Рішення

від 17.11.2008 по справі 53/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/49

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/49

17.11.08

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»

до Закритого акціонерного товариства «Мінський»

про стягнення 13 701,90 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О. А.

Представники:

Від позивача Чуйко А.О. –представник по довіреності від 14.10.2008р. № 86

Від відповідача Капшук М.М. –представник по довіреності від 25.02.08 № 02

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Мінський»заборгованості за Договором поставки № МН –254/02№110(07)н від 02.01.2007р. в сумі 13 701,90 грн., в тому числі: 13 032,77 грн. –основний борг, 595,46 грн. –пеня та 73,67 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/49, розгляд справи призначено на 17.11.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 17.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в засіданні суду проти позову не заперечував та повністю визнав суму основної заборгованості.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.11.2008р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

02.01.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»(далі позивач) та Закритим акціонерним товариством «Мінський»(далі відповідач) було укладено Договір поставки № МН –254/02№110(07)н (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар згідно з письмовим замовленням відповідача (додаток № 1 «Бланк замовлення») у термін, із зазначенням часу виконання самого Замовлення, терміну поставки товару позивачем, а відповідач –прийняти цей товар та оплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач постав відповідачу товар на загальну суму 15 469,26 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № пРН-013896 від 16.05.2008р., № пРН-015428 від 29.05.2008р., № пРН-015429 від 29.05.2008р., № пРН-016172 від 06.06.2008р., № пРн-016173 від 06.06.2008р., № пРН-016807 від 12.06.2008р., № пРН-016806 від 12.06.2008р., № пРН-017437 від 19.06.2008р., № пРН-017438 від 19.06.2008р., № пРН-018441 від 27.06.2008р., № пРН-018442 від 27.06.2008р., № пРН-018920 від 03.07.2008р., № пРН-018919 від 03.07.2008р., № пРН-019756 від 10.07.2008р., № пРН-019755 від 10.07.2008р., № пРН-021103 від 24.07.2008р. з Актом про встановлення розбіжностей в кількості при прийманні товарно-матеріальних цінностей, № пРН-021104 від 24.07.2008р. з Актом про встановлення розбіжностей в кількості при прийманні товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.4.3.1 Договору відповідач здійснює оплату товару, що поставляється позивачем, протягом 45 календарних днів з дня отримання товару.

Моментом набуття відповідачем права власності на товар сторонами визнається момент передання товару, що засвідчується підписанням представниками сторін відповідної накладної під час вигрузки товару силами позивача на рампу торгівельного підприємства відповідача (п.1.6. Договору).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, ще частину товару повернув позивачеві, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 13 032,77 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією Акту звірки розрахунків № 72 від 12.08.2008р. (оригінал досліджений в судовому засіданні).

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 13 032,77 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи Довідкою № 87 від 14.10.2008р. за підписами директора та головного бухгалтера позивача.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 13 032,77 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечується, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 032,77 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої  договором та законодавством відповідальності.

Відповідно до п. 9.5 Договору, у разі порушення строків оплати поставленого товару, встановлених Договором, позивач має право стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 595,46 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 73,67 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Мінський»(04201, м. Київ, Мінське шосе, 4, ідентифікаційний код 23493904, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпродукт»(02140, м. Київ, вул. Гришка, 8-Б, кв. 6, ідентифікаційний код 31571793) основний борг у сумі 13 032 (тринадцять тисяч тридцять дві) грн. 77 коп., пеню в сумі в сумі 595 (п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 46 коп., 3 % річних в сумі 73 (сімдесят три) грн. 67 коп., витрати на сплату державного мита в сумі 137 (сто тридцять сім) грн. 02 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 20.11.2008р.