Рішення

від 21.08.2012 по справі 54/43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/43 21.08.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські промислові

ресурси"

До 1) Компанії "Сано-Брунос Ентерпрайзис Лтд.";

2) Державної служби інтелектуальної власності України

Про визнання недійсним свідоцтва України № 118400 на знак "SANO

MAXIMA"

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Таганчина А.О. (дов. б/н від 15.03.2010р.)

Від відповідача 1) Огнев'юк Я.В. (дов. б/н від 12.08.2010р.)

2) Лучка І.Ю. (дов. №16-8/6276-с від 01.09.2011р.)

За участю експерта Жила Б.В., свідоцтво № 1065 від 26.02.2010 року

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 21.08.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські промислові ресурси" (далі по тексту позивач) звернулося до суду з позовною заявою до Компанії "Сано-Брунос Ентерпрайзес ЛТД" (далі по тексту відповідач-1) про визнання недійсним свідоцтва України № 118400 на знак для товарів та послуг "SANO MAXIMA", зобов'язання Державний департамент інтелектуальної власності МОН України (далі по тексту відповідач-2) внести відповідні зміни до Державного реєстру знаків для товарів та послуг здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю позначення за свідоцтвом № 118400 умовам надання правової охорони, передбаченим ст. cт. 5, 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", а саме ч. 1 ст. 5, п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ч. 3 ст. 6 цього Закону, а саме оскаржуване позначення є схожим до ступеня сплутування з позначенням, що належить позивачеві, щодо однорідних товарів та послуг.

Ухвалою суду від 12.04.2010 р. порушено провадження у справі № 54/43, розгляд справи призначено на 17.11.2010 р. Ухвалою суду від 12.04.10р. заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.10.10р. справу передано для подальшого розгляду судді Бондаренко Г.П., в зв'язку з перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2010 року справу №54/43 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.11.2010 року.

Ухвалою суду від 17.11.2010р. розгляд справи було відкладено на 01.12.10р. для надання представникові відповідача процесуальної можливості подати перелік питань та перелік експертних установ, яким може бути запропоновано проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2010 року суд призначив у даній справі судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинив провадження у справі до надання висновків судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, призначеної у справі.

11.10.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва надійшов висновок судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №1707/11-12 від 07.09.2011р. разом з матеріалами справи №54/43.

В зв'язку з усуненням обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2011 року поновлено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 08.11.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2011 року продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів, замінено відповідача-2 правонаступником - Державною службою інтелектуальної власності України у відповідності до ст. 25 ГПК України. Оголошено перерву в судовому засіданні до 22.11.2011 року, про що представників сторін повідомлено під розписку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2011 року розгляд справи відкладено на 08.12.2011 року, у зв'язку з неявкою відповідача-1 в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду та задоволенням клопотання відповідача -1 про відкладення розгляду справи. Цією ж ухвалою, суд зобов'язав судових експертів Суржанську Ю.О. та Мельник С.В. надати суду письмові пояснення, в порядку ст. 31 ГПК України, з урахуванням поданих відповідачем-2 пояснень на висновок судової експертизи №1707/11-12 від 07.08.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року розгляд справи відкладено на 22.12.2011 року. З метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору, повторно викликано в судове засідання судових експертів Суржанську Ю.О. та Мельник С.В. для надання ними роз'яснень з приводу експертного висновку у справі №54/43 з урахуванням поданих відповідачем-1 та відповідачем-2 пояснень, клопотання відповідача-1 про призначення у справі повторної судової експертизи. Розгляд клопотання про призначення у справі повторної експертизи об'єктів інтелектуальної власності відкладено до наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року у даній справі призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено судовому експерту Жилі Богдану Володимировичу, зупинено провадження у справі до надання висновків повторної судової експертизи, призначеної у справі. Матеріали справи №54/43 направлено для проведення експертизи.

17.07.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від судового експерта Жили Б.В. надійшли матеріали справи №54/43 разом із супровідним листом б/н від 17.07.2012р. та висновком №36 від 17.07.2012р. повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі №54/43.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2012 року поновлено провадження та призначено її розгляд на 07.08.2012 року, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали.

07.08.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог, у відповідності до якого просить суд:

- залучити до участі у справі в якості Відповідача TOB "Icy Трейд Україна".

- заборонити Відповідачу 1 використання знаку для товарів і послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400 стосовно товарів 03 класу МКТП "Мийні засоби, крім промислових і лікарських, мийні препарати, мила;".

- заборонити Відповідачу 1 використовувати знак для товарів і послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400 у тому вигляді, у якому він фактично використовується на пакуваннях продукції виробництва Відповідача 1, стосовно товарів 03 класу МКТП "Мийні засоби, крім промислових і лікарських, мийні препарати, мила;".

- заборонити TOB "ІСУ ТРЕЙД УКРАЇНА" здійснювати використання знака для товарів і послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400, а також здійснювати використання знаку для товарів і послуг "SANO MAXIMA" в тому вигляді, в якому воно фактично використовується на пакуванні продукції виробництва Відповідача 1, стосовно товарів 03 класу МКТП "Мийні засоби, крім промислових і лікарських, мийні препарати, мила;".

Також, позивачем подано клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України, в якому просить суд:

- витребувати від Державної митної служби офіційну інформацію стосовно переміщення через митний кордон України Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісу Трейд Україна", компанією Сано-Брунос Ентерпрайзис Лтд. наступних товарів: "Мийні засоби, крім промислових і лікарських, мийні препарати, мила;".

Крім цього, позивачем подано додаткові письмові пояснення щодо висновку судової експертизи та клопотання про зобов'язання експерта Жилу Б.В. надати роз'яснення з питань, поставлених позивачем щодо висновків судової експертизи, оскільки за твердженням позивача висновок №36 від 17.07.2012р. повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності є необґрунтованим, невірним по суті та таким, що не відповідає матеріалам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2012 року розгляд справи та вказаних клопотань було відкладено до 21.08.2012 року, в зв'язку з необхідністю надання представником позивача письмових пояснень щодо поданих клопотань та необхідністю виклику в судове засідання судового експерта для дачі роз'яснень на висновки повторної судової експертизи № 36 від 17.07.2012 року.

Розглянушви в судовому засіданні 21.08.2012 року подані позивачем клопотання про збільшення позовних вимог та витребування додаткових доказів, суд прийшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26.12.2011 року за № 18 (надалі також -Постанова Пленуму ВГСУ), під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено в позовній заяві. Згідно п. 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ, збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки позивач не збільшує кількісний показник за тією ж самою вимогою, а збільшує саму кількість позовних вимог, що по суті є зміною предмету та підстав позову. При цьому, суд звертає увагу позивача, що за захистом своїх прав щодо викладених у заяві про збільшення позовних вимог він може звернутися в окремому провадженні, скориставшись таким чином правом на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи те, що заява про збільшення позовних вимог не прийнята судом до розгляду, суд також відмовляє у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Суд також вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання позивача від 07.08.2012 р. про витребування доказів з Державної митної служби України, оскільки згідно з ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Запитувана позивачем інформація стосується обсягу використання знаку для товарів і послуг « SANO MAXIMA»за свідоцтвом України № 118400, в той час як даний факт жодним чином не може вплинути на визначення схожості та оманливості позначень. З урахуванням необґрунтованості заявленого клопотання, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

В судовому засіданні 21.08.2012 року заслухано роз'яснення щодо висновків повторної судової експертизи судового експерта Жили Б.В., які також долучені до матеріалів справи в письмовому вигляді.

Представником позивача також заявлено клопотання про призначення у справі повторної судової експертизи, проти якого представники відповідачів заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та роз'яснення судового експерта, дослідивши матеріали справи, вирішив клопотання про призначення повторної судової експертизи відхилити з огляду на те, що позивачем не доведено, що висновки повторної судової експертизи містять неточності або є такими, що викликають сумнів у їх правильності, а також не довів порушення процедури проведення судової експертизи, а отже відсутні підстави для призначення повторної судової експертизи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є власником свідоцтва України № 27501 від 15.10.2002 року на словесний знак для товарів і послуг «МАКСИМА», зареєстрований для товарів 3 (мийні засоби; крім промислових і лікарських; мийні препарати; мила) та послуг 35 (реклама; сприяння продажеві товарів 3 класу) класів Міжнародної класифікації товарів і послуг.

10.02.2010 р. Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, правонаступником якого є Державна служба інтелектуальної власності України, зареєстровано знак для товарів і послуг MAXIMA»на ім'я компанії «Сано-Брунос Ентерпрайзес ЛТД»і видано свідоцтво № 118400 на словесний знак для товарів і послуг MAXIMA». Вказану торговельну марку зареєстровано для товарів 3 класу МКТП, а саме: мийні препарати у вигляді порошку; тканинні м'якшівники для прання; чистильні речовини; вибілювальні речовини для прання». Дата подання заявки відповідачем на реєстрацію знака «SANO MAXIMA»- 18.11.2009 р.

Позивач вважає, що зареєстрований знак NO MAXIMA»(свідоцтво № 118400) не відповідає умовам наданням правової охорони, оскільки є схожим із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501 настільки, що їх можна сплутати. Крім того, на думку позивача, така схожість знаків може ввести в оману споживача щодо товару, послуги та особи, яка виробляє відповідний товар або надає відповідну послугу.

Позовні вимоги позивача базуються на нормах Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»від 15.12.1993 р. № 3689, відповідно до якого не можуть одержати правову охорону позначення, які: - є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг (ч. 2 п.3 ст. 6 Закону); - є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу (ч. 5 п.2 ст. 6 Закону).

Вказане, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем прав позивача як власника об'єкту інтелектуальної власності, передбачених чинним законодавством, зокрема, п. 5 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»(свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати), що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач-2 проти позову заперечив та у письмовому відзиві просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що позивач не вірно підійшов до оцінки встановлення схожості позначення, вказуючи на те, що порівнювати необхідно все позначення в сукупності, а не окремі його елементи. Крім того, відповідач-2 зазначив, що згідно з висновками кваліфікаційної експертизи, проведеної ДП «Український інститут промислової власності»позначення за свідоцтвом України № 118400 відповідає умовам надання правової охорони для заявлених в заявці товарів 3 класу МКТП, а тому відповідач-2 здійснив реєстрацію знаку в межах наданих йому чинним законодавством України повноважень.

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору у справі № 54/43 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи є позначення, що охороняється за свідоцтвом України № 118400 на знак для товарів та послуг "SANO MAXIMA" та позначення, що охороняється свідоцтвом України № 27501 на знак для товарів та послуг "МАКСИМА" схожими настільки, що їх можна сплутати?

2) Чи буде використано знак для товарів і послуг "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501 при використанні знаку для товарів і послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400 шляхом нанесення на товари "Мийні препарати у вигляді порошку; тканинні м'якшівники для прання; чистильні речовини; вибілювальні речовини для прання", упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет?

3) Чи існує можливість введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу, в результаті присутності на ринку товарів, які марковані знаком для товарів та послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400, та товарів, маркованих знаком для товарів та "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501?

4) Чи є використання позначення "SANO MAXIMA" у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, таким, що не змінює в цілому відмітності знаку за свідоцтвом України № 118400?

5) Чи є елемент "MAXIMA" домінуючим на пакуванні товарів виробництва Відповідача-1 відповідно до зображень пакувань, наявних в матеріалах справи № 54/43?

6) Чи є схожими настільки, що їх можна сплутати, позначення "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501 та позначення "SANO MAXIMA", у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1?

7) Чи є позначення ANO МАХІМА»за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 118400 схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501 у разі їх використання для зареєстрованих товарів 3 класу МКТП?

8) Чи є знак МАХІМА»за свідоцтвом України № 118400 таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товар, породжуючи у них асоціації, пов'язані з певним виробником товарів 3 класу МКТП, маркованих знаком «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси»?

11.10.2011р. Господарським судом міста Києва отримано матеріали справи № 54/43 із висновком експертизи № 1707/11-12 від 07.09.2011р., відповідно до якого:

1) Знак для товарів і послуг МАХІМА», що охороняється за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 118400, та знак для товарів і послуг «МАКСИМА», що охороняється за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 27501,є схожими настільки, що їх можна сплутати, щодо товарів 3 класу МКТП, для яких зареєстровані вказані знаки.

2) Нанесення знака для товарі і послуг NO MAXIMA»свідоцтвом України № 118400 на товари: "мийні препарати у вигляді порошку; тканинні м'якшівники для прання; чистильні речовини; вибілювальні речовини для прання", упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака для товарів і послуг «SANO MAXIMA»з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорту (вивезення); застосування знака для товарі і послуг MAXIMA»в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, є використанням знака для товарів і послуг «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501.

3) У результаті присутності на ринку товарів, які марковані знаком для товарів та послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400, та товарів, маркованих знаком для товарів та "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501, існує імовірність введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар.

4) Знак для товарів і послуг MAXIMA» за свідоцтвом України № 118400 є таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товар, породжуючи у них асоціації, пов'язані з певним виробником товарів 3 класу МКТП, маркованих знаком для товарів і послуг «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси».

5) Словесний елемент »є домінуючим на упаковці товарів виробництва Відповідача-1 відповідно до зображень упаковок, наявних в матеріалах справи № 54/43.

6) Використання позначення MAXIMA»у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, є таким, що змінює в цілому відмітність знака для товарів і послуг за свідоцтвом України № 118400.

7) Знак для товарів і послуг «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501 та позначення «sano MAXIMA»у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, є схожим настільки, що їх можна сплутати.

Відповідачем-1 та Відповідачем-2 поставлено під сумнів висновок судової експертизи, проведеної судовими експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 1707/11-12 від 07.09.2011 р., як такий, що є неправильним та необґрунтованим. При цьому Відповідачем-1 та Відповідачем-2 були надані аргументовані письмові заперечення на проведену експертизу, які містяться в матеріалах справи.

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, суд зобов'язав судових експертів Суржанську Ю.О. та Мельник С.В. в порядку ст. 31 ГПК України надати суду письмові пояснення з урахуванням поданих відповідачем-2 пояснень на висновок судової експертизи №1707/11-12 від 07.08.2011р.

Дослідивши висновок судової експертизи №1707/11-12 від 07.08.2011р., вислухавши пояснення експертів та сторін, суд прийшов до висновку, що її не можна вважати обґрунтованою та вичерпною, оскільки:

- судові експерти провели не повний аналіз фонетичної схожості знаків, розглянувши тільки один критерій з одинадцяти які вони вказали та взагалі не дослідили подібність або відмінність звучання елементу »знака за свідоцтвом України № 118400 і знака «МАКСИМА»за свідоцтвом № 27501, а також вплив цього чинника на схожість знаків у цілому;

- припустилися визначальної помилки при з'ясуванні обсягу правової охорони знака за свідоцтвом України № 118400, стверджуючи, що він передбачає використання знака як латиною, так і кирилицею та поклавши такий умовивід в основу висновку про спільність породжуваного знаками загального зорового враження й, відповідно, про їх графічну схожість;

- здійснили поверховий аналіз смислової схожості знаків, необґрунтовано визнавши елемент домінуючим елементом знака «SANO MAXIMA»та не звернувши увагу на те, що слово », яке у кириличній транслітерації є частиною російської мови, може бути також відомо українськими споживачам, як і слово », що у кириличній транслітерації є частиною української мови.

Відповідно до п. п. 9.2 Роз'яснення Вищого господарського суду від 11.11.1998 р. за № 02-5/424 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»(із змінами та доповненнями), повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Оскільки відповідачем-1 подано клопотання про призначення повторної судової експертизи, в якому він ставить під сумнів правильність висновків проведеної експертизи та виходячи з того, що наявний у матеріалах справи висновок судової експертизи №1707/11-12 від 07.08.2011р. є суперечливими та викликає сумнів у його правильності, а пояснень експертів не вистачає для всебічного, повного і об'єктивного вирішення справи, та враховуючи, що вирішення вищезазначених питань потребує спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі № 54/43 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в зв'язку з чим ухвалою суду від 22.12.2011р. у справі № 54/43 призначено повторну судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованому судовому експерту Жилі Богдану Володимировичу, провадження у справі № 54/43 зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи є позначення, що охороняється за свідоцтвом України № 118400 на знак для товарів та послуг "SANO MAXIMA" та позначення, що охороняється свідоцтвом України № 27501 на знак для товарів та послуг "МАКСИМА" схожими настільки, що їх можна сплутати?

2) Чи буде використано знак для товарів і послуг "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501 при використанні знаку для товарів і послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400 шляхом нанесення на товари "Мийні препарати у вигляді порошку; тканинні м'якшівники для прання; чистильні речовини; вибілювальні речовини для прання", упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет?

3) Чи існує можливість введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу, в результаті присутності на ринку товарів, які марковані знаком для товарів та послуг "SANO MAXIMA" за свідоцтвом України № 118400, та товарів, маркованих знаком для товарів та "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501?

4) Чи є використання позначення "SANO MAXIMA" у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, таким, що не змінює в цілому відмітності знаку за свідоцтвом України № 118400?

5) Чи є елемент "MAXIMA" домінуючим на пакуванні товарів виробництва Відповідача-1 відповідно до зображень пакувань, наявних в матеріалах справи № 54/43?

6) Чи є схожими настільки, що їх можна сплутати, позначення "МАКСИМА" за свідоцтвом України № 27501 та позначення "SANO MAXIMA", у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1?

7) Чи є позначення ANO МАХІМА»за свідоцтвом України на знак для товарів і послуг № 118400 схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501 у разі їх використання для зареєстрованих товарів 3 класу МКТП?

8) Чи є знак МАХІМА»за свідоцтвом України № 118400 таким, що може ввести споживачів в оману щодо особи, яка виробляє товар, породжуючи у них асоціації, пов'язані з певним виробником товарів 3 класу МКТП, маркованих знаком «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси»?

17.07.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва від судового експерта Жили Б.В. надійшли матеріали справи № 54/4З разом із супровідним листом б/н від 17.07 .20 12 р. та висновком № 36 від 17.07.2012 р. повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності по господарській справі № 54/43, відповідно до якого:

1) (1, 7) Знак МАХІМА»за свідоцтвом України № 118400 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501.

2) У випадку використання знака МАХІМА»за свідоцтвом України № 118400 шляхом нанесення на товари "Мийні препарати у вигляді порошку; тканинні м'якшівники для прання; чистильні речовини; вибілювальні речовини для прання", упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення); застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет не буде використано знак «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501.

3) (3, 8) Відсутні підстави стверджувати про те, що існує можливість введення споживача в оману щодо особи, яка виробляє товар чи надає послугу, в результаті присутності на ринку товарів, які марковані знаком для товарів та послуг МАХІМА»за свідоцтвом України № 118400, та товарів, маркованих знаком для товарів та послуг «МАКСИМА»за свідоцтвом України 27501.

4) Використання позначення МАХІМА»у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, є таким, що не змінює в цілому відмітності знаку за свідоцтвом України № 118400.

5) Елемент «МАХІМА»займає домінуюче положення серед словесних елементів на пакуванні товарів виробництва Відповідача-1 відповідно до зображень пакувань, наявних в матеріалах справи № 54/43, за такими ознаками, як просторове розміщення та геометричні розміри.

6) Позначення «МАКСИМА»за свідоцтвом України № 27501 та позначення МАХІМА», у формі, у якій воно використовується для маркування продукції Відповідача-1, не є схожими на стільки, що їх можна сплутати.

У Висновку № 36 повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 16 липня 2012 року, судовим експертом пояснено причини розбіжностей з висновком первинної та повторної експертизи.

Позивачем справі поставлено під сумнів висновок повторної судової експертизи, проведеної судовим експертом Жилою Б.В. за № 36 від 17.07.2012 р., як такий, що є неправильним та необґрунтованим.

З метою всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, суд зобов'язав судового експерта Жилу Б.В. надати суду письмові пояснення, в порядку ст. 31 ГПК України.

Проаналізувавши висновок повторної судової експертизи № 36 від 17.07.2012 р. та письмові пояснення, надані судовим експертом Жилою Б.В., а також допитавши його у судовому засіданні, суд вважає, що заперечення позивача з приводу неправильності та необґрунтованості висновку повторної судової експертизи є необґрунтованими та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами у їх сукупності.

Аналіз наданого висновку повторної судової експертизи дає суду підстави вважати, що висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань; жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи, не існує. Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Виходячи з вищевикладеного, висновок повторної судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 36 від 17.07.2012 р. та детальні пояснення до нього, надані судовим експертом Жилою Б.В., обґрунтовано підтвердили той факт, що оспорюваний знак O МАХІМА»за Свідоцтвом України № 118400 відповідає умовам надання правової охорони, отже у відповідача-2 були відсутні підстави для відмови у її наданні відповідно до пунктів 2, 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Суд з урахуванням вищевикладеного та положень пунктів 2, 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ, приходить до висновку про відсутність підстав вважати торговельну марку за свідоцтвом України № 118400 такою, що не відповідає умовам надання правової охорони.

За приписами ст. 19 Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг»саме невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони є підставою для визнання свідоцтва недійсним повністю чи частково.

Зважаючи на встановлення судом того, що торговельна марка за свідоцтвом України № 118400 відповідає умовам надання правової охорони, підстави для визначення вказаного свідоцтва недійсним відсутні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач-1 здійснив оплату за проведення повторної судової експертизи в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. платіжним дорученням № 1393 від 09.04.2012р.

За таких обставин , на позивача покладаються витрати на проведення судової експертизи в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси»(83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, 1-г, код ЄДРПОУ 30415558, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь компанії «Сано-Брунос Ентерпрайзес ЛТД»(Неве Нееман, Ход-Хашарон, Ізраїль, 54241) судові витрати на проведення повторної судової експертизи в розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.09.2012 року

Суддя Г. П. Бондаренко