Рішення

від 17.06.2011 по справі 8/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/201 17.06.11

за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»

до Малого приватного підприємства «Фірма «ЛАКТА»

про відшкодування 47 151, 23грн. шкоди в порядку регресу

Суддя Катрич В.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1- предст. (дов. № 545/2011 від 21.01.2011р.)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства «Фірма «ЛАКТА»про відшкодування 47 151, 23грн. шкоди в порядку регресу, а також витрат по сплаті державного мита -471,51грн., витрат по оплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236,00грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.04.2011р. суддею Катрич В.С. порушено провадження у справі 8/201, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 02.06.2011р.

Представник відповідача у судове засіданні 02.06.2011р. не з'явився, про причини суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача надав суду документи на виконання вимоги ухвали та надав суду пояснення по суті спору.

Враховуючи неявку у судове засідання 02.06.2011р. представника відповідача, неподання сторонами витребуваних документів, необхідних для вирішення спору, розгляд справи 02.06.2011р. відкладено.

У судовому засіданні 17.06.2011р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи відповідач був повідомлений за офіційного адресою місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.06.2011р. після закінчення розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2008р. по вул. Щорса в м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода, а саме зіткнення автомобіля марки Фольцваген Транспортер, державний номер НОМЕР_1 , що належить МПП «Фірма «ЛАКТА», яким керував ОСОБА_2 та автомобіля марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 (власник), що підтверджується довідкою ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2. Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Печерського районного суду м. Києва №3-4497/08 від 25.03.2008р.

У результаті вказаного ДТП було пошкоджено автомобіль марки Mitsubishi Lancer, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_3

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про страхування", страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до Акту №1512/4964 товарознавчого дослідження від 03.04.2008р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Lancer держ номер НОМЕР_2 у результаті його пошкодження при ДТП, склав 47 151, 23грн. з ПДВ.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування транспортних засобів №139314 від 20.12.2007р., з терміном дії з 2012.2007р. по 19.12.2008р. Страхувальником виступає ОСОБА_3, вигодонабувачем -ЗАТ «Альфа-Банк».

На підставі Страхового акту від 17.04.2008р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного комплексного страхування транспортних засобів №139314 від 20.12.2007р., сплатив вигодонабувачу за договором суму страхового відшкодування в розмірі 47 151, 23грн., що підтверджується платіжними дорученнями №8172 від 22.04.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 в момент ДТП, яке сталось 19.03.2008р. перебув у трудових відносинах з МПП «Фірма «ЛАКТА», що підтверджується витягом із трудової книжки останнього.

Предметом розгляду справи є вимога позивача до відповідача про відшкодування 47 151,23грн. шкоди в порядку регресу.

Частиною 1 ст. 25 закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За приписами п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне зазначено і в ст. 27 Закону України від 07.03.96 № 85/96 "Про страхування", згідно з якою до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази виплати страховиком (позивачем) страхового відшкодування, його звернення з позовною заявою до суду про стягнення грошових коштів в порядку регресу не суперечить положенням чинного законодавства.

На підставі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування , якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Згідно з Роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»якщо шкоду заподіяно джерелом підвищеної небезпеки, його володілець несе відповідальність перед потерпілим і у тому разі, коли це є наслідком вини осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах або експлуатують таке джерело на підставах, передбачених Законом.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.03.1992, № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Винною особою у ДТП є водій ОСОБА_2, який перебував із власником автомобіля МПП «Фірма «ЛАКТА»у трудових відносинах, отже МПП «Фірма «ЛАКТА»є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю марки Mitsubishi Lancer номер НОМЕР_2 у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до частини 22.1 статті 22 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 1 липня 20Ц4 p. N 1961-IV, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною першою ст.1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з частиною першою ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Виплативши страхове відшкодування у сумі 47 151, 23 грн. позивач, у відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України, набув право регресної вимоги до МПП «Фірма «ЛАКТА»на суму 47 151, 23 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 47 151, 23 грн. страхового відшкодування шкоди в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Фірма «ЛАКТА»(02232, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23727064) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) 47 151,23грн. -страхового відшкодування в порядку регресу, 471,51грн. -державного мита, 236,00грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення 20.04.2012 р.