Ухвала

від 29.10.2012 по справі 10/246/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"29" жовтня 2012 р. Справа № 10/246/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С., розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавної фінансової інспекції України на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі№ 10/246/2011 господарського суду Луганської області за позовомДержавного підприємства "Регіональні електричні мережі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТПСК "Вірона", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаГоловне контрольно-ревізійне управління України, простягнення суми,

встановив:

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2 цієї статті).

В якості доказу надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі заявником додано ксерокопії фіскальних чеків № 8380, № 8381 від 27.09.2012 року, які не можуть бути належними доказами у розумінні положень статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм права, конкретних їх пунктів та статей.

Згідно імперативних вимог статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Проте у даній касаційній скарзі вимоги щодо скасування рішення та постанови у справі зводиться до аналізу наявних у справі доказів та встановлених судами обставин справи.

Враховуючи наведені вище положення процесуального законодавства, касаційна скарга не дає підстав для перевірки постанови у справі в касаційному порядку та підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року у справі № 10/246/2011 господарського суду Луганської області повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда