Постанова

від 18.06.2012 по справі 7/10/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 7/10/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Саврій В.А.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.03.12 р. у справі № 7/10/2012/5003

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця"

до Міського комунального унітарного підприємства "Міськсвітло"

про стягнення заборгованості на суму 60043,83 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Чайко С.В.;

відповідача - Кондрацького В.О., Левчишина С.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 28.03.2012 року (суддя Банасько О.О.) провадження у справі № 7/10/2012/5003 припинено згідно п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Свою ухвалу суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявлені позовні вимоги вже були предметом господарського спору між тими самими сторонами і з тих же підстав, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. При цьому, суд виходив з того, що від вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат позивач фактично відмовився під час розгляду справи № 9/162/2011/5003 і ця відмова була прийнята судом, хоча суд не вказав в рішенні про припинення провадження саме в цій частині.

Позивач з прийнятою ухвалою не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.03.2012 року про припинення провадження, справу № 7/10/2012/5003 направити до суду першої інстанції для вирішення справи по суті. Апелянт зазначає, що при розгляді справи № 9/162/2011/5003 судом не приймалось рішення по позовних вимогах, які заявлені у справі № 7/10/2012/5003. Вказує також, що зменшення позивачем розміру своїх вимог по справі № 9/162/2011/5003 не дає підстав кваліфікувати такі дії як відмову від позову за ст. 78 ГПК України.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.03.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, оскільки винесена в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи. Вказує, зокрема, що апелянт заявою про зменшення розміру позовних вимог у справі № 9/162/2011/5003 фактично відмовився від частини позовних вимог, що були предметом спору у вищевказаній справі, а позивач усвідомлював дії та наслідки при реалізації своїх прав.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі № 7/10/2012/5003 виник за позовом ТОВ "Столиця" до міського комунального унітарного підприємства "Міськсвітло" про стягнення 60043,83 грн. штрафних санкцій за договором поставки № 2 від 27.02.2006 року.

Поряд з тим, припиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат були предметом господарського спору між тими самими сторонами і з тих же підстав у справі № 9/162/2011/5003.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, наявність всіх вищевказаних ознак тотожності спорів у справах тягне за собою припинення провадження у справі.

Пунктом 4.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Колегією суддів встановлено, що у провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа № 9/162/2011/5003 за позовом ТОВ "Столиця" до міського комунального унітарного підприємства "Міськсвітло" про стягнення 252 010,93 грн. боргу, у тому числі 191967,10 грн. основного боргу на підставі договору поставки № 2 від 27.02.2006 року та 60043,83 грн. штрафних санкцій.

20.10.2011 року позивач подав до місцевого господарського суду заяву про зменшення позовних вимог у справі № 9/162/2011/5003 та вказав, що станом на момент подачі даної заяви ціна позову становить 186272,70 грн., що дорівнює сумі основного боргу відповідача. Також, клопотанням від 20.10.2011 року у справі № 9/162/2011/5003 позивач зазначив, що не наполягає на стягненні штрафних санкцій з комунального унітарного підприємства "Міськсвітло".

Рішенням господарського суду Вінницької області від 20.10.2011 року вказаний позов задоволено. Стягнуто з Міського комунального унітарного підприємства "Міськсвітло" на користь ТОВ "Столиця" 186272,70 грн. боргу, 1862,73 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Із змісту рішення від 20.10.2011 року у справі № 9/162/2011/5003 вбачається, що суд прийняв заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду , як таку, що не суперечить законодавству та не порушує чиї-небуть права та охоронювані законом інтереси. У той же час, згідно резолютивної частини рішення, не вирішувалось питання про припинення провадження у справі в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат або про задоволення чи відмову в позові в цій частині.

Під зменшенням розміру позовних вимог розуміється зміна кількісних показників, в яких виражається певна вимога, тому зменшення позовної вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат могла бути виражена виключно у зменшенні розміру цієї вимоги, що не є тотожним не підтриманню її взагалі, оскільки такі дії свідчать про повну відмову від заявленої позовної вимоги.

Вирішуючи спір у справі № 7/10/2012/5003 про стягнення 60043,83 грн. штрафних санкцій, суд першої інстанції надав вірну правову оцінку заяві позивача про зменшення позовних вимог у справі № 9/162/2011/5003 та прийшов до обґрунтованого висновку, що така заява за своєю правовою природою є заявою про відмову від позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Поряд з тим, п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України ставить у залежність припинення провадження у справі не від подання заяви про відмову від тотожного позову, а від прийняття відмови від позову судом і ухвалення за наслідком цього процесуального рішення про припинення провадження. Отже справа вважається припиненою провадженням внаслідок відмови від позову лише тоді, коли така відмова, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80, ч. 6 ст. 22 ГПК України: а) прийнята судом за умови, що такі дії не суперечать законодавству, або не порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси; б) про припинення провадження судом винесено окреме процесуальне рішення, оформлене у виді ухвали, чи про яке міститься вказівка у резолютивній частині рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи по суті.

Жодної із зазначених процесуальних дій судом під час розгляду справи № 9/162/2011/5003 вчинено не було.

Відповідно до п. 4.6, 4.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 року, якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову, а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку. Питання про припинення провадження у справі в частині позовних вимог, а так само про залишення позовних вимог у певній частині без розгляду господарський суд вирішує у резолютивній частині рішення, яке приймається по суті справи. Відповідні процесуальні дії суд може вчиняти й шляхом винесення відповідної ухвали як окремого процесуального документа, продовжуючи розгляд справи в іншій частині.

Отже, суду першої інстанції слід булоприйняти відмову від позову та припинити провадження у справі № 9/162/2011/5003 в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат шляхом вказівки про це в резолютивній частині рішення або в ухвалі, як окремому процесуальному документі. У той же час, не зазначення в резолютивній частині рішення від 20.10.2011 року про припинення провадження у справі № 9/162/2011/5003 в частині вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат від яких позивач фактично відмовився, унеможливлює висновок про вирішення спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, суд першої інстанції надавши вірний аналіз обставин справи, дійшов висновку, яким ці обставини не відповідають, порушивши норми процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення, а тому ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.03.2012 року слід скасувати, справу № 7/10/2012/5003 - передати для розгляду по суті.

Зважаючи на те, що даний спір по суті ще не вирішений, а справа лише направлена на розгляд суду першої інстанції, питання розподілу судових витрат має бути вирішено місцевим господарським судом за результатами розгляду справи у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 28.03.2012 року по справі № 7/10/2012/5003 - скасувати.

Справу № 7/10/2012/5003 передати на розгляд місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Саврій В.А.