Рішення

від 14.05.2012 по справі 46/84-08-36/393

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/84-08-36/393 14.05.12

Господарський суд м.Києва колегіально у складі судді Ягічевої Н.І.(головуюча), судді

Р.В. Бойко, О.В. Котков, розглянувши матеріали справи

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія"

до 1) Комунального підприємства "Бюро майнових відносин";

2) Харківської обласної державної адміністрації;

3) Харківської обласної ради

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору : ОСОБА_3

про: визнання незаконним дій по заволодінню приміщенням, скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146 та зобов'язання здійснити Харківською обласною радою процедуру приватизації

за участю уповноважених представників:

від Позивача -Демченко В.М. - директор

від Відповідача-1 -не з'явились;

від Відповідача-2 -не з'явились;

від Відповідача-3 -не з'явились;

від Третьої особи -не з'явились.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010р. справа №46/84-08-36/393 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" до 1) Комунального підприємства "Бюро майнових відносин"; 2) Харківської обласної державної адміністрації; 3) Харківської обласної ради, за участі Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання незаконним дій по заволодінню приміщенням, скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146 та зобов'язання здійснити Харківською обласною радою процедуру приватизації прийнята до провадження суддею Ягічевої Н.І.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 14 липня 2010 року від Позивача за зустрічним позовом надійшли наступні клопотання:

1. Заява-вимога про вжиття забезпечувальних заходів, у якій Позивач за зустрічним позовом просить накласти арешт на майно, що є предметом даного судового розгляду до розгляду справи по суті та про винесення окремої ухвали по фактам зазначеним у заяві -вимозі.

2. Клопотання вих.№04-12/07 від 12.07.2010р. про повернення незаконно витребуваних до сплати Господарським судом Харківської області 170,00грн., про встановлення факту фінансового вимагання та винесенні окремої ухвали з цього приводу.

3. Клопотання вих.№02-12/07 від 12.07.2010р. про встановлення в судовому засіданні факту невідповідності Договору №54 від 26.04.2006р., а також Розпорядження Харківської Облдержадміністрації №146 від 17.03.2006р. законам України та їх відміни.

У судовому засіданні від 03.09.2010р. розгляд вказаних заяв було відкладено.

Через канцелярію суду від 03.09.2010р. Позивачем подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядження голови Господарського суду міста Києва від 08.09.2010р., за заявою судді, справу було передано на розгляд колегії суддів: Ягічева Н.І. (головуюча), Котков О.В., Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №46/84-08-36/393 від 24.09.2010р., на підставі ст. 4-5, 4-7, 41, 42, 52, 86 Господарського процесуального кодексу України, відмовлено у задоволенні заяви Позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову, про винесення окремої ухвали, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Крім того, 24.09.2010р. судом було винесено окрему ухвалу на підставі ст.90 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку неправомірними діями Харківської обласної ради.

12.11.2010р. до Господарського суду міста Києва надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" на Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.09.2010р.

24.12.2010р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз надішли матеріали справи з повідомленням про неможливість надання висновку експерта.

Супровідним листом від 05.01.2011р. справа № 46-84-08-36/393 була скерована до Київського апеляційного господарського суду.

14.04.2011р. справа №46/84-08-36/393 повернулась до Господарського суду міста Києва з Київського апеляційного господарського суду, за результатами розгляду скарги, прийнято (винесено) Постанову від 02.03.11р. відповідно до якої ухвала Господарського суду міста Києва від 24.09.2010р. залишена без змін, а скарга -без задоволення.

22.04.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшов запит з Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" .

07.06.2011р. справа № 46/84-08-36/393 повернулась до Господарського суду міста Києва з Вищого господарського суду України. За результатом розгляду - скаргу повернуто без розгляду.

01.07.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшов запит з Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" .

02.08.2011р. справа №46/84-08-36/393 повернулась до Господарського суду міста Києва з Вищого господарського суду України. За результатом розгляду скаргу повернуто без розгляду.

17.08.2011р. до Господарського суду міста Києва надійшов запит з Вищого господарського суду України у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" .

06.10.2011р. справа № 46/84-08-36/393 повернулась до Господарського суду міста Києва з Вищого господарського суду України. За результатом розгляду - скаргу повернуто без розгляду.

12.10.2011р. з супровідним листом було направлено справу до Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз на проведення експертизи на вимогу ухвали суду від 24.09.2010р.

Відповідно до бази даних "Діловодство" Господарського суду міста Києва надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю"Технологія" на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р.

03.11.2011р. на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено запит щодо призупинення експертного дослідження по вказаній справі та повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва для скерування до Вищого господарського суду України.

14.11.2011р. від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз через канцелярію суду було отримано лист із клопотанням про призначення обстеження для проведення експертизи № 11002 та квитанцію для сплати експертизи.

У зв'язку з надходженням вказаного листа, суд визнав за необхідне повідомити експертну установу, що вказане клопотання буде розглянуто Господарським судом міста Києва після повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України після розгляду касаційної скарги.

22.12.2011р. справа № 46/84-08-36/393 повернулась до Господарського суду міста Києва з Вищого Господарського суду України.

Супровідним листом від 03.01.2012р. справа № 46/84-08-36/393 була скерована до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертного дослідження.

27.01.2012р. через канцелярію суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про оплату вартості експертизи, про надання згоди на продовження строку проведення призначеної експертизи враховуючи надзвичайно великий рівень поточного завантаження експертів Харківського НДІСЕ та про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №46/84-08-36/393 від 30.01.2012р., на підставі ст. 31, 38, 86 Господарського процесуального кодексу України, клопотання експерта задоволено про надання додаткових матеріалів та призначення обстеження для проведення експертизи.

Відповідно до листа №301 від 12.03.2012р., який надійшов від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, додаткові матеріали на виконання клопотання від 27.01.2012р. не були наданні, тому будівельно-технічна експертиза не була проведена у зв'язку із чим матеріали справи №46/84-08-36/393 повертаються до Господарського суду міста Києва без виконання.

13.03.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологія" надійшла заяву про відмову у сплаті вартості експертного дослідження, відповідно до якої останній вважає, що проведення експертизи має бути проведено за рахунок Господарського суду м. Києва, у зв'язку з тим що всі документи для прийняття рішення були надані.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. змінено склад колегії: судді Ягічева Н.І. (головуюча), судді Бойко Р.В., Котков О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2012р. прийнято справу №46/84-08-36/393 до провадження колегією суддів: судді Ягічева Н.І. (головуюча), судді Бойко Р.В., Котков О.В., призначено розгляд справи на 04.04.2012р.

До початку судового засідання 02.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача-3 надійшли письмові пояснення та клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника. Крім того, Відповідачем-3 були надані додаткові документи по справі, а саме: копія рішення Харківської обласної ради № 714-V від 17.04.2008р. та довіреність представника.

До початку судового засідання 03.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Третьої особи надійшов відзив на позов та клопотання про розгляд справи за відсутності Третьої особи по справі.

До початку судового засідання 04.04.2012р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від Відповідача-1 надійшли письмові пояснення на зустрічний позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2012р. розгляд справи було відкладено на 14.05.2012р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін.

18.04.2012р. через канцелярію суду від Позивача за зустрічним позовом надійшла заява про направлення останньому копій письмових пояснень Відповідачів, або зобов'язання Відповідачів направити свої пояснення Позивачу за зустрічним позовом.

07.05.2012р. через канцелярію суду від Відповідача-3 надійшло клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника Відповідача-3.

14.05.2012р. від Позивача за зустрічним позовом надійшли письмові пояснення на відзив Відповідача-3 по справі, та додаткові документи по справі (належним чином засвідчені копії), а саме: лист Управління майном комунальної власності від 22.11.2004р. № 2306, довідка Управління майном комунальної власності від 17.12.2004р. № 2492, лист Управління майном комунальної власності від 17.12.2004р. № 2493, лист Управління майном комунальної власності від 14.01.2005р. № 75, Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14.04.2005р., Технічний паспорт на громадський будинок, аудиторський висновок від 25.03.2005р., лист № 01/10/06 від 10.06.2005р., лист № 01/11/02 від 11.02.2005р., лист № 01-28/12 від 28.12.2005р., заява № 01-04/07 від 04.07.2005р., лист головного управління агропромислового розвитку від 16.01.2006р. № 02-17-217, лист № 02-28/12 від 28.12.2005р., лист № 247 від 15.02.2005р., лист № 73 від 23.01.2006р., лист № 02/22-364 від 05.08.2005р., лист № 02-22/05 від 22.05.2006р., лист № 02-01/09 від 01.09.2006р., лист № 1279 від 19.06.2006р., лист № 01-33/1353 від 12.10.2006р., додаток №1 до рішення обласної ради від 29.11.2005р.

14.05.2012р. через канцелярію суду від Позивача за зустрічним позовом надійшло клопотання про винесення ухвали в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.05.2012р. Позивач за зустрічним позовом підтримав раніше подане клопотання про винесення окремої ухвали на підставі ст.90 Господарського процесуального кодексу України, просив суд задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Суд відмовляє у задоволені вказаного клопотання у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Представники Відповідача-1, Відповідача-2, Відповідача-3 та Третьої особи в судове засідання призначене на 14.05.2012р. не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання, шляхом надсилання ухвал за адресами визначеними за матеріалами справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, та клопотанням про розгляд справи без участі уповноважених представників сторін.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення представників сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Вислухавши у судових засіданнях представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач за зустрічним позовом -Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія», звернулось до суду із позовом про визнання незаконним дій по заволодінню приміщенням, скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146 та зобов'язання здійснити Харківською обласною радою процедуру приватизації.

Вказані позовні вимоги останній обґрунтовує наступним:

18.12.2000р. між Позивачем за зустрічним позовом та Головним управлінням сільського господарства і продовольства облдержадміністрації було укладено договір оренди № 24 на користування нежитловим приміщенням 2-го поверху, кімната 205, загальною площею 36,00 кв. м., яке розташоване в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Даний договір зареєстровано в Управлінні майном комунальної власності облдержадміністрації під №139 від 21.05.2001р.

Позивачем за зустрічним позовом було здано 10.06.2005р. на адресу Управління майном комунальної власності Харківської облдержадміністрації лист № 2306 від 22.11.2004р. із документами на приватизацію означеного приміщення.

Позивач за зустрічним позовом звертався листами № 01-21/12 від 28.12.2006р., № 01-09/11 від 09.11.2006р., №01-01/09 від 01.09.2006р., № 02-28/12 від 28.12.2005р., № 01/10/06 від 16.06.2005р., до начальника Управління майном комунальної власності Харківської облдержадміністрації, листом № 01-04/07 від 04.07.2005р. до заступника Голови Харківської обласної державної адміністрації, листами № 02-22/05 від 22.05.2006р., №02-01/09 від 01.09.2006р. до Голови Харківської обласної ради з вимогою про розгляд питання приватизації вищезазначеного приміщення, згідно наданого листом № 2306 від 22.11.2004р. пакету документів.

Позивачем за зустрічним позовом зазначається, що останній одержував необґрунтовані відмови та суперечливу інформацію стосовно процесу приватизації від Управління майном комунальної власності Харківської облдержадміністрації, що підтверджується листами №247 від 15.02.2005р., №73 від 13.01.2006р., №1279 від 19.06.2006р., №1859 від 19.09.2006р., та № 2381 від 05. 12.2006р.

29.11.2005р. під час проведення ХХХІІ сесії IV скликання Харківської обласної ради, в будівлі по АДРЕСА_1 було приватизовано 554,9 кв.м, що підтверджується копією листа Харківської обласної ради № 01-33/1353 від 12.10.2006р. з переліком об'єктів, що підлягають приватизації, який міститься в матеріалах справи.

Посилаючись на порушення ст.23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»Позивач за зустрічним позовом зазначає, що посадові особи Головного управління сільського господарства і продовольства та Управління майном комунальної власності Харківської облдержадміністрації спонукали ТОВ «Технологія»до розірвання чинного договору оренди, що на думку Позивача за зустрічним позовом підтверджується листами №943 від 16.05.2006р., № 1290 від 20.06.2006р., №2091 від 24.10.2006р., № 02-17-86 від 25.06.2005р., №02/22-364 від 05.08.2005р., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до листа Харківської міської ради № 2055-08 від 11.10.2004р., XXV сесією Харківської міської ради IV скликання прийнято рішення від 06.10.2004р. № 138/04 «Про передачу повноважень обласній раді», згідно з яким Харківській обласній раді доручено від імені територіальної громади м. Харкова вирішувати питання про продаж, передачу у власність територіальних громад сіл, селищ та міст Харківської області, в оренду, концесію або під заставу 126 об'єктів спільної власності, в тому числі нежитлового приміщення по АДРЕСА_1.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до суду із вимогою про скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. № 146 «Про передачу з балансу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації на баланс Комунального підприємства «Бюро майнових відносин»нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1», вважаючи його незаконним, так як рішенням Харківської обласної ради від 28.04.1998р. Харківській обласній державній адміністрації надається право управління майном, а не розпорядження і володіння їм, чим Позивач за зустрічним позовом вважає акт передачі з балансу одного підприємства на баланс іншого.

Крім того, Позивач за зустрічним позовом посилаючись на незаконне на його думку володіння Комунальним підприємством «Бюро майнових відносин»майном (4429,1 кв.м площі в будівлі по АДРЕСА_1) просив суд визнати дії Комунального підприємства «Бюро майнових відносин» по заволодінню майном (приміщення за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі 4429,1 кв.м. залишковою вартістю 844 400,00грн.) незаконними.

Також, просив суд зобов'язати Харківську обласну раду здійснити процедуру приватизації згідно своєчасно поданих ТОВ «Технологія»документів, які знаходяться в Управлінні з питань майна Харківської обласної держадміністрації з 10.06.2005р.

У зв'язку з вищевказаним, Позивач за зустрічним позовом звернувся із зустрічним позовом до суду.

Відповідачі проти позову заперечили з підстав вказаних у відзивах на позовну заяву.

Крім того, відповідно до клопотання, поданого Позивачем за зустрічним позовом 14.07.2010р., останній, доповнив вимоги та просив суд встановити факт невідповідності Договору № 54 від 26.04.2006р. укладеного між Управлінням з питань майна Харківської обласної державної адміністрації та КП «Бюро майнових відносин»та Розпорядження Харківської Облдержадміністрації № 146 від 17.03.2006р. законодавству України та просив їх скасування. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2010р. відмовлено в задоволенні вказаного клопотання, встановлено, що відповідно до вимог ст.82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті господарський суд приймає рішення. Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено окремо встановлення судом фактів у судових засіданнях щодо законності чи незаконності дій, актів. З приводу заявленого клопотання про встановлення в судовому засіданні факту невідповідності Договору №54 від 26.04.2006р. та його скасування, слід зазначити, що відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Фактично вказаним клопотанням Позивача заявив нову додаткову вимогу про встановлення факту невідповідності Договору №54 від 26.04.2006р. та його скасування, що є фактично одночасно зміною підстави та предмету позову, та є неприпустимим з огляду на положення ст.22 ГПК України.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги в редакції згідно поданої зустрічної позовної заяви.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача за зустрічним позовом такими, що не підлягають задоволенню , враховуючи наступне:

Щодо вимог про визнання незаконними дій Комунального підприємства «Бюро майнових відносин»по заволодінню приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі 4429,1 м.кв. залишковою вартістю 8444 400,00 грн. та скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146:

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»вбачається, що статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Господарським кодексом України в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів. Вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону України від 09.04.99 N 586-XIV "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об'єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад.

Принцип управління майном, що є комунальною власністю, полягає в тому, що правомочності власника здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворенні нею органи місцевого самоврядування. Порядок здійснення цих прав певною мірою визначається Законом України від 21.05.97 N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням ІІ сесії ХХІІІ скликання Харківської обласної ради від 28.04.1998р. «Про делегування повноважень обласної ради»відповідно до ст.44, перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.3 Земельного кодексу України, ст.51 Водного кодексу України обласна рада вирішила делегувати Харківській обласній державній адміністрації повноваження в тому числі щодо управління майном, яке є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

На підставі вищевказаного рішення від 28.04.1998р. Розпорядженням голови Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146 «Про передачу з балансу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації на баланс КП «Бюро майнових відносин»нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було передано з балансу Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації на баланс комунального підприємства «Бюро майнових відносин»нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1.

14.04.2006р. складено Акт прийняття-передачі основних засобів.

26.04.2006р. Управління з питань комунальної власності Харківської обласної державної адміністрації та комунальне підприємство «Бюро майнових відносин»уклало Договір №54 про закріплення майна, що перебуває у власності територіальних громад сіл, селищ, міст області на праві господарського відання за комунальним підприємством «Бюро майнових відносин».

Відповідно до Статуту комунального підприємства «Бюро майнових відносин», державну реєстрацію якого проведено 02.02.2006р. (п.1.2.) засновником підприємства є Харківська обласна рада в особі Харківської обласної державної адміністрації згідно делегованих повноважень. Органом уповноваженим управляти Підприємством та майном, яке закріплене за ним на праві господарського відання, є управління з питань майна комунальної власності обласної державної адміністрації. Пунктом 4.2. вказаного статуту визначено, що майно, закріплене за Підприємством, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області і належить йому на праві господарського відання.

Згідно ч.1 ст.136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Розпорядження майном є однією із функцій управління майном.

Таким чином, знаходження майна на балансі підприємства не є ознакою того, що майно є власністю підприємства. Як вбачається зі статуту КП «Бюро майнових відносин»та вищевказаних рішень після передачі нежитлових приміщень, у тому числі спірного приміщення, на баланс КП «Бюро майнових відносин»по АДРЕСА_1 , ці приміщення залишилися у комунальній власності. Таким чином, твердження Позивача про привласнення майна та занепокоєння в зв'язку з цим діями посадових осіб які недоброчинно розпоряджаються спільним майном Громад є необґрунтованим та безпідставним.

Суд зазначає, що підставами для визнання акта недійсним та визнання дій неправомірними є невідповідність їх вимогам закону та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт (вчинив дії), і обов'язковою умовою визнання акта недійсним та визнання дій неправомірними є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта (вчинення дій) прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації (позивача у справі).

Враховуючи те, що судом не встановлено невідповідності оскаржуваного розпорядження вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та/або визначеній законом компетенції відповідача, прав та охоронюваних законом інтересів позивача оскаржуваний акт також не порушує, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було, а відтак, вимога позивача про скасування Розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 17.03.2006р. №146 не є обґрунтованою, не була доведена належними та допустимими доказами, а відтак задоволенню не підлягає. Крім того, позовна вимога про визнання дій Комунального підприємства «Бюро майнових відносин» по заволодінню приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 в обсязі 4429,1 м.кв. залишковою вартістю 844 400,00 грн. незаконними, також є обґрунтованою, не була доведена належними та допустимими доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Позовна вимога позивача за зустрічним позовом щодо зобов'язання Харківської обласної ради здійснити процедуру приватизації згідно своєчасно поданих ТОВ «Технологія»документів які знаходяться в Управлінні з питань майна Харківської обласної державної адміністрації з 10.06.2005р. задоволенню не підлягає з огляду на наступне:

Судом встановлено, що зважаючи на матеріали справи та пояснення Комунального підприємства «Бюро майнових відносин»на цей час спірні приміщення відповідно до договору купівлі-продажу №20-к від 19.09.2008р. відчужені і не є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області (комунальної власності).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного майна»приватизація державного майна (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Продавцями об'єктів приватизації згідно зі статтею 4 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»є Фонд державного майна України, його органи на місцях, органи приватизації, що створюються місцевими радами, та органи по управлінню майном, створювані Верховною Радою Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації. Порядок підготовки до проведення аукціону, конкурсу визначений Положенням про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації", затвердженого наказом Фонду державного майна, від 30.07.1998 № 1511.

Рішенням Харківської обласної ради від 17.04.2008р. №714-V «Про внесення змін до додатку до рішення обласної ради від 26.12.2007р. №550- V «Про відчуження об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, області»нежитлові приміщення загальною площею 4429,1 кв. м (АДРЕСА_1), що перебували на балансі КП «Бюро майнових відносин»та до складу яких входило і спірне нежитлове приміщення, включені до переліку об'єктів, що підлягають відчуженню шляхом продажу за конкурсом (відповідно до пункту 19 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) .

На виконання цього рішення був проведений конкурс, складено Протокол №3 засідання конкурсної комісії з продажу об'єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області -нежитлових приміщень, загальною площею 4429,1 м.кв., що перебувають на балансі КП «Бюро майнових відносин»та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 від 29.08.2008р., затверджений Головою Харківської обласної ради 05.09.2008р., яким визначено остаточним переможцем конкурсу з продажу нежитлових приміщень, загальною площею 4429,1 м.кв., що перебувають на балансі КП «Бюро майнових відносин»та розташовані за адресою: АДРЕСА_1 -Громадянина ОСОБА_3, як такого, що погодився з усіма умовами конкурсу з продажу об'єкта, та запропонував ціну придбання об'єкта -14950500,00 грн. з урахуванням ПДВ. Укладено між Територіальними громадами сіл, селищ, міст Харківської області в особі Харківської обласної ради та громадянином ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нежитлових приміщень №20-к від 19.09.2008р., який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі №3167.

Вказаний договір та рішення №714-V на даний час є чинними.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про зобов'язання Харківську обласну раду здійснити процедуру приватизації згідно своєчасно поданих ТОВ «Технологія»документів які знаходяться в Управлінні з питань майна Харківської обласної державної адміністрації з 10.06.2005р. задоволенню не підлягає, оскільки процедура приватизації проведена, майно, що перебувало за адресою АДРЕСА_1 відповідно до договору №20-к від 19.09.2008р. вибуло у приватну власність.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання Позивача за зустрічним позовом від 14.07.2010р. про повернення з Державного бюджету України державного мита у розмірі 170,00 грн. з огляду на таке:

Відповідно до п. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 р., повернення державного мита проводиться на підставі заяви платника, поданої ним протягом року з дня зарахування державного мита до бюджету , до відповідного органу, що справляє мито. На підставі заяви платника відповідний орган подає до фінансового відділу району чи міста, до бюджету якого надійшло державне мито і де знаходиться другий примірник документа про його сплату, разом з заявою платника свій висновок (ухвалу суду, господарського суду, в інших випадках - довідку установи, яка справляла мито, - нотаріальної контори, ВВІР, ЗАГСу тощо) про обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита, а також оригінали документів, що підтверджують сплату державного мита.

Аналогічна норма міститься в листі Державної податкової інспекції України №2518/К/17-0315, №6421/5/17-0316 від 29.05.2007 р. "Щодо повернення державного мита (судового збору)".

Згідно ч. 5 п. 8 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлений пунктом 17 Інструкції річний строк подання заяви не є процесуальним і не може бути відновлений судом у разі його закінчення.

Заявник звернувся до Господарського суду міста Києва 14.07.2010р. з клопотанням про повернення з Державного бюджету України державного мита у розмірі 170,00 грн., тобто після спливу річного терміну з дня зарахування коштів до державного бюджету України згідно банківської виписки від 10.07.2008р.

За таких обставин, підстави для повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Технологія»державного мита у розмірі 170,00грн. відсутні.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсягу.

У судовому засіданні 14.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст підписано 21.05.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя (головуюча) Н.І. Ягічева

Суддя Р.В. Бойко

Суддя О.В. Котков