Ухвала

від 21.05.2012 по справі 13/98пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"21" травня 2012 р. Справа № 13/98пд

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2011 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року

у справі № 13/98пд господарського суду Донецької області

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ХОЗЯЮШКА"

до відповідача -1 товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОМПРОД"

відповідача -2 фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

про визнання недійсним договору від 26.08.2010 року про розірвання договору купівлі -продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007 року

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "ХОЗЯЮШКА" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОМПРОД", фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, просило визнати недійсним договір від 26.08.2010 року про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОМПРОД" (87515, м. Маріуполь, вул. Леніна, б. 29-б, код 01558767) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з моменту його укладення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 21.07.2011 року у справі 13/98пд позов задоволено частково, визнано договір про розірвання договору купівлі-продажу від 26.08.2010 року недійсним в частині пунктів 2 і 3 (а.с. 73-76, т. 1).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКОМПРОД" залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2011 року змінено, резолютивна частина викладена у новій редакції, відповідно до якої позов задоволено. Визнано недійсним договір від 26.08.2010 року про розірвання договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 29.12.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКОМПРОД" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 (а.с. 112-114, т. 1).

Не погоджуючись із постановленими судовими актами, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2011 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскільки оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду набрала законної сили 21.09.2011 року, то, з урахуванням наведених приписів закону строк касаційного оскарження зазначеного судового акта відповідно до частини другої статті 51 Господарського процесуального кодексу України закінчився 11.10.2011 року, а вказана касаційна скарга подана до суду 09.04.2012 року, про що свідчить штамп на конверті, адресованому Донецькому апеляційному господарському суду. Таким чином, зазначена касаційна скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.

За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Обґрунтовуючи клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що строк було пропущено внаслідок тривалого знаходження на лікарняному та відсутністю за місцем проживання.

Як вбачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваної постанови надіслано сторонам - 26.09.2011 року, про що свідчить штамп Донецького апеляційного господарського суду на звороті останнього аркушу тексту постанови. В якості доказу перебування на лікарняному скаржник надає копію санаторно-курортної книжки № 003823 клінічного санаторію "Хмільник", відповідно до якої термін перебування ОСОБА_2 у санаторії -з 14.11.2011 року по 01.12.2011 року. Отже, фізична особа -підприємець ОСОБА_2 не була позбавлена можливості подати касаційну скаргу у встановлений законом строк.

Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За таких обставин, враховуючи, що можливість вчасного подання касаційної скарги на оскаржуваний судовий акт залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, а тому, згідно приписів ст.53 Господарського процесуального кодексу України слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 53, 86, 110, п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні клопотання фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про відновлення строку на подання касаційної скарги відмовити.

2. Повернути касаційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2011 року та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2011 року у справі № 13/98пд (з доданими до неї документами).

3. Справу № 13/98пд повернути до господарського суду Донецької області.

4. Повернути фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України 751 (сімсот п'ятдесят одну) грн. 10 коп. судового збору, сплаченого квитанцією № 142 від 06.04.2012 року.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков