Постанова

від 31.05.2012 по справі 33/316

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2012 р. Справа № 33/316

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В., суддів Гоголь Т.Г., Швеця В.О. за участю представників позивача: відповідача: розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 -дов. від 13.02.12, ОСОБА_5 -дов. від 28.05.12, Чернець В.В. -голова правл. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.04.12 у справі господарського суду №33/316 міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго" доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" простягнення 79378,98 грн.

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" 50832,19 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 22492,16 грн. інфляційних втрат, 6054,63 грн. -3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем зобов'язань зі сплати вартості отриманих послуг за період з 01.12.08 до 01.10.11 за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310452 від 18.09.00.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.11 (суддя Мудрий С.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 19605,33 грн. заборгованості, 3480,34 грн. -3% річних, 10367,48 грн. інфляційних втрат. В частині стягнення 31226,86 грн. боргу, 12124,68 грн. інфляційних втрат, 3574,29 грн. -3% річних відмовлено. Господарський суд виходив з наявності заборгованості у відповідача за поставлену теплову енергію за період з 01.12.08 до 01.10.11 за спірним договором у розмірі 19605,33 грн. Водночас судом було враховано сплату відповідачем 52185,13 грн. за теплову енергію за листопад 2008 року, за грудень 2008 року та січень 2009 року. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 11, 202, 509, 610, 625, 626, 629, 656, 692 Цивільного кодексу України, статей 193, 265, 275 Господарського кодексу України.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 02.04.12 (судді: Мартюк А.І., Новіков М.М., Зубець Л.П.) рішення господарського суду першої інстанції залишив без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб", в якій просить судові акти у справі скасувати в частині задоволення позову, та відмовити у позові повністю. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статті 19 Конституції України, статей 188, 189, 193 Господарського кодексу України, статті 651 Цивільного кодексу України, статті 13 Закону України "Про теплопостачання", статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", статті 33 Господарського процесуального кодексу України. Об'єднання наголошує на відсутності у нього боргу за період з грудня 2008 року до жовтня 2011 року. Водночас скаржник посилається на помилкове, на його думку, нарахування плати за теплову енергію за січень та лютий 2011 року за тарифами, встановленими Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК "Київенерго" від 14.12.10 №1729.

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення в рішенні та постанові, правильності застосування норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України відзначає наступне.

Господарськими судами установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.09.00 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якого є позивач) - постачальником та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" - споживачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1310452. Предметом цього договору є зобов'язання постачальника виробляти та поставляти теплову енергію споживачеві для потреб з опалення і гарячого водопостачання, а споживач, в свою чергу, отримати та оплатити її на умовах цього договору. Згідно з пунктом 2.2.1 договору постачальник зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення -в період опалювального сезону; гарячого водопостачання -протягом року за заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, визначених в додатку 1 до договору. Відповідно до пункту 2.3.1 договору споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до договору. Порядок розрахунків погоджений сторонами в додатку №2 до договору. Пунктом 9 додатку №2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 до 15 число отримує в РВТ-7 за адресою: вул. Драгоманова, 40-В, оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання. Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (пункт 10 додатку №2). Господарськими судами також установлено, з підтвердженням матеріалами справи, що з 01.12.08 до 01.10.11 відповідач свої договірні зобов'язання зі сплати вартості отриманої теплової енергії повністю не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 19 605,33 грн. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" 50832,19 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 22492,16 грн. інфляційних втрат, 6054,63 грн. -3% річних. Ухвалюючи рішення у справі, господарський суд, з яким погодився і апеляційний господарський суд, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цих вимог. Між тим, скаржником судові акти у справі в частині відмови у стягненні з відповідача 31226,86 грн. боргу, 12124,68 грн. інфляційних втрат, 3574,29 грн. -3% річних не оскаржені. Предметом касаційного оскарження є судові акти у справі в частині стягнення з відповідача 19605,33 грн. заборгованості, 3480,34 грн. -3% річних, 10367,48 грн. інфляційних втрат. Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України унормовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди попередніх інстанцій установили, що у спірному періоді (з 01.12.08 до 01.10.11) відповідач отримав від позивача теплову енергію, втім не розрахувався за неї в повному обсязі, а відтак, борг відповідача становить 19605,33 грн. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами частини 1 статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи установлений судами факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо сплати вартості спожитої теплової енергії у спірному періоді, вимоги позивача про стягнення зменшеної суми основної заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних вірно задоволені судами. Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід касаційної скарги про помилкове, на його думку, нарахування плати упродовж січня-лютого 2011 року за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими Постановою НКРЕ від 14.12.10 №1729, не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки ціни на теплову енергію є регульованими, а постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України є обов'язковими для виконання. Інші доводи касаційної скарги також визнаються неспроможними, не спростовують установленого господарськими судам та стосуються переоцінки доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині відмови у стягненні з відповідача 31226,86 грн. боргу, 12124,68 грн. інфляційних втрат, 3574,29 грн. -3% річних судові акти у справі скаржником не оскаржені, а відтак касаційною інстанцією не переглядаються.

За таких встановлених судами обставин справи, відсутні підстави для скасування постанови у справі в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги скаржника.

Враховуючи зазначене, керуючись статтями 108, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.04.12 у справі №33/316 залишити без змін.

Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Скарб" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець