Рішення

від 27.05.2008 по справі 47/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/96

27.05.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Альфа - Сервіс"

до                     Об"єднання "Укррадгоспспецбуд"

про                    стягнення 116 588,10 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача      -     Павличенко В.Л. –довіреність від 27.05.2008 року

                            Павличенко С.Л. –довіреність від 27.05.2008 року

Від відповідача  -     не з'явився

                              ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 78594 грн. основного боргу, 7504,62 грн. –3% річних, 30489,48 грн. –втрат з урахуванням індексу інфляції, а також відшкодування   судових витрат 1165,88 грн. по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2008 року було порушено провадження у справі  № 47/96 та призначено до розгляду на 24.04.2008р.

У судовому засіданні 24.04.2008р. розгляд справи було відкладено до 27.05.2008р.

В судовому засіданні 27.05.2008р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, просив суд  стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 59094 грн., 3% річних - 6562,22 грн., втрат з урахуванням індексу інфляції - 32825,81 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору № 56 від 20.09.2004 не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані позивачем, та прийняті відповідачем роботи,  внаслідок чого позивач просив суд стягнути в судовому порядку заборгованість в сумі 59094,00 грн. Також, позивачем було заявлено до стягнення і штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору № 56 від 20.09.2004  щодо строків оплати.

Представник відповідача в судові засідання по справі 24.04.2008 та 27.05.2008 - не зявився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи - не надав, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та  клопотань не направляв. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

20.09.2004 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа-сервіс”,  як субпідрядником, та відповідачем - Об'єднання “Укррадгоспспецбуд”, як генпідрядником,   було укладено Договір № 56.

Згідно з п. 1.1 Договору № 56 від 20.09.2004 Генпідрядник доручив, а Субпідрядник зобовязався виконати власними і залученими силами і засобами загальнобудівельні та електромонтажні роботи при будівництві насосної станції ІІ-го підйому 9-А водно-спортивного комплексу з будинками котеджного типу для цілорічного використання в с.м.т. Козин Обухівського району Київської області (в подальшому об'єкт) та здати його Генпідряднику згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, ДБН та ТУ.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 56 від 20.09.2004, договірна ціна робіт, що доручені для виконання Субпідряднику складає 170926 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. (у тому  числі ПДВ 20% - 28488 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн.).

Згідно з п.2.1.4 Договору № 56 від 20.09.2004, генпідрядник зобовязався здійснювати щомісячні проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі документів по обліку робіт в капітальному будівництві (форми КБ-2в та КБ-3в), підписаних уповноваженими представниками Генпідрядника та Субпідрядника.

Відповідно до п. 2.1.5 Договору № 56 від 20.09.2004, генпідрядник зобовязався здійснити остаточні розрахунки з Субпідрядником у 10-дений термін після виконання робіт.

Згідно з п. 4.1 Договору № 56 від 20.09.2004, при невиконанні своїх зобов'язань по цьому договору Сторони несуть майнову відповідальність у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.5 Договору № 56 від 20.09.2004, Субпідрядник проводить відрахування Генпідряднику за послуги генпідряду у розмірі 2% від вартості виконаних робіт.

Згідно Актів приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) № 10-1 за жовтень 2004 а суму 76440,00 грн.,  № 11-1 за листопад 2004 року на суму 57154,00 грн. та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) за жовтень 2004 на суму 76440,00 грн., за листопад 2004 на суму 57154,00 грн., належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали досліджені в судовому засіданні, які підписані уповноваженими представниками, як Субпідрядника (Позивача), так і Генпідрядника (Відповідача) без зауважень та заперечень щодо обсягів, якості, вартості виконаних підрядних робіт, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача, останнім були виконані загальнобудівельні та електромонтажні  роботи при будівництві насосної станції ІІ-го підйому 9-А водно-спортивного комплексу з будинками котеджного типу для цілорічного використання в с.м.т. Козин, Обухівського району Київської області, які відповідачем були прийняті без будь-яких зауважень загалом на суму  133 594,00 грн.

Згідно позовної заяви та пояснень представника позивача, відповідач  оплатив виконані загальнобудівельні та електромонтажні  роботи при будівництві насосної станції ІІ-го підйому 9-А водно-спортивного комплексу з будинками котеджного типу для цілорічного використання в с.м.т. Козин, Обухівського району Київської області частково –на суму 74500 грн., що підтверджується довідкою з банку, у якій зокрема зазначено: що 20.09.2004 було перераховано 50000,00 грн.,  29.08.2005 –14500,00 грн., 30.11.2005 –5000,00 грн., 30.08.2007 –5000,00 грн., а загалом –74500,00 грн.

Однак, відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача, до теперішнього часу відповідач не здійснив повну оплату за виконані позивачем роботи.

На день розгляду справи в суді (27.05.2008 року), згідно Договору № 56 від 20.09.2004 року, за виконані загальнобудівельні та електромонтажні  роботи при будівництві насосної станції ІІ-го підйому 9-А водно-спортивного комплексу з будинками котеджного типу для цілорічного використання в с.м.т. Козин, Обухівського району Київської області, відповідач, за розрахунками позивача не сплатив грошові кошти позивачу в сумі 59094 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до імперативних норм статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобовязаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до вимог договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, то в подальшому він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як субпідрядник, умови Договору № 56 від 20.09.2004  виконав належним чином: ним було виконано роботи загалом на суму 133594,00 грн.,  що підтверджується  Актами виконаних робіт (типова форма КБ-2в) та  довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) на загальну суму – 133594,00 грн., а відповідач, як генпідрядник, умови зазначеного Договору не виконав, не здійснив повну та своєчасну оплату виконаних робіт, а лише частково сплатив 74500 грн., що підтверджується відповідною банківською довідкою.

Доказів повної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт  по Договору № 56 від 20.09.2004 станом на момент вирішення спору - суду надано не було.  

Таким чином у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 59094 грн., а тому, позовна вимога ТОВ “БФ” Альфа-сервіс” про стягнення з Об'єднання “Укррадгоспспецбуд” 59094 грн. основного боргу за Договором № 56 від 20.09.2004, визнається судом законною і обґрунтованою, а тому такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 6562,22 грн. та 30489,48 грн. втрат з урахуванням індексу інфляції за прострочення виконання зобов'язання по повній та своєчасній оплаті виконаних підрядних робіт за договором № 56 від 20.09.2004.  

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України, штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції - це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем було прострочено виконання  зобов'язання по повній та своєчасній оплаті здійснених робіт за Договором № 56 від 20.09.2004, а саме: прострочення по Акту приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) № 10-1 за жовтень 2004 на суму 76440,00 грн. відбувалось з 11.11.2004, оскільки Акт за жовтень 2004 - не датований, а тому суд вважає, що його підписано останньою датою місяця –31.10.2004, а враховуючи, що п. 2.1.5 Договору № 56 від 20.09.2004 передбачено здійснення остаточного розрахунку у 10-денний термін після виконання робіт, виконані позивачем роботи по даному Акту мали бути оплачені до 10.11.2004 включно, а по Акту приймання виконаних робіт (типова форма КБ-2в) № 11-1 за листопад 2004 року на суму 57154,00 грн. –прострочення відбувалось з 11.12.2004, оскільки Акт за листопад 2004 - не датований, а тому суд вважає, що його підписано останньою датою місяця –30.11.2004, а враховуючи, що п. 2.1.5 Договору № 56 від 20.09.2004 передбачено здійснення остаточного розрахунку у 10-денний термін після виконання робіт, виконані позивачем роботи по даному Акту мали бути оплачені до 10.12.2004 включно), а враховуючи, що відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості по Договору № 56 від 20.09.2004, суд дійшов висновку, що відповідачем прострочено виконання зобовязання по повній оплаті виконаних робіт по Договору № 56 від 20.09.2004, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання вищезазначеного зобовязання  є законними, обгрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково.

Розмір 3% річних, за розрахунком суду складає:

26440 (сума заборгованості по акту № 10-1 за жовтень 2004р. з 08.11.2004р. (остаточний день коли розрахунок повинен був бути здійснений по акту № 10-1 за жовтень 2004р.) до 10.12.2004р. (момент до якого існувала заборгованість в сумі 26440 грн.)) х 3% : 365 (днів у році) х 33 (днів прострочено)  = 71,71 грн.

83594 (сума заборгованості по акту № 10-1 за жовтень 2004р. та № 11-1 за листопад 2004р. з 11.12.2004р. (остаточний день коли розрахунок повинен був бути здійснений по акту № 11-1 за листопад 2004р.) до 28.08.2005р. (момент до якого існувала заборгованість в сумі 83594 грн.)) х  3% : 365 (днів у році) х 260 (днів прострочено) = 1786,39 грн.

69094 (сума заборгованості по актах № 10-1 та 11-1 з 29.08.2005р. (момент виникнення заборгованості) до 29.11.2005р. (момент до якого існувала заборгованість в сумі 69094 грн.)) х 3% : 365 (днів у році) х 93 (днів прострочено) = 528,14 грн.

64094 (сума заборгованості по актах № 10-1 та №11-1 з 30.11.2005р. (момент виникнення заборгованості) до 29.08.2007р. (момент до якого існувала заборгованість в сумі 64094 грн.)) х 3% : 365 (днів у році) х 638 (днів прострочено) = 3360,98 грн.

59094 (сума заборгованості по актах № 10-1 та 11-1 з 30.08.2007р. (момент виникнення заборгованості) до 12.02.2008р. (момент визначений в позовній заяві до якого позивач здійснює нарахування 3% річних)) х 3% : 365 (днів у році) х 167 (днів прострочено)  = 811,13 грн.

Таким чином загальна сума 3% річних складає 6558,35 (71,71 + 1786,39 + 528,14 + 3360,98 + 811,13 = 6558,35), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за прострочення грошового зобов'язання за Договором № 56 від 20 вересня 2004 року є законною та обґрунтованою однак такою, що підлягає задоволенню частково, в сумі – 6558,35 грн.

За розрахунком суду, розмір інфляційних втрат складає:

26440 грн. (сума заборгованості по акту № 10-1 за жовтень 2004р.) х 1,016 (індекс інфляції за листопад 2004р.) -26400,00 грн. = 423,04 грн.

83594 грн. (сума заборгованості по акту № 10-1 за жовтень 2004р. та № 11-1 за листопад 2004р. з 11.12.2004р.) х 1,024 (індекс інфляції за грудень 2004р.) х 1,017 (індекс інфляції за січень 2005р.) х 1,01 (індекс інфляції за лютий 2005р.) х 1,016 (індекс інфляції за березень 2005р.) х 1,007 (індекс інфляції квітень 2005р.) х 1,006 (індекс інфляції травень 2005р.) х 1,006 (індекс інфляції за червень 2005р.) х 1,003 (індекс інфляції за липень 2005р.) х 1,00 (індекс інфляції за серпень 2005р.) -83594 грн. = 7719,99 грн.

69094 (сума заборгованості по актах № 10-1 та 11-1) х 1,004 (індекс інфляції за вересень 2005р.) х 1,009 (індекс інфляції за жовтень 2005р.) х 1,012 (індекс інфляції за листопад 2005р.) –69094 грн. = 1740,65 грн.

64094 грн. (сума заборгованості по актах № 10-1 та №11-1) х 1,009 (індекс інфляції за грудень 2005р.) х 1,116 (всього за 2006р.) х 1,005 (індекс інфляції за січень 2007р.) х 1,006 (індекс інфляції за лютий 2007р.) х 1,002 (індекс інфляції за березень 2007р.) х 1,00 (індекс інфляції за квітень 2007р.) х 1,006 (індекс інфляції за червень 2007р.) х 1,022 (індекс інфляції за червень 2007р.) х 1,014 (індекс інфляції за липень 2007р.) х 1,006 (індекс інфляції за серпень 2007р.) -64094 грн.= 12587 грн.

59094 грн. (сума заборгованості по актах № 10-1 та 11-1) х 1,022 (індекс інфляції за вересень 2007р.) х 1,029 (сума заборгованості  за жовтень 2007р.) х 1,022 (індекс інфляції за листопад 2007р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2007р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2008р.) -59094 грн. = 7633,00 грн.

Таким чином загальна сума втрат з урахуванням індексу інфляції складає 30103,68 грн.   (423,04 грн. + 7719,99 грн. + 1740,65 грн. + 12587 грн. + 7633 грн.= 30103,68 грн.), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за невиконання відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт за Договором № 56 від 20 вересня 2004 року, є законною та обґрунтованою, однак такою що підлягає задоволенню частково в сумі - 30103,68 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: 59094 грн. основного боргу за Договором № 56 від 20.09.2004, 6558,35 грн. –3% річних, 30103,68 грн. –інфляційні витрати. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Об'єднання “Укррадгоспецбуд”(код ЄДРПОУ 30862338, юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 36/10, р/р 26006300150501 в Оболонській філії АКБ “Київ” у м. Києві, МФО 320605), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа-сервіс” (код ЄДРПОУ 22965175, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 16а, р/р 26001038227281, в Подільському відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322056) суму заборгованості в розмірі  59094  (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'яносто чотири) грн. 00 коп.,  3%  річних - 6558 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 35 коп., втрати з урахуванням індексу інфляції - 30103 (тридцять тисяч сто три ) грн. 68  коп.,  а також 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 56 коп. витрат по сплаті державного мита та 96 (дев'яносто шість) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.           Державне мито в сумі –07 (сім) грн. 88 коп., повернути з державного бюджету позивачу товариству з обмеженою відповідальністю “Альфа-сервіс” (код ЄДРПОУ 22965175, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 16а, р/р 26001038227281, в Подільському відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322056) , як зайве сплачене.

5.           В іншій частині позову відмовити.

6.           Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                        Станік С.Р.