Рішення

від 19.06.2012 по справі 3604-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Іменем України

РІШЕННЯ

19.06.2012Справа №5002-29/3604-2011

За позовом Комунального підприємства "Красноперекопський міський ринок" Красноперекопської міської ради, м. Красноперекопськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Красноперекопськ

про розірвання договору та спонукання до виконання певних дій.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, представник, довіреність №1 від 03.01.2012 р;

від відповідача - ОСОБА_4, представник, довіреність №112280 від 23.09.2011 р;

СУТЬ СПОРУ: викладена в рішенні Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2011 року. Вказаним рішенням, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.01.2012 р., провадження по справі №5002-8/3604-2011 в частині розірвання договору від 01 вересня 2009 року про закріплення торгівельного місця НОМЕР_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 - припинено; позовні вимоги задоволено; вирішено зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку, а також стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Красноперекопський міський ринок» 85,00 грн. державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 квітня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій у даній справі скасовані, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

При новому розгляді справи судом встановлено, що предметом спору по справі №5002-29/3604-2011 є розірвання договору від 01 вересня 2009 року про закріплення торгівельного місця НОМЕР_1 за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та зобов'язання відповідача негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.06.2012. суд прийняв часткову відмову позивача від позову, щодо визнання розірваним договору про закріплення торгового місця НОМЕР_1 б/н від 01 вересня 2009 року та припинив провадження у справі в цій частині в порядку пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги позивача про зобов'язання відповідача негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку позивачем підтримані у судовому засіданні у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 19.06.2012. проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач на даний момент не є землекористувачем, оскільки додаткова угода від 12.04.2012. про продовження строку оренди земельної ділянки не пройшла обов'язкової процедури реєстрації в Держкомземі.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Cкасовуючи рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2011р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р. у справі № 5002-8/3604-2011, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 02.04.2012р. звертав увагу на те, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджено обставин, які послуги зобов'язався надати позивач відповідачу за завданням відповідача, не досліджував обставин, яке саме майно було передано в користування відповідачу. Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Згідно зі ст.111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду.

При новому розгляді справи судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі, з урахуванням відмови позивача від позову частково, є зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку.

01 вересня 2009 року між комунальним підприємством «Красноперекопський міський ринок» (ринок) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (підприємець) укладений договір про закріплення торгівельного місця НОМЕР_1 (далі договір).

Предмет даного договору визначений в пункті 1.1 договору, а саме ринок зобов'язався надати підприємцю місце НОМЕР_1, площею 17,50кв.м., в тимчасове використання для торгівлі товарами продовольчої групи.

Згідно з пунктом 1.2 договору за право зайняття торгівельного місця підприємець оплачує ринковий збір, в порядку, визначеному рішеннями міської ради. Сума ринкового збору, що підлягає оплаті, на момент укладення договору, складає 156,00грн на місяць, 12,00грн на день.

За користування торгівельним місцем підприємець оплачує на розрахунковий рахунок в банку або до каси ринка плату за тарифами, затвердженими (погодженими) рішеннями виконавчого комітету Красноперекопської міської ради в розмірі, на умовах передоплати за один місяць 328,90грн, на умовах оплати в день торгівлі 12,65грн (пункт 1.3 договору).

Оригінали документів, що підтверджують внесення платежів, передбачених пунктами 1.2, 1.3 договору, повинні находитися безпосередньо на торговому місці. Їх надання за вимогою співробітників ринку, представників контролюючих органів є обов'язковим.

Пунктом 2.2.5 договору встановлене право ринку, у разі невиконання підприємцем зобов'язань за договором, недотримання норм та правил діючого законодавства, у разі систематичного порушення підприємцем (два та більш протягом року) Правил торгівлі на ринках, - достроково розірвати цей договір, попередивши підприємця не пізніше, чим за три дня до його розірвання. Факт порушення при цьому повинен оформлюватися актом або протоколом про адміністративне правопорушення.

Пунктом 2.3.1 договору передбачений обов'язок підприємця при розрахунках через установи банку надавати в адміністрацію ринка копію платіжного документа із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові підприємця, номер торгівельного місця, періоду, за який проводиться оплата, місцезнаходження ринку в строк до початку торгівлі за один день.

Пунктом 5.1 договору від 01 вересня 2009 року сторони погодили, що розмір ринкового збору та плати за торгівельне місце може корегуватися у випадках, передбачених законодавчими актами, зміни калькуляції.

Договір набирає чинності з дня його укладення та діє до 31 грудня 2012 року (пункт 3.1 договору).

Позивачем 01 березня 2011 року проведений перерахунок калькуляції вартості послуг ринку, у зв'язку з чим збільшені тарифи за користування торгівельним місцем та розмір оплати за користування торгівельним місцем НОМЕР_1, що орендується відповідачем, склав на умовах передоплати за один місяць 388,70грн, на умовах оплати в день торгівлі 14,95грн.

25 січня 2011 року за погодженням з Красноперекопським міськім головою, комунальним підприємством «Красноперекопський міській ринок» затверджена калькуляція вартості послуг надання метра квадратного торгівельного місця на центральному речовому ринку.

З метою приведення у відповідність з вищевказаними документами договору про закріплення торгівельного місця НОМЕР_1 від 01 січня 2009 року, з урахуванням зміни калькуляції, позивач 01 березня 2011 року надав відповідачу додаткову угоду до цього договору, умовами якої пропонувалося внести зміни до пункту 1.3 договору та з 01 березня 2011 року вносити плату за 1м. кв. послуг ринку в розмірі 1.30 грн., тобто 14,95грн в день, та, відповідно 388,70грн на місяць; плата за 1 м. кв. відповідального зберігання - 11,00 грн, тобто в місяць 126,50грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, від підписання додаткової угоди відмовилася та запропонувала позивачу свій проект додаткової угоди.

У зв'язку з систематичним порушенням умов договору про закріплення торгового місця НОМЕР_1 від 01 вересня 2009 року в частині своєчасності та повноти оплати за користування торговим місцем, позивач склав у відношенні відповідача акти про порушення умов вищевказаного договору.

Відповідач з даними актами не погодився, про що на актах зазначив письмово.

В подальшому, 19 липня 2011 року позивач вручив відповідачеві попередження щодо усунення порушення умов договору про закріплення торгового місця в частині своєчасної та повної оплати за користування торговим місцем НОМЕР_1. В разі не усунення таких порушень відповідач попереджався про розірвання договору з 24 липня 2011 року в односторонньому порядку згідно з п. 2.2.5 договору.

Дане попередження залишене відповідачем без розгляду та задоволення, порушення щодо оплати у встановлені строки усунуті не були, у зв'язку з чим позивач 24 липня 2011 року вручив фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 повідомлення про розірвання договору про закріплення торгового місця НОМЕР_1 від 01 вересня 2009 року починаючи з 24 липня 2011 року та запропоновано звільнити торгове місце, яке нею зайняте у добровільному порядку.

Факт одержання повідомлення відповідачем підтверджується його особистим підписом та написаними власноруч запереченнями.

Враховуючи, що відповідач торгове місце добровільно не звільнив, комунальне підприємство «Красноперекопський міський ринок» звернулося з позовом до суду з позовними вимогами щодо зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку.

Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, суд приходить до висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Тобто, приписами даної правової норми заборонено зміну та розірвання договору в односторонньому порядку, крім випадків, коли можливість, зміни в односторонньому порядку, зокрема, умов договору встановлена сторонами у договорі.

Умовами укладеного між сторонами договору, а саме пунктом 2.2.5 передбачена можливість дострокового розірвання договору в разі невиконання підприємцем зобов'язань за договором, недотримання норм та правил діючого законодавства, у разі систематичного порушення підприємцем (два та більш протягом року) Правил торгівлі на ринках, - достроково розірвати цей договір, попередивши підприємця не пізніше, чим за три дня до його розірвання.

Однак, чинне законодавство передбачає певний порядок розірвання господарського договору, а саме сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак матеріали справи не містять доказів надсилання пропозиції позивачем відповідачеві щодо розірвання договору, доказів одержання такої пропозиції, результат її розгляду.

Статтею 387 Цивільного кодексу України закріплене право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Тобто саме за відсутності правових підстав на право користування торговим місцям НОМЕР_1, відповідач зобов'язаний повернути спірне торгове місце позивачеві шляхом його звільнення.

При цьому слід зауважити, що саме предмет та підстави позову є складовими його частинами, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Однак матеріали справи свідчать про те, що сторони договору не досягли згоди щодо дострокового розірвання договору, а на вирішення суду такий спір не передано, так як позивач відмовився від позову в частині розірвання спірного договору і така відмова судом прийнята, оскільки вона не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, та прямо передбачена приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, де позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову.

Таким чином позивач позбавлений права вимагати від відповідача негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку, оскільки висновок комунального підприємства щодо припинення дії договору НОМЕР_1 від 01.09.2009р., у зв'язку з його односторонньою відмовою є хибний.

За таких обставин справи позовні вимоги про зобов'язання відповідача негайно звільнити торгове місце НОМЕР_1 на території Красноперекопського міського ринку задоволенню не підлягають.

При цьому слід зазначити, що доводи відповідача викладені в письмових заявах, долучених судом до матеріалів справи, стосовно встановлення тарифів послуг ринку по наданню торгового місця, доказів надання позивачем послуг відповідачеві за договором, судом не приймаються до уваги, оскільки це не є предметом дослідження даного спору, висновки відповідача стосовно нелегітимності статуту підприємства позивача спростовані у судовому засіданні шляхом досліджень.

Судові витрати судом покладаються на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 25.06.2012.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя О.І. Башилашвілі