Рішення

від 14.11.2006 по справі 30/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  30/350

14.11.06

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "Ан Сервіс"          

до                   Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія “Горлиця”

про                стягнення  225 073,46 грн.

                                                                                             Суддя  Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача      Галаган О.В. –представник за довіреністю № б/н від 19.04.06.

Від відповідача  Куриленко І.М. –представник за довіреністю № 03-07/06 від 03.07.06.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ан Сервіс" до Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія "Горлиця" про стягнення з відповідача 225 073,46 грн. (198000, 00 грн. - сума основного боргу, 7511,40 грн. - інфляційні витрати, 16968,30 грн. - пеня,  2593,76 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами) заборгованості відповідно до умов ядоговору поставки № 21/11-05 від 21.11.05.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.06. було порушено провадження у справі № 30/350, розгляд справи було призначено на 07.06.06. о 11-15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.06. № 30/350 розгляд справи було відкладено на 04.07.06. о 11-30.

В судовому засіданні 04.07.06. судом на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 13.07.06.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.06. на підставі ст. ст. 67, 67 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення позову було накладено арешт на грошові кошти Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія "Горлиця"  в межах суми заявлених позовних вимог в сумі 227 442 грн. 19 коп. з врахуванням заявленої суми боргу та з врахуванням державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, зазначеною  ухвалою Господарського суду міста Києва           № 30/350 від 13.07.06. на підставі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України було зупинено провадження у справі № 30/350 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № НД-06-01/2006, яка розглядається Постійно діючим Третейським судом при юридичній корпорації "Принцип".

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 30/350 від 19.09.06. було задоволено апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Авіакомпанії “Горлиця”, ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.06 у справі № 30/350 частково скасовано, а саме скасовано п. 1 резолютивної частини ухвали щодо забезпечення позову, в іншій частині –ухвалу суду № 30/350 від 13.07.06. залишено без змін, справу № 30/350 було направлено до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.10.06. було поновлено провадження у справі № 30/350 та призначено розгляд справи на 14.11.06. о 11-30.

В судовому засіданні 14.11.06. представник відповідача надав суду докази на підтвердження сплати відповідачем основної суми боргу в розмірі 198000, 00 грн. (платіжне доручення № 327 від 27.09.06.).

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

21.11.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ан Севіс” (Постачальник) та Закритим акціонерним товариством Авіакомпанією “Горлиця” (Покупець) було укладено Договір поставки № 21/11 (надалі Договір).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за авіаційне обладнання, отримане відповідно до Договору та  видаткової  накладної № 00001 від 05.12.05.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до пункту 1 Договору Постачальник зобов'язався поставити, а покупець - оплатити та прийняти на умовах Договору авіаційне обладнання по списку згідно додатку до Договору.

У відповідності до п. 3 Договору, розрахунки здійснюються безготівковим переказом грошей на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури на протязі 30-ти днів після поставки обладнання.

Як вбачається з п. 4.1 Договору приймання-передача авіаційного обладнання проводиться уповноваженими представниками сторін.

За результатами приймання –передачі  складається акт приймання –передачі, який підтверджує виконання постачальником свої зобов'язань по договору (п. 4.2 Договору).

05.12.05. сторони підписали акт приймання –передачі продукції, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв моноблок МБ-5.

Таким чином позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього Договором.

Відповідно до п. 2 Договору загальна сума договору складає 415020,00 грн.

За таких обставин, вартість поставлено обладнання складає 415020,00 грн., що підтверджується списком авіаційного обладнання (додаток № 1 до Договору) та видатковою накладною від 05.12.05. № 00001.

Відповідач за поставлене обладнання розрахувався частково, а саме, ним було сплачено позивачу:

-          78020, 00 грн. (платіжне доручення № 240 від 27.12.05.);

-          79000,00 грн. (платіжне доручення № 246 від 27.12.05.);

-          5000,00 грн.(платіжне доручення № 4239 від 11.01.06.);

-          15000,00 грн. (платіжне доручення № 135 від 12.04.06.);

-          35000,00 грн. (платіжне доручення № 153 від 25.04.06.);

В зв'язку з тим, що відповідач в порушення вимог Договору та чинного законодавства за поставлене обладнання розрахувався з позивачем частково, у нього виникла заборгованість в сумі 198000,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу  України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Під час розгляду справи відповідач зазначив, що ЗАТ «Авіакомпанія «Горлиця»повністю сплатило ТОВ «АН Сервіс»суму основного боргу, на підтвердження чого надав платіжне доручення № 327 від 27.09.06., яке залучене до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що на момент вирішення спору по суті відповідач повністю сплатив позивачу заборгованість за поставлене обладнання, суд вважає, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.   

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі вимог п. 5.2. Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі  16968,30 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору за невиконання зобов'язань, передбачених п. 3 Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу, яка діяла в період, за який сплачується пеня за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Щодо стягнення з відповідача 16968,30 грн. пені, суд вважає, що зазначена сума завищена, в зв'язку з чим, до стягнення з відповідача підлягає 16766,33 грн. пені (за обґрунтованим розрахунком суду).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України підлягають стягненню інфляційні витрати за період з 01.01.06. по 15.05.06., розмір яких за обґрунтованим розрахунком позивача становить 7511,40  грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2593,76 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з п. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України розмір  процентів за користування чужими грошовими  коштами встановлюється  договором,  законом  або  іншим  актом  цивільного законодавства.

В зв'язку з тим, що умовами Договору № 21/11 від 21.11.05. не передбачено сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, сума в розмірі 2593,76 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства Авіакомпанія “Горлиця” (02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код ЄДРПОУ 30369224) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ан Сервіс” (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Дзержинського, 14,  код ЄДРПОУ 33870116) 16 766 грн. 33 коп. - пені, 7511 грн. 40 коп. –інфляційних витрат, 2222 грн. 77 коп. –державного мита та 105 грн. 81 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення суми боргу в розмірі 198 000,00 грн. - провадження у справі припинити.

4.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

5.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

6.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 23.11.06.