Постанова

від 25.10.2012 по справі 2а-1670/5449/12

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5449/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Романко І.Г.

представника відповідача - Тукало В.І.

представників третіх осіб - Наливайко Є.О., Раківненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД" до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор", треті особи - Приватне підприємство "ЮВЛеВ" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолн", Публічне акціонерне товариство "Дослідний завод", Відкрите акціонерне товариство "Мало -Будищанський завод будівельних матеріалів", про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Оріол ЛТД" (надалі по тексту - ВТФ «Оріол») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" " (надалі по тексту _ БТІ), третя особа - ПП «ЮВЛеВ», про визнання дій неправомірними.

У первинній редакції свого позову ВТФ «Оріол»просила:

- скасувати реєстрацію прав власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м по вул.. Клінкерна, 1 у м.Полтаві за приватним підприємством «ЮВЛеВ»;

- визнати протиправними дії Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»щодо реєстрації прав власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м по вул.. Клінкерна, 1 у м.Полтаві за приватним підприємством «ЮВЛеВ».

В обґрунтування таких вимог позивач вказував, що відповідач протиправно, як на його думку, зареєстрував право власності на приміщення площею 173,1 кв. м. по вул.. Клінкерна, 1 у м.Полтаві за приватним підприємством «ЮВЛеВ», оскільки така реєстрація відбулася за наслідками виготовлення 07 жовтня 2011 року технічного паспорту на це приміщення, а виготовлення технічного паспорту, у свою чергу, ґрунтувалося на невірно проведеному обстеженні приміщення в натурі. Позивач стверджував, що працівниками відповідача було проведено обстеження та вимірювання виробничого будинку у м.Полтаві по вул.. Клінкерна, 1, який належить не ПП «ЮВЛеВ», а йому, ВТФ «Оріол», на підставі договору купівлі-продажу № 0111 від 17.11.2000 року та рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року у справі № 19/186.

Таким чином позивач вважав, що при реєстрації вказаних прав власності технічна інвентаризація проведена з порушеннями Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, так як у ході інвентаризації було невірно визначено площа, об'єм та етажність нежитлового приміщення. Позивач вказував, що при оформленні результатів інвентаризації працівниками відповідача ними було внесено до технічного паспорту на одноповерхове приміщення з певними параметрами висоти, площі забудови та об'єму. У той же час дане приміщення належить йому та має фактично два поверхи та інші параметри висоти, площі та об'єму, що підтверджується «Висновком за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству», що складений на замовлення позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, який має відповідну ліцензію.

Даний позов судом було залишено без руху та запропоновано позивачу уточнити свої позовні вимоги і їх обґрунтування із зазначенням, у чому конкретно полягає порушення прав позивача та запропоновано усунути інші недоліки.

На виконання ухвали суду про залишення позову без руху позивач надав уточнену позовну заяву від 22 березня 2011 року ( т. 1 а.с.9-10), у якій змінив позовні вимоги та просив визнати протиправними дії ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок, що знаходиться у м.Полтаві по вул.. Клінкерній , 1 у зв'язку з тим, що у даний паспорт внесені невірні відомості щодо етажності, висоти, об'єму та загальної площі даного приміщення.

При подачі цієї уточненої позовної заяви позивач додатково вказав в обґрунтування заявлених позовних вимог , що приміщення, на яке неправомірно (як на його думку) було виготовлено відповідачем технічний паспорт, насправді належить ВТФ «Оріол». Так як воно було придбане ВТФ «Оріол»у 2000 році у Акціонерного товариства «Малобудищанський завод будівельних матеріалів».

У 2003 році ВАТ «Дослідний завод»було придбано у Акціонерного товариства «Малобудищанський завод будівельних матеріалів»складське приміщення площею 165,6 кв.м., що також знаходиться за тією ж адресою у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1. В подальшому це приміщення було придбане ПП «ЮВЛеВ».

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року було встановлено, що ВТФ «Оріол»придбано приміщення розміром 10Х20 м, а ВАТ «Дослідний завод» було придбано приміщення 165,6 кв.м., отже були продані різні приміщення.

У 2009 році ПП «ЮВЛеВ»звернулося з позовом до ВТФ «Оріол»про витребування майна з чужого незаконного володіння, усунення перешкод в користуванні приміщенням та виселення ВТФ «Оріол»зі вказаного приміщення. Цей позов було задоволено судом та ВТФ «Оріол»було виселено на підставі рішення суду працівниками державної виконавчої служби у вересні 2011 року.

Під час виселення працівниками відповідача проведено інвентаризацію, до даних якої було внесено неправдиві (як думку позивача) відомості, що робилося з метою штучного створення умов для виконання Наказу Господарського суду Полтавської області та виконання вимог рішення суду про виселення ВТФ «Оріол»з приміщення, що належить ВТФ «Оріол», а не ПП «ЮВЛеВ». На підтвердження цього позивач посилався на висновок експерта ОСОБА_5, яким встановлено, що приміщення, на яке виготовлявся технічний паспорт відповідачем та з якого виселяли позивача, має інші технічні параметри.

Тому позивач стверджував, що завдяки неправомірним діям БТІ зі складення технічного паспорту з неправдивими відомостями, його було виселено з іншого приміщення, аніж зазначено у рішенні Господарського суду Полтавської області від 18.03.2009 року у справі № 19/22.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2012 року даний позов було залишено без розгляду, оскільки суд, отримавши уточнені позовні вимоги, вважав, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду.

Не погодившись із таким висновком, позивач звернувся із апеляційною скаргою на ухвалу суду від 06 квітня 2012 року.

Харківським апеляційним адміністративним судом 12 червня 2012 року ухвалу від 06 квітня 2012 року Полтавського окружного адміністративного суду скасовано, а справу направлено до цього суду для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2012 року провадження у справі було відкрито. Справа призначена до судового розгляду.

До початку розгляду справи по суті позивач змінив позовні вимоги, направивши до суду заяву про їх збільшення ( т. 1 а.с. 15).

В останній редакції позову виклав вимоги у такій редакції. Просив:

- визнати протиправними дії ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок, що знаходиться у м.Полтаві по вул.. Клінкерній , 1 у зв'язку з тим, що у даний паспорт внесені невірні відомості щодо етажності, висоти, об'єму та загальної площі даного приміщення;

- технічний паспорт № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа № 8488) на виробничий будинок у м.Полтава вул. Клінкерна, 1 визнати недійсним;

- реєстрацію права власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерна, 1 у м.Полтаві за приватним підприємством «ЮВЛеВ»скасувати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолн", Публічне акціонерне товариство "Дослідний завод", Відкрите акціонерне товариство "Мало -Будищанський завод будівельних матеріалів".

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та наполягав на його задоволенні. Додатково надав пояснення про те, що ВТФ «Оріол»було протиправно, як на його думку, позбавлено власності, оскільки вказаним підприємством було придбано правомірно приміщення у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1, на яке безпідставно в подальшому претендувало ПП «ЮВЛеВ». При цьому на питання суду пояснив, що з моменту придбання згаданого ним приміщення у ВАТ «Малобудищанський завод будівельних матеріалів»ВТФ «Оріол»не було проведено державну реєстрацію права власності, технічний паспорт не виготовлявся, договір оренди чи придбання земельної ділянки, на якій розташоване це приміщення, не укладався. Посилався на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року, яким, як на його думку, встановлено факт того, що ПП «ЮВЛеВ»придбало у ВАТ «Малобудищанський завод будівельних матеріалів»інше приміщення, аніж придбало ТОВ «ВКФ «Оріол». Тому складення працівниками БТІ технічного паспорту на приміщення, яке, він вважав, належить ВКФ «Оріол», є протиправним, оскільки з метою виселення його з власного приміщення працівниками БТІ були внесені до даних технічної інвентаризації недостовірні відомості щодо приміщення з метою привести такі дані до показників того приміщення, яке було придбано ПП «ЮВЛеВ»

Відповідач проти задоволення позову заперечував. Представники відповідача у судовому засіданні, заперечуючи позовні вимоги, пояснили, що працівниками БТІ було правомірно та з дотриманням усіх необхідних правових актів проведено технічну інвентаризацію, виготовлено технічний паспорт та проведено реєстрацію права власності ПП «ЮВЛеВ»на приміщення «Р-1» по вул. Клінкерній, 1 у м.Полтаві. Твердження позивача про те, що це приміщення належить йому, вважали бездоказовими, посилаючись на наявність численних рішень господарських судів, якими встановлено право власності на це приміщення за ПП «ЮВЛеВ». Пояснювали наведені позивачем розбіжності у технічному паспорті та у висновку спеціаліста ОСОБА_5 щодо технічних даних приміщення тим, що спеціаліст ОСОБА_5 не проводив і не має права проводити технічну інвентаризацію, а дані, останнім наведені у своєму висновку, стосуються не фактичних розмірів та інших характеристик приміщення, а стосуються відповідності приміщення державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству. Крім того, при проведенні технічної інвентаризації спеціалістами БТІ проводилися виміри з технічною апаратурою та за методиками, з якими ОСОБА_5 не працював. Наприклад, виходячи з технічних даних, горище приміщення за інструкціями, якими керуються працівники БТІ, не можна вважати другим поверхом, хоча ОСОБА_5 його таким називає. Аналогічно маються різночитання, викликані різними методами оцінки приміщення, про технічні характеристики якого йдеться. З приводу рішення Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року, на яке посилався позивач як на таке, яким встановлено його право власності на приміщення, представники відповідача пояснили, що даним рішенням жодним чином не ідентифіковано приміщення, право власності на яке визнано за ВТФ «Оріол». Після отримання цього рішення позивач звертався до БТІ з приводу проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічного паспорту на приміщення, про яке йдеться у рішенні. Однак БТІ не могло вважати це рішення суду правовстановлюючим документом, оскільки приміщення не ідентифіковано, крім того, при виході на місце по вул. Клінкерна, 1 у м.Полтаві приміщення площею 10 х 20 м., про яке йдеться у рішенні суду, не виявлено, а приміщення, яке перебуває у власності ПП «ЮВЛеВ», має інші характеристики, про що йдеться у тому ж самому рішенні Господарського суду Полтавської області.

Третя особа, ПП «ЮВЛеВ», проти задоволення позову заперечувала. Суду було надано відзив на позов, у якому вказана третя особа, так само як і представник цієї третьої особи у судовому засіданні, пояснила, що ПП «ЮВЛеВ»було у законному порядку придбано 02.09.2004 року у ВАТ «Дослідний завод»приміщення складу (літера «Р-1») у м. Полтава вул. Клінкерна, 1, загальною площею 165,6 кв.м. Після придбання цього приміщення підприємством було замовлено та виготовлено технічну паспорт, здійснено державну реєстрацію своїх прав власності, оформлено договір оренди землі. У подальшому при повторній інвентаризації було виявлено похибку, допущену представниками БТІ у попередніх вимірюваннях, внаслідок якої невірно вирахувана площа. Після повторної інвентаризації до технічного паспорту були внесені зміни щодо уточнення площі приміщення, яка насправді становить 173,1 кв.м.

На це приміщення почав пред'являти права директор ВКФ «Оріол»Романко І.Г., посилаючись на ніде не зареєстрований договір купівлі-продажу приміщення складу 10 х 20 м. Намагаючись позбавити ПП «ЮВЛеВ»права власності на належне йому приміщення, директор ВТФ «Оріол»неодноразово звертався до Господарського суду, однак у визнанні за ним права власності на належне ПП «ЮВЛеВ»приміщення у позові було відмовлено. Окремо пояснив, що у період 2006-2008 рр. ВТФ «Оріол»перебувала в процесі банкрутства та її керівники й засновники повідомляли про відсутність у підприємства нерухомого майна, на доказ чого представник цієї третьої особи надав розписки відповідного змісту. Пояснив також, що рішеннями господарських судів України встановлено й визнано право власності ПП «ЮВЛеВ»на приміщення «Р-1» у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 площею 173,1 кв.м., тому позовні вимоги є безпідставними. Технічні дані, що внесені до технічного паспорту на це приміщення, оспорюваного позивачем, є вірними, встановлені працівниками БТІ належним чином, посилання позивача на висновок спеціаліста ОСОБА_5 є необґрунтованим, оскільки цей висновок не може, виходячи з повноважень цього спеціаліста, встановлювати відомості, необхідні для технічної інвентаризації.

Представник третьої особи, ВАТ «Дослідний завод», також заперечував проти задоволення позову, надавши пояснення, аналогічне за змістом поясненням представника БТІ і представника третьої особи, ПП «ЮВЛеВ». Наполягав на правомірному відчуженні ВАТ «Дослідний завод»приміщення ПП «ЮВЛеВ», також посилаючись на рішення господарських судів України, заперечуючи будь-які права ВКФ «Оріол»на це приміщення.

Представники третіх осіб, Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохолн", Відкритого акціонерного товариства "Мало -Будищанський завод будівельних матеріалів", не з'явились у судове засідання, будучи належним чином повідомленими, тому судовий розгляд відбувся без їх участі, у відповідності з приписами КАС України.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна фірма «Оріол ЛТД»зареєстроване виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів у м.Полтаві 17 жовтня 1994 року.

17 листопада 2000 року між ВАТ «Малобудищанський завод будівельних матеріалів», як Продавцем, та ВТФ «Оріол ЛТД», як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ВТФ «Оріол»придбав приміщення бувшого складу матеріалів розміром 10 х 20 метрів у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 (т. 1 а.с. 63-64). Це приміщення передано ВТФ «Оріол»актом прийому-передачі від 21.11.2000 року. (т. 1 а.с. 66).

23 вересня 2003 року ВАТ «Дослідний завод» придбано у ВАТ «Малобудищанський завод будівельних матеріалів»за договором купівлі-продажу № 6 приміщення під літерою «Р-1»загальною площею 165, 6 кв.м. у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1.

02 вересня 2004 року між ВАТ «Дослідний завод», як Продавцем, та ПП «ЮВЛеВ», як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за яким продано склад під літерою «Р-1»загальною площею 165, 6 кв.м. у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1 (т. 2 а.с. 19). Угоду зареєстровано у Державному реєстрі правочинів (т. 2 а.с. 20).

Додатковою угодою від 15 липня 2005 року цими ж сторонами були внесені зміни до договору купівлі-продажу вказаного майна з приводу уточнення площі проданого приміщення: площа виправлена на 173,1 кв.м. ( т. 2 а.с. 22).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року у справі № 19/186 за позовом ВТФ «Оріол»до ПП «ЮВЛеВ»та ВАТ «Дослідний завод»про визнання права власності було задоволено позов та визнано право власності ВТФ «Оріол»на приміщення колишнього складу матеріалів 10 х 20 м. у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 (т. 1 а.с. 67).

При цьому після набрання цим рішенням законної сили позивач, ВТФ «Оріол», звернувся за роз'ясненням рішення суду та ухвалою від 02.11.2007 року Господарський суд Полтавської області роз'яснив дане рішення таким чином, що ВАТ «Дослідний завод»згідно договору купівлі-продажу № 15/12 від 17.12.2003 року продав, а ПП «ЮВЛеВ»придбав нерухоме майно площею 165,6 кв.м. в наступному складі : «Склад-гараж літера Р-1, яке знаходиться за адресою м.Полтава вул.. Клінкерна, 1». Отже ПП «ЮВЛеВ»є власником майна ( т. 2. а.с. 100).

ВТФ «Оріол»звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом до ПП «ЮВЛеВ», ВАТ «Дослідний завод»про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2004 року та додаткової угоди до нього.

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 20/208 від 29.10.2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю ( т. 2 а.с. 38-39). За наслідками апеляційного та касаційного оскарження вказане рішення суду залишено без змін, а апеляції ВКФ «Оріол»- без задоволення (т. 2 а.с. 40-43).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 року у справі № 8/70-9/180 за позовом ВТФ «Оріол»до Полтавського БТІ про зобов'язання зареєструвати за ВТФ «Оріол»право власності на приміщення та видати відповідне посвідчення, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У 2010 році ВКФ «Оріол»звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом до ПП «ЮВЛеВ», ВАТ «Дослідний завод», ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на приміщення «літера «Р-1»у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 жовтня 2010 року у справі № 19/131 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі ( т. 2 а.с. 44-49).

Дане рішення апеляційною інстанцією залишено без змін (т. 2 а.с. 50- 55).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18 березня 2009 року у справі № 19/22 було задоволено позов ПП «ЮВЛеВ»до ВТФ «Оріол», треті особи: ВАТ «Дослідний завод», ПП «Полтавське БТІ». Цим рішенням було витребувано майно з чужого незаконного володіння, усунуто перешкоди у користуванні та розрядженні, а також виселено ВТФ «Оріол»з приміщення складу загальною площею 173,1 кв.м. (Літера Р-1), що розташоване у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1 та належить на праві власності ПП «ЮВЛеВ»( т.2 а.с.57-59).

Наведене рішення залишене без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження, а відповідні скарги ВТФ «Оріол»залишені без змін ( т. 2 а.с. 60-70).

На виконання цього рішення Господарським судом Полтавської області було видано Наказ про примусове виконання № 19/22 від 09.09.2010 року ( т. 2 а.с. 56).

Після набрання даним рішення законної сили ПП «ЮВЛеВ»звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою про примусове виконання Наказу Господарського суду Полтавської області № 19/22.

Постановою державного виконавця від 09.08.2011 року було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу № 19/22 Господарського суду Полтавської області та надано боржнику «ВТФ «Оріол»термін для добровільного виконання рішення до 23.08.2011 року (т. 1 а.с. 44).

04 жовтня 2010 року державним виконавцем складено акт, згідно якого ним вчинено вихід на об'єкт, з якого необхідно виселити боржника за рішенням суду -виробниче приміщення у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1.

Цим актом встановлено при огляді приміщення, що внутрішня висота приміщення не збігається із зовнішньою висотою та не збігається із даними, внесеними в технічний паспорт. Зокрема, встановлено, що в стелі, мається отвір, який веде на горище, що не зазначене на схемі приміщення, тому з метою встановлення вірного приміщення до участі у виконавчих діях, за висновком державного виконавця, необхідне залучення спеціалістів БТІ. (т. 1 а.с. 51).

07 жовтня 2011 року на приміщення «Р-1»приватним підприємством «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»було виготовлено технічний паспорт ( т. 2 а.с. 24- 28), власником зазначено ПП «ЮВЛеВ».

В той же час на замовлення директора ВТФ «Оріол»Романко І.Г. спеціалістом ОСОБА_5 було виконано Висновок за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству (т. 1 а.с. 74 -113).

В даний висновок, з-поміж іншого, внесені дані про наявність у приміщення другого поверху, внесені дані щодо площі, об'єму та розмірів будівлі «р-1»по вул.. Клінкерній, 1 у м.Полтаві.

Постановою від 16.11.2011 року виконавче провадження було закінчене у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду (т. 1 а.с. 50).

Таким чином, позивач, ВТФ «Оріол», виходячи з отриманих відомостей про наявність розбіжностей у технічних даних приміщення, вважав, що технічний паспорт на приміщення під літерою «Р-1»виготовлено з порушеннями з боку спеціалістів БТІ і такі порушення полягали у внесенні недостовірних технічних даних з метою позбавити його права власності.

Суд, виходячи зі встановлених описаних вище фактичних даних, приходить до таких висновків.

Остання редакція заявлених позивачем вимог містила вимоги визнати протиправними дії ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок, що знаходиться у м.Полтаві по вул.. Клінкерній , 1 у зв'язку з тим, що у даний паспорт внесені невірні відомості щодо етажності, висоти, об'єму та загальної площі даного приміщення; технічний паспорт № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа № 8488) на виробничий будинок у м.Полтава вул. Клінкерна, 1 визнати недійсним.

Оцінюючи ці позовні вимоги, суд звертає увагу на окреслений КАС України предмет адміністративного судочинства.

Так, згідно ч. 1. ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно частини другої цієї ж статті, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пункт 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір , у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

А згідно ч. 1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій , а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

З огляду на вказані норми закону адміністративний суд повноважний оцінювати не будь-які дії та рішення суб'єкта владних повноважень, а лише ті дії, які вчинені ним у сфері публічно-правових відносин, при здійсненні владних управлінських функцій та внаслідок вчинення яких виникли правовідносини, у яких приймає участь суб'єкт (позивач), права якого порушуються і внаслідок цього виникає публічно-правовий спір.

Виходячи із наведених норм, суд констатує, що дії працівників БТІ з виготовлення технічного паспорту на об'єкт нерухомості, не є діями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а технічний паспорт - не є рішенням суб'єкта владних повноважень у цьому розумінні. Відтак, вони не можуть бути окремим предметом адміністративного судочинства.

Згідно ч. 1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тому суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження у справі в частині щодо позовних вимог визнати протиправними дії ПП «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок, що знаходиться у м.Полтаві по вул.. Клінкерній , 1 у зв'язку з тим, що у даний паспорт внесені невірні відомості щодо етажності, висоти, об'єму та загальної площі даного приміщення; технічний паспорт № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа № 8488) на виробничий будинок у м.Полтава вул. Клінкерна, 1 визнати недійсним.

З приводу позовної вимоги про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерна, 1 у м.Полтаві за приватним підприємством «ЮВЛеВ, суд зазначає таке.

Підставою для такого скасування позивач вважав, недостовірність технічних даних, внесених до технічного паспорту на приміщення, права на яке відповідачем реєструвалися в даному разі.

Вище описані доводи позивача, якими він обґрунтовував таку недостовірність.

Суд не вважає наведені доводи достатніми доказами протиправної реєстрації прав власності.

Будучи допитаним у судовому засіданні (т. 2. а.с. 161-165), свідок ОСОБА_5 показав, що він є приватним підприємцем і має ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури. Висновок за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству, про який йдеться у матеріалах адміністративної справи, був ним складений на замовлення директора позивача - гром. Романко І.Г. Відповідаючи на питання осіб, які беруть участь у справі, свідок показав, що питання власності на приміщення при проведенні огляду він не з'ясовував, впустив його в приміщення Романко І.Г. При огляді були виявлені численні переоблаштування, зокрема в приміщенні закладалися вікна, допускав, що були внесені й інші зміни (проведена реконструкція), з приводу наявності другого поверху пояснив, що він у висновку вказав два поверхи, виходячи з висоти приміщення над перекриттям першого поверху, оскільки висота перевищувала норматив, встановлений для «горища». При цьому підтвердив відсутність облаштованого входу на другий поверх (горище), пояснивши, що мається просто отвір у перекритті (лаз), до якого можливо дістатися за допомогою приставної драбини.

Будучи допитаною у судовому засіданні свідок ОСОБА_6, ( т. 2 а.с. 205-208) технік ПП «Полтавське БТІ «Інвентаризатор», показала, що вона у 2011 році здійснювала вихід на об'єкт, приміщення «Р-1»по вул.. Клінкерна, 1 у м.Полтаві, виконуючи технічну інвентаризацію на замовлення власника приміщення, ПП «ЮВЛеВ». Нею були проведені обміри та зняті технічні дані. При цьому вихід на об'єкт відбувався двічі, першого разу дане приміщення займав, як їй пояснили, самовільно, директор ВТФ «Оріол»Романко І.Г. Під час другого виходу, на місце виходив разом із нею та представником ПП «ЮВЛеВ»державний виконавець, яким було здійснено виселення з цього приміщення ВТФ «Оріол»на виконання рішення суду. Їй відомо, що під час експлуатації цього приміщення та більш ранніх інвентаризацій уточнялися технічні дані приміщення. Пояснила це недосконалістю вимірювальної техніки, яка використовувалася раніше, під час останніх інвентаризацій використовувалася нова техніка, технічні характеристики були уточнені, відповідно змінилися відомості, що колись були внесені до технічних паспортів. Пояснила з приводу другого поверху, що нормативи, якими користуються органи, що проводять технічні інвентаризацію, не дозволяють визнати наявне у приміщенні горище другим поверхом, головним чином, у зв'язку із відсутністю окремо об лаштованого входу, так як наявний тільки лаз у перекритті, через який можливо зайти, скориставшись окремою драбиною. Стверджувала, що технічні дані, внесені у технічний паспорт на приміщення, складений станом на 07 жовтня 2011 року, відповідають фактичним характеристикам. З приводу висновку спеціаліста ОСОБА_5 та наявних, як на думку позивача, розбіжностей даних цього висновку та даних БТІ, пояснила, що спеціаліст ОСОБА_5 проводить за своєю ліцензією інші вимірювання та роботи, аніж БТІ, керується при цьому іншими нормативними актами, які внормовують відповідність приміщень державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству. Вона ж , як і інші працівники БТІ, виходила з положень власної Інструкції, відповідно до нормативів якої, горище, що малося на даному об'єкті, не є другим поверхом, тому його характеристики (площа та об'єм) не могли бути враховані при визначенні площі та об'єму. Дане горище жодного разу не було визначено другим поверхом при проведенні усіх інвентаризацій з моменту першої реєстрації будівлі в БТІ, що підтверджується даними реєстраційної справи.

Показами даних свідків пояснюється наявність розбіжностей у технічних даних приміщення «Р-1»по вул. Клінкерній , 1 у м.Полтаві.

Суд приймає до уваги й те, що представником третьої особи, ПП «ЮВЛеВ», надано суду копію технічного паспорту на приміщення «Р-1»у м.Полтаві вул.. Клінкерна,1, що складений станом на 17 травня 2005 року. Встановлено, що технічні дані відповідають тим технічним даним, що внесені працівниками БТІ до технічного паспорту станом на 07 жовтня 2011 року ( т. 2 а.с. 151-155).

У судовому засіданні була оглянута реєстраційна справа на приміщення «Р-1» по вул.. Клінкерній , 1 у м.Полтаві. Встановлено відсутність фактів реєстрації прав власності на дане приміщення за ВТФ «Оріол», а також відсутність будь-яких технічних даних щодо другого поверху, або ж таких даних, які б відповідали даних, наведеним у висновку спеціаліста ОСОБА_5 -з моменту відкриття реєстраційної справи.

За таких обставин у суду відсутні докази того, що при реєстрації прав власності ПП «ЮВЛеВ»на приміщення «Р-1» по вул. Клінкерній , 1 у м.Полтаві відповідачем було допущено порушення відомчих нормативних актів чи інших норм законів та були внесені недостовірні технічні дані до технічної документації, що могло б вплинути на вирішення питань реєстрації прав на це приміщення.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно ч.1. ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У даному випадку суд не знаходить доказів того, що права ВТФ «Оріол»були порушені реєстрацією права власності ПП «ЮВЛеВ»на приміщення «Р-1» по вул.. Клінкерній , 1 у м.Полтаві.

Вище описані фактичні обставини виникнення цього права власності та висновки судів господарської юрисдикції з приводу прав на це приміщення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вище наведеним рішеннями господарських судів України встановлена відсутність будь-яких прав ВТФ «Оріол»на приміщення по вул.. Клінкерній , 1 у м.Полтаві.

За відсутності прав ВТФ «Оріол»на це приміщення суд не знаходить жодного доказу на підтвердження того, що реєстрація прав ПП «ЮВЛеВ»на це приміщення, порушила існуючі, а не уявні, права ВТФ «Оріол».

Отже, за таких обставин у задоволенні вимог про скасування реєстрації права власності ПП «ЮВЛеВ»на приміщення «Р-1» по вул.. Клінкерній , 1 у м.Полтаві слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач не довів обґрунтованості своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати позивачу не повертаються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В частині позовної вимоги про визнання протиправними дій ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 та в частині позовної вимоги про визнання недійсним технічного паспорту № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа 8488) на виробничий будинок у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 - провадження у справі закрити.

Відмовити у задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації прав власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерній, 1 у м.Полтава.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков