Ухвала від 19.07.2012 по справі 32/225

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"19" липня 2012 р. Справа № 32/225

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Черкащенка М.М.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Водолікарня" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. у справі № 32/225 господарського суду міста Києва за позовом Приватного підприємства "Водолікарня" до Луганської обласної ради, треті особи: Старобільська обласна фізіотерапевтична лікарня, Луганська обласна державна адміністрація, за участю Прокуратури міста Києва, про визнання права власності, -

Встановив:

Подана Приватним підприємством "Водолікарня" (далі -ПП"Водолікарня", Заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України, з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

01.11.2011р. набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI, ст. 4 якого встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру (2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат) та, відповідно, за подання касаційної скарги на рішення суду (70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми).

При цьому, п. 2 ст. 55 ГПК України, встановлено, що ціна позову у позовах про витребування майна визначається вартістю майна, що витребовується.

В даному випадку, як видно з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимоги про визнання права власності на 4/5 частки нежитлового приміщення, площею 780,4 кв.м., за адресою Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Набережна, 3.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 року, у позові відмовлено.

При цьому, постановою Київського апеляційного господарського суду встановлено, що вартість спірного майна складає 997606,00 грн.

Разом з цим, звертаючись з касаційною скаргою Заявник просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Водночас, в якості доказу сплати судового збору заявником надано квитанцію № 16 від 17.11.2011р. про сплату 4500,00 грн. судового збору, що не відповідає вимогам, встановленим законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Водолікарня" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011р. у справі № 32/225 господарського суду міста Києва повернути без розгляду.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Черкащенко М.М.