Постанова

від 31.12.2010 по справі 2а-4061/10

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №2а-4061/10

Провадження № 4061

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2010 року Суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради, Центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії. В позові посилався на те, що він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 30.03.2010 року йому було встановлено 2 групу інвалідності, захворювання пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , він має право на отримання одноразової компенсації, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом 2 групи, у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Його звернення до відповідачів з приводу виплати вказаних коштів в розмірах, встановлених законом, залишились без задоволення. Тому позивач просив суд визнати протиправними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради щодо не нарахування компенсації за шкоду здоров’ю у зв’язку з встановленням 2 групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, зобов’язати ОСОБА_2 праці нарахувати ОСОБА_1 одноразову компенсацію у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з врахуванням проведених виплат, та зобов’язати Центру по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести відповідні виплати.

Відповідачі ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради та Центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області в письмових запереченнях проти позову зазначили, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як учасник ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, має 2 групу інвалідності, яка йому встановлена 30.03.2010 року у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС. Одноразова компенсація позивачу була нарахована та виплачена відповідно до п.4 ч.4 Постанови Кабінету Міністрів України №936 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 20.09.2005 року та відповідно до Постанови КМУ від № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» 26.07.1996 року у розмірі 284,40 грн. Підстави для виплати компенсації в більшому розмірі відсутні, тому просили відмовити у задоволені позову.

Відповідно до п.2 ст. 183? КАС України в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг застосовується скорочене провадження.

За таких обставин справа суддею розглядалася відповідно до ст.183? КАС України в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії (а.с.5).

Згідно довідки Сер.МСЕ №0374244від 30.03.2010 року ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності по захворюванню яке пов’язано з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС (а.с. 5).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначені Законом України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », оскільки відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення п. 28 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01.01.2008 року були внесені зміни до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статті 48.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішення КСУ зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається. Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. ст. 1,3, ч.2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. ст. 22, 23, ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України так і статтею 8 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується в таких розмірах: інвалідам 2 групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 у зв’язку з встановленням йому2 групи інвалідності має право на одержання одноразової компенсації у розмірі 45 мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України № 796-ХІІ В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» .

Згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата компенсації здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.

Обрахування розміру компенсації, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент її виплати, як про те просить позивач, чинним законодавством не передбачено.

Згідно Закону України « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009 року N 1646-VI, а також згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2010 року встановлений у розмірі 869 гривень. Вказаний розмір мінімальної заробітної плати діяв на момент встановлення позивачу другої групи інвалідності, з цього розміру мінімальної заробітної плати має бути обрахований розмір компенсації позивачу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судові витрати у справі необхідно віднести за рахунок держави.

Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Керуючись ст.ст. 3, 19, 22 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 14, 159, 183-2 КАС України, ст. 48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради щодо не здійснення нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду здоров’ю у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Зобов`язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення виконкому Київської районної у м.Полтаві ради провести нарахування ОСОБА_1 одноразової компенсації за шкоду здоров’ю у зв’язку з встановленням другої групи інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 45 мінімальних заробітних плат з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення йому інвалідності - на 30 березня 2010 року, з врахуванням проведених виплат, та зобов’язати Центр по нарахуванню і здійсненню соціальних виплат у Полтавській області провести відповідні виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Київський районний суд м. Полтави апеляційної скарги протягом 10 днів з дня одержання її копії.

Суддя О.А.Самсонова

31.12.2010