Рішення

від 11.10.2012 по справі 5020-533/2011-1828/2011-910/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2012 року Справа № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень"

(вул. Мельникова, буд. 83-Д, м. Київ, 04119)

до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс"

(вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011,

вул. Очаківська/Очаківський провулок, буд. 5/6, м. Київ, 03151),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс-Сервіс"

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс-Дистрибьюшн"

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

Товариства з обмеженою відповідальністю "О.Т.С."

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджіт"

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс"

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи"

(вул. Леніна, 19, м. Севастополь, 99011),

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя С. М. Альошина

Представники учасників судового процесу:

від позивача -Коврига М.М. -представник по довіреності № 08-0/07-108 від 23.08.2012 (копія довіреності у матеріалах справи);

від відповідача -не з'явився (відзив);

від третіх осіб -не з'явились.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилий будинок (літ А), відповідно до Довідки-характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 23.03.2007 № 1235523, загальною площею 3 849,10 кв. м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності (надалі -предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 кв. м, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, який належить відповідачеві, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна та направлення отриманих від продажу предмета іпотеки коштів на погашення заборгованості перед позивачем, а саме:

- за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 19.07.2005 № 28-07/05/4 на суму заборгованості у розмірі 269 859 490,65 грн, у тому числі 14 383 674,37 Євро та 113 158 578,63 грн;

- за договором про відкриття та обслуговування акредитивів від 27.06.2006 № 2-ДЛ у розмірі 13 680 953,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 50-177.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2011 матеріали справи були направлені до господарського суду міста Севастополя за підсудністю на підставі статей 15, 17 ГПК України.

Ухвалою суду від 11.04.2011 справу було прийнято до провадження, з присвоєнням їй № 5020-533/2011.

Також, цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс-Сервіс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс-Дистрибьюшн", Товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С.", Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи".

Рішенням суду від 09.06.2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011, позов був задоволений повністю.

На виконання вказаного рішення 05.08.2011 були видані відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 08.11.2011 справу було прийнято до провадження, з присвоєнням їй № 5020-533/2011-1828/2011.

Ухвалою суду від 27.12.2011, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012, провадження у справі було припинено на підставі п. 2 частини першої ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 у справі № 5020-533/2011-1828/2011 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

Ухвалою суду від 20.08.2012 справу було прийнято до провадження суддею Харченко І.А., з присвоєнням їй № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012.

Ухвалою суду від 11.09.2012 здійснено заміну позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" та відкладено розгляд справи на 01.10.2012 об 11 годині 30 хвилин.

У зв'язку з перебуванням судді Харченка І.А. на лікарняному, розпорядженням керівника апарату суду від 01.10.2012 № 230 був призначений повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого суддею для розгляду даної справи було визначено Альошину С.М.

Ухвалою суду від 02.10.2012 справу № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012 прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні суду на 11.10.2012 об 11 годині 00 хвилин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача у засіданні суду надав суду заяву від 11.10.2012, в якій просив суд відшкодувати Публічному акціонерному товариству "Банк інвестицій та заощаджень" сплачений позивачем судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 і постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 в розмірі 536,50 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 в розмірі 470,50 грн.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, однак, 11.10.2012 о 10 годині 20 хвилин представник відповідача передав через канцелярію суду відзив без номера та дати, в якому відповідач з позовними вимогами не погодився та просив відмовити у задоволенні позову, а також, у цьому ж відзиві відповідач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю участі представників ТОВ "Даталюкс" у судовому засіданні та, оскільки, на його думку, спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Так, відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Частина третя статті 22 ГПК України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що його представники не могли взяти участь у судовому засіданні та суд не зобов'язував нікого особисто з представників відповідача з'явитись у судове засідання.

Дотримання принципу вирішення спору впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наявні у справі матеріали, які визнані судом достатніми для надання оцінки спірним правовідношенням, суд визнав можливим розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь в розгляді господарської справи.

Суд вважає, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини та є достатніми для вирішення даного спору по суті, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи відсутні, справа підлягає розгляду за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, що узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовляє.

Треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, вимоги ухвали суду від 02.10.2012 не виконали, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлялись належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2005 між АКІБ „УкрСиббанк", назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (надалі - Банк) та ТОВ „Конус", правонаступником якого є ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" (надалі - позичальник), було укладено кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (надалі -кредитний договір) (том 1, арк. справи - 17-24).

Згідно з пунктом 1.1. цього договору валютою кредиту (траншу) можуть бути: евро (EUR), долари США (USD) та/або гривня України (UAH). При цьому долар США -є базовою валютою кредитування, в якій обліковується максимально можливий ліміт кредитування.

Під час дії Кредитного договору позивач та відповідач уклали низку додаткових угод до нього (том 1, арк. с. 26-103), а саме:

Додаткову угоду № 1 від 21.07.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 700 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 26).

Додаткову угоду № 2 від 13.10.2005, якою кредитний договір було викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 1 200 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 27-37).

Додаткову угоду № 3 від 13.10.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 500 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 38).

Додаткову угоду № 4 від 28.03.2006, якою було змінено сторону позичальника на ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн", яке є повним правонаступником ТОВ „Конус", а також, збільшено ліміт кредитування до 3 200 000,00 доларів США; змінено графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 19.07.2008 (том 1, арк. с. 43); введено забезпечення Кредитного договору порукою ТОВ „Даталюкс-Сервіс", згідно з Договором поруки № 28-07/05/4п від 19.07.2005; порукою ТОВ „О.Т.С.", згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-1 від 28.03.2006; порукою ТОВ „Даталюкс", згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-2 від 28.03.2006; заставою майнових прав, згідно з Договором застави майнових прав № 26-07/05/4 іm від 19.07.2005; підпункти 1.2.2, 1.3.5-1.3.8 та пункти 1.5, 2.1, 3.1, 4.8, 7.1 і 10.2 Кредитного договору викладені в новій редакції, також Кредитний договір доповнено новими пунктами 2.4, 2.5 та 4.11 (щодо процентних ставок у разі невиконання Позичальником пункту 4.8 Кредитного договору) (том 1, арк. с. 39-43).

Додаткову угоду № 5 від 28.03.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2 000 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 44).

Додаткову угоду № 5 від 27.04.2006, якою кредитний договір знову викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 8 200 000,00 доларів США; додатково забезпечено кредит заставою товарів в обороті (переробці) згідно з Договором № 27-07/05/4 від 20.04.2006 та додаткових угод до нього; змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, тощо (том 1, арк. с. 45-54).

Додаткову угоду № 6 від 27.04.2006, якою Позичальнику надано кредитний транш в сумі 25 250 000,00 грн в межах ліміту кредитування -8 200 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 55).

Додаткову угоду № 7 від 27.09.2006, якою збільшено ліміт кредитування до 12 200 000,00 доларів США (пункти 1.1, 1.1.1 Кредитного договору); введено пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості в іноземній валюті та подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості в національній валюті -за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт 7.1 Кредитного договору); змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору (том 1, арк. с. 56-57).

Додаткову угоду № 8 від 27.09.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 3 150 846,79 евро, що становить еквівалент 4 000 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 58).

Додаткову угоду № 9 від 26.03.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 15 800 000,00 доларів США (п. 1.1, п.п. 1.1.1 Кредитного договору), пункт 2.1. Кредитного договору (щодо забезпечення виконання зобов'язань) викладено в новій редакції; змінено графік погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором (том 1, арк. с. 59-60).

Додаткову угоду № 10 від 27.03.2007, якою Позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2 710 000,00 євро в межах ліміту 15 800 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 61).

Додаткову угоду № 11 від 16.04.2007, якою у зв'язку зі зміною програмного забезпечення Банку Кредитному договору присвоєно реєстраційний номер 11143610000, а також змінені певні пункти Кредитного договору, зокрема, визначено метод нарахування процентів за Кредитним договором для позичкової заборгованості (пункт 2.3 Додаткової угоди); змінено черговість погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором; встановлено порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником строків погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором, тощо (том 1, арк. с. 62-63).

Додаткову угоду № 12 від 17.04.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 3 606 860,00 евро в межах ліміту кредитування (том 1, арк. с. 64).

Додаткову угоду № 13 від 18.07.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 29 000 000,00 доларів США; надано в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором заставу товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 3063 від 18.07.2007, а також застава товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 1067 від 18.07.2007; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2008, тощо (том 1, арк. с. 65-67).

Додаткову угоду № 14 від 18.07.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 6 820 000,00 евро в межах ліміту кредитування (том 1, арк. с. 68).

Додаткову угоду № 15 від 10.09.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 31 222 016,00 доларів США; введено додаткову відповідальність за ненадання Банку консолідованої аудиторської звітності про діяльність визначених осіб; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 69-71).

Додаткову угоду № 16 від 20.03.2008, якою, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 35 305 832,00 доларів США та викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 72-74).

Додаткову угоду № 17 від 27.05.2008, якою змінено графік погашення кредитної заборгованості тощо (том 1, арк. с. 75-77).

Додаткову угоду № 18 від 29.07.2008, якою зобов'язано Позичальника вчинити певні дії на користь Банку щодо надання додаткового забезпечення до Кредитного договору, тощо (том 1, арк. с. 78-79).

Додаткову угоду № 19 від 09.10.2008, якою пункти 1.1, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 2.1 викладені в новій редакції, зокрема, збільшено процентну ставку за користуванням кредитом в доларах США та євро та введено додаткову відповідальність за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк; Кредитний договір доповнено новими пунктами 4.12-4.14; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2009 (том 1, арк. с. 80-84).

Додаткову угоду № 20 від 04.11.2008, якою скасовано зобов'язання Позичальника, встановлене пунктом 10.1 Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 (том 1, арк. с. 85).

Додаткову угоду № 21 від 03.03.2009, якою Позичальника зобов'язано на отримання консолідованої звітності по поручителях за Кредитним договором (том 1, арк. с. 86).

Додаткову угоду № 22 від 15.04.2009, якою, зокрема, змінено графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 87-88).

Додаткову угоду № 23 від 08.05.2009, якою також змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 89-90).

Додаткову угоду № 24 від 23.07.2009, якою збільшено ліміт кредитного договору до 46 207 776,00 доларів США; встановлено граничний строк погашення кредитної заборгованості -не пізніше 05.11.2009; змінено процентні ставки по валютах траншу, тощо (том 1, арк. с. 91-92).

Додаткову угоду № 25 від 24.07.2009, якою було надано транш в межах ліміту в сумі 84 708 104,88 грн (том 1, арк. с. 93).

Додаткову угоду № 26 від 24.07.2009, якою було зменшено ліміт кредитної лінії до 35 305 832,00 доларів США (том 1, арк. с. 94).

Додаткову угоду № 27 від 14.10.2009, якою встановлено кінцеву дату повернення кредиту -не пізніше 04.12.2009; змінено графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 95).

Додаткову угоду № 28 від 26.11.2009, якою сторони визнали існування заборгованості за кредитом, наданим згідно з Кредитним договором в сумі 30 007 618,26 доларів США, з яких:

76 538 104,88 грн -строкова заборгованість в гривні України;

13 539 999,99 євро -строкова заборгованість в евро;

встановлено граничний термін повернення кредиту -не пізніше 05.11.2010; змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 96-99).

Додаткову угоду № 29 від 07.12.2009, якою викладено в новій редакції п.п. 2.1.1. Кредитного договору щодо видів забезпечення за кредитним договором (том 1, арк. с. 100-101).

Додаткову угоду № 31 від 10.08.2010, якою встановлено іншу черговість погашення зобов'язань за Кредитним договором (том 1, арк. с. 102).

Додаткову угоду № 32 від 11.08.2010, якою змінено черговість погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором (том 1, арк. с. 103).

Таким чином, відповідно до Додаткової угоди № 26 від 24.07.2009 Позичальнику встановлений ліміт кредитування, виражений в базовій валюті (долар США) в розмірі 35 305 832,00 доларів США.

Додатковою угодою № 28 від 26.11.2009 до Кредитного договору встановлено, що обсяг заборгованості за договором складає:

- в українських гривнях: 76 538 104,88 грн;

- в євро: 13 539 999,99 євро (ця сума станом на 01.02.2011 дорівнює еквіваленту 147 227 216,97 грн за офіційним курсом Національного банку України).

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язувався забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009 Позичальник зобов'язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.11.2010.

Розмір процентів за користування кредитом встановлений первісно п.п. 1.3.1 Кредитного договору, а в подальшому -відповідними Додатковими угодами.

Так, п.п. 1.3.1 Кредитного договору встановлені такі проценти за користування кредитом:

- 12,5 % річних за кредитами в євро;

- 12,5 % річних -за кредитами в доларах США;

- 16,5 % річних -за кредитами в українській гривні.

За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлена в розмірі:

- 18,0 % річних за кредитами в євро;

- 18,0 % річних -за кредитами в доларах США;

- 25,0 % річних -за кредитами в українській гривні (п.п. 1.3.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Згідно з п.п. 1.3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 (том 1, арк. с. 80-84), пунктом 4 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 (том 1, арк. с. 91-92) за користування грошовими коштами, наданими:

- в українській гривні та доларах США Позичальник сплачує проценти за ставкою 17,0 % річних;

- в євро -за ставкою 15,0 % річних.

У пункті 5 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін -встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (п.п. 1.3.3. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів -з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п.п. 1.3.5 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Кредитним договором передбачено, що за надання кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісію у розмірі 0% від суми встановленого кредиту.

У випадку збільшення ліміту кредитування Позичальник сплачує Банку комісію за збільшення ліміту кредитування у розмірі 0,5 процента від суми збільшення. Комісія нараховується у національній валюті України і сплачується протягом 3-х днів з дати відкриття ліміту кредитування (п.п. 1.3.6 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

У пункті 6 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони дійшли згоди щодо встановлення комісії за управління кредитом, яка нараховується Банком щомісяця в останній робочий день місяця або в день повного дострокового погашення кредиту та сплачується Позичальником в період сплати нарахованих по кредиту процентів згідно з умовами Кредитного договору.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено нарахування пені.

Так, за прострочення виконання зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, -нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобов'язання, вираженого в гривнях, -нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням Позичальник не виконав умови Кредитного договору щодо повернення Банку кредиту та внесення плати за його користування у визначені договором строки.

Так, Позичальником сума основного боргу, процентів та пені (за траншем, який був виданий в іноземній валюті -в євро) в строк до 05.11.2010 сплачена не була, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в евро становить:

13 235 335,97 євро -неоплачена частка основного боргу за кредитом, що становить 143 914 452,14 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

1 148 338,40 євро -сума заборгованості по процентах за користування кредитом, що становить 12 486 459,88 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

25 328 943,57 грн -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

1 785 776,54 грн -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом.

Також Позичальником в строк до 05.11.2010 не була сплачена сума основного боргу, процентів, пені та комісії за траншем, який був виданий в гривні, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в гривні становить:

68 442 217,83 грн -заборгованість за кредитом;

13 391 168,77 грн -заборгованість по процентах за користування кредитом;

140 101,41 грн -заборгованість по комісіях, передбачених Кредитним договором;

3 671 610,75 грн -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

695 190,48 -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;

3 569,28 грн -пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісіях, передбачених Кредитним договором.

Укладений із Позичальником Кредитний договір був забезпечений в тому числі нерухомим майном ТОВ „Даталюкс" -нежилим будинком, розташованим за адресою: місто Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, 5/6 (том 1, арк. с. 100).

Через те, що Позичальником не повертаються ані транші, отримані в гривні, ані транші, отримані в евро, ПАТ „УкрСиббанк" звернулось до суду з даним позовом.

Також судом встановлено, що 27.06.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" (Клієнт) був укладений Договір № 2-ДЛ про відкриття та обслуговування акредитивів (далі -Договір про акредитиви) (том 1, арк. с. 118-128).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про акредитиви (в редакції Додаткової угоди № 10 від 28.07.2010 до договору) відповідачу встановлений ліміт на операції з відкриття акредитивів в сумі 1 950 000,00 доларів США. При цьому відкриття Банком акредитиву здійснюється в будь-якій валюті: долари США, євро або українська гривня, але долар США є базовою валютою ліміту (том 1, арк. с. 140).

Згідно з п.п. 2.1.1., 2.1.3. Договору акредитиви відкриваються за заявою клієнта, в якій викладаються умови акредитиву.

Під час дії Договору про акредитиви відповідачу, відповідно до поданих ним заяв, було відкрито чотири акредитиви:

№ LC077/070706/А -на суму 600 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -05.11.2010 (том 1, арк. с. 153а-154, 155, 156);

№ LC042/140509 -на суму 2 000 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -31.10.2009 (том 1, арк. с. 165-167, 169, 168);

№ LC090/211209 -на суму 200 000,00 євро з датою закінчення дії акредитиву -04.11.2010 (том 1, арк. с. 151-153);

№ LC089/241209 -на суму 100 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -04.11.2009 (том 1, арк. с. 148-150).

За відкриття кожного з акредитивів Клієнт сплачує Банку комісію в розмірі 0,2 відсотки від суми акредитиву, але не менше 100,00 та не більше 1 000,00 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ на день нарахування комісії (пункт 5.1 Договору про акредитиви).

За обслуговування кожного з акредитивів також встановлена комісія в розмірі 4,5% від суми кожного акредитиву у випадку відкриття як підтвердженого так і непідтвердженого акредитиву (пункт 5.2. Договору про акредитиви в редакції Додаткової угоди № 9 від 26.11.2009) (том 1, арк. с. 139).

Інші тарифи, пов'язані з відкриттям та обслуговуванням Акредитиву, встановлені Додатком 3 до Договору про акредитиви (том 1, арк. с. 127-128).

Як вбачається зі змісту Договору про акредитиви, акредитиви можуть виконуватись як за рахунок коштів клієнта, так і за рахунок власних коштів банку.

За умови сплати Банком акредитиву за рахунок власних коштів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку регрес. При цьому під терміном „регрес" розуміються грошові кошти у сумі, що дорівнює розміру платежу, який здійснив Банк за рахунок власних коштів для виконання відкритого акредитиву. При цьому сплата Клієнтом регресу має бути здійснена не пізніше наступного робочого дня, з дня сплати Банком коштів за акредитивом (пункт 1.3 Договору про акредитиви).

Згідно з пунктом 8.1. Договору про акредитиви Банк має право вимагати від Клієнта сплати регресу в межах грошових сум, сплачених Банком за кожним акредитивом.

Пунктом 12.1. Договору про акредитиви встановлено, що відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за порушення терміну погашення нарахованих комісій, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Так само пунктом 12.2. Договору про акредитив визначено, що відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за порушення терміну погашення регресу, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, за умовами пункту 8.5. Договору про акредитиви Банк має право стягнути з Клієнта суми регресу та/або суми на виконання інших зобов'язань Клієнта перед Банком, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, починаючи з моменту прострочення Клієнтом терміну сплати регресу та/або терміну виконання інших зобов'язань за цим договором.

Відповідач був належним чином повідомлений про всі факти сплати Банком за акредитивами, а також взяв на себе зобов'язання щодо повернення позивачу цих коштів, що підтверджується наступними листами ТОВ „Даталюкс":

- за акредитивом № LС077/070706/А -листом від 26.10.2010 вих. № 112/95 (том 1, арк. с. 147);

- за акредитивом № LС042/140509 -листом від 25.06.2010 вих. № 01-10 (том 1, арк. с. 145);

- за акредитивом № LС090/211209 -листом від 04.11.2010 вих. № 2444/17 (том 1, арк. с. 146).

За умовами Договору про акредитиви Клієнт зобов'язаний сплатити в повному обсязі регрес не пізніше наступного дня, з дня здійснення Банком платежу за акредитивом. Порушення Клієнтом зазначеного терміну сплати регресу вважається простроченням сплати регресу Клієнтом за Договором (пункт 10.3. Договору про акредитиви).

Станом на день прийняття рішення Товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" умови Договору про акредитиви не виконані, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем числиться наступна прострочена заборгованість за відкритими акредитивами:

за акредитивом № LС077/070706/А (том 1, арк. с 141):

596 375,17 доларів США -як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 4 736 232,69 грн;

55 077,08 грн -як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

324 269,86 грн -як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату регресу;

3 616,98 грн -як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

за акредитивом № LС042/140509 (том 1, арк. с. 142):

796 134,00 доларів США -як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 6 322 657,39 грн;

129 571,06 грн -як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу;

за акредитивом LС090/211209 (том 1, арк. с. 144):

179 868,00 евро -як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 1 971 700,25 грн;

123 974,05 грн -як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу.

за акредитивом № LС089/241209 (том 1, арк. с. 143):

395,99 грн -як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

3 065,75 грн -як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

6 702,91 грн -як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

25,18 грн -як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

194,92 грн -як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

309,07 грн -як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

Також судом встановлено, що 26.03.2007 між ТОВ „Даталюкс" (Іпотекодавець) та АКІБ „УкрСиббанк" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень") (Іпотекодержатель) був укладений Договір іпотеки № 09-03/07/2 КЦ (далі -Договір іпотеки) (том 1, арк. с. 171-174).

Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки за даним договором ТОВ „Даталюкс" передало позивачу в іпотеку нерухоме майно: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 м 2 , що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності (надалі -предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 м 2 , кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, яка є виділеною в натурі, межі якої виділені на місцевості, та яка передана Іпотекодавцю в строкове платне користування згідно з Договором оренди земельної ділянки від 14.12.2004, укладеного між Київською міською радою та Іпотекодавцем, посвідченого 14.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 1163 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за номером 72-6-00232 від 20.12.2004.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 802387, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА) 11.10.2006 згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (КМДА) від 11.10.2006 № 1494-В, і зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 27.10.2006 у реєстровій книзі № 146П-180 за реєстром № 8204П.

Відповідно до пункту 1.2. Договору іпотеки -іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання грошових зобов'язань Іпотекодавця, в тому числі за:

- Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4, укладеним між Іпотекодержателем (Банк) та ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" 19.07.2005, та додатковими угодами до нього; та/або

- Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ, укладеним між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем 27.06.2006, та додатковими угодами до нього.

Додатковим договором № 2 від 02.12.2009 Договір іпотеки доповнений пунктом 1.6, згідно з яким іпотекою в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені Додатковою угодою № 28 до Кредитного договору (реєстраційний номер 11143610000).

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем, ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" зобов'язань за Кредитними договорами та/або Договором про акредитиви Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з пунктами 4.2, 4.5 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

Зважаючи на вищевикладене, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, а також за Договором про акредитиви.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Судом встановлено, що між позивачем і ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн", майновим поручителем якого є відповідач, укладений Кредитний договір.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, за Кредитним договором Позичальник зобов'язувався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.11.2010 (пункт 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009) (том 1, арк. с. 96).

Станом на день прийняття даного рішення докази повернення кредиту відсутні.

Так само за акредитивом № LC077/070706/А відповідач був зобов'язаний сплатити Банку регрес 28.10.2010 (том 1, арк. с. 147); за акредитивом № LС042/140509 - 30.06.2010 (том 1, арк. с. 145); за акредитивом № LС090/211209 - 05.11.2010 (том 1, арк. с. 146).

Стаття 1048 Цивільного кодексу України надає позикодавцеві право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, за умовами Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом становить:

- в українській гривні та доларах США -за ставкою 17,0 % річних;

- в євро -за ставкою 15,0 % річних.

Водночас, у пункті 5 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін процентна ставка встановлюється у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (п.п. 1.3.3. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів -з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п.п. 1.3.5. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Визначення неустойки надано, зокрема, в частині першій статті 549 Цивільного кодексу України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

За прострочення виконання зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, -нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобов'язання, вираженого в гривнях, -нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт 7.1. Кредитного договору).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором про акредитиви встановлений інший розмір процентів, а саме 25,5 % (п.п. 12.1., 12.2. Договору про акредитиви), що не суперечить наведеній нормі.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За викладених обставин, зважаючи на той факт, що Позичальник за Кредитним договором -ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" в порушення умов укладеного договору отриманий від позивача за цим договором кредит не повернув, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив, суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 271 131 395,83 грн, яка складається з 14 383 674,37 євро (13 235 335,97+1 148 338,40) та 113 458 578,63 грн (25 328 943,57 + 1 785 776,54 + 68 442 217,83 + 13 391 168,77 + 140 101,41 + 3 671 610,75 + 695 190,48 + 3 569,28).

При цьому суд зазначає, що позивачем допущені арифметичні помилки при визначенні гривневого еквіваленту євро (14 383 674,37 євро*10,961929=157 672 817,20 грн) та додаванні сум в гривні (157 672 817,20+113 458 578,63).

Так само відповідач порушив умови Договору про акредитиви та не повернув позивачеві отримані в рахунок оплати акредитивів кошти і не сплатив комісію, у зв'язку з чим нарахування процентів на основну заборгованість є правомірним. За розрахунками позивача загальна сума заборгованості за Договором про акредитиви становить 13 680 953,94 грн, однак за розрахунком суду вона складає: 13 677 793,18 грн (4 736 232,69+ 55 077,08 + 324 269,86 + 3 616,98 + 6 322 657,39 + 129 571,06 + 1 971 700,25 + 123 974,05 + 395,99 + 3 065,75+6 702,91+25,18+194,92+309,07).

Інші розрахунки (основного боргу, процентів, комісій, пені) перевірені судом і визнані правильними.

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (стаття 11 Закону України „Про іпотеку").

Відповідно до статті 12 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання -звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Причому за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (частина перша статті 7 Закону України „Про іпотеку").

Аналогічні положення щодо іпотеки містяться і в Цивільному кодексі України.

Так, за приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи Боржник (Позичальник) не виконав зобов'язання за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму 271 131 395,83 грн та за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13 677 793,18 грн.

Станом на день прийняття рішення у справі доказів погашення вказаної заборгованості суду не надано.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.03.2011 порушено провадження у справі № 5020-326/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс".

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 у вказаній справі затверджений реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" та визнано вимоги його кредиторів, зокрема, Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень", позивач у даній справі), якого віднесено до першої черги задоволення.

Цю ухвалу змінено постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 (том 4, арк. справи 114-121) стосовно розміру вимог Банку та визнано їх у загальному розмірі 274 808 791,76 грн., у тому числі 125,00 грн. судових витрат та заборгованість за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 у наступних розмірах:

- 91 166 180,49 грн.;

- 1 466 284,22 доларів США (еквівалент 11 698 748,60 грн.);

- 15 229 736,06 євро (еквівалент 171 943 737,67 грн.).

Враховуючи наведене, спір між сторонами в частині грошових вимог вирішений вищевказаною ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13.10.2011 у справі № 5020-326/2011 та постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.12.2011 у цій же справі, в яких позивач також виступав кредитором, а відповідач -боржником.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи викладене, доведеним є факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 у загальній сумі 274 808 666,76 грн (274 808 791,76 грн -125,00 грн. судових витрат).

Згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек предмет іпотеки є об'єктом обтяження; іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) - (том 6, арк. с. 148); майновий поручитель -Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс"; боржник за основним зобов'язанням -Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн" (том 1, арк. с. 179).

Стосовно доводів відповідача про неможливість розгляду даного спору поза межами вищевказаної справи про банкрутство, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя .

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Отже, наведені норми вступають у протиріччя одне до одного.

Так, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" набрав чинності 01.07.1992 згідно постанови Верховної Ради України від 14 травня 1992 року N 2344-ХІІ. У подальшому даний Закон було викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2000.

Закон України "Про іпотеку" відповідно до пункту першого розділу VI Прикінцеві положення набрав чинності з 1 січня 2004 року. У пункті 2 цього ж розділу зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, тому при розгляді даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про іпотеку".

До того ж, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містять лише обмеження на використання заставленого майна з метою задоволення будь-яких інших грошових вимог, крім вимог заставодержателя, який є кредитором першої черги задоволення вимог, тобто задоволення його вимог за рахунок заставленого майна поза процедурою банкрутства не порушить прав ані боржника, ані інших кредиторів.

Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 м 2 , що належить Іпотекодавцю (відповідачу) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, проте, отримані від стягнення предмета іпотеки кошти підлягають направленню на погашення заборгованості відповідача перед ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" у межах вищевказаної суми заборгованості за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 у розмірі 274 808 666,76 грн.

Відповідно до статті 39 Закону України „Про іпотеку" суд, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, в своєму рішенні зазначає, крім всього іншого, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, якою передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі -покупцеві, а також початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації. При цьому, ціна продажу предмета іпотеки встановлюється на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Зважаючи на те, що прилюдні торги є одним з конкурентних способів реалізації предмета іпотеки, завдяки якому можна отримати найбільш вигідну ціну на предмет іпотеки, суд вважає за доцільне встановити спосіб реалізації предмета іпотеки -шляхом проведення прилюдних торгів.

Разом з тим, згідно з частиною 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Крім того, частиною першою статті 41 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Позивачем на виконання вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2012 було надано клопотання (про долучення доказів до матеріалів справи) від 29.08.2012, до якого додано звіт про оцінку вартості нежитлового будинку (Літ А), загальною площею 3 849,1 кв. м, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Очаківська, 5/6, складений суб'єктом оціночної діяльності -Товариством з обмеженою відповідальністю «Ірта Консалтинг», в якому, станом на 17.08.2012, визначено, що ринкова вартість вказаного будинку складає 40 672 500, 00 грн.

За таких обставин, позивач, у вищевказаному клопотанні від 29.08.2012 просив суд встановити початкову ціну предмету іпотеки для подальшої реалізації на рівні 40 672 500,00 грн.

Згідно зі статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за порушення вимог цього Закону в порядку, встановленому законами.

Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності -суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Частина перша статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна, а для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності, який проводить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні".

Беручи до уваги вищевикладене, суд встановлює початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 40 672 500,00 грн., визначеної на підставі оцінки майна незалежним експертом-оцінювачем.

Стосовно ж питання дотримання позивачем вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку", з'ясування якого є обов'язковим, на виконання вказівки, яка міститься у постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2012, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Зважаючи на викладене, нормою вказаної статті встановлено обов'язок іпотекодержателя направити іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору. Проте, таке направлення має передувати саме позасудовому порядку врегулювання спору. Нормою ж частини другої вказаної статті закріплено, що таке звернення не є обов'язковим для реалізації прав іпотекодержателя у судовому порядку.

Однак, позивачем на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2012 та вказівок, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2012 було надано суду вимогу від 07.02.2011 за договором поруки № 28-07/05/4 П-3 від 26.03.2007, з доказами її надсилання Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» Товариству з обмеженою відповідальністю «Даталюкс»(том 7, акр. с. 81-86).

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, а також виконавши вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 31.07.2012, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" законодавчо та документально обґрунтовані, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню повністю.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011, позивачем було сплачено 470,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011, що підтверджено платіжним дорученням № 0007367892 від 28.12.2011 (том 4, арк. с. 152) та 536,50 грн. судового збору за подання касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 та вищевказану ухвалу, що підтверджено платіжним дорученням № 0007596957 від 10.02.2012 (том 5, арк. с. 120).

Враховуючи те, що позивачем був сплачений судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг, суд вважає можливим задовольнити вищевказану заяву представника позивача від 11.10.2012 та стягнути з відповідача на користь позивача вказані судові витрати.

Таким чином судові витрати: державне мито в сумі 25 500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн., а також судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг в сумі 1 007,00 грн. підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача про складення повного рішення 16.10.2012.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 м 2 , що належить іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" (вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31511294) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 м 2 , кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна, з визначенням початкової ціни майна у розмірі 40 672 500,00 гривень.

Отримані від стягнення предмета іпотеки кошти направити на погашення заборгованості перед ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" (ідентифікаційний код 33695095, вул. Мельникова, буд. 83-Д, м. Київ, 04119) за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 у загальній сумі 274 808 666,76 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" (вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31511294, п/р 26006013002131 в ПАТ „Банк „Сбербанк Росії", МФО 320627, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, буд. 83-Д, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 33695095, к/р 32007198401 у Головному Управлінні НБУ у Києві та Київській області, МФО 380281, або на інші рахунки) витрати зі сплати державного мита в розмірі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 007,00 грн. (одна тисяча сім грн. 00 коп.) за подання апеляційної та касаційної скарг.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 16.10.2012.

Суддя С. М. Альошина