Рішення

від 03.09.2012 по справі 28/5014/1498/2012(18/206/2011)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.12 Справа № 28/5014/1498/2012(18/206/2011)

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Дрожановій О.В., розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" , м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд" , м. Луганськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області , м. Луганськ

про стягнення 20538,02 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Шапка Д.А., довіреність № 722 від 20.12.2011, начальник юридичного відділу відокремленого підрозділу "Луганське управління ТОВ "Луганськвода";

від відповідача: Супрун С.М., наказ № 32-к від 12.05.1994, керівник; Гудзь І.В., довіреність № 4 від 24.01.2012, начальник планово - договірного відділу;

від третьої особи: представник - не прибув

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем на підставі ст. 1212 ЦК України заявлено вимоги про стягнення з відповідача вартості безпідставно одержаних ним послуг з водопостачання та водовідведення в період з січня по жовтень 2011 р. в сумі 20538,02 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2012 у справі № 18/206/2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2012, у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що позивач не подав суду ніяких доказів фактичного надання послуг відповідачу.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2012 у справі № 18/206/2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду скасовано та передано справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Вищим господарським судом України зазначено, що при новому розгляді справи господарському суду необхідно більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обґрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Касаційною інстанцією зазначено, що місцевий господарський суд не звернув уваги та не дав належної правової оцінки тим обставинам, що у кожному груп-рахунку, наданих до справи, зазначено показники приладу обліку, встановленому на об'єкті, на який подавались ці послуги.

Господарський суд також не звернув уваги та не врахував ті обставини, що відповідно до розрахунку про надання послуг по водопостачанню та водовідведенню відповідачу (а.с. 13, том № 1) за спірний період надано послуг на суму 102793,90 грн., з яких останнім сплачено 82255,87 грн. і заборгованість становить 20538,02 грн. При цьому часткова оплата наданих послуг проводилась відповідачем щомісячно, що свідчить про визнання останнім надання йому послуг позивачем.

Доводи суду апеляційної інстанції про те, що факт надання послуг позивачем підтверджується лише груп-рахунками, які складені позивачем в односторонньому порядку і відповідачем не підписані, тому не можуть вважатись доказами надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем, на думку Вищого господарського суду України, спростовуються, зокрема, розрахунком на часткову оплату відповідачем наданих послуг.

Не погодився суд касаційної інстанції також з висновками апеляційної інстанції, що позивачем належним чином не обґрунтовано та не доведено зазначену у груп-рахункках кількість води поставленої відповідачу та кількість прийнятих стоків, оскільки зазначений показник розраховано позивачем згідно показників приладу обліку.

Відповідно до розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до ст. 2-1 ГПК України справа передана на розгляд судді Семендяєвій І.В.

Як вбачається з відзиву відповідача № 0901-12 від 09.01.2012, останній за рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2009 у справі № 18/190пд не є власником будівлі гуртожитку, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, оскільки будівля гуртожитку передана Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Луганській області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 03.07.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Третя особа у відзиві на позовну заяву від 16.08.2012 пояснила про те, що спірна будівля гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, за актом прийому -передачі від 26.03.2012 передана до комунальної власності та за актом прийому-передачі від 28.03.2012 передана на баланс МКП "Луганськ-Житло". Таким чином, як зазначено у відзиві, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області не є органом управління вказаного гуртожитку. Також до повноважень третьої особи, як органу управління майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на його балансі, не відносяться заходи, пов'язані з обслуговуванням такого майна. Предмет спору, як зазначено третьою особою, не впливає на права та інтереси Регіонального відділення.

У поясненні б/н від 23.08.2012 третя особа зазначила, що на виконання рішення господарського суду Луганської області від 02.11.2009 у справі № 18/190пд третя особа направила відповідачу для підписання акт прийому-передачі, за яким відповідач передає, а Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області приймає до державної власності будівлю гуртожитку із залишенням її на балансі відповідача. Відповідач не погодився передати будівлю гуртожитку до державної власності із залишенням її у себе на балансі, тому повернув акт, викресливши в ньому слова "… із залишенням її на балансі ТОВ "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд". Третя особа не підписала даний акт за умовами відповідача, оскільки не мала правових підстав для його підписання.

В судовому засіданні 30.08.2012 оголошено перерву до 03.09.2012 у відповідності до ст. 77 ГПК України. Рішення приймається у судовому засіданні 03.09.2012.

Представник третьої особи до судового засідання не прибув, про час та місце слухання справи був належним чином повідомлений, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Підставою свого позову позивач зазначає те, що в період з січня по жовтень 2011 р. він надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 20538,02 грн.

Позивач зазначив, що договір на водопостачання та водовідведення з відповідачем не укладався, тому ці послуги відповідач одержав безпідставно.

Відповідно до розрахунку про надання послуг з водопостачання та водовідведення відповідачу (а.с. 13, том № 1) за спірний період надано послуг на суму 102793,90 грн., з яких останнім сплачено 82255,87 грн. і заборгованість становить 20538,02 грн.

Зазначені послуги відповідачем не оплачені, що стало підставою для звернення позивача на підставі ст. 1212 ЦК України з даним позовом про стягнення з відповідача вартості безпідставно одержаних послуг водопостачання та водовідведення в період з січня по жовтень 2011 р. в сумі 20538,02 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов'язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв'язку тим, що виконання зобов'язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.

Згідно ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як встановлено судом, надані послуги з водопостачання та водовідведення надавались в будівлю гуртожитку, що розташована за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5.

На оплату наданих послуг позивачем виставлені відповідачу груп-рахунки за період з січня по жовтень 2011 року на загальну суму 102 793 грн. 89 коп. (а.с. 14-22, 36-55, том № 1).

У кожному груп-рахунку, наданих до справи, зазначено показники приладу обліку, встановленому на об'єкті, на який подавались ці послуги.

Оплату вказаних послуг відповідач провів частково в сумі 82255,87 грн., що підтверджується прибутково-касовими ордерами (а.с. 139-150, том № 1).

Відповідач відзивом на позовну заяву від 09.01.2012 проти позову заперечує посилаючись на те, що саме ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд»послуги водопостачання та водовідведення в період з січня по жовтень 2011 р. позивачем не надавались. Крім того, останній за рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2009 у справі № 18/190пд не є власником будівлі гуртожитку, розташованої за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, оскільки будівля гуртожитку передана Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Луганській області.

За усним поясненням відповідача послуги з водопостачання надавались безпосередньо мешканцям гуртожитку, які самостійно проводили часткову оплату спожитих послуг.

Згідно рішення господарського суду Луганської області у справі № 18/190пд від 02.11.2011 будівля гуртожитку, що розташована за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, повинна бути повернута Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд" Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Луганській області, у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу державного майна від 24.12.1993, зі змінами внесеними угодою 19.05.1998, який укладено між ТОВ "Промисловий будівельний трест "Луганськпромбуд" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Луганській області.

Як пояснює третя особа у відзиві на позовну заяву від 16.08.2012, спірна будівля гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, за актом прийому -передачі від 26.03.2012 передана до комунальної власності та за актом прийому-передачі від 28.03.2012 передана на баланс МКП "Луганськ-Житло". Таким чином, як зазначено у відзиві, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області не є органом управління вказаного гуртожитку.

Відповідно до акту приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність від 23.03.2012 (а.с. 30-33, том № 2) комісія, створена відповідно до рішення виконавчого комітету Луганської міської ради від 14.03.2012 № 58/5, провела обстеження гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, який належить державі в особі Регіонального відділення ФДМУ по Луганській області та перебував на балансі ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд» і передається до комунальної власності територіальної громади м. Луганська.

Згідно акту від 28.03.2012 (а.с. 22, том № 2) Регіональне відділення ФДМУ по Луганській області передає гуртожиток за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, який згідно з рішенням господарського суду Луганської області від 02.11.2009 у справі № 18/190пд було повернуто до державної власності в особі Регіонального відділення та знято з балансового обліку ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», а МКП «Луганськ -Житло»приймає на свій баланс згідно з актом приймання-передачі будівлю гуртожитку, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5.

Таким чином, спірна будівля гуртожитку, мешканцям якої надавались послуги з водопостачання та водовідведення, передана з балансу відповідача лише у березні 2012 року, в той час, як послуги з водопостачання та водовідведення, заявлені у даному позові, надавались у період з січня по жовтень 2011 року.

Судом не приймається до уваги наданий відповідачем акт приймання-передачі будівлі гуртожитку, яка перебуває на балансі ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд», до державної власності в особі Регіонального відділення ФДМУ по Луганській області від 19.02.2010, оскільки даний акт не підписаний з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

У поясненні у справі від 23.08.2012 (а.с. 54-55, том № 2) Регіональне відділення ФДМУ по Луганській області зазначило, що на виконання рішення господарського суду Луганської області у справі № 18/190пд від 02.11.2009 Регіональне відділення направило відповідачу у даній справі для підписання акт прийому-передачі, відповідно до якого відповідач передає, а Регіональне відділення приймає до державної власності будівлю гуртожитку, розташовану за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, із залишенням її на балансі ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд». Проте, останній не погодився передати вказаний гуртожиток до державної власності із залишенням його на своєму балансі і повернув Регіональному відділенню підписаний акт приймання-передачі, викресливши з нього слова «… із залишенням її на балансі ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд».

Такий акт приймання-передачі Регіональним відділенням не був підписаний у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 18.01.2001 №32, у разі розірвання договору купівлі - продажу об'єкта приватизації за рішенням суду у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом його недійсним, об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

В даному випадку відбулося виключення цього гуртожитку, як житлового фонду, із статутного капіталу ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд». Подальше відчуження такого об'єкту чинним законодавством не передбачено, а єдиним управлінським рішенням щодо цього гуртожитку з боку Регіонального відділення, як органу управління, є передача об'єкту у комунальну власність.

Регіональне відділення здійснює управління об'єктами державної власності, які під час приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації, але залишились на їх балансі згідно з Положенням про управлінця державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишились на їх балансі, затвердженим спільним наказом ФДМУ та Мінекономіки України від 19.05.1999 №908/68.

За рішенням господарського суду Луганської області у справі № 18/190пд гуртожиток, розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, вважається таким, що не увійшов до статутного капіталу ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд»у процесі приватизації, але залишився на його балансі, як об'єкт державної власності, а Регіональне відділення, як уповноважений орган управління цим майном, визначає способи та умови його подальшого використання.

Регіональне відділення згідно з чинним законодавством здійснює функції з управління державним майном, тобто є органом управління цим майном, і не є балансоутримувачем державного майна.

Враховуючи викладене, зазначений гуртожиток повертається не на баланс, а до державної власності в особі Регіонального відділення, як уповноваженого органу управління, який визначає способи та умови його подальшого використання.

Таким чином, Регіональне відділення немало жодних правових підстав для підписання акту приймання-передачі, який передбачав би зняття гуртожитку за адресом: Луганськ, кв. Восточний, 5, з балансу ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд».

Відповідач також заперечує проти того, що доказом споживання ним води в зазначеній позивачем кількості є отримання від відповідача щомісячних платежів на загальну суму 82255 грн. 87 коп., на що звернув увагу Вищий господарський суд України в своїй постанові у даній справі від 17.05.2012. Відповідач у поясненні від 16.07.2012 № 160712 зазначив, що з моменту підписання актів приймання-передачі будівлі третій особі обслуговування цієї будівлі структурним підрозділом ЖКК Тресту припинено у зв'язку з чим ніякі особи не мали повноважень підписувати після 04.02.2010 ніякі акти або інші документи (а.с. 1, том № 2).

Також відповідач зазначив про те, що він як юридична особа не отримував послуги позивача по постачанню води для власних потреб в період з січня по жовтень 2011 року і після 29.10.2009 не проводив ніяких платежів позивачу (довідка № 1 від 16.07.2012, а.с. 5, том № 2).

У зв'язку з викладеним судом досліджені надані відповідачем оригінали прибуткових касових ордерів № 315 від 19.01.2011, № 1079, 1080 від 22.02.2011, № 1709 від 22.03.2011, № 2940 від 28.04.2011, № 3794 від 25.05.2011, № 4751 від 22.06.2011, № 5722 від 19.07.2011, № 7129 від 26.08.2011, № 8462 від 28.09.2011, № 9679 від 27.10.2011, № 10974 від 30.11.2011 (а.с. 139-150, том № 1) та касових книг за період з січня по жовтень 2011 року (належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи, а.с. 139-150, том № 1 та а.с. 39-53, том № 2).

У всіх вищезазначених прибуткових ордерах зазначено, що платіж прийнятий від СП ЖКК ТОВ Трест ЛПС (структурний підрозділ з приміткою «від мешканців»).

В оформленій належним чином касовій книзі маються записи про отримання певних платежів від СП ЖКК ТОВ Трест ЛПС. Те, що у прибуткових касових ордерах мається посилання на договір № 70, який вже припинив свою дію, а у деяких -примітка «від мешканців»не спростовує факт проведення оплати структурним підрозділом відповідача. Позивач надав докази надсилання відповідачу груп-рахунків № 70-10 (а.с. 14-22, том № 1), щодо яких відповідач не надав позивачу ніяких заперечень. З урахуванням того, що будівля гуртожитку фактично у спірний період не була передана від відповідача до комунальної власності, суд погоджується з тим, що позивач у прибуткових касових ордерах зазначив платника СП ЖКК ТОВ Трест ЛПС (навіть з приміткою «від мешканців»).

З наданих Управлінням житлово-комунального господарства Луганської міської ради документів вбачається, що будівля гуртожитку за адресою: м. Луганськ, кв. Восточний, 5, знаходилась до 23.03.2012 на балансі ТОВ «Промислово-будівельний трест «Луганськпромбуд».

За таких обставин, доводи відповідача спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність боргу відповідача у заявленому розмірі, натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат виходить з того, що у позові заявлено вимогу майнового характеру у сумі 20 538 грн. 02 коп. Судовий збір згідно Закону України «Про судовий збір»за позовами майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Звернення з даним позовом відбулося 30.11.2011 (згідно поштового штемпеля на поштовому конверті, а.с. 23, том № 1).

Таким чином, за подання цього позову повинен бути сплачений судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп.

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1477 грн. 50 коп., тому позивачу слід повернути надмірно сплачений судовий збір у сумі 66 грн. 00 коп., про що буде постановлено відповідну ухвалу про повернення судового збору.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд" про стягнення 20538,02 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-будівельного тресту «Луганськпромбуд» , м. Луганськ, вул. Дзержинського, 33, ідентифікаційний код 01240172, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, ідентифікаційний код 35554719, заборгованість у сумі 20 538 грн. 02 коп., судовий збір у сумі 1411 грн. 50 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.09.2012 .

Суддя І.В. Семендяєва