Постанова

від 27.09.2012 по справі 41/292

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2012 № 41/292

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Авдеєва П.В.

за участю секретаря судового засідання Подоляка Р.Ю.

за участю представників

від ПАТ „Райффайзен Банк Аваль": Семеняк В.В. - дов. від 16.03.2010 року № 36/10, Гіндрюк Є.Г. - дов. від 01.02.2012 року № 26/12/09Н

від ТОВ „Кліар Ченнел Україна": не з'явилися

від ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн": не з'явилися

від Приватного нотаріус а КМНО Пірхи І.С.: не з'явилися

від Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області: не з'явилися

від Яценко М.Ю.: Головатенко О.С. - дов. від 10.05.2012 року б/н

розглянувши апеляційну скаргу Яценко Марії Юріївни на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012 року

у справі № 41/292 (головуючий суддя Спичак О.М., судді Шаптала Є.Ю., Івченко А.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ) в особі Київської регіональної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" (м. Київ)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна" (м. Київ)

2. Приватного підприємства „Ліберті Консалтинг Юкрейн" (м. Київ)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів

1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пірха Ірина Сергіївна (м. Київ)

2. Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області (м. Бориспіль Київської області)

3. Яценко Марія Юріївна (м. Київ)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2009 року, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулося Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна" та Приватного підприємства „Ліберті Консалтинг Юкрейн" про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу (номер правочину 3440531) між відповідачами, посвідченого 14.05.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С., зареєстрований в реєстрі за № 631, та про зобов'язання сторони повернути одна одній все одержане за договором; про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку Приватного підприємства „Ліберті Консалтинг Юкреїн" площею 2,0003 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2096, яка розташована в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; про зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірху І.С. на всіх примірниках договору купівлі-продажу та в реєстрі нотаріальних дій за номером 631 зробити відмітку про те, що договір купівлі-продажу (номер правочину 3440531), посвідчений 14.05.2009 року є недійсним.

Ухвалою від 05.08.2011 року господарський суд м. Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірху Ірину Сергіївну та Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області.

Рішенням від 27.01.2012 року господарський суд м. Києва позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу (номер правочину 3440531) між ТОВ „Кліар Ченнел Україна" та ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн", посвідчений 14.05.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірхою І.С., зареєстрований в реєстрі за № 631. Визнав недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Приватного підприємства „Ліберті Консалтинг Юкреїн" серії ЯД № 777013, виданий Управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області 08.07.2009 року, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020990400099, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2009 року № 631. Зобов'язав приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірху І.С. на всіх примірниках договору купівлі-продажу та в реєстрі нотаріальних дій за номером 631 зробити відмітку про те, що договір купівлі-продажу (номер правочину 3440531), посвідчений 14.05.2009 року є недійсним. Стягнув з ТОВ „Кліар Ченнел Україна" та ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн" на користь ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції АТ „Райффайзен Банк Аваль" по 42 грн. 50 коп. державного мита та по 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду Яценко Марія Юріївна звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012 року у справі № 41/292 та припинити провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 року Яценко М.Ю. було відновлено строк на апеляційне оскарження, її апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 41/292 у судовому засіданні за участю представників сторін, третіх осіб та Яценко М.Ю.

В судове засідання 27.09.2012 року представники відповідачів та третіх осіб не з'явилися. Поштове відправлення, направлене відповідачу 1 повернулося з відміткою про те, що відповідач 1 за зазначеною адресою не знаходиьтся. Відповідно до абз. 3 п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 із змінами „Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. В п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким чином відповідач 1 вважається належним чином повідомленим про час та місце судового засідання. Третя особа 1 надіслала клопотання про розгляд апеляційної скарги без її участі, яке після обговорення судова колегія задовольнила. Відповідач 2 та третя особа 2 про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача 2 та третьої особи 2 не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою від 27.09.2012 року Київський апеляційний господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - апелянта Яценко Марію Юріївну.

Присутня в судовому засіданні представник Яценко М.Ю. підтримала вимоги апеляційної скарги. Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи 3, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.11.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" (кредитором - правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль") та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна" (позичальником) укладено кредитний договір № 012/14/208, відповідно до п. 1.1 якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредит в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 9000 000,00 дол. США строком до 19.11.2012 р. зі сплатою LIBOR (1 уеаr) + 6,3 % річних та одноразової комісійної винагороди в розмірі 0,5 % від ліміту кредитної лінії.

Пунктом 2.1 даного договору встановлено, що кредитні кошти призначені для придбання земельних ділянок, що знаходяться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, Гірська сільська рада та рефінансування витрат, пов'язаних з їх придбанням.

В забезпечення виконань по кредитному договору 20.11.2007 року між ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" (іпотекодержатель) та ТОВ „Кліар Ченнел Україна" (іпотекодавець) було укладено договір іпотеки № 012/14/03/287, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., реєстраційний № 6970, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця, ТОВ „Кліар Ченнел Україна" передало ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"майно, а саме:

- земельну ділянку, площею, 2,0003 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,0000 га), кадастровий номер 3220883200:02:001:2053, яка розташована: Київська обл., Бориспільський р-н, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства;

- земельну ділянку, площею, 0,9997 га (яка є частиною земельної ділянки площею 4,0000 га), кадастровий номер 3220883200:02:001:2053, яка розташована: Київська обл., Бориспільський р-н, Гірська сільська рада, цільове призначення земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства.

Земельна ділянка площею 2,003 га, що передається в іпотеку, належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів „Ніко Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна", посвідченого 20.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., за реєстровим № 6969, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 20.11.2007 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А., за реєстраційним № 2505169.

Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,0003 га серії ЯЖ № 322222 від 22.02.2008 року виданий Управлінням земельних ресурсів у Бориспільському районі Товариству з обмеженою відповідальністю „Кліар Ченнел Україна", місцезнаходження земельної ділянки Київська обл., Бориспільський р-н, Гірська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096.

В подальшому, 14.05.2009 року між ТОВ „Кліар Ченнел Україна" та ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, а саме: площею 2,0003 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2096, яка розташована в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спір про визнання угоди (правочину) недійсною, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. При цьому обставини, що мають істотне значення для вирішення спору повинні підтверджуватись сторонами належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 2 Закону України „Про іпотеку" від 05.06.2003 року № 898-IV, законодавство України про іпотеку базується на Конституції України і складається з Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, цього закону та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України.

Положеннями ст. 1 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Ч. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з підпунктом 2.6 пункту 2 договору іпотеки від 20.11.2007 року № 012/14/03/287 встановлено, що відчуження предмету іпотеки, передача в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування, в наступну іпотеку без письмової згоди іпотекодержателя не допускається.

В матеріалах справи відсутні докази направлення зазначеного листа іподекодавцем іпотекодержателю та відповідної згоди іпотекодержателя на відчуження земельної ділянки площею 2,0003 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.11.2007 р.

В Законі України „Про іпотеку" законодавець встановив правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, а саме в ч. 3 статті 12 даного закону встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну власність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського про тек, що оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,0003 га, кадастровий номер земельної ділянки 3220883200:02:001:2096, що є предметом іпотеки за договором іпотеки від 20.11.2007 року вчинений з порушенням умов іпотечного договору та чинного законодавства України, то згідно із ч. 3 ст. 12 Закону України „Про іпотеку" даний договір визнається судом недійсним.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовна вимога про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку Приватного підприємства „Ліберті Консалтинг Юкрейн" площею 2,0003 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2096, яка розташована в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Оскільки господарським судом договір купівлі-продажу (номер правочину 3440531), укладений між ТОВ „Кліар Ченнел Україна" та ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн", посвідчений 14.05.2009 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Піркою І.С. судом визнано недійсним, то подальші дії щодо оформлення, переоформлення та отримання державного акту на спірну земельну ділянку є такими, що не відповідають чинному законодавству України, а отже і державний акт на право власності на земельну ділянку ПП „Ліберті Консалтинг Юкрейн" площею 2,0003 га, кадастровий номер 3220883200:02:001:2096, яка розташована в межах території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області є недійсним.

Також колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пірху І.С. на всіх примірниках договору купівлі-продажу та в реєстрі нотаріальних дій за номером 631 зробити відмітку про те, що договір купівлі-продажу (номер правочину 3440531) посвідчений 14.05.2009 року є недійсним судом підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Абз. 6 п. 48 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що у разі одержання рішення суду про визнання нотаріально посвідченого договору недійсним, нотаріус робить про це відмітку на примірнику договору, який зберігається в його справах, долучивши до нього копію рішення суду, а також робить відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій і, при можливості, на всіх інших примірниках договору.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти, умови договору та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль"в особі Київської регіональної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2009 року, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов'язання вчинити дії підлягає задоволенню повністю.

Зазначена правова позиція підтверджується постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2011 року по аналогічній справі № 58/34 за позовом ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" в особі Київської регіональної дирекції ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" до ТОВ „Кліар Ченнел Україна" та ПП „Консалтинг-Порада" про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи третьої особи 3, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Яценко Марії Юріївни на рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012 року по справі № 41/292 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 27.01.2012 року по справі № 41/292 залишити без змін.

3. Справу № 41/292 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__1.10.2012 р.___

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Майданевич А.Г.

Авдеєв П.В.