Ухвала

від 06.09.2012 по справі 23/149-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"06" вересня 2012 р. Справа № 23/149-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. Студенця В.І. Жукової Л.В. розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" на рішення на постанову у справігосподарського суду Київської області від 14.02.2012р. Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. № 23/149-11 за позовомПриватного малого підприємства "Діол" до 1.Комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" 2.Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області 3. Малого приватного підприємства "Рада" проскасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності

ВСТАНОВИВ :

18 липня 2012 року до Вищого господарського суду України від Малого приватного підприємства "Рада" надійшла касаційна скарга на рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. у справі № 23/149-11.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 р. касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" було повернуто скаржнику без розгляду, оскільки судовий збір за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції скаржником було сплачено в меншому розмірі, ніж це встановлено чинним законодавством. В ухвалі Вищого господарського суду України від 23 липня 2012 р. зазначалось, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга може бути подана повторно.

03 вересня 2012 року Вищим господарським судом України було повторно отримано касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" разом із заявою про поновлення строку для прийняття касаційної скарги. В заяві скаржника зазначено, що Мале приватне підприємство "Рада" врахувало зауваження касаційної інстанції та додатково сплатило судовий збір у сумі 887,20 грн.(платіжне доручення № 601 від 01.08.2012 р.)

Перевіривши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу (далі -ГПК) України.

Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

З 1 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 р. № 3828-VI, статтею 9 якого визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Пунктом 14 "Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 № 50 (яка, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011, на даний час зберігає чинність в частині, що не суперечить Закону України "Про судовий збір"), встановлено, що при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 601 від 01 серпня 2012 р. не відповідає зазначеним вимогам п. 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, оскільки не містить необхідного напису кредитної установи про зарахування коштів в дохід державного бюджету ( хоча на платіжному дорученні № 429 від 14 червня 2012 р. підпис є), тому не може бути доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Таким чином, Малим приватним підприємством "Рада" судовий збір сплачено не у встановленому порядку, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України для відмови у прийнятті касаційної скарги до розгляду та повернення скаржникові.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" на рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012р. та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. повернути скаржнику.

Головуючий Н.М. Нєсвєтова

Судді В.І. Студенець

Л.В. Жукова