Рішення

від 03.09.2012 по справі 2/205-08/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2012 р. Справа № 2/205-08/21

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Військового прокурора Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А1912, Житомирська обл., с. Івниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт», Київська обл., смт. Рокитне

про стягнення 75 175,00 гривень

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився

від позивача: Клим'юк Р.І. (за довіреністю)

Дмитренко Ю.С. (довіреність від 27.08.2012р.)

від відповідача: Солоний В.І. (договір від 14.11.2011р.), Сенич Р.Д. (директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.09.2008р. Військовий прокурор Житомирського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А2053 (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажремонт»(далі-ТОВ «Спецмонтажремонт»/відповідач) про стягнення 75 175,00 грн. зайво сплачених коштів за договором №52/06 від 21.08.2006р.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавались суду уточнення підстав позову, останнім з яких позивач просив стягнути з відповідача 75 175,00 грн. зайво сплачених коштів за договором №52/06 від 21.08.2006р. з підстав ст. ст. 858, 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського Київської області від 05.09.2008р. (суддя Конюх О.В.) порушено провадження у справі №2/205-08 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2008р. призначено судову будівельно-технічну експертизу у даній справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання судом висновків судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2009р. дану справу прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №2/205-08/21, розгляд справи призначено на 14.09.2009р.

Ухвалами господарського суду Київської області протягом вересня 2009р.- листопада 2011р. провадження у даній справі неодноразово зупинялось у зв'язку з призначенням повторної судової будівельно-технічної експертизи.

09.04.2010р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про виклик у судове засідання посадової особи -начальника Відділу контролю за експлуатацією основних фондів та розквартирування військ Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України Шафранюка В.І. для дачі пояснень з питань, що виникли під час розгляду даної справи. Зазначене клопотання задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2010р.

27.04.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області від Військового прокурора Житомирського гарнізону надійшло клопотання про здійснення розгляду даної справи без його участі. Зазначене клопотання судом задоволено.

У відповідності до повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №13364/11-43 від 30.07.2012р., матеріали даної справи повертаються до господарського суду Київської області без проведення повторно призначеної судово-будівельної експертизи з огляду на ненадання сторонами експертній установі додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2012р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 27.08.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.08.2012р. розгляд даної справи відкладався на 03.09.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.09.2012р. здійснено процесуальне правонаступництво у даній справі шляхом заміни позивача - військової частини А2053 його правонаступником - військовою частиною А1912 в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.09.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2006р. між військовою частину А2053, правонаступником якого є військова частина А1912 (замовник) та ТОВ «Спецмонтажремонт»(підрядник) укладено договір на виконання заходів передбачених Програмою живучості №52/06 (далі-Договір), на виконання умов якого відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи загальною вартістю 186 340,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання виконаних підрядних робіт №1, №2 за серпень, листопад 2006р.

Виконані за Договором підрядні роботи позивачем були оплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями останнього №246 від 22.08.2006р., №497 від 21.12.2006р., №412 від 04.12.2006р., №282 від 15.09.2006р. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

11.12.2007р. Контрольно-ревізійним департаментом Міністерства оборони України було складено акт перевірки фінансово-господарської діяльності військової частини А2053, проведеної в період з 28.11.2011р. по 11.12.2007р. з питань цільового використання коштів, виділених на виконання заходів Програми живучості та вибухопожежобезпеки, відповідно до якого в результаті контрольного обміру та перерахунку було виявлено, зокрема, завищення вартості виконаних відповідачем підрядних робіт за актами приймання виконаних підрядних робіт №1, №2 за серпень, листопад 2006р. згідно Договору на суму 75 175,00 грн. Копія зазначеного акту міститься в матеріалах справи.

З метою досудового врегулювання даного спору, 19.08.2008р. позивачем було надіслано відповідачу претензію про усунення недоліків при виконанні робіт за Договором на суму 75 175,00 грн.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму завищеної вартості робіт за Договором не повернув, позивач просить суд стягнути з відповідача 75 175,00 грн. зайво сплачених коштів за договором №52/06 від 21.08.2006р. з підстав ст. ст. 858, 1212 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 837, 843, 857 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Статтею 858 ЦК України, яка покладена в основу обґрунтування позовних вимог, передбачено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Натомість, приписами ст. 853 ЦК України унормовано, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Пунктами 5.8, 4.1.1, 4.1.3 Договору передбачено, що замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій виробів -державним стандартам і технічним умовам та відповідності середньо-регіональним цінам. Контроль здійснюється уповноваженими представниками замовника при технічному нагляді за ходом будівництва під час прийняття виконаних робіт, контрольних обмірів, а також при перевірці форм КБ-3, КБ-2В, КБ-6, М-29.

Договірна ціна є динамічною, додається додатком та переглядається після розробки проектно-кошторисної документації та підлягає уточненню при здаванні робіт підряднику.

Фактична вартість робіт оплачується по акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) і формі КБ-3 з додатками.

З огляду наведеного, підписання позивачем спірних актів приймання виконаних підрядних робіт №1, №2 за серпень, листопад 2006р. та актів огляду прихованих робіт, без будь-яких зауважень чи заперечень, а також здійснення в подальшому їх повної оплати свідчить про прийняття та погодження останнім як обсягів, так і вартості виконаних відповідачем робіт за Договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2012р. у справі №5023/6545/11 (5023/177/11).

У відповідності до ст. 1212 ЦК України, яка також покладена в основу обґрунтування заявленої позовної вимоги, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.08.2012р. у справі №5023/8798/11).

Натомість, як було встановлено судом, та не заперечується сторонами, проведення позивачем грошових розрахунків з відповідачем було здійснено на виконання існуючих господарських зобов'язань за договором підряду №52/06 від 21.08.2006р. з метою оплати виконаних підрядних робіт згідно актів приймання виконаних підрядних робіт №1, №2 за серпень, листопад 2006р.

До того ж, підстави набуття відповідачем коштів у розмірі 75 175,00 грн. за Договором не відпали, враховуючи, що спірний договір підряду у встановленому порядку не розірвано, позивач від договору не відмовлявся, а доказів визнання його недійсним суду не надано, що свідчить про правомірне набуття відповідачем сплачених позивачем коштів за Договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2012р. у справі №5006/35/21/2012.

Посилання ж позивача на завищення відповідачем вартості виконаних ним робіт за Договором на суму 75 175,00 грн., що, на його думку, підтверджується Актом ревізії №1624 від 11.12.2007р., оцінюється судом критично з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно п. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006р. №550 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Приписами ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, Акт ревізії №1624 від 11.12.2007р., який покладений в основу обґрунтування позовних вимог, не є підставою для визначення фактичної вартості виконаних відповідачем робіт за Договором, оскільки відносини між сторонами щодо розрахунків регулюються лише умовами спірного договору та законодавством України, яке регулює дані господарські правовідносини.

До того ж, обставини, встановлені КРУ за результатами проведених перевірок та відображені у відповідних актах, не є преюдиціальними фактами у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, та потребують доказування в загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 07.08.2012р. у справі №5006/35/21/2012.

Складений же за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи у даній справі висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8498/8499 від 13.01.2010р., судом не приймається, оскільки як слідує з його змісту при проведенні досліджень було встановлено, що у акті приймання виконаних підрядних робіт №2 за листопад 2006р. міститься значний перелік робіт, які є прихованими, або такими, що перевіряються технічним наглядом під час виконання робіт, а тому визначити фактичну вартість виконаних підрядних за зазначеним актом не можливо.

Крім того, заперечуючи проти повноти вищезазначеного висновку відповідач посилався на неврахування експертом, при проведенні судової експертизи, фактів, що впливають на результати експертизи, а саме: неврахування витрат на проведення завантажувально-відвантажувальних робіт, а також здійснення ґрунтування поверхні ємкості у кілька шарів, що сприяло збільшенню вартості виконаних підрядних робіт за Договором.

У зв'язку з наведеними запереченнями, ухвалою господарського суду Київської області від 26.04.2010р. у даній справі призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої винесено питання, які були обговорені в судовому засіданні 26.04.2010р. і погоджені сторонами.

Однак, у відповідності до повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №13364/11-43 від 30.07.2012р. проведення повторно призначеної судово-будівельної експертизи у даній справі не вбачається можливим з огляду на ненадання сторонами експертній установі додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Оскільки неодноразово витребувані судом документи, необхідні для проведення повторно призначеної судово-будівельної експертизи у даній справі сторонами так і не були надані ані суду, ані експертній установі, суд здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Проте, інших доказів, що підтверджують факт завищення відповідачем вартості виконаних підрядних робіт за Договором на 75 175,00 грн. суду не надано.

Відтак, беручи до увагу наведені нормативні приписи, а також враховуючи ненадання позивачем належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт завищення відповідачем вартості виконаних ним робіт за Договором у сумі 75 175,00 грн., суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 75 175,00 грн. зайво сплачених коштів за Договором задоволенню не підлягає з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 837, 843, 857 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 05.09.2012р.

Суддя В.А. Ярема