Рішення

від 09.08.2012 по справі 2-1674/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/0190/4549/2012Головуючий суду першої інстанції:Цурцев В.М. Доповідач суду апеляційної інстанції:Хмарук Н. С.

РІШЕННЯ

"09" серпня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіХмарук Н.С. СуддівКуриленка О.С., Рошка М.В., При секретаріТаранець О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за використану теплову енергію

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

28.10.2011 року ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 та, уточнивши позовні вимоги, остаточно просило стягнути заборгованість за використану теплову енергію в сумі 6 143,27 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що через зобов'язання, які виникли між позивачем та ОСОБА_6, підприємство повинно надавати відповідачу послуги по забезпеченню тепловою енергією, а відповідач, в свою чергу, зобов'язана вносити своєчасно плату за вказані послуги згідно з діючими тарифами. Відповідач зазначені зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року позов ОП «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства по теплопостачанню «Кримтеплокомуненерго» в Алуштинської філії заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 6143, 27 грн. Вирішено питання щодо судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просила рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення спору, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги Орендного підприємства «Кримтепло-комуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго»про стягнення з позивачки заборгованості з оплати послуг постачання теплової енергії станом на 01 жовтня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка в порушення вимог статей 68 Житлового кодексу України не оплачувала послуги в установлені строки, у зв'язку з чим утворилася заборгованість на суму позову.

По суті рішення суду першої інстанції є правильним, відповідає закону, який регулює спірні правовідносини, однак висновки місцевого суду щодо розміру суми, яка підлягає стягненню, не відповідають встановленим по справі обставинам.

Відповідно до частини першої статті 68 Житлового кодексу України, пункту 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги; споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії у м. Алушта.

Згідно із наявною у справі довідкою про розрахунки за послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2011 року ОСОБА_6 згідно особистого рахунку НОМЕР_1 нарахована заборгованість у сумі 10 387 гривні 13 копійок (а.с. 4).

При такому положенні висновки суду про порушення права позивача є обґрунтованими.

З огляду на підстави щодо зміни рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне вказати на таке.

Відповідно до положень статті 257, частини третьої статті 267, частини першої статті 264 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

В запереченнях на позов відповідачка наполягала на застосуванні позовної давності, але суд першої інстанції безпідставно не взяв їх до уваги (а.с. 37).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 26.08.2009 року з ОСОБА_6 на користь позивача стягнута заборгованість за послуги з теплопостачання станом на 01 жовтня 2007 рік у сумі 4213,86 грн. (а.с. 38).

Стягуючи з ОСОБА_6 на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01 жовтня 2007 року по 01 жовтня 2011 року, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач звернувся до суду з позовом 28.10.2011 року, та не врахував, що стягнення заборгованості обмежується трирічним строком.

Оскільки помилки у рішенні суду першої інстанції стосуються суми, яка підлягає стягненню, при такому положенні, рішення суду підлягає зміні в частині визначення суми заборгованості, яка підлягає стягненню з позивачки на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтепло-комуненерго», виходячи з розрахунку, початок якого співпадає з жовтнем 2008 року. Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції з таких мотивів.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Отже, відповідачка вправі здійснити самозахист права на отримання якісної послуги у спосіб, встановлений законом.

Додані до апеляційної скарги докази щодо встановлення фактів неякісного надання послуг до квартири, в якій проживає відповідачка, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів недотримання відповідачкою порядку (процедури), передбаченого статтею 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», щодо оформлення претензій споживача послуг до виконавця, яким є Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго».

Посилання в апеляційній скарзі про те, що договір між позивачкою та Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтепло-комуненерго» не укладався, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачка є абонентом та на її ім'я відкритий особовий рахунок.

Судом обґрунтовано встановлено, що договірні відносини між сторонами про користування тепловою енергією фактично існують, оскільки Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Алуштинської філії ОП «Кримтеплокомуненерго»

такі послуги в квартиру, в якій проживає позивачка, надає, а вона користується ними.

При такому положенні, виходячи з приписів законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг та письмова відмова від надання відповідних послуг самі по собі не можуть бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, 307, пунктами 3, 4 частини першої статті 309, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 квітня 2012 року змінити, зменшивши стягнуту суму з ОСОБА_6 до 4 343, 37 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Н.Хмарук М.Рошка О.Куриленко