Постанова

від 27.06.2012 по справі 11/385

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2012 № 11/385

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Коршун Н.М.

за участю представників:

від РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH): не з'явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна»: представник - Балан О.В. - за довіреністю,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна»: не з'явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон»: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна», м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р.

у справі № 11/385 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH), м. Берлін Федеративної Республіки Німеччина

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна», м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», м. Київ,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон», м. Київ

про витребування майна з чужого володіння,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна», м. Київ

до РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH), м. Берлін Федеративної Республіки Німеччина,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», м. Київ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Європабетон», м. Київ,

про визнання дійсним договору та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2011 р. РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон» про витребування високопродуктивної бетономішалки BHS Duomix, серійний номер 102075 та додаткових частин до неї, мотивуючи вимоги тим, що позивачем в односторонньому порядку розірвано договір оренди, укладений 31.07.2009 р. між позивачем та відповідачем-1 у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань за договором. Однак, на неодноразові вимоги позивача відповідачем-1 не було повернуто об'єкт оренди. Позивачу стало відомо, що об'єкт оренди був переданий відповідачем-1 в оренду відповідачу-2 на підставі договору оренди від 23.09.2011 р. З листа відповідача-2 позивач дізнався, що на даний час спірним майном володіє відповідач-3. У зв'язку з тим, що на час звернення позивача з даним позовом позивачу достеменно невідомо у чиєму володінні перебуває спірне майно, позивач звернувся з позовом до трьох відповідачів.

У грудні 2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) про визнання дійсним договору оренди високопродуктивної бетономішалки BHS Duomix, серійний номер 102075, укладеного 31.07.2009 за № 01/2009 між РОФА Мобільбетон ГмбХ та ТОВ "Будтехпідряд Україна"; визнання за ТОВ "Будтехпідряд Україна" права власності на високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075; скасування запису про обтяження майна, зареєстрованого 21.08.2009 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, мотивуючи вимоги тим, що позивачем за зустрічним позовом було повністю сплачено вартість оренди з урахуванням ціни викупу об'єкта оренди, відповідачем за зустрічним позовом прийнято вказані платежі, а тому позивач за зустрічним позовом є власником об'єкта оренди і мав право на укладення договору купівлі-продажу спірного майна.

Заявою від 23.12.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» виклало пункт 5 зустрічної позовної заяви у новій редакції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від18.01.2012 р. у справі № 11/385 первісний позов задоволено частково.

Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон» на користь РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075, та додаткові частини до неї.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон» на користь РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) державне мито у розмірі 2 510 грн. 00 коп. та 78 грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження у справі № 11/385 за первісним позовом в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» припинено на підставі п.2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В частині первісних позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна» відмовлено.

Провадження у справі № 11/385 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити повністю, зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, таким, що прийнято без повного і всебічного з'ясування обставин справи, на які посилався апелянт, доказі надані апелянтом не досліджені та не взяті до уваги.

РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH), Товариство з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Європабетон» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, зустрічний позов задовольнити.

РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH), Товариство з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», Товариство з обмеженою відповідальністю «Європабетон» явку свої представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH), Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон» в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника позивача за зустрічним позовом, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у первісному позові повністю та задоволення зустрічного позову частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2009 р. між РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» (Орендар) укладено договір оренди № 01/2009 (Договір).

У відповідності до п. 1.1 статті 1 Договору Орендодавець передає а Орендар приймає у тимчасове платне користування на умовах цього договору високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075 (Майно) та сплачує орендну плату.

У відповідності до п. 1.2 Договору вартість майна складає 50 000,00 Євро, що за домовленістю сторін еквівалентно 565 000,00 грн. Вартість майна щомісячно змінюється в залежності від індексу інфляції, встановленому в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Згідно п. 3.1 статті 3 Договору він вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до виконання Сторонами свої зобов'язань. Зобов'язання, які виникли з цього договору, припиняються належним їх виконанням.

Відповідно до п. 3.2 Договору строк оренди становить 24 місяці з моменту передачі майна.

Згідно п. 4.5 Договору передача майна передбачає:

1) встановлення майна на тій земельній ділянці, яка вказана орендарем;

2) передачу ключів від майна;

3) складання та підписання акту прийому-передачі;

4) в разі передачі майна орендарю - представлення фахівця бетономішалки.

Крім того, орендар прийняв на себе зобов'язання застрахувати отримане майно на користь орендодавця протягом 5 робочих днів з дати передачі майна в оренду, попередньо узгодивши листом з орендодавцем страхову компанію (п.п. 2.3 - 2.3.1 Договору), вносити орендну плату згідно з умовами цього Договору (п. 8.3.2 Договору).

Пунктом 6.1 Договору встановлений розмір орендної плати за кожний місяць користування майном, який складає 2 083,33 євро, без НДС.

Оренда сплачується за поточний місяць оренди сплачується до 15 числа поточного місяця (п. 6.3 Договору).

15.02.2010 р. РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» був підписаний акт прийому-передачі майна, за яким Орендодавець передав в оренду, а Орендар прийняв високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075, так само як і її частини, окремо зазначені у Додатку.

31.08.2010 р. позивач за первісним позовом звернувся до орендаря з листом, у якому вимагав повернути об'єкт оренди, у зв'язку з тим, що тривалий час з моменту передачі майна орендар не сплачував орендної плати

Посилаючись на недотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» договірного зобов'язання про страхування майна та несплату орендної плати, позивач за первісним позовом направив орендарю лист від 03.09.2010 р. про дострокове розірвання договору через 15 календарних днів з дати даного листа.

Згідно з п. 10.1 Договору орендодавець може достроково розірвати цей Договір в разі порушення орендарем будь-яких обов'язків за даним Договором шляхом письмового повідомлення про це орендаря за 15 календарних днів до дати розірвання даного Договору. таке повідомлення надається в письмовій формі шляхом відправлення листа на адресу сторони, яка вказана в цьому Договорі.

У відповідь на претензії орендодавця відповідач-1 за первісним позовом листом №15/09-2А від 15.09.2010 погодився з затримкою внесення орендної плати і пояснив це відсутністю коштів з вини замовника, який своєчасно не розрахувався, а також недостатньою завантаженістю згаданої бетономішалки, що не дає змоги вийти на належний рівень її продуктивності. Водночас відповідач-1 за первісним позовом у цьому листі запевнив, що до кінця листопада 2010 року заборгованість за договором оренди буде повністю погашена. А у листі № 20/09-3/1 від 20.09.2010 відповідач-1 за первісним позовом повідомив позивачу, що останній передчасно намагається скористатись своїм правом на розірвання Договору, передбаченим п. 10.1 Договору.

Листом від 23.09.2010 позивач за первісним позовом повідомив відповідача-1, що РОФА Мобільбетон ГмбХ користується своїм правом на розірвання договору, який позивач вважає розірваним з 18.09.2010, і вимагає припинити експлуатацію і передати ключі від бетономішалки.

Однак, колегія суддів вважає, що дії позивача за первісним позовом щодо розірвання договору в односторонньому порядку не можуть бути визнані такими, що відповідають законодавству України з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 3 статті 202 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі; закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

У відповідності до приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України до відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 206 Господарського кодексу України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з пунктом 3.1 Договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками сторін.

Відповідно до частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що орендодавець може достроково розірвати цей Договір в разі порушення орендарем будь-яких обов'язків за даним Договором шляхом письмового повідомлення про це орендаря за 15 календарних днів до дати розірвання даного Договору.

У своїй позовній заяві Позивач за первісним позовом вказує на те, що підставами для дострокового розірвання Договору згідно з пунктом 10.1 Договору стало те, що Відповідач-1 не сплачував оренду плату за користування майном, а також не застрахував майно в порядку, передбаченому умовами Договору.

Однак, відповідно до пункту 4.5 Договору порядок передачі майна контрагенту передбачає сукупність чотирьох умов, а саме:

1. встановлення майна на тій земельній ділянці, яка вказана іншою стороною;

2. передачу ключів від майна;

3. складання та підписання Акта приймання-передачі;

4. в разі передачі майна орендарю - представлення (орендодавцем) фахівця бетономішалки.

У пункті 5.2 Договору сторони домовилися, що у зв'язку зі специфічністю майна, його використання та експлуатація здійснюватиметься за підтримки орендодавця. Орендодавець визначає уповноважену особу, яка має право безпосередньо використовувати майно (фахівець бетономішалки) для орендаря протягом строку оренди.

Згідно п. 5.3 Договору фахівець бетономішалки має необмежене право давати вказівки Орендарю щодо експлуатації та використання Майна, його збереження, профілактичного обслуговування, поточного та капітального ремонту тощо. Орендар зобов'язується виконувати вказівки фахівця бетономішалки та забезпечити їх виконання підпорядкованими йому особами.

Отже, з урахуванням змісту пунктів 4.5 та 5.2 без представлення фахівця бетономішалки відповідач-1 за первісним позовом не має права використовувати майно, що є предметом оренди, за його цільовим призначенням.

Проте, позивач за первісним позовом не виконав своє зобов'язання щодо надання відповідачу-1 фахівця для експлуатації майна, хоча про необхідність направлення такого спеціаліста було повідомлено у Листі ТОВ «Будтехпідряд Україна» від 15.10.2010 р. № 15/10-1А , який направлений на адресу РОФА Мобільбетон ГмбХ.

Разом з тим, в п. 6.1 Договору передбачено, що орендна плата у розмірі 2083,33 Євро сплачується за кожен місяць користування майном.

Так як фактично відповідач-1 був позбавлений можливості користуватися майном через не надання позивачем відповідного фахівця, підстави для сплати орендної плати у відповідача-1 були відсутні.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

У відповідності до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Тому, оскільки РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) не було направлено уповноважену особу, яка має право безпосередньо використовувати майно (фахівця бетономішалки), в наслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» не могло використовувати орендоване майно, позивач за первісним позовом не мав права в односторонньому порядку розірвати договір.

Крім того, прострочення відповідачем-1 за первісним позовом зобов'язання щодо страхування предмету оренди було зумовлено невиконанням позивачем за первісним позовом свого зобов'язання щодо направлення фахівця бетономішалки.

Колегія суддів враховує, що листом № 24/10-1А від 29.10.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» на виконання п. 2.3.1 Договору запропонувало на погодження РОФА Мобільбетон ГмбХ три страхові компанії. Однак позивач за первісним позовом не повідомив відповідача-1 щодо погодження або не погодження із запропонованими страховими компаніями.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що первісний позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічний позовних вимог колегія суддів зазначає.

Так, за умовами Договору оренди від 31.07.2009 р. № 01/2009 сторони домовились, що з останньою сплатою Орендної плати Орендар купує Майно за 5 000 Євро. Сплата 5 000 Євро здійснюється одночасно зі сплатою останньої Орендної плати (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 8.1.3 договору орендар має право викупити майно в порядку, передбаченим даним договором.

Відповідно до пункту 8.4.2 Договору орендодавець зобов'язаний продати майно в порядку та випадках, передбачених даним Договором.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ГК України орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Згідно з ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною своїй обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (частина 2 статті 538 ЦК України).

Відповідно до частини 4 статті 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Враховуючи, що відповідно до п. 3.2 Договору строк оренди становить 24 місяці з моменту передачі майна, а розмір орендної плати за кожний місяць користування майном, відповідно до пункту 6.1, складає 2083,33 євро, орендар ТОВ «Будтехпідряд Україна» мав сплатити орендодавцю РОФА Мобільбетон Гмбх загальну суму за оренду і додаткову плату за викуп майна в загальному розмірі 54999,82 Євро.

На підтвердження факту сплати цієї суми за договором оренди від 31.07.2009 р. № 01/2009 ТОВ «Будтехпідряд Україна» надало суду такі докази:

- платіжне доручення на переказ коштів від 05.10.2010 р. на суму 1041,67 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 05.10.2010 р. на суму 2083,33 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 14.10.2010 р. на суму 12499,98 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 28.07.2011 р. на суму 5000 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 28.07.2011 р. на суму 20833,30 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 23.11.2011 р. на суму 8541,64 євро;

- платіжне доручення на переказ коштів від 23.11.2011 р. на суму 5000,00 євро.

Крім того, були надані копії виписок банка від 25.11.2011 р. про перерахування зазначених грошових коштів на розрахунковий рахунок РОФА Мобільбетон Гмбх.

Судом першої інстанції не дана правова оцінка і факту прийняття відповідачем за зустрічним позовом РОФА Мобільбетон Гмбх зазначених платежів від ТОВ «Будтехпідряд Україна», яка свідчить про волевиявлення та дії обох сторін, направлених на виконання договору оренди в частині купівлі-продажу майна і на встановлення відповідних правовідносин.

Такі дії сторін повністю узгоджуються з положеннями договору оренди та закону.

Так відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 285 Господарського кодексу України орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна в разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря. А вартість майна, визначена сторонами в договорі, як вбачається з вище викладеного, була повністю відшкодована.

Відповідно до статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача за первісним позовом про зарахування коштів, що були перераховані відповідачем-1 за первісним позовом після жовтня 2010 р. в рахунок погашення заборгованості за штрафними санкціями, які викладені у додаткових поясненнях від 11.01.2012 р., оскільки не надано доказів направлення РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) Товариству з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» розрахунків та вимог щодо сплати штрафних санкцій, а тому такі платежі слід розцінювати, як платежі в рахунок погашення заборгованості з орендної плати та викупу орендованого майна.

Колегія суддів бере до уваги п. 7.3 Договору, в якому встановлено, що всі інші умови викупу майна встановлюються у відповідному Договорі купівлі-продажу майна, який буде укладений між Орендодавцем як Продавцем та Орендарем як Покупцем. Однак, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» повністю виконало умови Договору оренди щодо сплати орендних платежів та платежу за викуп майна, а позивач за первісним позовом ухиляється від укладення такого договору, колегія суддів вважає за можливе визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» право власності на високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075.

Крім того підлягає задоволенню зустрічна позовна вимога про припинення обтяження майна, оскільки право власності на високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна».

Зустрічна позовна вимога про визнання дійсним договору оренди від 31.07.2009 р. № 01/2009 задоволенню не підлягає, оскільки таких спосіб захисту прав не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Щодо угоди сторін у Договорі про те, що всі суперечки, які виникають у зв'язку з цим договором або його порушенням, розірванням або недійсністю підлягають вирішенню Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (п. 12.3 Договору) колегія суддів зазначає, що передача спору на розгляд зазначеного арбітражу спору є правом а не обов'язком сторін.

Так у відповідності до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання право порушенням.

Положення частини 1 даної статті є реалізацією частини 1 статті 55 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та частини 2 статті 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 25.12.1997 р. дав офіційне тлумачення такого змісту:

«частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод;

відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене;

частину другу статті 124 Конституції України необхідно розуміти так, що юрисдикція судів, тобто їх повноваження вирішувати спори про право та інші правові питання, поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі».

Окрім того, Конституційний Суд України в мотивувальній частині цього рішення зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов'язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист.

До господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту.

Право на звернення до суду не обмежується використанням інших засобів захисту права. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу. Тому здійснення особою свого права на судовий захист не може ставитись у залежність від використання нею інших засобів правового захисту.

Крім того, предметом спору у даній справі за зустрічним позовом є визнання права власності на високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075, що не є предметом арбітражного застереження.

Згідно п. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до приписів п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушення норм матеріального права, неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладені обставини, оцінюючи докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у первісному позові повністю та задоволення зустрічного позову частково.

У відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на з РОФА Мобільбетон ГмбХ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна» підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. у справі № 11/385 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Рофа Мобільбетон Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Європабетон» про витребування майна з чужого володіння відмовити повністю.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» до РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) про визнання дійсним договору та визнання права власності на майно задовольнити частково.

5. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» (м. Київ, Залізничне шосе, 47, ідентифікаційний код 36579119) право власності на високопродуктивну бетономішалку BHS Duomix, серійний номер 102075.

6. Припинити обтяження майна - високопродуктивної бетономішалки BHS Duomix, серійний номер 102075, запис про яке зареєстрований 21.08.2009 р. за № 24461044 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (Київська обласна філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Ливарська, 1 літ «А»).

7. В іншій частині позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» відмовити.

8. Стягнути з РОФА Мобільбетон ГмбХ (ROFA Mobilbeton GmbH) (Федеративна Республіка Німеччина, м. Берлін, Рінштрассе, 48с) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будтехпідряд Україна» (м. Київ, Залізничне шосе, 47, ідентифікаційний код 36579119) судовий збір за подання позовної заяви 12 238 (дванадцять тисяч двісті тридцять вісім) грн. 94 (дев'яносто чотири) коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 6 119 (шість тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 47 (сорок сім) коп.

9. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

10. Матеріали справи № 11/385 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Коршун Н.М.