Постанова

від 24.04.2012 по справі 38/331

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2012 р. Справа № 38/331 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі№38/331 Господарського суду Донецької області за позовомДержавного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" доДержавного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" простягнення 54 985,45 грн.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Державне відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" заборгованості за надання послуг з переробки рядового вугілля у розмірі 54 985,45 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.12.2011 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 р. відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, Державне відкрите акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року та рішення господарського суду Донецької області від 27.12.2011 р. скасувати, прийняти нове рішення , яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Заявник вважає, що судами порушено положення ст.ст. 264, 267 ЦК України та наголошує на тому, що ним не було пропущено строки позовної давності.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2006р. між Державним підприємством "Шахтоуправління "Південнодонбаське №1" (Замовник) та Державним відкритим акціонерним товариством "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" (Виконавець) було укладено договір на переробку рядового вугілля №346, відповідно до якого замовник зобов'язується передати (поставити) виконавцю рядове вугілля на станцію СРТ ЦЗФ вантажоотримувач (в редакції Інкотермс-2000) у найменуванні, в марочному складі, з якісними показниками згідно специфікацій, які оформлюються та є невід'ємною частиною діючого договору.

Згідно п. 1.2 договору виконавець зобов'язаний переробити рядове вугілля у триденний строк та відвантажити отримані продукти збагачення за реквізитами, зазначеними замовником, а замовник зобов'язаний оплатити виконавцю вартість робіт по переробці рядового вугілля у порядку та на умовах, передбаченими договором.

Відповідно до п.2.1.11 договору замовник зобов'язаний підписувати акти прийому-передачі виконаних робіт по збагаченню рядового вугілля до 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за договором здійснюються шляхом перерахування замовником коштів на зазначений у договорі поточний рахунок виконавця протягом 5-ти днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт по збагаченню рядового вугілля.

Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання. У випадку відсутності заяви від жодної із сторін про свій намір розірвати договір протягом місяця до закінчення строку його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих самих умовах (п.п 8.1, 8.2 договору).

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання , а саме - збагатив вугілля надане відповідачем та відвантажив концентрат за реквізитами наданими останнім, що підтверджується актами виконаних робіт, звірки рядового вугілля, що поступило, та відвантажених продуктів збагачення за квітень, травень 2006р. на загальну суму 54 985 грн. 46 коп.

Всупереч умов укладеного договору, відповідач не сплатив позивачеві вартість наданих йому послуг, що і стало підставою звернення останнього до суду.

Отже, предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з відповідача 54 985 грн. 46 коп. заборгованості за надання послуг з переробки рядового вугілля за період травень та червень 2006 рік.

Відповідач просив суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пропуском строку позовної давності, оскільки позивач звернувся з даним позовом лише у листопаді 2011р.

З матеріалів справи вбачається, що обов'язок здійснити оплату наданих послуг по переробці вугілля виникає у відповідача протягом 5-ти днів з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт по збагаченню рядового вугілля.

Акти виконаних робіт, звірки рядового вугілля, що поступило та відвантажених продуктів збагачення за квітень, травень 2006р. підписані сторонами в строки обумовлені договором. Доказів, що Акти виконаних робіт, звірки рядового вугілля, що поступило, та відвантажених продуктів збагачення за квітень, травень 2006р. були підписані у інший строк, з порушенням умов визначених п.2.1.11 договору, позивачем не надано.

Таким чином, строк позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №346 від 01.04.2006р. за надані послуги по переробці вугілля на момент звернення позивача з даним позовом сплинув.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позивачем було пропущено строк для звернення до суду з даним позовом , тому не має підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державного відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Маяк" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.02.2012 року у справі №38/331 -без змін.

Головуючий М. Малетич Судді:К. Круглікова О. Мамонтова