cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" листопада 2012 р. Справа № 23/149-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: суддів:Черкащенка М.М. Студенця В.І. Нєсвєтової Н.М. розглянувши касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" на рішення та постанову у справігосподарського суду Київської області від 14.02.2012 року Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 року № 23/149-11 за позовомПриватного малого підприємства "Діол" до 1. Комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації"; 2. Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області; 3. Малого приватного підприємства "Рада" проскасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності за участю представників сторін:
від позивача: Майко М.В. -за довіреністю;
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: Семко П.П. -за довіреністю.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Київської області від 14.02.2012 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 року у справі № 23/149-11 задоволено повністю позов приватного малого підприємства "Діол" до комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації"", виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області та малого приватного підприємства "Рада" про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, МПП "Рада" звернулося до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є вимоги про скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно Серія ЯЯЯ №628053 від 08.06.2006 року, реєстраційний номер 150113207 та скасування державної реєстрації права власності МПП "Рада" на торгівельний павільйон "Стимул", яка здійснена на підставі оспорюваного свідоцтва.
Щодо позовної вимоги про скасування свідоцтва про право власності, колегія суддів зазначає, що згідно п. 9 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України №01-8/98 від 31.01.2001 року "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" свідоцтва про право власності на певний об'єкт майна не можуть виступати предметом спору: таким може бути лише правовстановлювальний документ, на підставі якого видано свідоцтво, а у відповідних випадках -також акт про державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином, свідоцтва про право власності не є актами у розумінні господарського та господарсько-процесуального законодавства.
Разом з тим, суди попередніх інстанції не звернули на вказане уваги та задовольнили позовні вимоги, у той час, коли провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1.ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Стосовно позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності МПП "Рада" на торгівельний павільйон "Стимул", судова колегія зазначає наступне.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обмежень як офіційне визнання і підтвердження державних фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до відповідного Державного реєстру.
Відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28 січня 2003 року, реєстрацію прав власності здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно -це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Видача свідоцтва про право власності передбачена п. 6, що регулює оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, яке здійснюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державними органами приватизації, Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об'єкти. При цьому БТІ можуть лише за дорученням вказаних органів проводити підготовку документів для видачі свідоцтв.
З аналізу вказаних норм вбачається, що видачу свідоцтва про право власності не можна ототожнювати з державною реєстрацією такого права. Свідоцтво ж про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги заявлені до Комунального підприємства Київської обласної ради "Ірпінське бюро технічної інвентаризації" про скасування реєстрації права власності, що відбулись на підставі рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області" від 07.03.2006 року №47/1 "Про оформлення правової та технічної документації на об'єкти підприємницької діяльності", яке є суб'єктом владних повноважень в розумінні п.7 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому з урахуванням вимог ст. 17 цього Кодексу, такий спір підвідомчий суду адміністративної юрисдикції.
Таким чином, провадження у справі в даній частині позову також підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній інстанцій скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.
Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повність або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повність або частково.
Відповідно до ч.1 ст. 111 10 ГПК підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 року та припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 та ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Рада" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 року та рішення господарського суду Київської області від 14.02.2012 року у справі №23/149-11 скасувати.
Провадження у справі №23/149-11 припинити.
Головуючий М.М. Черкащенко
Судді В.І. Студенець
Н.М. Нєсвєтова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2012 |
Оприлюднено | 21.11.2012 |
Номер документу | 27539878 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Нєсвєтова H.M.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні