Рішення

від 05.07.2012 по справі 2-7066/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-7066/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 липня 2012 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Лавреновій А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

в лютому 2011 року позивач ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до КП «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківського району м. Києва, КП по утриманню житлового господарства про захист прав споживача. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 16.05.2002 року він придбав у приватну власність квартиру АДРЕСА_1. В квартирі 6.04.2004 року було встановлено лічильник та двухконтурний прилад, внаслідок чого опалення та гаряче водопостачання здійснюється за рахунок газу. Від центральної тепломережі квартира була від'єднана на підставі заяви зареєстрованої в КП «ЖЕК «Центральна». З квітня 2006 року відповідачі безпідставно почали здійснювати нарахування коштів за надання послуг централізованого опалення та його обслуговування. На його неодноразові звернення з проханням припинити нарахування коштів за послуги опалення, які не надаються, відповідачі не реагують, чим порушують його права як споживача. Просить суд зобов'язати відповідачів припинити нарахування грошових коштів за послуги централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів солідарно на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідачів припинити нарахування грошових коштів за послуги централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_1., зобов'язати КП «ЖЕК «Центральна»Шевченківського району м. Києва, здійснити перерахунок оплати послуг з централізованого опалення та постачання холодної води, за проміжок часу з 2006 року по теперішній час, стягнути з відповідачів солідарно на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн., понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та судові витрати щодо сплати судового збору та витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивач та його представник в судових засіданнях позовні вимоги та уточнення до них підтримали повністю та просили їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківського району м. Києва позовні вимоги не визнала та зазначила, що з позивачем 17 травня 2002 року був укладений Договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території, на період його укладення за цим договором надавались комунальні послуги опалення. Відповідач КП ЖЕК «Центральна»намагався переукласти новий договір з позивачем, однак позивач проігнорував запропонований договір та вимоги закону. КП «ЖЕК «Центральна» вважає, що надавачами послуг було виконано зі свого боку умови договору, оскільки теплопостачання було підведено до квартири позивача. Посилання позивача на відсутність в його квартирі системи централізованого опалення не є підставою для відмови оплачувати послуги з теплопостачання, оскільки на КП ЖЕК «Центральна»не покладено обов'язок забезпечувати функціонування системи опалення безпосередньо в квартирі позивача, яка належить йому на праві власності. Самовільне, без дозволу органів місцевого самоврядування, без отримання відповідних інженерних висновків, відключення радіаторів опалення та інші незаконні переобладнання в квартирі не є підставою зменшення оплати за надані послуги. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради є виконавцем послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води та водовідведення. Виробником послуг з централізованого холодного водопостачання та водовідведення є ПАТ «АК «Київводоконал». Виробником послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води є ПАТ «Київенерго». З 01.02.12 КП ЖЕК «Центральна»є виконавцем послуг з традиційного прибирання та не проводить жодних нарахувань за житлово-комунальні послуги. Вважає вимоги позивача не обґрунтованими та просила у позові відмовити.

Відповідач Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові пояснення в яких зазначив, що власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення. Переобладнення системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу, будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору, погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців і є недопустимим. Зазначив, що позивачем не надано доказів того, що квартирний засіб обліку теплової енергії встановлено спеціалізованою організацією та не надано доказів встановлення таких засобів в усіх точках розбору. Просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 16 травня 2002 року позивачем ОСОБА_1 придбано у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, зареєстрованого в реєстрі права власності на нерухоме майно за № 1-1373. державним нотаріусом Стець Н.М. (а.с.7).

17 травня 2002 року між позивачем та ЖЕК-1002 Шевченківського р-ну м. Києва був укладений Договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території, на період його укладення за цим договором надавались комунальні послуги опалення.

06.02.2004 року між позивачем та ВАТ «Київгаз»було укладено договір № 227/00103, відповідно до умов якого ВАТ «Київгаз»зобов'язувався безперервно постачати природній газ та забезпечити технічне обслуговування газопроводів, газових приладів та пристроїв споживача, дворовим газопроводів приватних будинків (а.с.44-45).

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що з 6 лютого 2004 року в його квартирі АДРЕСА_1 встановлено лічильник та двухконтурний прилад, внаслідок чого опалення та гаряче водопостачання здійснюється за рахунок газу. Разом з тим, відповідачі з квітня 2006 року безпідставно почали здійснювати нарахування коштів за надання послуг централізованого опалення та його обслуговування, тим самим порушують його права як споживача.

Між тим суд не може погодитись з таким обґрунтуванням вимог позивача, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону, який регулює відносини, які виникли між позивачем та Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»визначено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо; послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків; послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд).

У відповідності до ч. 1, 2 та 6 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період.

Згідно з п.п.18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

За нормами ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" технічне обладнання, до якого належать загальні будинкові мережі теплопостачання, є об'єктом спільної сумісної власності власників квартир багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 369 ЦК співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України роботи з переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Згідно зі ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція об'єктів у сфері теплопостачання здійснюються спеціалізованими організаціями, які мають відповідні дозволи та ліцензії.

Питання відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268), та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2005 року №4 (із змінами, внесеними наказом Мінжитлокомунгоспу від 6 листопада 2007 року №169), які з метою захисту прав всіх мешканців багатоквартирних будинків унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення окремих приміщень у житлових будинках і дозволяють таке відключення лише повністю будинком.

Вказаним вище Порядком визначено перелік дій, які повинні виконати споживачі та орган місцевого самоврядування для вирішення питання влаштування індивідуального (автономного) опалення на заміну централізованого, зокрема, зазначено на те, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення є невиконання умов, визначених цим Порядком. У разі незгоди заявника з відмовою спір вирішується в судовому порядку.

У відповідності до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до ЗУ «Про теплопостачання»схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Пунктом 25 Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення (в тому числі на період своєї тимчасової відсутності). Переобладнання системи опалення призводить до розбалансування внутрішньобудинкової системи опалення, яка відноситься до інженерної системи будинку, як цілісного майнового комплексу. Будь-яке втручання в неї шляхом зміни гідравлічного опору (від'єднання від системи централізованого опалення) погіршує роботу системи загалом, чим порушує права інших мешканців, що є недопустимим за Цивільним кодексом України.

Таким чином, самовільне, без дозволу органів місцевого самоврядування, без отримання відповідних інженерних висновків, відключення радіаторів опалення та інші незаконні переобладнання в квартирі не є підставою зменшення оплати за надані послуги.

Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до ст.60 ЦПК України, в порядку ст. 57-59 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що від'єднання від мереж центральної системи опалення було здійснено з дозволу органів місцевого самоврядування.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відмову в позові в частині зобов'язання відповідачів припинити нарахування грошових коштів за послуги централізованого опалення та здійснення перерахунку оплати послуг з централізованого опалення та постачання холодної води.

У відповідності з ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Беручи до уваги, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідачів припинити нарахування грошових коштів за послуги централізованого опалення та здійснення перерахунку оплати послуг з централізованого опалення та постачання холодної води, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Згідно з ст. 84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

З матеріалів справи вбачається, що до участі у справі за протокольною ухвалою суду від 20.04.2011 року був допущений представник позивача для представництва його інтересів в суді.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а як вбачається з матеріалів справи позивачем не було надано договору про надання правової допомоги та квитанції про її сплату, не надано даних про те, що особи які представляли інтереси позивача в судді є фахівцями в галузі права, натомість чинним законодавством не передбачено оплату правової допомоги особі, яка лише представляє інтереси сторін у суді, а тому вимога позивача про стягнення коштів на правову допомогу не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 169, 174, 208, 212, 213, 215, 218 ЦПК України та на підставі ст.ст.16, 386, 387 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»Шевченківського району м. Києва, Комунального підприємства по утриманню житлового господарства про захист прав споживача -відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: