Постанова

від 26.11.2012 по справі 5020-533/2011-1828/2011-910/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2012 року Справа № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Латиніна О.А.,

суддів Маслової З.Д.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Коврига Микола Миколайович, довіреність № 08-0/07-108 від 23.08.12, публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень";

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С.";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс";

третьої особи: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 11 жовтня 2012 року у справі № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, 83-Д,Київ 119,04119)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

треті особи:

товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С." (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" про звернення стягнення на предмет іпотеки: нежилий будинок (літ А), відповідно до Довідки-характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 23.03.2007 № 1235523, загальною площею 3 849,10 кв. м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності (надалі -предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 кв. м, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, який належить відповідачеві, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна та направлення отриманих від продажу предмета іпотеки коштів на погашення заборгованості перед позивачем, а саме:

- за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії від 19.07.2005 № 28-07/05/4 на суму заборгованості у розмірі 269 859 490,65 грн, у тому числі 14 383 674,37 Євро та 113 158 578,63 грн.

- за договором про відкриття та обслуговування акредитивів від 27.06.2006 №2-ДЛ у розмірі 13 680 953,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 50-177.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2011 матеріали справи були направлені до господарського суду міста Севастополя за підсудністю на підставі статей 15, 17 ГПК України.

Рішенням суду від 09.06.2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011, позов був задоволений повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2011 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.

Ухвалою суду від 27.12.2011, залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012, провадження у справі було припинено на підставі п. 2 частини першої ст. 80 ГПК України.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2012 та ухвалу господарського суду міста Севастополя від 27.12.2011 у справі №5020-533/2011-1828/2011 скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 11.09.2012 здійснено заміну позивача - Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на його правонаступника - публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11 жовтня 2012 року у справі № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012 позов задоволено повністю.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 м2, що належить іпотекодавцю - Товариству з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" (вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31511294) на праві приватної власності та знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 м2, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, шляхом проведення прилюдних торгів з продажу заставленого майна, з визначенням початкової ціни майна у розмірі 40 672 500,00 гривень.

Отримані від стягнення предмета іпотеки кошти направлено на погашення заборгованості перед ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" (ідентифікаційний код 33695095, вул. Мельникова, буд. 83-Д, м. Київ, 04119) за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 і за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 у загальній сумі 274 808 666,76 грн.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" (вул. Леніна, буд. 19, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 31511294, п/р 26006013002131 в ПАТ „Банк „Сбербанк Росії", МФО 320627, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, буд. 83-Д, м. Київ, 04119, ідентифікаційний код 33695095, к/р 32007198401 у Головному Управлінні НБУ у Києві та Київській області, МФО 380281, або на інші рахунки) витрати зі сплати державного мита в розмірі 25 500,00 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1007,00 грн. (одна тисяча сім грн. 00 коп.) за подання апеляційної та касаційної скарг.

При прийняті відповідного рішення, суд першої інстанції із посиланням на вимоги Цивільного кодексу України та Закону України „Про іпотеку", дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема заявник апеляційної скарги зазначає, що задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами встановленими Законом про банкрутство, проте суд першої інстанції не звернув на це уваги та застосував до спірних правовідносин норми Закону України "Про іпотеку", що призвело до прийняття незаконного рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2012 року, відновлено товариству з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження Cевастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 26 листопада 2012 року, у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Маслова З.Д., Градова О.Г.

26 листопада 2012 року, у зв'язку з хворобою судді Градової О.Г., за розпорядженням керівництва суду її замінено на суддю Заплава Л.М.

До початку судового засідання від товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника, , проте судова колегія вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

У клопотанні про відкладення розгляду апеляційної скарги представник відповідача зазначив, що у зв'язку з несвоєчасним отриманням ухвали суду, він не може забезпечити явку в судове засідання свого представника. При цьому заявником не додано до клопотання доказів несвоєчасного отримання ухвали суду, а також не визначено яким саме чином його нез'явлення у судове засідання унеможливлює розгляд скарги по суті.

Оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, судова колегія вважає, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги відсутні.

З врахування вищевикладеного, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача та представників інших сторін.

В судовому засіданні 26 листопада 20121 року, представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, інші представники сторін у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

19 липня 2005 року між АКІБ "УкрСиббанк", назва якого була змінена на публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (надалі - Банк) та ТОВ „Конус", правонаступником якого є ТОВ "Даталюкс Дистрибьюшн" (надалі - позичальник), було укладено кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 (надалі -кредитний договір) (том 1, арк. с. 17-24).

Згідно з пунктом 1.1. цього договору валютою кредиту (траншу) можуть бути: евро (EUR), долари США (USD) та/або гривня України (UAH). При цьому долар США - є базовою валютою кредитування, в якій обліковується максимально можливий ліміт кредитування.

Під час дії Кредитного договору було укладено низку додаткових угод до нього (том 1, арк. с. 26-103), а саме:

Додаткову угоду № 1 від 21.07.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 700 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 26).

Додаткову угоду № 2 від 13.10.2005, якою кредитний договір було викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 1 200 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 27-37).

Додаткову угоду № 3 від 13.10.2005, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 500 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 38).

Додаткову угоду № 4 від 28.03.2006, якою було змінено сторону позичальника на ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн", яке є повним правонаступником ТОВ „Конус", а також, збільшено ліміт кредитування до 3 200 000,00 доларів США; змінено графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 19.07.2008 (том 1, арк. с. 43); введено забезпечення Кредитного договору порукою ТОВ „Даталюкс-Сервіс", згідно з Договором поруки № 28-07/05/4п від 19.07.2005; порукою ТОВ „О.Т.С.", згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-1 від 28.03.2006; порукою ТОВ „Даталюкс", згідно з Договором поруки № 6-03/06/2 п-2 від 28.03.2006; заставою майнових прав, згідно з Договором застави майнових прав № 26-07/05/4 іm від 19.07.2005; підпункти 1.2.2, 1.3.5-1.3.8 та пункти 1.5, 2.1, 3.1, 4.8, 7.1 і 10.2 Кредитного договору викладені в новій редакції, також Кредитний договір доповнено новими пунктами 2.4, 2.5 та 4.11 (щодо процентних ставок у разі невиконання Позичальником пункту 4.8 Кредитного договору) (том 1, арк. с. 39-43).

Додаткову угоду № 5 від 28.03.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2 000 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 44).

Додаткову угоду № 5 від 27.04.2006, якою кредитний договір знову викладено в новій редакції та, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 8 200 000,00 доларів США; додатково забезпечено кредит заставою товарів в обороті (переробці) згідно з Договором № 27-07/05/4 від 20.04.2006 та додаткових угод до нього; змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору, тощо (том 1, арк. с. 45-54).

Додаткову угоду № 6 від 27.04.2006, якою Позичальнику надано кредитний транш в сумі 25 250 000,00 грн в межах ліміту кредитування -8 200 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 55).

Додаткову угоду № 7 від 27.09.2006, якою збільшено ліміт кредитування до 12 200 000,00 доларів США (пункти 1.1, 1.1.1 Кредитного договору); введено пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості в іноземній валюті та подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості в національній валюті -за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт 7.1 Кредитного договору); змінено графік погашення кредитної заборгованості по кредитному договору (том 1, арк. с. 56-57).

Додаткову угоду № 8 від 27.09.2006, якою позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 3 150 846,79 евро, що становить еквівалент 4 000 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 58).

Додаткову угоду № 9 від 26.03.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 15 800 000,00 доларів США (п. 1.1, п.п. 1.1.1 Кредитного договору), пункт 2.1. Кредитного договору (щодо забезпечення виконання зобов'язань) викладено в новій редакції; змінено графік погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором (том 1, арк. с. 59-60).

Додаткову угоду № 10 від 27.03.2007, якою Позичальнику надано кредитний транш в іноземній валюті в розмірі 2 710 000,00 євро в межах ліміту 15 800 000,00 доларів США (том 1, арк. с. 61).

Додаткову угоду № 11 від 16.04.2007, якою у зв'язку зі зміною програмного забезпечення Банку Кредитному договору присвоєно реєстраційний номер 11143610000, а також змінені певні пункти Кредитного договору, зокрема, визначено метод нарахування процентів за Кредитним договором для позичкової заборгованості (пункт 2.3 Додаткової угоди); змінено черговість погашення заборгованості Позичальника за Кредитним договором; встановлено порядок нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення позичальником строків погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором, тощо (том 1, арк. с. 62-63).

Додаткову угоду № 12 від 17.04.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 3 606 860,00 евро в межах ліміту кредитування (том 1, арк. с. 64).

Додаткову угоду № 13 від 18.07.2007 , якою збільшено ліміт кредитування до 29 000 000,00 доларів США; надано в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором заставу товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 3063 від 18.07.2007, а також застава товарів в обороті (переробці), згідно з Договором застави № 1067 від 18.07.2007; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2008, тощо (том 1, арк. с. 65-67).

Додаткову угоду № 14 від 18.07.2007, якою Позичальнику надано транш в сумі 6 820 000,00 евро в межах ліміту кредитування (том 1, арк. с. 68).

Додаткову угоду № 15 від 10.09.2007, якою збільшено ліміт кредитування до 31 222 016,00 доларів США; введено додаткову відповідальність за ненадання Банку консолідованої аудиторської звітності про діяльність визначених осіб; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 69-71).

Додаткову угоду № 16 від 20.03.2008, якою, зокрема, збільшено ліміт кредитування до 35 305 832,00 доларів США та викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 72-74).

Додаткову угоду № 17 від 27.05.2008, якою змінено графік погашення кредитної заборгованості тощо (том 1, арк. с. 75-77).

Додаткову угоду № 18 від 29.07.2008, якою зобов'язано Позичальника вчинити певні дії на користь Банку щодо надання додаткового забезпечення до Кредитного договору, тощо (том 1, арк. с. 78-79).

Додаткову угоду № 19 від 09.10.2008, якою пункти 1.1, 1.3.1, 1.3.2, 1.4, 2.1 викладені в новій редакції, зокрема, збільшено процентну ставку за користуванням кредитом в доларах США та євро та введено додаткову відповідальність за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором строк; Кредитний договір доповнено новими пунктами 4.12-4.14; викладено в новій редакції графік погашення кредитної заборгованості з кінцевим строком повернення кредиту 05.11.2009 (том 1, арк. с. 80-84).

Додаткову угоду № 20 від 04.11.2008, якою скасовано зобов'язання Позичальника, встановлене пунктом 10.1 Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 (том 1, арк. с. 85).

Додаткову угоду № 21 від 03.03.2009, якою Позичальника зобов'язано на отримання консолідованої звітності по поручителях за Кредитним договором (том 1, арк. с. 86).

Додаткову угоду № 22 від 15.04.2009, якою, зокрема, змінено графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 87-88).

Додаткову угоду № 23 від 08.05.2009, якою також змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 89-90).

Додаткову угоду № 24 від 23.07.2009, якою збільшено ліміт кредитного договору до 46 207 776,00 доларів США; встановлено граничний строк погашення кредитної заборгованості -не пізніше 05.11.2009; змінено процентні ставки по валютах траншу, тощо (том 1, арк. с. 91-92).

Додаткову угоду № 25 від 24.07.2009, якою було надано транш в межах ліміту в сумі 84 708 104,88 грн (том 1, арк. с. 93).

Додаткову угоду № 26 від 24.07.2009, якою було зменшено ліміт кредитної лінії до 35 305 832,00 доларів США (том 1, арк. с. 94).

Додаткову угоду № 27 від 14.10.2009, якою встановлено кінцеву дату повернення кредиту - не пізніше 04.12.2009; змінено графік погашення кредитної заборгованості (том 1, арк. с. 95).

Додаткову угоду № 28 від 26.11.2009, якою сторони визнали існування заборгованості за кредитом, наданим згідно з Кредитним договором в сумі 30 007 618,26 доларів США, з яких:

76 538 104,88 грн. - строкова заборгованість в гривні України;

13 539 999,99 євро - строкова заборгованість в евро;

встановлено граничний термін повернення кредиту - не пізніше 05.11.2010; змінено графік погашення кредитної заборгованості, тощо (том 1, арк. с. 96-99).

Додаткову угоду № 29 від 07.12.2009, якою викладено в новій редакції п.п. 2.1.1. Кредитного договору щодо видів забезпечення за кредитним договором (том 1, арк. с. 100-101).

Додаткову угоду № 31 від 10.08.2010, якою встановлено іншу черговість погашення зобов'язань за Кредитним договором (том 1, арк. с. 102).

Додаткову угоду № 32 від 11.08.2010, якою змінено черговість погашення грошових зобов'язань за Кредитним договором (том 1, арк. с. 103).

Таким чином, відповідно до Додаткової угоди №26 від 24.07.2009 Позичальнику встановлений ліміт кредитування, виражений в базовій валюті (долар США) в розмірі 35 305 832,00 доларів США.

Додатковою угодою № 28 від 26.11.2009 до Кредитного договору встановлено, що обсяг заборгованості за договором складає:

- в українських гривнях: 76 538 104,88 грн.;

- в євро: 13 539 999,99 євро (ця сума станом на 01.02.2011 дорівнює еквіваленту 147 227 216,97 грн. за офіційним курсом Національного банку України).

Згідно з пунктом 4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язувався забезпечити повернення отриманого кредиту і сплату нарахованих процентів та комісій у встановлені договором терміни.

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009 Позичальник зобов'язався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.11.2010.

Розмір процентів за користування кредитом встановлений первісно п.п. 1.3.1 Кредитного договору, а в подальшому - відповідними Додатковими угодами.

Так, п.п. 1.3.1 Кредитного договору встановлені такі проценти за користування кредитом:

- 12,5 % річних за кредитами в євро;

- 12,5 % річних - за кредитами в доларах США;

- 16,5 % річних - за кредитами в українській гривні.

За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлена в розмірі:

- 18,0 % річних за кредитами в євро;

- 18,0 % річних - за кредитами в доларах США;

- 25,0 % річних - за кредитами в українській гривні (п.п. 1.3.2 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Згідно з п.п. 1.3.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 19 від 09.10.2008 (том 1, арк. с. 80-84), пунктом 4 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 (том 1, арк. с. 91-92) за користування грошовими коштами, наданими:

- в українській гривні та доларах США Позичальник сплачує проценти за ставкою 17,0 % річних;

- в євро - за ставкою 15,0 % річних.

У пункті 5 Додаткової угоди №24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін, встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (п.п. 1.3.3. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п.п. 1.3.5 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Кредитним договором передбачено, що за надання кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісію у розмірі 0% від суми встановленого кредиту.

У випадку збільшення ліміту кредитування Позичальник сплачує Банку комісію за збільшення ліміту кредитування у розмірі 0,5 процента від суми збільшення. Комісія нараховується у національній валюті України і сплачується протягом 3-х днів з дати відкриття ліміту кредитування (п.п. 1.3.6 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

У пункті 6 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони дійшли згоди щодо встановлення комісії за управління кредитом, яка нараховується Банком щомісяця в останній робочий день місяця або в день повного дострокового погашення кредиту та сплачується Позичальником в період сплати нарахованих по кредиту процентів згідно з умовами Кредитного договору.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено нарахування пені.

Так, за прострочення виконання зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобов'язання, вираженого в гривнях, - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості.

Всупереч прийнятим на себе зобов'язанням Позичальник не виконав умови Кредитного договору щодо повернення Банку кредиту та внесення плати за його користування у визначені договором строки.

Так, Позичальником сума основного боргу, процентів та пені (за траншем, який був виданий в іноземній валюті - в євро) в строк до 05.11.2010 сплачена не була, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в евро становить:

13 235 335,97 євро - неоплачена частка основного боргу за кредитом, що становить 143 914 452,14 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

1 148 338,40 євро - сума заборгованості по процентах за користування кредитом, що становить 12 486 459,88 гривень за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.02.2011;

25 328 943,57 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

1 785 776,54 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом.

Також Позичальником в строк до 05.11.2010 не була сплачена сума основного боргу, процентів, пені та комісії за траншем, який був виданий в гривні, внаслідок чого станом на 01.02.2011 загальна сума заборгованості за траншем в гривні становить:

68 442 217,83 грн. - заборгованість за кредитом;

13 391 168,77 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом;

140 101,41 грн. - заборгованість по комісіях, передбачених Кредитним договором;

3 671 610,75 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом;

695 190,48 - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом;

3 569,28 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісіях, передбачених Кредитним договором.

Укладений із Позичальником Кредитний договір був забезпечений в тому числі нерухомим майном ТОВ „Даталюкс" - нежилим будинком, розташованим за адресою: місто Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, 5/6 (том 1, арк. с. 100).

Також судом встановлено, що 27.06.2006 між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", назва якого була змінена на Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (Банк) і Товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" (Клієнт) був укладений Договір № 2-ДЛ про відкриття та обслуговування акредитивів (далі -Договір про акредитиви) (том 1, арк. с. 118-128).

Відповідно до пункту 1.1. Договору про акредитиви (в редакції Додаткової угоди №10 від 28.07.2010 до договору) відповідачу встановлений ліміт на операції з відкриття акредитивів в сумі 1 950 000,00 доларів США. При цьому відкриття Банком акредитиву здійснюється в будь-якій валюті: долари США, євро або українська гривня, але долар США є базовою валютою ліміту (том 1, арк. с. 140).

Згідно з п.п. 2.1.1., 2.1.3. Договору акредитиви відкриваються за заявою клієнта, в якій викладаються умови акредитиву.

Під час дії Договору про акредитиви відповідачу, відповідно до поданих ним заяв, було відкрито чотири акредитиви:

№ LC077/070706/А -на суму 600 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -05.11.2010 (том 1, арк. с. 153а-154, 155, 156);

№ LC042/140509 -на суму 2 000 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -31.10.2009 (том 1, арк. с. 165-167, 169, 168);

№ LC090/211209 -на суму 200 000,00 євро з датою закінчення дії акредитиву -04.11.2010 (том 1, арк. с. 151-153);

№ LC089/241209 -на суму 100 000,00 доларів США з датою закінчення дії акредитиву -04.11.2009 (том 1, арк. с. 148-150).

За відкриття кожного з акредитивів Клієнт сплачує Банку комісію в розмірі 0,2 відсотки від суми акредитиву, але не менше 100,00 та не більше 1 000,00 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ на день нарахування комісії (пункт 5.1 Договору про акредитиви).

За обслуговування кожного з акредитивів також встановлена комісія в розмірі 4,5% від суми кожного акредитиву у випадку відкриття як підтвердженого так і непідтвердженого акредитиву (пункт 5.2. Договору про акредитиви в редакції Додаткової угоди № 9 від 26.11.2009) (том 1, арк. с. 139).

Інші тарифи, пов'язані з відкриттям та обслуговуванням Акредитиву, встановлені Додатком 3 до Договору про акредитиви (том 1, арк. с. 127-128).

Як вбачається зі змісту Договору про акредитиви, акредитиви можуть виконуватись як за рахунок коштів клієнта, так і за рахунок власних коштів банку.

За умови сплати Банком акредитиву за рахунок власних коштів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку регрес. При цьому під терміном „регрес" розуміються грошові кошти у сумі, що дорівнює розміру платежу, який здійснив Банк за рахунок власних коштів для виконання відкритого акредитиву. При цьому сплата Клієнтом регресу має бути здійснена не пізніше наступного робочого дня, з дня сплати Банком коштів за акредитивом (пункт 1.3 Договору про акредитиви).

Згідно з пунктом 8.1. Договору про акредитиви Банк має право вимагати від Клієнта сплати регресу в межах грошових сум, сплачених Банком за кожним акредитивом.

Пунктом 12.1. Договору про акредитиви встановлено, що відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за порушення терміну погашення нарахованих комісій, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 12.2. Договору про акредитив визначено, що відповідно до вимог статті 625 ЦК України, за порушення терміну погашення регресу, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку суму регресу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 25,5% річних від простроченої суми регресу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, за умовами пункту 8.5. Договору про акредитиви Банк має право стягнути з Клієнта суми регресу та/або суми на виконання інших зобов'язань Клієнта перед Банком, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення, починаючи з моменту прострочення Клієнтом терміну сплати регресу та/або терміну виконання інших зобов'язань за цим договором.

Відповідач був належним чином повідомлений про всі факти сплати Банком за акредитивами, а також взяв на себе зобов'язання щодо повернення позивачу цих коштів, що підтверджується наступними листами ТОВ „Даталюкс":

- за акредитивом № LС077/070706/А -листом від 26.10.2010 вих. № 112/95 (том 1, арк. с. 147);

- за акредитивом № LС042/140509 -листом від 25.06.2010 вих. № 01-10 (том 1, арк. с. 145);

- за акредитивом № LС090/211209 -листом від 04.11.2010 вих. № 2444/17 (том 1, арк. с. 146).

За умовами Договору про акредитиви Клієнт зобов'язаний сплатити в повному обсязі регрес не пізніше наступного дня, з дня здійснення Банком платежу за акредитивом. Порушення Клієнтом зазначеного терміну сплати регресу вважається простроченням сплати регресу Клієнтом за Договором (пункт 10.3. Договору про акредитиви).

Станом на день прийняття рішення судом першої інстанції товариством з обмеженою відповідальністю „Даталюкс" умови Договору про акредитиви не виконані, з матеріалів справи вбачається, що за відповідачем числиться наступна прострочена заборгованість за відкритими акредитивами:

за акредитивом № LС077/070706/А (том 1, арк. с 141):

596 375,17 доларів США -як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 4 736 232,69 грн;

55 077,08 грн. - як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

324 269,86 грн. - як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату регресу;

3 616,98 грн. - як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

за акредитивом № LС042/140509 (том 1, арк. с. 142):

796 134,00 доларів США - як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 6 322 657,39 грн.;

129 571,06 грн. - як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу;

за акредитивом LС090/211209 (том 1, арк. с. 144):

179 868,00 евро - як заборгованість за регресом (акредитив був виконаний за кошти Банку), що станом на 03.02.2011 за офіційним курсом Національного банку України становить 1 971 700,25 грн.;

123 974,05 грн. - як заборгованість по процентах через несвоєчасну сплату регресу.

за акредитивом № LС089/241209 (том 1, арк. с. 143):

395,99 грн. - як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

3 065,75 грн. - як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

6 702,91 грн. - як заборгованість по комісії за обслуговування акредитиву;

25,18 грн. - як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

194,92 грн. - як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором;

309,07 грн. - як заборгованість по процентах за несвоєчасну сплату комісії за Договором.

Також судом встановлено, що 26.03.2007 між ТОВ „Даталюкс" (Іпотекодавець) та АКІБ „УкрСиббанк" (на даний час Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень") (Іпотекодержатель) був укладений Договір іпотеки № 09-03/07/2 КЦ (далі -Договір іпотеки) (том 1, арк. с. 171-174).

Відповідно до пункту 1.1. Договору іпотеки за даним договором ТОВ „Даталюкс" передало позивачу в іпотеку нерухоме майно: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 3 849,10 м2, що належить Іпотекодавцю на праві приватної власності (надалі -предмет іпотеки) та знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, № 5/6, розташований на земельній ділянці площею 5 089 м2, кадастровий номер 8000000000:72:162:0007, яка є виділеною в натурі, межі якої виділені на місцевості, та яка передана Іпотекодавцю в строкове платне користування згідно з Договором оренди земельної ділянки від 14.12.2004, укладеного між Київською міською радою та Іпотекодавцем, посвідченого 14.12.2004 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрованого в реєстрі за № 1163 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за номером 72-6-00232 від 20.12.2004.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі Свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ № 802387, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва (КМДА) 11.10.2006 згідно з наказом Головного управління комунальної власності м. Києва (КМДА) від 11.10.2006 № 1494-В, і зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 27.10.2006 у реєстровій книзі № 146П-180 за реєстром № 8204П.

Відповідно до пункту 1.2. Договору іпотеки -іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання грошових зобов'язань Іпотекодавця, в тому числі за:

- Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4, укладеним між Іпотекодержателем (Банк) та ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" 19.07.2005, та додатковими угодами до нього; та/або

- Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ, укладеним між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем 27.06.2006, та додатковими угодами до нього.

Додатковим договором № 2 від 02.12.2009 Договір іпотеки доповнений пунктом 1.6, згідно з яким іпотекою в повному обсязі забезпечуються зобов'язання, передбачені Додатковою угодою № 28 до Кредитного договору (реєстраційний номер 11143610000).

Відповідно до підпункту 2.1.1. пункту 2.1. Договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем, ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" зобов'язань за Кредитними договорами та/або Договором про акредитиви Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з пунктами 4.2, 4.5 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.

З урахуванням вищевикладеного, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за порушення відповідачем зобов'язань за Кредитним договором, а також за Договором про акредитиви.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судовою колегією встановлено, що між позивачем і ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн", майновим поручителем якого є відповідач, укладений Кредитний договір.

Відповідно до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, за Кредитним договором Позичальник зобов'язувався у будь-якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 05.11.2010 (пункт 2 Додаткової угоди № 28 від 26.11.2009) (том 1, арк. с. 96).

Проте, станом на день прийняття оскаржуваного рішення доказів повернення кредиту відповідачем надано не було.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічна норма міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

А в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

А в силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України „Про іпотеку" визначено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням (стаття 11 Закону України „Про іпотеку").

Відповідно до статті 12 Закону України „Про іпотеку", у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частиною першою статті 33 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Причому за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (частина перша статті 7 Закону України „Про іпотеку").

Аналогічні положення щодо іпотеки містяться і в Цивільному кодексі України.

Так, за приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина перша статті 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини другої статті 590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

А, як вбачається з матеріалів справи Боржник (Позичальник) не виконав зобов'язання за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 28-07/05/4 від 19.07.2005 на суму 271 131 395,83 грн., а відповідач за Договором про відкриття та обслуговування акредитивів № 2-ДЛ від 27.06.2006 на суму 13 677 793,18 грн.

Крім того, згідно з витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек предмет іпотеки є об'єктом обтяження; іпотекодержателем є Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (Витяг про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (реєстрація змін) - (том 6, арк. с. 148); майновий поручитель -Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс"; боржник за основним зобов'язанням - Товариство з обмеженою відповідальністю „Даталюкс Дистрибьюшн" (том 1, арк. с. 179).

Слід зазначити, що станом на день прийняття рішення судом першої інстанції та під час розгляду справи в апеляційній інстанції, у справі відсутні доказі погашення вказаної заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи за акредитивом № LC077/070706/А відповідач був зобов'язаний сплатити Банку регрес 28.10.2010 (том 1, арк. с. 147); за акредитивом № LС042/140509 - 30.06.2010 (том 1, арк. с. 145); за акредитивом № LС090/211209 - 05.11.2010 (том 1, арк. с. 146).

Стаття 1048 Цивільного кодексу України надає позикодавцеві право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Як встановлено судом, за умовами Кредитного договору розмір процентів за користування кредитом становить:

- в українській гривні та доларах США - за ставкою 17,0 % річних;

- в євро - за ставкою 15,0 % річних.

Водночас, у пункті 5 Додаткової угоди № 24 від 23.07.2009 сторони домовились, що за користування кредитними коштами понад встановлений Кредитним договором термін процентна ставка встановлюється у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення.

Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно з умовами Кредитного договору, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку (п.п. 1.3.3. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 13.10.2005).

Строк сплати процентів - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту (п.п. 1.3.5. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 5 від 27.04.2006).

Частиною першою статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Визначення неустойки надано, зокрема, в частині першій статті 549 Цивільного кодексу України. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В свою чергу, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 Цивільного кодексу України).

За прострочення виконання зобов'язання, вираженого в іноземній валюті, нараховується пеня в розмірі 0,2 процента від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. За несвоєчасне виконання зобов'язання, вираженого в гривнях, - нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій) за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості (пункт 7.1. Кредитного договору).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором про акредитиви встановлений інший розмір процентів, а саме 25,5 % (п.п. 12.1., 12.2. Договору про акредитиви), що не суперечить наведеній нормі.

З урахуванням викладених обставин, зважаючи на той факт, що Позичальник за Кредитним договором -ТОВ „Даталюкс Дистрибьюшн" в порушення умов укладеного договору отриманий від позивача за цим договором кредит не повернув, відсотки за користування кредитом та комісію не сплатив, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість нарахування позивачем заборгованості за Кредитним договором в загальній сумі 271 131 395,83 грн., яка складається з 14 383 674,37 євро (13 235 335,97+1 148 338,40) та 113 458 578,63 грн. (25 328 943,57 + 1 785 776,54 + 68 442 217,83 + 13 391 168,77 + 140 101,41 + 3 671 610,75 + 695 190,48 + 3 569,28).

Проте, необхідно зазначити, що позивачем були допущені арифметичні помилки при визначенні гривневого еквіваленту євро (14 383 674,37 євро*10,961929=157 672 817,20 грн.) та додаванні сум в гривні (157 672 817,20+113 458 578,63).

Також, судова колегія звертає увагу на те, що відповідач порушив умови Договору про акредитиви та не повернув позивачеві отримані в рахунок оплати акредитивів кошти і не сплатив комісію, у зв'язку з чим нарахування процентів на основну заборгованість є правомірним. За розрахунками позивача загальна сума заборгованості за Договором про акредитиви становить 13 680 953,94 грн., однак за розрахунком суду вона складає: 13 677 793,18 грн. (4 736 232,69+ 55 077,08 + 324 269,86 + 3 616,98 + 6 322 657,39 + 129 571,06 + 1 971 700,25 + 123 974,05 + 395,99 + 3 065,75+6 702,91+25,18+194,92+309,07).

Інші розрахунки (основного боргу, процентів, комісій, пені) перевірені судовою колегією і визнані правильними.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про іпотеку»майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

З урахуванням встановлених обставин справи, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог.

Стосовно доводів відповідача про те, що задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами встановленими Законом про банкрутство, судова колегія не приймає їх до уваги та вважає зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Севастополя від 09.03.2011 порушено провадження у справі №5020-326/2011 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс".

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Отже, наведені норми вступають у протиріччя одне до одного.

Так, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" набрав чинності 01.07.1992 згідно постанови Верховної Ради України від 14 травня 1992 року N 2344-ХІІ. У подальшому даний Закон було викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 01.01.2000.

Закон України "Про іпотеку" відповідно до пункту першого розділу VI Прикінцеві положення набрав чинності з 1 січня 2004 року. У пункті 2 цього ж розділу зазначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону, тому при розгляді даного спору, застосуванню підлягають саме норми Закону України "Про іпотеку".

До того ж, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містять лише обмеження на використання заставленого майна з метою задоволення будь-яких інших грошових вимог, крім вимог заставодержателя, який є кредитором першої черги задоволення вимог, тобто задоволення його вимог за рахунок заставленого майна поза процедурою банкрутства не порушить прав ані боржника, ані інших кредиторів.

У ч. 6 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Відповідно до п. п. «а»п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, зокрема, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Таким чином, наведеними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлюється порядок задоволення вимог кредиторів щодо грошових зобов'язань, які забезпечені заставою майна боржника, тобто у випадку, коли особа боржника та заставодавця співпадають.

Згідно зі ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Таким чином, нормами Закону України «Про іпотеку»встановлюється особливий порядок задоволення вимог іпотекодержателя, який є кредитором боржника за основним зобов'язанням, забезпеченим іпотекою, наданою іншою особою - майновим поручителем,

З огляду на викладене, судова колегія враховуючи те, що майновий поручитель несе відповідальність в межах вартості предмета іпотеки, іпотекодавець не позбавлений права звернутись до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості боржника за забезпеченим іпотекою зобов'язанням відповідно до Закону України «Про іпотеку».

Крім того слід зазначити, що відповідно п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 р. № 606-XIV, в редакції від 09.03.2011 р. виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Також судова колегія погоджується із судом першої інстанції, щодо встановлення початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 40 672 500,00 грн., визначеної на підставі оцінки майна незалежним експертом-оцінювачем.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не спростовує висновків суду першої інстанції, а тому не підлягає задоволенню, тоді як рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності із вимогами матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Севастополя від 11 жовтня 2012 року у справі № 5020-533/2011-1828/2011-910/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя О.А.Латинін

Судді З.Д. Маслова

Л.М. Заплава

Розсилка рекомендованою кореспонденцією з повідомленням:

1.Публічне акціонерне товариство "Банк інвестицій та заощаджень" (вул. Мельникова, 83-Д,Київ 119,04119)

2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011) (вул..Очаковська/Очаківський провулок,буд.5/6,м.Київ,03151)

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Сервіс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

4.Товариство з обмеженою відповідальністю "Даталюкс Дистрибьюшн" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

5.Товариство з обмеженою відповідальністю "О.Т.С." (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

6.Товариство з обмеженою відповідальністю "Діджіт" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

7.Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс Люкс" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)

8.Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліграфічні системи" (вул. Леніна, 19,Севастополь,99011)