Постанова

від 15.05.2012 по справі 5020-10/211-1/117-7/075

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Справа № 5020-10/211-1/117-7/075

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Запорощенка М.Д., суддів:Владимиренко С.В. -доповідач, Шевчук С.Р., розглянув касаційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-морських сил України на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2012р. та рішеннягосподарського суду міста Севастополя від 19.12.2011р. у справі№5020-10/211-1/117-7/075 господарського суду міста Севастополя за позовомЗаступника військового прокурора Військово-морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ай-я" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "Плазма" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інкерман" провитребування майна,

Розпорядженням Секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.05.2012 р. № 03.07-05/334 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Запорощенко М.Д., судді Владимиренко С.В. (доповідач) та Шевчук С.Р.

За участю прокуратури: Кривоклуб Т.В., посв.№118;

представників:

- позивача: ОСОБА_5, дов. №220/746/д від 16.11.2011р.;

- відповідача: не з'явилися;

- Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської: не з'явилися;

- Приватного підприємства "Плазма": не з'явилися;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Інкерман": не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2010р. Заступник військового прокурора Військово-морських сил України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-я" про витребування нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Севастополь, Севастопольска зона ПБК,41, загальною вартістю 503725грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.08.2010р. накладено арешт на будинки, будівлі та споруди військового містечка Б-34, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Ай-я", без обмеження права користування.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.05.2011р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську та в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватне підприємство "Плазма" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інкерман".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2011р. у справі №5020-10/211-1/117-7/075 (суддя Альошина С.М.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2012р. (колегія суддів у складі головуючого судді Гоголя Ю.М., суддів Лисенко В.А., Рибіної С.А.), у позові відмовлено повністю. Скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.08.2010 - зняти арешт з будинків, будівель та споруд військового містечка Б-34, які складаються з: казарма -літ. "А", н/підвал -під літ. "А", ганок, ганок, казанна -літ. "Д", ганок, склад ПСМ -літ. "Е", вбиральня -літ. "Ж", капонір -літ. "З", капонір -літ. "И", капонір -літ. "К", капонір -літ. "Л", інші споруди 1-9, загальною площею 376,9кв. м., розташованих за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона південного берегу Крима, 41 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Ай-Я".

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник військового прокурора Військово-морських сил України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2012р. та рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2011р. у справі №5020-10/211-1/117-7/075 та задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а у задоволенні касаційної скарги -відмовити.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзив на неї, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника позивача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 11.08.2006р. між Приватним підприємством "Плазма" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай-Я" був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №2471 та в Держаному реєстрі правочинів за №1498848, що підтверджується витягом з цього реєстру від 11.08.2006р. № 2751241. За умовами пунктів 1.1-1.3 цього договору Приватне підприємство "Плазма" продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Я" придбало належні продавцю будинки, будівлі та споруди військового містечка Б-34 вцілому, які складаються з: казарма - А; н/підвал -під А; ганок; ганок; котельна - Д; ганок; склад ПЗМ - Е; вбиральня - Ж; капонір - З; капонір - И; капонір - К; капонір - Л; інші споруди 1-9, загальною площею 376,9кв.м , що розташовані за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК, будинок 41 (довідка-характеристика №1369, виданою Севастопольським бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна 25.07.2006р.). Право власності ПП "Плазма" було підтверджено договором купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2006р., посвідченим приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим №1435, зареєстрованим у Державному реєстрі правочинів 17.05.2006р., витяг №2389172, та зареєстрованим 17.05.2006р. у ДКП БТІ і ДРОНМ м. Севастополя за реєстровим №3527, реєстрова книга №16нж. Разом з цим, судами попередніх інстанцій вказано, що за реєстраційним написом на договорі купівлі-продажу від 11.08.2006р., зазначені в ньому будівлі, будинки та споруди військового містечка Б-34, зареєстровані КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради на праві власності за ТОВ "Ай-Я" і записані в реєстрову книгу 16 нж стор. 91 під реєстровим №3527.

Водночас попередніми судовими інстанціями було з'ясовано, що право власності на спірне майно до ТОВ "Торгівельна компанія "Інкерман" перейшло за договором від 07.03.2006р., укладеним з Державою Україна в особі Міністерства оборони України, від імені якого діяло Центральне Спеціалізоване будівельне управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ в особі директора філії Центрального Спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ -"Укроборонбуд" ОСОБА_7, який діяв за довіреністю, посвідченою 10.02.2006р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, у реєстрі за №375. На момент укладення договору купівлі-продажу від 17.05.2006р. між ТОВ "Торгівельна компанія "Інкерман" та ПП "Плазма", зазначений договір від 07.03.2006р. був посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим №1093.

Водночас попередніми судовими інстанціями з рішення господарського суду міста Севастополя від 21.09.2010р. у справі №5020-10/212-1/116 за позовом заступника прокурора ВМС ЗС України в інтересах Держави Україна в особі Міністерства оборони України до ТОВ "ТК "Інкерман" (набрало законної сили) з'ясовано, що договір купівлі-продажу від 07.03.2006р. був підписаний представником Міністерства оборони України ОСОБА_7 з перевищенням наданих йому повноважень, в частині відчуження військового нерухомого майна, яке не було списано всупереч вимог ч.1 ст.6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" внаслідок чого визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.03.2006р., укладений між Державою Україна в особі Міністерства оборони України та ТОВ "Торгівельна компанія "Інкерман". За договором купівлі-продажу від 07.03.2006р. сторонами підписано акт прийому-передачі від 16.03.2006р., за яким ТОВ "Торгівельна компанія "Інкерман" передано нерухоме майно військового містечка Б-34: казарма літер "А" (загальною площею 350,4кв.м.); н/підвал під літером "А"; ґанок; ґанок; казарма літер "Д" (загальною площею 26,5кв.м.); ґанок; склад ПСМ літер "Е"; вбиральня літер "Ж"; капонір літер "З"; капонір літер "И"; капонір літер "К"; капонір літер "Л"; інші споруди літер 1-9, що розташовані за адресою: м. Севастополь, Севастопольська зона ПБК-41, з боку Держави Україна підписаний Центральним Спеціалізованим будівельним управлінням (Госпрозрахункове) ЦСБУ в особі директора філії Центрального Спеціалізованого будівельного управління (Госпрозрахункове) ЦСБУ - "Укроборонбуд" ОСОБА_7 за довіреністю від 10.02.2006р. за реєстровим №375, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 Сторонами вказаного договору виконані умови, визначені п.3.2 цього договору, у повному обсязі, зокрема, відповідачем здійснені платежі на рахунок філії ЦСБУ "Укроборонбуд" №26001962481345 в філії 1-го Українського Міжнародного Банка, МФО 322755, в період з 13.03.2006р. по 14.03.2006р. сумами 124000грн., 63000грн. та 293000грн. із зазначенням в призначені платежу "за купівлю нерухомого майна по договору купівлі-продажу нерухомого майна 1093 від 07.03.2006р.", 15.03.2006 філією ЦСБУ "Укроборонбуд" було перераховано на рахунок №35227031003192 в ОПЕРУ Державного казначейства України, МФО 820172, Міністерство оборони України (ІК: 00034022) кошти у розмірі 390000грн., що підтверджуються листом Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони України від 14.07.2010р. №99, банківськими виписками від 15.03.2006р. №24, від 14.03.2006р. №23 та від 13.03.2006р. №22. З огляду на зазначене, врахував приписи ст.241 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов висновку, що передача майна відповідачу у справі №5020-10/212-1/116 та прийняття позивачем у вказаній справі грошових коштів за договором купівлі-продажу від 07.03.2006р., а також відсутність будь-яких дій з їх повернення відповідачу свідчить про наступне схвалення цього правочину Міністерством оборони України. З витягу з Єдиного реєстру довіреностей від 26.08.2010р. суди з'ясували, що припинення дії довіреності від 17.08.2004р., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №2369, було зареєстровано в реєстрі 10.04.2006р. Отже на момент укладення договору купівлі-продажу від 07.03.2006р., довіреність від 10.02.2006р. за реєстровим №375, що видана ОСОБА_7, на підставі якої він підписав вказаний договір від імені Міністерства оборони України, була дійсною.

Врахував вищевикладене, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, суди попередніх інстанцій у даній справі дійшли висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-я" є добросовісним набувачем, власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу реєстраційний № 2471 від 11.08.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, який не визнаний недійсним та не є нікчемним. Право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за відповідачем 15.08.2006р. в КП "БТІ і ДРОНМ" Севастопольської міської ради за реєстр. №3527 в книзі 16 нж на сторінці 91.

Здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, врахував приписи ст.387, ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про ненадання прокурором та позивачем доказів, які є підставою для витребування майна у добросовісного набувача у відповідності до ч.1 ст.388 ЦК України.

Водночас судами попередніх інстанцій з'ясовано, що за розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про надання повноважень на реалізацію списаного військового майна Збройних Сил" від 13.12.2004р. №894-р, за пропозицією Міноборони, Центральному спеціалізованому будівельному управлінню було надано повноваження на реалізацію списаного військового майна Збройних Сил, як такому що було визначено за результатами конкурсу. Спірне майно було включене до Переліку нерухомого військового майна Збройних сил України, яке може бути відчужене (розпорядження КМУ №299-р від 26.07.2001р, розпорядження КМУ №518-р від 28.07.2004р.), та Додаткового переліку №3 нерухомого військового майна ЗС України, яке може бути відчужене. Врахував вищевикладене, приписи ст.387, ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України, здійснив аналіз наявних матеріалів справи у відповідності до ст.43 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо витребування майна у добросовісного набувача.

У відповідності до ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 ,111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника військового прокурора Військово-морських сил України залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.03.2012р. у справі №5020-10/211-1/117-7/075 -без змін.

Головуючий суддя:М. Запорощенко Судді: С. Владимиренко С. Шевчук