Постанова

від 18.09.2012 по справі 1-545/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-545/12

П О С Т А Н О В А

18 вересня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Царевич О.І., при секретарі Гуцинюку Я.І., за участю прокурора Василіва О.Б., захисників -адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, провівши в приміщенні суду, в залі суду в м. Києві, попередній розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 22.07.2011 ОСОБА_6 засуджено за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України на 9 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_8 засуджено за ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2012 вказаний вирок суду першої інстанції скасовано, а справу повернуто прокурору Печерського району м. Києва для організації досудового розслідування із зазначенням необхідних до виконання вказівок. /Т.15 а.с. 174- 180/.

28.08.2012 вказана справа після проведеного повторно досудового розслідування надійшла на адресу Печерського районного суду.

Між тим, як вбачається з матеріалів даної кримінальної справи, вказівки викладені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва не виконані взагалі.

Так підставами для повернення прокурору даної кримінальної справи для організації досудового розслідування були: не здійснення перевірки доводів засуджених щодо застосування до них незаконних методів слідства, не проведення аналізу телекомунікаційних з'єднань по телефонам НОМЕР_1, НОМЕР_2, якими користувався ОСОБА_6 в період з 06.11.2009 по 07.11.2009, не співставлення з наявними у справі роздруківками телефонних дзвінків і розмов, а також не встановлення, з якого номеру з прив'язкою до місцевості, в який час та з ким ОСОБА_6 вів розмови в період з 06.11.2009 по 07.11.2009.

Між тим, направляючи дану кримінальну справу до суду, органом досудового слідства зазначені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2012 суперечності усунуті не були. Орган досудового слідства -Печерське РУ ГУМВС України в м. Києві обмежився виключно долученням до матеріалів кримінальної справи даних телекомунікаційних з'єднань за номерами телефонів НОМЕР_1, НОМЕР_2, без проведення будь -якого їх аналізу та без встановлення, з якого номеру з прив'язкою до місцевості, в який час та з ким ОСОБА_6 вів розмови в період з 06.11.2009 по 07.11.2009. Окрім цього зібрано дані телекомунікаційних з'єднань за номером телефону, на який не має посилань ні в матеріалах кримінальної справи, ні в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2012: НОМЕР_2, замість правильного НОМЕР_2.

Також залишилися не виконаними вказівки, викладені в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2012 з приводу перевірки доводів ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 щодо застосування до них незаконних методів слідства. Перевірка вказаних доводів органом досудового слідства не проведена та відповідне процесуальне рішення з цього приводу органом досудового слідства не прийняте.

Крім того Апеляційним судом м. Києва при постановленні ухвали від 13.06.2012 звернуто увагу на порушення органом досудового слідства ст. 75 КПК України при ознайомленні обвинуваченого (підозрюваного) ОСОБА_6 з постановою про призначення експертизи (Т.6 а.с. 89), при цьому вказано на сумнівність щодо допустимості та законності доказів, отриманих у неналежний спосіб. При повторному направленні даної справи до суду зазначені порушення органом досудового слідства теж усунуті не були.

Дані про неможливість виконання вказівок, зазначених в ухвалі Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2012, в матеріалах справи відсутні.

Ще однією з підстав повернення прокурору кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для організації досудового розслідування, ухвалою Апеляційного суду м. Києва було визначено неконкретність пред'явленого обвинувачення.

Між тим, неконкретність пред'явлення вказаним особам обвинувачення мало місце повторно. Окрім цього формулювання пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення є не тільки неконкретним, а деякі речення постанови про притягнення особи в якості обвинуваченого та обвинувального висновку, затвердженого прокурором 23.08.2012 є за своїм змістом абсолютно не зрозумілим, не має закінченої думки та є таким, що суперечить висновкам щодо вчинення обвинуваченим організації вчинення нападу, з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, спрямованого на заволодіння майном, в особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою. Так, наприклад як зазначено в обвинувальному висновку /Т.15 а.с. 117 абз. 1 резолютивної частини обвинувального висновку/ та в постанові про притягнення ОСОБА_6 як обвинуваченого від 10.08.2012 /Т.15 а.с. 28 -30/ абзац 2 мотивувальної частини постанови, ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що 06.11.2009, знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, являючись організатором вчинення злочину, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, маючи намір на напад з метою заволодіння майном в особливо великих розмірах, які вчинили розбій та заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах.

Відповідно до ст. 374 КПК України, вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку є обов'язковими для органів дізнання та досудового слідства при додатковому розслідуванні.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»вказівки судді (суду) є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора. Якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові (ухвалі) про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути визнані однобічними і неповними (п. 2 ч. 2 ст. 368 КПК), що є підставою для скасування вироку та повернення справи на додаткове розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 367 КПК).

Невиконання органом досудового слідства слідчої дії, зазначеної в постанові судді (ухвалі суду), допускається лише в разі, коли провести її фактично неможливо. Про це, а також про можливість підтвердження обставин, які мають бути встановлені за рішенням суду, іншими доказами або за допомогою додаткових процесуальних дій необхідно зазначити у відповідних процесуальних документах.

Окрім цього відповідно до ч.1 ст. 218 КПК України визнавши зібрані докази достатніми для складання обвинувального висновку і виконавши вимоги статті 217 цього Кодексу, слідчий зобов'язаний оголосити обвинуваченому, що слідство в його справі закінчено і що він має право на ознайомлення з усіма матеріалами справи як особисто, так і з допомогою захисника, а також може заявити клопотання про доповнення досудового слідства. Слідчий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченому право заявити клопотання про розгляд його справи у суді першої інстанції одноособово суддею чи колегіально судом у складі трьох осіб у випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, обсяг яких складає 15 томів, зокрема протоколу про пред'явлення обвинуваченому ОСОБА_7 та його захиснику матеріалів справи, вказаний протокол датований 16.08.2012 та в ньому зазначений час ознайомлення з матеріалами справи з 11 год. 53 хв. по 17 год. 10 хв . /Т.15 а.с. 70/, між тим наявний в матеріалах справи протокол про пред'явлення обвинуваченому ОСОБА_6 матеріалів справи теж датований 16.08.2012 та в ньому зазначений час ознайомлення з 12 год. 10 хв. по 18 год. 20 хв. , /Т.15 а.с. 75/, що свідчить про порушення його прав на досудовому слідстві.

Відповідно до ч.3 ст. 218 КПК України якщо у справі бере участь захисник, слідчий надає можливість ознайомитися з усіма матеріалами справи і захисникові, про що складає окремий протокол. При цьому пред'явлення матеріалів справи має бути відкладено до явки захисника, але не більше як на три дні. При неможливості для обраного обвинуваченим захисника з'явитися в цей строк слідчий вживає заходів, передбачених частинами четвертою і шостою статті 47 цього Кодексу.

Як вбачається, з протоколу про пред'явлення обвинуваченому ОСОБА_6 матеріалів справи від 16.08.2012 /Т.15 а.с. 75/, вказаний протокол останнім не підписаний, а підписаний захисником ОСОБА_10 , призначеним слідчим постановою від 16.08.2012 відповідно до ст. 47 КПК України /Т.15 а.с.72/. Винесенню означеної постанови передувала довідка слідчого складена слідчим СВ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_11 про належне повідомлення захисників обвинуваченого ОСОБА_6 про обов'язковість їх явки до СВ Печерського РУ ГУМВС України 16.08.2012 та 17.08.2012 з метою проведення ознайомлення з матеріалами кримінальної справи. /Т.15 а.с. 71/. Разом з цим, як вбачається з долучених до клопотання захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлень слідчого про обов'язковість їх явки до СВ Печерського РУ ГУМВС України з метою проведення ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, останні викликались виключно на 17.08.2012 /Т.15 а.с. 164-165/, натомість як ознайомлення ОСОБА_6 було проведено 16.08.2012, окрім цього, вказані повідомлення адвокатом ОСОБА_2 отримані тільки 20.08.2012, що стверджується довідкою ОПЗ Київ 225 від 04.09.2012 за № 66 /Т.15 а.с. 167/, також що в свою чергу свідчить про не належне виконання слідчим вимог ст. 218-220 КПК України.

Згідно ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна людина має право при будь-якому кримінальному обвинуваченні проти неї на судовий розгляд протягом розумного строку.

Вказані істотні порушення закону потягнули за собою повернення справи на додаткове розслідування, є такими, які не можуть бути усунені в судовому засіданні та істотно порушують права обвинувачених на захист та на справедливий судовий розгляд в розумні строки. Окрім цього, слід зауважити, що відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту ще в 2009 році, що також в свою чергу може призвести до пред'явлення та відповідно задоволення позовів громадян проти держави України до Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.16. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» з метою підвищення вимогливості щодо органів дізнання та досудового слідства суди повинні реагувати шляхом винесення окремих постанов (ухвал) на істотні порушення закону, які потягли повернення справи на додаткове розслідування або тяганину при судовому розгляді справ.

За вказаних обставин суд вважає необхідним звернути увагу прокурора Печерського району м. Києва, прокурора міста Києва, начальника ГУ МВС України в м. Києві, начальника Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві на виявлені порушення та з метою їх невідкладного усунення і недопущення в подальшому направити копію окремої постанови для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.03.2008 №3 «Про практику внесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах», ст. ст.23-2, 289, 340 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Копію окремої постанови направити прокурору Печерського району м. Києва, прокурору міста Києва, начальнику ГУ МВС України в м. Києві, начальнику Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві - для вжиття відповідних заходів .

Про прийняті заходи та відповідні реагування повідомити суд протягом місяця з дня отримання даної постанови.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту її проголошення.

Суддя: