Рішення

від 16.10.2008 по справі 14/377

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/377

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

16.10.2008р.                                                                                          Справа №14/377

за позовом  Приватного підприємства виробничо-комерційного підприємства «Віндор», 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Шевченка, 64

до  Приватного підприємства «Корсид», 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Іринеєва, 6, кв. 6

про  стягнення 34447 грн.97 коп.

                                                                      Суддя  Іваницький Олексій Тихонович

Представники:

від позивача:  Главін С.А., директор

від відповідача:  не з'явився (повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:  розглядається позовна заява про стягнення 34447 грн.97 коп. - заборгованості за отриманий товар по видатковим накладним №77 від 25.04.2008р. та №116/1 від 30.05.2008р.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання жодного разу не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа розглядається за наявними матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.

Дослідивши і оцінивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив, що позивач –Приватне підприємство Виробничо-комерційне підприємство «Віндор», м. Кременчук відповідно до товарно-транспортних накладних №77 від 25.04.2008р. та №116/1 від 30.05.2008р. поставив відповідачу –Приватному підприємству «Корсид», м. Кременчук товарно-матеріальні цінності на підставі довіреності представника відповідача серії ЯПА №708388 від 25.04.2008р. на загальну суму 33576,00 грн.

Відповідно до гарантійного листа № 2 від 19.06.2008 р. відповідач зобов'язувався сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 33576,00 до 30 липня 2008 р., однак розрахунків не провів.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно зі статями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до положень статей 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 ЦК визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі –ГК України) визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із вимогами статті 193 ГК України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець  зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 692  ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивач 05.08.2008 р. звернувся до відповідача з вимогою здійснити платіж до 08 серпня 2008 р. Зазначену вимогу відповідач отримав 05.08.2008р., про що свідчить відмітка про одержання.

Але на день подачі позову і день прийняття рішення відповідач своїх зобов'язань щодо оплати товару не виконав, його заборгованість складає 33576,00 грн.

Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Позивач за не оплату отриманого товару на підставі статті 231 ГК України нарахував відповідачу 805,92 грн. за період із 08.08.2008р. по 01.09.2008р.

Суд відхиляє заявлені позивачем вимоги щодо стягнення пені, оскільки відповідно до частин 1-2 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як вбачається з довідок Головного управління статистики у Полтавській області сторони по справі є приватними підприємствами і не належать до державного сектора економіки, а також порушення оплати отриманого відповідачем товару не пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Згідно зі статтею 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачу нараховано 66,05 грн. - 3% річних за період із 08.08.2008р. по 01.09.2008р. (розрахунок у матеріалах справи).

На підставі вищенаведеного суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги частково і стягнути з відповідача на користь позивача  основний борг у сумі 33576,00 грн., 3% річних –66,05 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 336,42 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –115,24 грн. Відмовити в частині стягнення 805,92 грн. - пені.

Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34,36,43,44-45,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Корсид», 39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Іринеєва, 6, кв. 6 (р/р 26001051846200 в АКБ УкрСиббанк», м. Харків МФО 351005 ідентифікаційний код 34397894) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційного підприємства «Віндор», 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул.. Шевченка, 64 (р/р 26007300000057 в АКБ «Форум», м. Кременчук МФО 331984 ідентифікаційний код 32738310) основний борг у сумі 33576,00 грн., 3% річних –66,05 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 336,42 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу –115,24 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Відмовити в частині стягнення 805,92 грн. пені.

СУДДЯ                                                            Іваницький О.Т.