодування моральної / немайнової/ шкоди;

10. визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність органу державної влади...

Визнання неукладеним договору N 15/07-06 від 26.07.2006р. з протоколом розбіжностей до нього № 01-55  не відповідає способам захисту цивільних прав, визначених в ст. 16 ЦК України. Визнання договору неукладеним це є встановленням факту, що має юридичне значення і не призводить до поновлення порушених прав.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам не підвідомчі справи про встановлення фактів, які мають  юридичне значення.

Враховуючи те, що спір про визнання договору неукладеним не підлягає вирішенню в господарських судах України, господарський суд на підставі п.1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України  припиняє провадження у справі в цій частині

Згідно ст. 47 ГПК України державне мито в сумі 85 грн. підлягає поверненню позивачеві із державного бюджету.       

Відповідно ст. 49 ГПК України державне мито та витрати по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладається на позивача в повному розмірі.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 712, 526, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 47, 49, п.1.ч.1.ст. 80, ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову про стягнення 64836 грн. вартості безпідставно одержаного майна відмовити.

Провадження у справі в частині визнання договору поставки товару N 15/07-06 від 26.07.2006р. з протоколом розбіжностей до нього N 01-55 припинити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ Віннторгпром”  м. Вінниця вул. Червоноармійська,31 р.р. 260073165 в АППБ “Аваль” м. Вінниця МФО 302247 код 23058611 із державного бюджету / N рахунку 31118095600002 МФО 823016 код 24145329 в УДК у Кіровоградській області / державне мито в сумі 85 грн., сплачене платіжним дорученням N 477 від 20.09.2006р.

Довідку видати. Платіжне доручення N 477 від 20.09.2006р. повернути позивачеві.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.

Суддя   Л. В. Деревінська