Постанова

від 21.09.2012 по справі 2а-4061/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 р. Справа № 61539/11

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Довгої О.І

суддів Савицької Н.В., Улицького В.З.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-4061/10 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області про зобов'язання провести нарахування і виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 14.12.2010 року звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області про визнання відмови відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по даний час з подальшою виплатою.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України неправомірними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити з 14 червня 2010 року підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із постановою суду її в апеляційному порядку оскаржив відповідач, який посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити.

Апеляційну скаргу обгрутновує ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.

Крім того, апелянт вказує, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч.3 ст.28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову необхідно скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач, є дитиною війни, а відтак має право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1.ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача щодо визнання дій управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області неправомірними, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 13.06.2010 року, оскільки такі, з врахуванням ч.1.ст.100 КАС України, підлягають залишенню без розгляду.

Стосовно позовних вимог щодо визнання дій відповідача неправомірними, здійснення позивачу нарахування та виплати недоплаченого підвищення до пенсії з 14.06.2010 року, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що такі піддягають задоволенню, так як Законом України "Про Державний бюджет на 2010 рік" дію ст.6. Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинено.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом (14.12.2010 року) колегія суддів приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 14.06.2010 року по 14.12.2010 року включно.

Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачу здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області обов'язок щодо нарахування і виплати спірного підвищення правильно покладено на відповідача у справі.

Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 203, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області - задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-4061/10.

3. Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

4. Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії, як дитині війни, неправомірними.

5. Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Калуському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 14.06.2010 року по 14.12.2010 року включно з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

6. Решту позовних вимог залишити без розгляду.

7. Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять діб після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..

Головуючий суддя О.І.Довга

Судді Н.В. Савицька

В.З. Улицький