Рішення

від 06.11.2006 по справі 39/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/260

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/260

06.11.06

За позовом     Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

до                    Приватного підприємства "Анжеліка"

про                  розірвання договору, зобов"язання повернути орендоване майно та стягнення 14394,70 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Дубовий І.Б. (довіреність від 10.01.2006 р.)

Від відповідача: не з‘явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди № 27 від 28.02.2002 р., укладеного між позивачем та відповідачем, зобов‘язання відповідача повернути орендоване майно позивачу на підставі акту прийому-передачі та стягнення з відповідача до державного бюджету 14394,70 грн. заборгованості за договором оренди № 27 від 28.02.2002 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 12973,50 грн. та пеню в розмірі 1421,20 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору оренди передав відповідачу в довгострокову оренду цілісний майновий комплекс, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по своєчасній і повній оплаті за оренду цілісного майнового комплексу не виконав в повному обсязі.

        Ухвалою суду від 05.09.2006 р. порушено провадження у справі.

        Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

   Ухвалами суду від 20.09.2006 р., 09.10.2006 р., від 26.10.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, призначеному на 06.11.2006 р., за згодою сторони, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

28.02.2002 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області (позивачем) і Приватним підприємством “Анжеліка” (відповідачем) укладено договір оренди № 27 цілісного майнового комплексу державного підприємства “Тячівський молокозавод”, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець (позивач) передає, а орендар приймає у довгострокову оренду на 5 років цілісний майновий комплекс державного підприємства “Тячівський молокозавод”, м. Тячів, Закарпатської області, вул. Кошута, 26, склад і оціночну вартість якого визначено Актом оцінки на підставі протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 31.12.2001 р., вартість якого становить 220,4 тис. грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю 215,9 тис. грн.

Відповідно до умов договору (п.3.1.) орендна плата визначається “Методикою розрахунку орендної плати”, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди –січень 2002 р. –1187,22 грн. Орендна плата за перший місяць оренди –березень 2002 р. визначається коригуванням базової орендної плати за січень на індекс інфляції лютого, березня 2002 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2.).

Пунктом 3.3. зазначеного договору було встановлено, що орендна плата перераховується до державного бюджету щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Орендар відповідно до умов договору зобов‘язався, зокрема, використовувати орендоване майно підприємства відповідно до його призначення та умов цього договору (п. 5.1.); своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету (п. 5.2.); забезпечити збереження та відновлення орендованого майна підприємства, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної та екологічної безпеки (п.5.3.); своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна підприємства (п. 5.4.); зберігати профіль діяльності підприємства та забезпечити збереження робочих місць (п. 5.5.); протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством (п. 5.6.).   

Орендодавець згідно п. 7.1. договору зобов‘язався передати орендарю в довгострокову оренду цілісний майновий комплекс згідно з цим договором за Актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим договором.  

28.02.2002 р. сторонами було складено Акт прийому-передачі цілісного майнового комплексу Тячівського молокозаводу за договором оренди № 27 від 28.02.2002 р., згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду цілісний майновий комплекс Тячівського молокозаводу.

Строк дії договору, відповідно до п. 10.1. договору оренди № 27 від 28.02.2002 р., було визначено сторонами на 5 років з 01.03.2002 р. до 01.03.2007 року.

Зобов‘язання по оплаті орендних платежів орендарем належним чином не виконуються, що підтверджується розрахунком заборгованості по орендним платежам згідно договору оренди № 27 від 28.02.2002 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить по зазначеному договору 12973,50 грн.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що Цивільний кодекс України  застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов‘язків, що виникли або  продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли після набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., а тому до вказаних відносин повинен застосовуватися ЦК України.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до розділу ІХ.   

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов‘язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Оскільки, обов‘язок відповідача по сплаті орендної плати продовжує існувати і після набрання чинності ЦК України та ГК України, підлягають  застосуванню саме їх норми.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Статтею 629 ЦК України, зокрема, передбачено, що договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму ч. 1 ст. 762 ЦК України. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п.5 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов‘язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору. Запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Пунктом 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного і комунального майна” встановлено обов‘язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”     № 2269-ХІІ від 10.04.1992 р. із змінами та доповненнями, встановлено, що на вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі невиконання сторонами  своїх зобов‘язань та з інших підстав,  передбачених законодавчими актами України (п. 3).

У відповідності із ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди,  закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, він зобов‘язаний повернути    орендодавцеві об‘єкт оренди на умовах, зазначених  у  договорі  оренди.

Частиною 2 ст. 773 ЦК України встановлено, що якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Пунктом 5.8. договору оренди № 27 від 28.02.2002 р. передбачено, що у разі розірвання цього договору орендар зобов‘язаний повернути орендодавцеві орендоване майно підприємства у стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану, повної або часткової втрати орендованого майна підприємства з вини орендаря.

За таких обставин, вимоги позивача про розірвання договору оренди № 27 цілісного майнового комплексу державного підприємства “Тячівський молокозавод” від 28.02.2002 р., зобов‘язання відповідача повернути орендоване майно позивачу на підставі акту прийому-передачі та про стягнення з відповідача до державного бюджету суми основного боргу по орендній платі в розмірі 12973,50 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

       Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача до державного бюджету суми пені в розмірі 1421,20 грн.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 р. встановлено, що правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 01.01.2004 р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення. Таким чином, щодо відповідальності за порушення умов договору, суд застосовує правила Цивільного кодексу Української РСР.

У відповідності із ст. 179 ЦК Української РСР, неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов‘язаний сплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов‘язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Відповідно до ст. 180 ЦК Української РСР, угода про неустойку (штраф, пеню) повинна бути здійснена у письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне за собою недійсність угоди про неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 3.5. договору оренди № 27 від 28.02.2002 р. було встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в  розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.  

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача до державного бюджету суми пені в розмірі 1421,20 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. За таких обставин, підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 313,95 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди № 27 цілісного майнового комплексу державного підприємства “Тячівський молокозавод” від 28.02.2002 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області та Приватним підприємством “Анжеліка”.

      Зобов‘язати Приватне підприємство “Анжеліка” (02125, м. Київ, вул. Курнатовського, 11, кв. 111; код ЄДРПОУ № 24736579; рахунок № 26006301110265 у Лівобережному відділенні “Промінвестбанку” м. Києва, МФО 322119) повернути орендоване за договором оренди № 27 цілісного майнового комплексу державного підприємства “Тячівський молокозавод” від 28.02.2002 р. майно Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60; код ЄДРПОУ № 22111310; рахунок № 37182500900001 в УДК по Закарпатській області, МФО 812016) на підставі акту прийому-передачі.

       Стягнути з Приватного підприємства “Анжеліка” (02125, м. Київ, вул. Курнатовського, 11, кв. 111; код ЄДРПОУ № 24736579; рахунок № 26006301110265 у Лівобережному відділенні “Промінвестбанку” м. Києва, МФО 322119), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України 12973,50 грн. (дванадцять тисяч дев‘ятсот сімдесят три гривні 50 коп.) основного боргу по орендній платі, 1421,20 грн. (одну тисячу чотириста двадцять одну гривню 20 коп.) пені, 313,95  грн. (триста тринадцять гривень 95 коп.) державного мита.

2.          Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

            Суддя                                                                                                 Гумега О. В.