Рішення

від 18.04.2012 по справі 37/300

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/300 18.04.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» ДоВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Простягнення 38 164,40 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 256/18 від 12.02.10 р.

від відповідача : ОСОБА_2 -дов. № б/н від 13.02.12 р.

ОСОБА_3 -дов. № б/н від 29.09.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 35 000,00 грн. у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.01.2009 р. на а/д Херсон-Генічеськ за участю транспортних засобів «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Ухвалою суду від 03.10.11 р. було порушено провадження у справі № 37/300 та призначено її розгляд на 09.11.11 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 09.11.11 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 03.10.11 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля rd Sierra», державний номер НОМЕР_2, який діяв станом на 12.01.09 р. не надав.

З метою витребування у позивача вищезазначеного полісу у судовому засіданні 09.11.2011 р. було оголошено перерву до 23.11.11 р. о 09 год. 15 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 23.11.11 р. повторно позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та заявив усне клопотання про відкладення розгляду даної справи з метою надання сторонам можливості провести звірку взаєморозрахунків.

Представник відповідача у судове засідання 23.11.11 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з тим, що строк вирішення господарського спору у даній справі спливає 01.12.11 р., представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення даного спору, яке суд, з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, задовольнив.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи, суд його задовольнив, у зв'язку з чим, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання та ненадання ним витребуваних судом документів, ухвалою суду від 23.11.11 р. розгляд даної справи було відкладено до 12.12.11 р. о 09 год. 15 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.11 р. заявив суду клопотання про відкладення розгляду даної справи з метою надання йому можливості представити суду додаткові докази у справі.

Представник відповідача надав суду копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автомобіля Sierra», державний номер НОМЕР_2, який діяв станом на 12.01.09 р., та заявив усне клопотання про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи з метою вирішення питання стосовно того, який розмір відновлювального ремонту автомобіля dai Tucson», державний номер НОМЕР_3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.09 р.

Суд повідомив, що клопотання про визначення судової експертизи у даній справі буде вирішено судом у наступному судовому засіданні.

З метою витребування у позивача копії договору добровільного страхування наземного транспорту № 0023-а/08 До(М) від 21.03.2008 р. у судовому засіданні 12.12.11 р. було оголошено перерву до 12.12.11 р. о 14 год. 00 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 12.12.11 р. надав суду копію договору добровільного страхування наземного транспорту № 0023-а/08 До(М) від 21.03.2008 р. надав суду клопотання про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи з метою вирішення питання стосовно того, який розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Tucson», державний номер НОМЕР_3, 2006 року випуску, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.2009 р. на 18 км.+310 м. а/д Херсон-Генічеськ за участю транспортних засобів Tucson», державний номер НОМЕР_3, Sierra», державний номер НОМЕР_2 та Fiesta», держаний номер НОМЕР_1.

Розглянувши у даному судовому засіданні клопотання позивача про призначення у даній справі № 37/300 автотоварознавчої експертизи, суд визнав за необхідне його задовольнити.

Ухвалами від 12.12.11 р. у справі № 37/300 було призначено судову експертизу та зупинено провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.

20.03.2012 р. супровідним листом (вихідний № 241/12-54 від 22.02.12 р.) Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув справу № 37/300, акт здачі-приймання судової автотоварознавчої експертизи № 241/12-54 від 22.02.12 р. та висновок судової автотоварознавчої експертизи № 241/12-54 від 22.02.12 р. у справі № 37/300.

Ухвалою суду від 21.03.12 р. було поновлено провадження у справі № 37/300; розгляд справи призначено на 18.04.12 р.; зобов'язано сторін надати письмові пояснення по справі з урахуванням висновку судової автотоварознавчої експертизи № 241/12-54 від 22.02.12 р.

12.04.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без присутності його представника та заява про уточнення позовних вимог, яка судом була прийнята, та у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта»35 000,00 грн. - суму страхового відшкодування, 3 164,40 грн. - суму, сплачену за проведення експертизи. 350,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

У судове засідання 18.04.12 р. представник позивача не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.04.12 р. надав суду усні пояснення по суті спору.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

ОСОБА_5, керуючи транспортним засобом «Ford», державний номер НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілями «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4 та «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, чим порушив Правила дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Про наведене свідчить довідка ДАІ № 6/34-584 від 16.01.09 р. та протокол огляду і перевірки технічного стану т/з, а також постанова Суворовського районного суду м. Херсона від 10.03.09 року в адміністративній справі № 3-1352/09, відповідно до якої ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 10.03.09 року в адміністративній справі № 3-1352/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою ОСОБА_5 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6. та який належить ОСОБА_7

Відносини, пов'язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України від 07.03.1996 р. № 85/96-ВР «Про страхування»(надалі -Закон України «Про страхування»), а відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - також Законом України від 01.07.2004 р. № 1961 -IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі -Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 даного Закону зазначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

В статті 16 Закону України «Про страхування»визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Між ЗАТ «СК «ВЕСКО», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», (страховик) та ОСОБА_7 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 0023-а/08 До(М) від 21.03.2008 р., у відповідності до умов якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме - автомобілем марки «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування»передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з п. 1 ст. 354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування від 06.03.09 р. та заяви про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу від 12.01.09 р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 03.02.09 р., виконано розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 0023-а/08 До(М)-1 від 12.03.09 р., у відповідності до якого позивачем було визначено заявлену подію страховим випадком та встановлено, що сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті, становить 40 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач повідомив суду, що він свої зобов'язання перед страхувальником за договором добровільного страхування наземного транспорту № 0023-а/08 До(М) від 21.03.2008 р. виконав належним чином, перерахувавши згідно з платіжним дорученням № 2 від 16.03.2009 р. 40 000,00 грн. суму страхового відшкодування власнику автомобіля «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, ОСОБА_7

Враховуючи те, що постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 10.03.2009 року в адміністративній справі № 3-1352/09 ОСОБА_8, який керував автомобілем «Ford», державний номер НОМЕР_2, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася в результаті його зіткнення з автомобілем марки «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, він є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3.

Відповідальність власника транспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5, якого визнано винним у скоєнні ДТП, застрахована Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у відповідності до полісу № ВВ/8861792.

З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 0023-а/08 До(М) від 21.03.2008 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ, виплачено страхове відшкодування ОСОБА_7 -власнику автомобіля «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, позивачем, у відповідності до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993 та 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_2, водія якого визнано винним у скоєнні ДТП, - Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта».

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення 35 000,00 грн. у рахунок відшкодування частини витрат, пов'язаних зі сплатою позивачем страхового відшкодування в результаті настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ за участю транспортних засобів «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

В статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність власника транспортного засобу ., «Ford», державний номер НОМЕР_2, зокрема до відповідача у даній справі -Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 ст. 1198 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика -це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

У відповідності до п. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8861792 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) -35 000,00 грн. та франшиза -0,00 грн., тип договору -3.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»в редакції від 14.08.11 р., договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах:

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації будь-якого транспортного засобу або одного з транспортних засобів, зазначених у договорі, особою, вказаною в договорі страхування (договір II типу);

- страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»заяву (вих. № 969-11 У від 04.03.11 р.) на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 40 000,00 грн.

Проте Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»суму страхового відшкодування в порядку регресу сплачено не було.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, посилаючись на те, що не було визначено матеріальний збиток власника автомобіля «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, а відтак відсутні належні докази на підтвердження вартості втраченого майна.

У судовому засіданні 12.12.11 р. представник позивача надав суду клопотання про призначення у даній справі судової автотоварознавчої експертизи з метою вирішення питання стосовно того, який розмір відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, внаслідок ДТП, яка сталася 12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ за участю транспортних засобів «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Ухвалою від 12.12.11 р. у даній справі зазначене клопотання позивача було задоволено та призначено судову експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

20.03.12 р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було надано висновок судової автотоварознавчої експертизи № 241/12-54 від 22.02.12 р. у справі № 37/300, згідно з яким розмір відновлювального ремонту з урахування коефіцієнта зносу транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, внаслідок внаслідок ДТП, яка сталася 12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ складав 50 070,06 грн.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про обгрунтованість вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»щодо стягнення 35 000,00 грн. суми страхового відшкодування у зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди в порядку регресу, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.01.09 р. на а/д Херсон-Генічеськ за участю транспортних засобів «Ford Fiesta», державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_4, «Ford», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_5 та транспортного засобу «Hyunday Tucson», державний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та вартість судової експертизи покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 979, 993, 116, 1187, 1188, 1198 Цивільного кодексу України; 352, 354 Господарського кодексу України, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(вулиця Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(вулиця Іллінська, 8, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код 20474912) 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп. суму невиплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 3 164 (три тисячі сто шістдесят чотири) грн. 40 коп. суму вартості судової експертизи, 350 (триста п'ятдесят) грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 23.04.2012 р.