Ухвала

від 16.07.2012 по справі 22/5005/5834/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 липня 2012 р. № 22/5005/5834/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Добролюбової Т.В., суддів:Владимиренко С.В., Данилової Т.Б., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Сервік", про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі№ 22/5005/5834/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сервік" про стягнення 641222,76 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сервік" про стягнення 641222,76 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.2011 у справі №22/5005/5834/2011, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.01.2012, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №22/5005/5834/2011 рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасовано частково, прийнято нове рішення, яким позов задоволено в частині стягнення з відповідача 384121,60 грн.; в решті постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 257101,16 грн. залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Сервік" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №22/5005/5834/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати та залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України статті 1212 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх доводів заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 15.03.2012 у справі №28/511-09 , від 25.04.2012 у справі №18/168 .

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета, підстав позову, змісту позовних вимог, встановлених судом фактичних обставин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як убачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 28.05.2012 у справі №22/5005/5834/2011 , судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач відмовився від договору підряду в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором. Враховуючи наведені обставини, суд касаційної інстанції визнав наявними підстави для стягнення з відповідача відповідно до пункту 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України суми невикористаного авансу.

Водночас у постанові від 15.03.2012 у справі №28/511-09 , на яку посилається заявник як на доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, процентів за користування чужими грошовими коштами, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що позовна вимога про стягнення заборгованості за договором в межах цієї справи не заявлялась; порушення зобов'язань за договором мало місце з вини позивача; у відповідача перед позивачем існувало не грошове зобов'язання, а зобов'язання виконати роботи.

У постанові від 25.04.2012 у справі №18/168 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для стягнення з відповідача переплати за договором на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно отриманих коштів, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не виконані роботи, за які сплачені кошти.

Змістом наведених постанов суду касаційної інстанції спростовуються доводи заявника стосовно неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з огляду на різні встановлені фактичні обставини у цих справах у порівнянні з постановою, про перегляд якої заявлено.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Сервік" у допуску справи № 22/5005/5834/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Добролюбова Судді: С.Владимиренко Т.Данилова О.Подоляк В.Селіваненко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)