Рішення

від 15.05.2012 по справі 20/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/226 15.05.12

За позовом Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель»

До 1. Державної служби інтелектуальної власності України

2. Компанії «ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.»

Про визнання недійсним свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг

«Vagisan»

Суддя Палій В.В.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2- предст. (дов. від 08.04.2011р.)

Від відповідачів 1. ОСОБА_3- предст. (дов. від 01.09.2011р.)

2. ОСОБА_4- предст. (дов. від 07.11.2011р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про визнання недійсним свідоцтва України №110568 від 10.08.2009р. на знак для товарів і послуг «Vagisan», у зв'язку з тим, що вказане свідоцтво видане внаслідок подання заявки з порушенням прав позивача на частину наукового твору -назву твору «Vagisan», яка може використовуватись самостійно і охороняється як об'єкт авторського права.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2011р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/226, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.11.2011р.

У судовому засіданні 08.11.2011р. представник Державної служби інтелектуальної власності України надав суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не доведено, що ним набуто виключні майнові права на об'єкт авторського права -науковий твір «Vagisan», та частину твору - оригіналу назву; позивачем не доведено, що на дату подання та розгляду заявки позивача назва наукового твору була відомою та добре знаною в Україні. Таким чином, на дату подання заявки на знак

для товарів і послуг «Vagisan»відповідач-1 діяв у повній відповідності до чинного законодавства України.

«ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.»у відзиві проти позову заперечує, зазначаючи, що позивачем не надано суду доказів створення твору автором та набуття позивачем майнових прав. Отже, відсутнє порушене право позивача та підстави для звернення із позовом до суду. Крім того, назва твору «Vagisan»не є оригінальною, оскільки використовувалась відносно лікарських засобів до заявленої позивачем дати створення такого твору.

У судовому засіданні 08.11.2011р. судом оголошено перерву до 14.11.2011р., з метою ознайомлення із відзивами відповідачів.

У судовому засіданні 14.11.2011р. представник позивача звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що позивачем було направлено запит до Державної митної служби України, з приводу ввезення на територію України препарату «Вагісан», виробництва позивача, проте, станом на 14.11.2011р. відповідь позивачем не одержана.

Клопотання судом не задоволено, оскільки до клопотання не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

У письмових поясненнях позивач додатково зазначив про те, що використання відповідачем-2 оригінальної назви твору «Vagisan», використання раніше зареєстрованого в Німеччині знаку для товарів «Vagisan», яке використовується у Європі та країнах СНД, є проявом того, що за рахунок доброго і відомого у світі препарату, відповідач-2 вводить в оману споживачів щодо виробника товару, властивостей вказаного товару і повністю нехтує правилами ведення конкурентного бізнесу і чесними звичаями у господарській діяльності.

Представник позивача заявив усне клопотання про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Представник відповідача-2 проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Суд вважає заявлене клопотання представника позивача про призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності обґрунтованим, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 21 Рекомендації ВГСУ від 10.06.2004, № 04-5/1107 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" об'єкти авторського права, що підлягають правовій охороні, визначені статтею 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до статті 9 названого Закону частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону. Таким чином, назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно.

Вирішення питання щодо можливості самостійного використання частини твору потребує спеціальних знань, тому з цією метою господарському суду слід згідно зі статтею 41 ГПК призначати відповідну судову експертизу.

Згідно п. 2.1 Рекомендації ВГСУ від 29.03.2005 № 04-5/76 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності" для вирішення питання про те, чи може частина літературного письмового твору (в тому числі й оригінальна назва твору) використовуватися самостійно або чи є твір похідним, необхідні знання спеціалістів у галузі літературознавства. Призначаючи судову експертизу з даного питання, господарський суд у відповідній ухвалі має точно навести уривки з літературного твору, які за доводами заінтересованої сторони спору можуть використовуватись самостійно, наприклад, у передачах (програмах) організацій мовлення чи як об'єкт торговельної марки або комерційне найменування тощо.

Таким чином, з метою повного, всебічного, об'єктивного вирішення спору по справі №20/226 необхідні спеціальні знання, що є підставою для призначення у справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Для надання представникам сторін можливості запропонувати суду питання, які сторони вважають за доцільне поставити перед експертом та визначитись з експертною установою, розгляд справи 14.11.2011р. відкладено.

21.11.2011р. судом одержано заяву від позивача про збільшення позовних вимог, а саме, позивач просив суд додатково до раніше заявлених позовних вимог, визнати недійсним повністю свідоцтво України №110567 на знак для товарів і послуг «Вагісан».

Представник позивача у судовому засіданні 29.11.2011р. надав суду клопотання про призначення судової експертизи із переліком питань, які просить суд поставити перед експертом.

Представник відповідача-2 звернувся до суду із клопотання про призначення судової експертизи із переліком питань, які просить суд поставити перед експертом.

Також, представник відповідача-2 надав суду додатковий відзив на позовну заяву, посилаючись на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у позивача авторських прав на твір; назва твору «Vagisan»не є оригінальною, так як ще в 1914, 1946, 170, 1972, 1984 така назва використовувалась щодо лікарських засобів, пов'язаних із лікуванням запалення, виразки слизових оболонок; товар позивач відсутній на ринку України, отже, змішування товарів позивача та відповідача-2 є неможливим.

Ухвалою від 29.11.2011р. заява позивача про збільшення позовних вимог, яка одержана судом 21.11.2011р., не прийнята судом до розгляд та повернута позивачу.

У судовому засіданні 29.11.2011р. судом оголошено перерву до 06.12.2011р., з метою ознайомлення із додатково наданими сторонами спору пояснення по справі.

02.12.2011р. судом одержано від позивача документи на підтвердження повноважень Представництва «ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.», а також надано довіреність від 02.11.2011р., якою Компанія «ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.»уповноважує осіб -представників представляти Компанію у всіх та у будь-яких справах, які стосуються інтересів Компанії, у тому числі, які стосуються представництва інтересів Компанії у суді.

У судовому засіданні 06.12.2011р. представник позивача запропонував суду експертну установу, якій вважає за доцільне доручити проведення експертизи у справі №20/226.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України остаточне коло питань, які мають бути роз'яснені судовим експертом, встановлюється господарським судом в ухвалі.

Так як для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору необхідні спеціальні знання, суд задовольнив клопотання позивача та призначив у справі №20/226 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

У зв'язку з наведеним, ухвалою від 06.12.2011р. провадження у справі №20/226 зупинено.

18.04.2012р. судом одержано матеріали справи №20/226 з висновком №83/11 комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності справі №20/226 від 09.04.2012р.

У зв'язку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі №20/226, ухвалою від 19.04.2012р. суд поновив провадження у справі та призначив справу до судового розгляду на 15.05.2012р.

25.04.2012р. судом одержано заяву від представника позивача Брагарника О.М., про визнання останнього таким, що склав із себе повноваження на представництво інтересів Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель».

14.05.2012р. судом одержано від відповідача-2 письмові пояснення по справі, у яких останній просить суд у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 15.05.2012р. представники сторін в усних поясненнях не заперечили проти Висновку комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності справі №20/226 від 09.04.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши оригінали документів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Доктор Лохманн є автором науково-технічного твору під назвою «Vagisan» (науково - технічної інформації до лікарського засобу «Vagisan», призначеного для застосування жінками, з метою запобігання вагінальних інфекцій, шляхом використання молочнокислих бактерій або молочної кислоти). У даному творі описано склад лікарського засобу, фармакологічну дію, особливості застосування у різних лікарських формах, тощо.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права»автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Згідно із ст. 11 Закону первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору.

За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

На наданій суду позивачем копії твору під назвою «Vagisan»не зазначено дати його створення та імені автора.

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Згідно тверджень позивача, даний твір було створено Доктором Лохманном у 1994році.

Авторство Доктора Лохманна на науково-технічний твір під назвою «Vagisan»належними засобами доказування не спростовано та питання щодо авторства на вказаний твір не є предметом даного спору.

Так як станом на час створення твору Доктор Лохманн був працівником Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель», відповідно, виключні майнові права на вказаний твір належать Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель». Доказів на спростування належності виключних майнових прав на твір Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель»матеріали справи не містять.

На території Німеччини позивач також є власником знаку для товарів і послуг «Vagisan»щодо товарів 03 та 05 класів МКТП.

Компанія «ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.»є власником свідоцтва України №110568 від 10.08.2009р. на знак для товарів і послуг «Vagisan»щодо товарів та послуг 03, 05 та 35 класів МКТП. Дата подання заявки-25.01.2008р.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає видачу свідоцтва України №110568 від 10.08.2009р. на користь Компанії «ЯДРАН»Галенскі Лабораторідж д.д.»такою, що здійснена внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб, а саме, з порушенням прав позивача на оригінальну назву твору «Vagisan», яка може використовуватись самостійно та була відомою в Україні. Так, позивач зазначає, що відповідачем-2 відтворено відому в Україні оригінальну назву твору «Vagisan»без згоди позивача. Також, у додаткових поясненнях позивач зазначив, що реєстрація знаку для товарів і послуг «Vagisan»за відповідачем-2 є такою, що свідчить про вчинення дій у конкуренції, які суперечать торговим та іншим звичаям у господарській діяльності. Позивач також вказує на те, що використання відповідачем-2 оригінальної назви твору «Vagisan», використання раніше зареєстрованого в Німеччині знаку для товарів «Vagisan», є проявом того, що за рахунок доброго і відомого у світі препарату, відповідач-2 вводить в оману споживачів відносно виробника товару, властивостей вказаного товару і повністю нехтує правилами ведення конкурентного бізнесу і чесним звичаям у господарській діяльності.

Відповідач-1 у відзиві проти позовних вимог заперечив, зазначаючи, що позивачем не доведено, що ним набуто виключні майнові права на об'єкт авторського права -науковий твір «Vagisan», та частину твору - оригіналу назву; позивачем не доведено, що на дату подання та розгляду заявки позивача назва наукового твору була відомою та добре знаною в Україні. Таким чином, на дату подання заявки на знак для товарів і послуг «Vagisan»відповідач-1 діяв у повній відповідності до чинного законодавства України.

Відповідач-2 у відзиві проти позову заперечує, зазначаючи, що позивачем не надано суду доказів створення твору автором та набуття позивачем майнових прав. Отже, відсутнє порушене право позивача та підстави для звернення із позовом до суду. Крім того, назва твору «Vagisan»не є оригінальною, оскільки використовувалась відносно лікарських засобів до заявленої позивачем дати створення такого твору. У додатковому відзиві відповідач-2 вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності у позивача авторських прав на твір; назва твору «Vagisan»не є оригінальною, так як ще в 1914, 1946, 170, 1972, 1984 така назва використовувалась щодо лікарських засобів, пов'язаних із лікуванням запалення, виразки слизових оболонок; товар позивач відсутній на ринку України, отже, змішування товарів позивача та відповідача-2 є неможливим.

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору у справі №20/226 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

- Чи є назва наукового твору «Vagisan» оригінальною назвою твору та такою, що може використовуватись самостійно?

- Чи була назва наукового твору «Vagisan»відомою в Україні на момент реєстрації свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг твору gisan»?

- У випадку позитивної відповіді на друге питання, чи відтворює позначення »за свідоцтвом України №110568 від 10.08.2009р. назву відомого в Україні твору «Vagisan»?

18.04.2012р. Господарським судом міста Києва отримано матеріали справи №20/226 із висновком комісійної судової експертизи №83/11 від 09.04.2012р. Експертами змінено редакцію другого питання, з урахуванням того, що права, які випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки, відповідно, встановлення того, чи була назва твору відомою в Україні, повинне здійснюватись саме на дату подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Згідно з висновком експертизи, назва твору «Vagisan»не є оригінальною назвою наукового твору, що може використовуватися самостійно; назва наукового твору «Vagisan»не була відомою в Україні на дату подання заявки на видачу свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг «Vagisan». Відповідь на третє питання експертами не надана, з урахуванням того, що на друге питання була надана негативна відповідь.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних, відповідно, відмовляє у їх задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про авторське право і суміжні права» іноземні особи та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності, мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.

Згідно ст. 5 вказаного Закону, якщо чинним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (24.07.1971р.), до якої приєднались Україна та Німеччина, охорона, передбачена цією Конвенцією, застосовується:

(a) до авторів, які є громадянами однієї з країн Союзу, щодо їх творів як випущених у світ, так і не випущених у світ;

(b) до авторів, які не є громадянами однієї з країн Союзу, щодо їх творів, випущених у світ вперше в одній з цих країн або одночасно в країні, що не входить до Союзу, і в країні Союзу.

(2) Автори, які не є громадянами однієї з країн Союзу, але мають своє звичайне місце проживання в одній з таких країн, прирівнюються для цілей цієї Конвенції до громадян цієї країни.

(3) Під "випущеними у світ творами" слід розуміти твори, випущені за згодою їхніх авторів, який би не був спосіб виготовлення примірників, за умови, якщо ці примірники випущені в обіг у кількості, здатній задовольнити розумні потреби публіки, беручи до увагу характер твору. Не є випуском у світ представлення драматичного, музично-драматичного або кінематографічного твору, виконання музичного твору, публічне читання літературного твору, повідомлення по проводах або передача в ефір літературних або художніх творів, показ твору мистецтва і спорудження твору архітектури.

(4) Твір вважається випущеним у світ одночасно у кількох країнах, якщо він було випущений у двох або більше країнах протягом тридцяти днів після першого його випуску.

Згідно ст. 5 Конвенції, щодо творів, з яких авторам надається охорона на підставі цієї Конвенції, автори користуються в країнах Союзу, крім країни походження твору, правами, які надаються нині або будуть надані в подальшому відповідними законами цих країн своїм громадянам, а також правами, особливо надаваними цією Конвенцією.

(2) Користування цими правами і здійснення їх не пов'язані з виконанням будь-яких формальностей; таке користування і здійснення не залежать від існування охорони в країні походження твору. Отже, крім установлених цією Конвенцією положень, обсяг охорони, рівно як і засоби захисту, що забезпечують автору охорону його прав, регулюються виключно законодавством країни, в якій виникає потреба в ний.

Об'єктами авторського права є твори (літературні та художні, комп'ютерні програми, компіляції даних, інші твори) незалежно від їх завершеності, призначення, цінності, тощо, а також способу чи форми їх вираження (ч. 2 ст. 433 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права»охороні за Законом підлягають всі твори, зазначені у ч.1 ст. 8 Закону, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанр, обсягу, мети.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до Закону (ст. 9 Закону).

Назва є невід'ємною частиною твору, яка надає йому індивідуального характеру та дає можливість ідентифікувати його. Відповідно до п. 2 ст. 444 ЦК України особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.

Науково-технічний твір, виключні майнові права на який належать позивачу, має назву «Vagisan».

Відповідно до п. 21 Рекомендації президії ВГСУ від 10.06.2004р. №04-5/1107 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності»назва твору підлягає охороні як об'єкт авторського права тільки у тому випадку, коли вона є результатом творчої діяльності автора (є оригінальною) і може використовуватися самостійно.

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі, та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом.

Підстави для відмови в наданні правової охорони, як і для висновку про невідповідність вже зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони визначені ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зокрема, не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва або цитати і персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників; не можуть одержати правову охорону позначення, які є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Відповідно до ст. 19 Закону, свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Відповідно до абзацу 5 п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 №3771-ХІІ «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»свідоцтво України може бути визнано недійсним у разі невідповідності знака умовам його реєстрації, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

У вирішенні спорів пов'язаних з визнанням недійсними свідоцтв на знаки для товарів і послуг з питань невідповідності зареєстрованих знаків умовам надання правової охорони, для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань господарський суд призначає судову експертизу, не перебираючи на себе не притаманні суду функцій експерта.

Враховуючи наведене положення, судом призначено експертизу об'єктів інтелектуальної власності у справі №20/226, яку доручено провести Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Згідно з висновком експертизи №83/11 від 09.04.2012р., назва твору «Vagisan»не є оригінальною назвою наукового твору, що може використовуватися самостійно; назва наукового твору «Vagisan»не була відомою в Україні на дату подання заявки на видачу свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг «Vagisan». Відповідь на третє питання не надана, з урахуванням того, що на друге питання була надана негативна відповідь.

Експертами встановлено, що назва твору «Vagisan»є назвою лікарського засобу та належить до такої лексико-граматичної групи іменників, як власні назви. До власних назв, в тому числі, належать назви художніх творів, назви товарів та торгівельних марок, тощо. Власні назви, на відміну від загальних, служать для виділення названого ними об'єкта з низки подібних, для його індивідуалізації та ідентифікації. Назва «Vagisan»є власною назвою лікарського засобу, що містить кислоту та лактат натрію. Назва наданого на дослідження твору «Vagisan»має маркування, яке застосування для маркування знаків для товарів або послуг. Відповідно, ця назва фактично використовується окремо від твору «Vagisan»як знак для товарів і послуг та виконує функції індивідуалізації та ідентифікації лікарського засобу.

Назва Vagisan створена накладанням частин слів vagi (від лат. «vagina») і san (від лат. («sanо», «sanus»). Так, термін «vagina»у перекладі з латинської мови на українську має значення «піхва», термін «sanо» - лікувати, «sanus»-здоровий. Отже, назва Vagisan вказує на фармакологічні властивості лікарського засобу, зокрема, що його дія спрямована на підтримку і відновлення здорової піхвової мікрофлори.

Назва «Vagisan»використовувалася для позначення фармацевтичних препаратів з 1914 року, відповідно, назва «Vagisan»не є оригінальною назвою для наукового твору, що містить науково-технічну інформацію щодо лікарського засобу, спрямованого на підтримку і відновлення здорової піхвової мікрофлори, оскільки не є результатом творчої праці автора.

Відомостей про те, що науковий твір «Vagisan»на момент реєстрації свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг «Vagisan»був відомий в Україні, позивачем не надано.

Даних про те, що певне коло осіб в Україні до моменту реєстрації свідоцтва України №110568 на знак для товарів і послуг «Vagisan»було знайоме з твором «Vagisan»у матеріалах справи не міститься.

Суд оцінює зазначений висновок експертизи як належний доказ у справі №20/226.

Згідно відповіді Державної митної служби України вих. від 21.11.2011р. (арк. справи 11 том ІІ) інформація щодо ввезення на митну територію України лікарського засобу «Vagisan»виробництва Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель»(Німеччина) за період з 01.01.1994р. по 17.11.2011р. в базі даних електронних копій вантажних митних декларацій станом на 18.11.2011р. не виявлено.

Як вбачається із відповіді Державного експертного центру МОЗ України від 22.11.2011р. (арк. справи 12 том ІІ), у період з 1994року по 21.11.2011р. в Україні не були зареєстровані та внесені до Державного реєстру лікарських засобів України лікарські засоби, заявником (власником реєстраційних посвідчень) для яких є Компанія «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель»(Німеччина).

З урахуванням того, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що лікарський засіб «Vagisan»виробництва Компанії «Др. Август Вольф ГмбХ & Ко. КГ Арцнайміттель»(Німеччина) ввозився на територію України, відповідно, пропонувався до продажу на території України, відсутні підставі вважати, що зареєстрований за відповідачем-2 знак для товарів і послуг «Vagisan», яким маркуються товари 03, 05 класів МКТП, є таким, що може ввести в оману щодо товару, який виробляє позивач, або особи -позивача.

Позивач також посилається на те, що використання відповідачем-2 оригінальної назви твору «Vagisan», використання раніше зареєстрованого в Німеччині знаку для товарів «Vagisan», є проявом того, що за рахунок доброго і відомого у світі препарату, відповідач-2 вводить в оману споживачів відносно виробника товару, властивостей вказаного товару і повністю нехтує правилами ведення конкурентного бізнесу і чесним звичаям у господарській діяльності.

Так згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

З урахуванням того, що товар, виробництва позивача, під назвою «Vagisan», відсутній на ринку України, отже, змішування товарів позивача та відповідача-2 є неможливим. Крім того, дана норма закону застосовується до суб'єктів господарювання на ринку України і розповсюджується саме на пріоритет використання.

Таким чином, на підставі вивчення матеріалів справи, результатів експертизи та пояснень сторін, суд приходить до висновку, що підстави для визнання недійсним свідоцтва України №110568 від 10.08.2009р. на знак для товарів і послуг «Vagisan», з підстав невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони, відсутні.

З урахуванням того, що вимога до Державної служби інтелектуальної власності про зобов'язання внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України є похідною від первісної вимоги, похідна вимога задоволенню також не підлягає.

Судові витрати, понесені позивачем, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня оголошення.

Суддя В.В. Палій