Постанова

від 10.05.2012 по справі 25/470

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2012 № 25/470

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Вербицької О.В.

Моторного О.А.

за участю представників: -

від ВДВС: не з'явився,

позивача 1: не з'явився,

позивача 2: ОСОБА_2,довіреність б/н від 01.11.2011 року,

відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 09/01/12 від 10.01.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги-

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р.

у справі-№ 25/470 (суддя Морозов С.М.)

за скаргою-Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"

на дії-Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві у справі №25/470

за позовом-1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"

до-Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"

про -визнання договору розірваним та стягнення 2 522 817,83 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадукт" у вересні 2009 звернулись до господарського суду міста Києва зі спільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про визнання договору № Р2997-09/08 від 17.09.2008 розірваним та стягнення 2 522 817,83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.02.2010 по справі № 25/470 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" грошові кошти в розмірі 2 401 846,08 грн. та судові витрати в розмірі 24 243,13 грн.; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 по справі № 25/470 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010) рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 скасовано частково; резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково; визнати договір купівлі-продажу № Р2997-09/08 від 17.09.2008 розірваним; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"1 804 877,63 грн. сплаченої 30% передплати, 596 969,45 грн. пені, 12 051,73 грн. витрат по сплати державного мита та 224,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"12 051,73 грн. витрат по сплати державного мита"; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 у справі № 25/470 - залишено без змін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2010 у справі № 25/470 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2010) у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 за нововиявленими обставинами Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" було відмовлено.

Господарським судом міста Києва 17.01.2011 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2010 у справі № 25/470 видано наказ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 25/470 (залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 у справі № 25/470 задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 на шість місяців.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2011 у справі № 25/470 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 у справі № 25/470 задоволено частково; відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 до 04.04.2012.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 р. ухвалу господарського суду міста Києва 04.10.2011 у справі № 25/470 скасовано, в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.02.2010 відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.02.2012 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2011 у справі № 25/470, а ухвалу господарського суду міста Києва від 04.10.2011 у справі № 25/470 залишено без змін.

Відповідачем подано до суду скаргу на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві Мироненко Н.М. у якій скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця скасувати Постанову про арешт всього майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.09.2011р. та зняти вищезазначені арешт та заборону відчуження рухомого майна боржника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2012 р. зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві скасувати Постанову державного виконавця Мироненко Н.М. від 23.09.2011р. про арешт майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (код ЄДРПОУ 32849408, адреса: 02160, м. Київ, вул. М. Раскової 11А) та оголошення заборони на його відчуження та зняти арешт накладений на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (код ЄДРПОУ 32849408, адреса: 02160, м. Київ, вул. М. Раскової 11А) у межах суми звернення стягнення 2 414 123,49 грн. та заборону здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (код ЄДРПОУ 32849408, адреса: 02160, м. Київ, вул. М. Раскової 11А) в межах суми боргу.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадукт" подали апеляційні скарги, в яких просять Київський апеляційний господарський суд ухвалу скасувати. При цьому апелянти посилаються на те, що оскаржувана ухвала винесена судом при неповному з'ясуванні та за недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд ухвалу залишити без змін, а апеляційні скарги -без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Постановою державного виконавця від 23.09.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження зазначено, що боржником у добровільному порядку наказу суду від 17.01.2011р., а також, зазначеною постановою, накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення в розмірі 2 414 123,49 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

В силу статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при розгляді справ за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та за зверненнями учасників виконавчого провадження суди мають керуватися положеннями ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 р.; ратифікована Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР), Закону №202/98-ВР, Закону №606-XIV, гл. 31-Г Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), розділ XIV Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), іншого законодавства, яким врегульовано ці питання.

Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. (стаття 1 Закону України "Про державну виконавчу службу").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державну виконавчу службу" працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.

Як зазначено ст. 6 цього ж закону працівник органу державної виконавчої служби користується правами і виконує обов'язки, передбачені законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника.

Державним виконавцем було накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення 2 414 123,49 грн. та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: - винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; - винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; - винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; - проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 5 цієї ж статті зазначено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження"). У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Отже, у разі накладення державним виконавцем арешту на майно боржника, повинна бути проведена оцінка цього майна та приведений конкретний перелік майна, на який накладається арешт в межах суми звернення стягнення.

Постановою від 23.09.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, встановлено, що державним виконавцем не визначено перелік майна на який накладено арешт в межах суми звернення стягнення. Також, матеріали справи взагалі не містять доказів на підтвердження проведення державним виконавцем оцінки майна, задля визначення його вартості та відповідності вартості цього майна сумі звернення стягненням в розмірі 2 414 123,49 грн.

Отже, винесена державним виконавцем Постанови від 23.09.2011р. про накладення арешту на все майно боржника є такою, що суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження", а отже має бути скасована у зв'язку з невідповідністю її нормам чинного законодавства.

У відповідності до Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/365 від 28.03.2002р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. Виходячи з аналізу наведених норм та керуючись ст. 43 ГПК України, яка передбачає, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги скаржника щодо скасування Постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП№23957083 від 28.01.2011р. є неправомірними.

Відповідно до статті 42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, винесення державним виконавцем Постанови від 23.09.2011р. про накладенню арешту на майно відповідача та заборону відчуження майна суперечать нормам Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про зобов'язання державної виконавчої служби скасувати Постанову від 23.09.2011р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та скасування арешту та заборони.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що ухвала господарського суду м. Києва від 20.03.2012 року у справі № 25/470 прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва 20.03.2012 року у справі № 25/470.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

постановив:

Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.03.2012 року у справі № 25/470 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Віадукт"- без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Вербицька О.В.

Моторний О.А.