Постанова

від 25.04.2012 по справі 40/362

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2012 № 40/362

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

на рішення

господарського суду

міста Києва

від

27.12.2011 року

по справі

№ 40/362 (суддя - Пукшин Л.Г.)

за позовом

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області

до

ОСОБА_4

про

розірвання договору купівлі-продажу № 43 від 16.08.2011 року та витребування об'єкта незавершеного будівництва

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року у задоволені позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що позивачем в порушення вимог діючого законодавства не надано жодних додатків до акта, які б підтверджували наведенні обставини, як того вимагає п. п. 2.2.7 Порядку щодо перевірки мов договору щодо забезпечення екологічної безпеки (збереження навколишнього середовища), п. 2.2.10 щодо перевірки виконання умов договору щодо добудови об'єкта незавершеного будівництва та п. 6.2., 6.2.1., 6.2.2 щодо складання акта в разі недопущення представника органу приватизації до перевірки (шляхом недопущення на підприємство, або ненадання йому необхідних документів, або іншим чином).

Також відсутні докази направлення позивачем на адресу відповідача акту поточної перевірки від 07.02.2011 року, що відповідно позбавляє відповідача скористатися правом, передбаченим п. 3.4. Порядку.

А оскільки акт перевірки являється доказом невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу, то відсутні підстави для його розірвання.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року у справі № 40/362, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Так, апелянт зазначає, що матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідач свої зобов'язання по договору купівлі-продажу № 4-НБ-ЗД про добудову об'єкта незавершеного будівництва «32-квартирний житловий будинок», що є предметом договору купівлі-продажу майна, не виконав, а ні в строки обумовлені договором, а ні на момент пред'явлення вимоги. При укладенні спірного договору позивач розраховував на здійснення відповідачем добудови об'єкта незавершеного будівництва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2012 року відновлено регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 40/362.

Відповідач своїм правом, наданим статтею 96 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на апеляційну скаргу не подав.

07.03.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2012 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_4 свого представника, чи особисто, в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.02.2004 року між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу державного майна № 4-НБ-ЗД, за умовами якого Продавець зобов'язався продати у власність Покупця об'єкт незавершеного будівництва: «32-квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на земельній ділянці площею 0,40 га /а.с. 7-8/.

Право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до Покупця з моменту підписання акта приймання-передачі - п. 1.2. договору.

За актом прийому-передачі державного майна об'єкта незавершеного будівництва - «32-квартирний житловий будинок», що підписаний сторонами 26.02.2004 року, Продавець передав а Покупець прийняв об'єкт незавершеного будівництва: «32-квартирний житловий будинок», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 43/.

Згідно розділу 5 Договору Покупця було зобов'язано: в установлений цим Договором термін сплатити ціну об'єкта приватизації (п. 5.1.1.); в установлений цим Договором термін прийняти об'єкт приватизації (п. 5.1.2.); зареєструвати цей Договір в місячний термін в місцевій раді та надати Продавцю документ про реєстрацію (п. 5.1.3); забезпечити виконання вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта (п. 5.1.4); добудувати об'єкт протягом 5 років (п. 5.1.5), при зміні первісного призначення зміни в проектно-технічній документації погодити в порядку установленому чинним законодавством з місцевими органами влади на протязі року з моменту нотаріального посвідчення договору (п. 5.1.6), у разі неможливості завершення будівництва об'єкта в установлені терміни за наявності відповідних обґрунтувань терміни завершення будівництва можуть бути змінені за спільним рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір (п. 5.1.7), на вимогу Продавця Покупець зобов'язаний надати Продавцю необхідні документи, щодо виконання умов цього Договору (п. 5.1.8), не відчужувати об'єкт та земельну ділянку, на якій він розташований, до завершення будівництва та введення в експлуатацію (п. 5.1.9).

Тобто строк виконання зобов'язань по договору купівлі-продажу відповідачем до 05.02.2009 року.

07 лютого 2011 року було складено акт поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу 32-квартирний житловий будинок /а.с. 9-10/.

За результатами перевірки було встановлено, що умови договору купівлі-продажу 32-квартирний будинок від 05.02.2004 року за № 4-НБ-3Д станом на 07.02.2011 року, а саме: п.п. 5.1.4., 5.1.5., 5.1.7., 5.1.8., не виконані.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд міста Києва дійшов висновку, що перевірка виконання умов договору купівлі-продажу проведена із порушенням, а тому відсутні підстави для розірвання договору купівлі-продажу.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 8 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та можуть у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

За статтею 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва; забезпечення вимог екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища під час добудови та подальшого введення в експлуатацію об'єкта приватизації.

У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.

У разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об'єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва є підставою для розірвання договору купівлі-продажу аби договору оренди земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.

Згідно зі ст. 135 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України «Про Державну програму приватизації» від 18 травня 2000 року № 1723-III контроль за виконанням договорів купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації, який уклав відповідний договір.

За результатами перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу складаються акти перевірок за формою, встановленою Фондом (ст. 136 Закону).

Правила організації та здійснення органами приватизації контролю за виконанням покупцями об'єктів приватизації умов договорів купівлі-продажу цих об'єктів визначено Порядком здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998 року № 1649 (в редакції наказу Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 372 з наступними змінами та доповненнями).

Результати перевірок оформлюються актами перевірок, форми яких затверджено наказом Фонду від 15.08.1997 року № 885 «Про затвердження типових актів перевірки виконання умов договорів купівлі-продажу» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.09.1997 року за № 394/2198), з урахуванням вимог інструктивного листа Фонду від 21.10.1997 року № 10-23-10008, та наказу Фонду від 09.08.2002 року № 1432 «Про затвердження форм актів поточної та підсумкової перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.09.2002 за № 767/7055) (п. 3.1. Порядку).

Разом з цим, відповідно до листа Фонду державного майна України № 10-23-10008 від 21.10.1997 року «Про порядок застосування та заповнення типових актів перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу» акт підсумкової перевірки застосовується виключно як документ, що засвідчує повне виконання умов договору купівлі-продажу і є підставою для зняття органами приватизації договору з контролю.

Якщо внаслідок перевірки встановлено будь-яке невиконання умов договору, то для відображення результатів купівлі-продажу акт підсумкової перевірки не використовується. У цьому випадку, незважаючи на час проведення перевірки - в період чи після закінчення терміну виконання зобов'язань згідно з умовами договору, - застосовується акт поточної перевірки, який є підставою для прийняття санкцій.

У разі потреби до акта додаються матеріали та документи, які дають змогу більш детально розкрити стан виконання умов договору.

Однак, судом першої інстанції не було враховано, що безмовною підставою для розірвання договору купівлі-продажу є невиконання зобов'язання стороною у визначений договором строк.

За статтею 651 Цивільного кодексу України однією із підстав розірвання договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто йдеться про таке порушення договору однією із сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. При цьому сторона, яка ставить питання про розірвання чи зміну договору, має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Доказів виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу (п. 5.1.5. договору), так само як і реагування на лист - вимогу № 04-14-220 від 31.01.2011 року, як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанцій не подано.

Крім того, матеріали справи не містять доказів укладення додаткової угоди, як це передбачено п. 5.1.7. договору купівлі-продажу та статтею 19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва».

В процесі розгляду справи Київським апеляційним господарським судом було встановлено, що спірний договір відповідачем не виконаний, зазначене відповідачем не спростовується.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року у справі № 40/362 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області звернувся з даним позовом у жовтні 2011 року, тобто під час дії положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», таким чином за подання позову з відповідача підлягає стягненню 85,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», а тому за подання апеляційної скарги з відповідача підлягає стягненню 536,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2011 року по справі № 40/362 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Розірвати договір купівлі-продажу державного майна об'єкта незавершеного будівництва «32-квартирний будинок» від 05.02.2004 року № 4-НБ-ЗД, укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (код 24074109, 01133, бул. Л. Українки, 26, м. Київ) та ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).

Зобов'язати ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) повернути об'єкт незавершеного будівництва «32-квартирний будинок», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області.

2. Стягнути з ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) в доход державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. державного мита за подання позову, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

3. Матеріали справи № 40/362 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Смірнова Л.Г.

28.04.12 (відправлено)