Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а-1670/5449/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5449/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Романко І.Г.

представника відповідача Гноєвої С.Ю.

представника третьої особи Раквієнка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. по справі № 2а-1670/5449/12

за позовом Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД"

до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" треті особи Приватне підприємство "ЮВЛев" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолн" , Публічне акціонерне товариство "Дослідний завод" , Відкрите акціонерне товариство "Мало - Будищанський завод будівельних матеріалів"

про визнання дій неправомірними та скасування реєстрації прав власності на нежитлову будівлю,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Оріол ЛТД", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" ", третя особа - ПП "ЮВЛеВ", в якій, з урахуванням уточнень та заяви про збільшення позовних вимог, просив суд визнати протиправними дії відповідача по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок, що знаходиться у м. Полтаві по вул. Клінкерній, 1 у зв'язку з тим, що у даний паспорт внесені невірні відомості щодо етажності, висоти, об'єму та загальної площі даного приміщення; технічний паспорт № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа № 8488) на виробничий будинок у м. Полтава вул. Клінкерна, 1 визнати недійсним; реєстрацію права власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерна, 1 у м. Полтаві за приватним підприємством "ЮВЛеВ" скасувати.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2012 року до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача були залучені Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолн", Публічне акціонерне товариство "Дослідний завод", Відкрите акціонерне товариство "Мало -Будищанський завод будівельних матеріалів".

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року закрито провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправними дій ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1 та в частині позовної вимоги про визнання недійсним технічного паспорту № 6-816 станом на 07 жовтня 2011 року (інвентарна справа 8488) на виробничий будинок у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1.

У задоволенні позовної вимоги про скасування реєстрації прав власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерній, 1 у м. Полтава - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ч. 3 ст. 75, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна фірма "Оріол ЛТД" зареєстроване виконавчим комітетом Київської районної ради народних депутатів у м. Полтаві 17 жовтня 1994 року.

17 листопада 2000 року між ВАТ "Малобудищанський завод будівельних матеріалів", як Продавцем, та ВТФ "Оріол ЛТД", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ВТФ "Оріол" придбав приміщення бувшого складу матеріалів розміром 10 х 20 метрів у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1 (т. 1 а.с. 63-64). Це приміщення передано ВТФ "Оріол" актом прийому-передачі від 21.11.2000 року. (т. 1 а.с. 66).

23 вересня 2003 року ВАТ "Дослідний завод" придбано у ВАТ "Малобудищанський завод будівельних матеріалів" за договором купівлі-продажу № 6 приміщення під літерою "Р-1"загальною площею 165, 6 кв.м. у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1.

02 вересня 2004 року між ВАТ "Дослідний завод", як Продавцем, та ПП "ЮВЛеВ", як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу, за яким продано склад під літерою "Р-1"загальною площею 165, 6 кв.м. у м.Полтаві вул.. Клінкерна, 1 (т. 2 а.с. 19). Угоду зареєстровано у Державному реєстрі правочинів (т. 2 а.с. 20).

Додатковою угодою від 15 липня 2005 року цими ж сторонами були внесені зміни до договору купівлі-продажу вказаного майна з приводу уточнення площі проданого приміщення: площа виправлена на 173,1 кв.м. ( т. 2 а.с. 22).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.09.2004 року у справі № 19/186 за позовом ВТФ "Оріол" до ПП "ЮВЛеВ" та ВАТ "Дослідний завод" про визнання права власності було задоволено позов та визнано право власності ВТФ "Оріол" на приміщення колишнього складу матеріалів 10 х 20 м. у м.Полтаві вул. Клінкерна, 1 (т. 1 а.с. 67).

При цьому після набрання цим рішенням законної сили позивач, ВТФ "Оріол", звернувся за роз'ясненням рішення суду та ухвалою від 02.11.2007 року Господарський суд Полтавської області роз'яснив дане рішення таким чином, що ВАТ "Дослідний завод" згідно договору купівлі-продажу № 15/12 від 17.12.2003 року продав, а ПП "ЮВЛеВ" придбав нерухоме майно площею 165,6 кв.м. в наступному складі: "Склад-гараж літера Р-1, яке знаходиться за адресою м. Полтава вул. Клінкерна, 1". Отже ПП "ЮВЛеВ" є власником майна ( т. 2. а.с. 100).

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року апеляційну скаргу виробничо-торгівельної фірми "Оріол" - задоволено, а ухвалу господарського районного суду Полтавської області від 02.11.2007 року по справі № 19/186 - скасовано. Матеріали справи № 19/186 повернуто до господарського суду Полтавської області.

ВТФ "Оріол" звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом до ПП "ЮВЛеВ", ВАТ "Дослідний завод" про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.09.2004 року та додаткової угоди до нього.

Рішенням Господарського суду Полтавської області у справі № 20/208 від 29.10.2009 року у задоволенні позову відмовлено за безпідставністю (т. 2 а.с. 38-39). За наслідками апеляційного та касаційного оскарження вказане рішення суду залишено без змін, а апеляції ВКФ "Оріол" - без задоволення (т. 2 а.с. 40-43).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 року у справі № 8/70-9/180 за позовом ВТФ "Оріол" до Полтавського БТІ про зобов'язання зареєструвати за ВТФ "Оріол" право власності на приміщення та видати відповідне посвідчення, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У 2010 році ВКФ "Оріол" звернулася до Господарського суду Полтавської області із позовом до ПП "ЮВЛеВ", ВАТ "Дослідний завод", ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визнання права власності на нерухоме майно, а саме на приміщення "літера "Р-1"у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05 жовтня 2010 року у справі № 19/131 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі ( т. 2 а.с. 44-49).

Дане рішення апеляційною інстанцією залишено без змін (т. 2 а.с. 50- 55).

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18 березня 2009 року у справі № 19/22 було задоволено позов ПП "ЮВЛеВ" до ВТФ "Оріол", треті особи: ВАТ "Дослідний завод", ПП "Полтавське БТІ". Цим рішенням було витребувано майно з чужого незаконного володіння, усунуто перешкоди у користуванні та розрядженні, а також виселено ВТФ "Оріол" з приміщення складу загальною площею 173,1 кв.м. (Літера Р-1), що розташоване у м. Полтаві вул.. Клінкерна, 1 та належить на праві власності ПП "ЮВЛеВ" ( т.2 а.с.57-59).

Зазначене рішення залишено без змін за наслідками апеляційного та касаційного оскарження, а відповідні скарги ВТФ "Оріол" залишені без задоволення ( т. 2 а.с. 60-70).

На виконання цього рішення Господарським судом Полтавської області було видано Наказ про примусове виконання № 19/22 від 09.09.2010 року ( т. 2 а.с. 56).

Після набрання даним рішення законної сили ПП "ЮВЛеВ" звернувся до Київського ВДВС Полтавського МУЮ із заявою про примусове виконання Наказу Господарського суду Полтавської області № 19/22.

Постановою державного виконавця від 09.08.2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 19/22 Господарського суду Полтавської області та надано боржнику "ВТФ "Оріол" термін для добровільного виконання рішення до 23.08.2011 року (т. 1 а.с. 44).

04 жовтня 2010 року державним виконавцем складено акт, згідно якого ним вчинено вихід на об'єкт, з якого необхідно виселити боржника за рішенням суду - виробниче приміщення у м. Полтаві вул. Клінкерна, 1.

Цим актом встановлено при огляді приміщення, що внутрішня висота приміщення не збігається із зовнішньою висотою та не збігається із даними, внесеними в технічний паспорт. Зокрема, встановлено, що в стелі, мається отвір, який веде на горище, що не зазначене на схемі приміщення, тому з метою встановлення вірного приміщення до участі у виконавчих діях, за висновком державного виконавця, необхідне залучення спеціалістів БТІ. (т. 1 а.с. 51).

07 жовтня 2011 року на приміщення "Р-1" приватним підприємством "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" було виготовлено технічний паспорт ( т. 2 а.с. 24- 28), власником зазначено ПП "ЮВЛеВ".

В той же час на замовлення директора ВТФ "Оріол" Романко І.Г. спеціалістом Минак А.О. було виконано Висновок за результатами проведення технічного огляду на відповідність державним стандартам, будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки, санітарному законодавству (т. 1 а.с. 74 - 113).

В даний висновок, з-поміж іншого, внесено дані про наявність у приміщенні другого поверху, внесено дані щодо площі, об'єму та розмірів будівлі "р-1" по вул. Клінкерній, 1 у м. Полтаві.

Постановою від 16.11.2011 року виконавче провадження було закінчене у зв'язку із фактичним виконанням рішення суду (т. 1 а.с. 50).

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дії працівників БТІ з виготовлення технічного паспорту на об'єкт нерухомості, не є діями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а технічний паспорт - не є рішенням суб'єкта владних повноважень у цьому розумінні, а тому дійшов висновку про необхідність закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" по виготовленню технічного паспорту від 07 жовтня 2011 року на виробничий будинок.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації права власності ПП "ЮВЛеВ" на приміщення "Р-1" по вул. Клінкерній , 1 у м. Полтаві, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та відсутності підстав для їх задоволення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

При визначенні юрисдикції справи, необхідно виходити з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмету спірних правовідносин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 6 ст. 3 КАС України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Згідно ч. 1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки вважає, що при здійсненні повноважень щодо виготовлення технічного паспорту від 07.10.2011 року відповідач не є суб'єктом владних повноважень під та не здійснює владних управлінських функцій.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерна, 1 у м. Полтаві за приватним підприємством "ЮВЛеВ, колегія суддів зазначає наступне.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, підставою для скасування реєстрації права власності на нежитлову будівлю площею 173,1 кв. м. по вул. Клінкерна, 1 у м. Полтаві за приватним підприємством "ЮВЛеВ, на думку позивача, є недостовірність технічних даних, внесених до технічного паспорту на приміщення, права на яке відповідачем реєструвалися в даному разі.

Колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон N 2375-IV), Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. та Порядком ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 р. за N 67/7388.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень " ( в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 19 Закону N 2375-IV, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, довічного утримання, дарування, міни земельної ділянки або іншого нерухомого майна; рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно ст. 24 Закону N 2375-IV, у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі; із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна; заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване. Відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав. Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно п.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №57/6445 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п. 1.5 Положення, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Державний реєстратор прав у межах своїх повноважень: здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації; присвоює в установленому законом порядку кадастровий номер об'єкту нерухомого майна; скасовує в установленому законом порядку державну реєстрацію прав та кадастровий номер у разі поділу, об'єднання чи знищення об'єкта нерухомого майна; встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні дані; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна, речові права на які зареєстровані у Державному реєстрі прав; надає відомості та витяги з Державного реєстру прав або відмовляє у наданні таких у встановлених цим Законом випадках; видає свідоцтво, яке підтверджує реєстрацію права власності на нерухомість та містить кадастровий номер; видає документ установленого зразка про реєстрацію інших речових прав, обмежень речових прав.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону N 2375-IV, державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора прав щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зокрема, встановлено, що реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам. Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності. Реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації. Унесення запису до Реєстру прав здійснюється після прийняття рішення про реєстрацію прав власності. Після прийняття рішення реєстратором та внесення запису до Реєстру прав на правовстановлювальних документах робиться відмітка (штамп) про реєстрацію відповідних прав (додаток 7), видається витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа та містить: реєстраційний номер нерухомого майна; адресу (місцезнаходження) нерухомого майна; призначення (назву) нерухомого майна; підстави виникнення чи припинення права власності; (абзац п'ятий пункту 3.8 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції України від 17.05.2004 р. N 36/5) особливі позначки реєстратора (дані, у разі їх наявності, про самовільно збудовані, прибудовані чи реконструйовані об'єкти, про накладення арешту, про перебування майна у податковій заставі тощо); відомості про власника (власників); дату видачі витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно; прізвище, ім'я, по батькові реєстратора; підпис реєстратора; підпис начальника БТІ або уповноваженої ним особи. Зазначений витяг скріплюється печаткою БТІ. Разом із витягом власнику (власникам) або уповноваженій особі повертаються правовстановлювальні документи.

У разі переходу права власності на нерухоме майно, яке вже зареєстроване в Реєстрі прав, реєстратор при реєстрації прав на це майно одночасно скасовує попередній запис щодо права власності на це майно.

Як вбачається з матеріалів справи, між приватним підприємством "ЮВЛеВ" та ВАТ "Дослідний завод" було укладено договір купівлі-продажу серія ВВМ № 178032 від 02.09.2004 року, за яким ВАТ "Дослідний завод" продав, а ПП "ЮВЛеВ" купив склад (літер Р-1) загальною площею 165,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, і складає 1/100 ідеальної долі промислових будівель. Вказаний Договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 6113 та 08.09.2004 року зареєстрований в КП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4679566).

17.05.2005 року в результаті проведеної КП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" технічної інвентаризації було встановлено, що склад (літер Р-1), який належить ПП "ЮВЛеВ" має загальну площу 173,1 кв.м. Різниця в площі виникла внаслідок різниці за результатом проведення внутрішніх та зовнішніх обмірів. 15.07.2005 року додатковою угодою укладеною між відповідачами були внесені зміни до договору купівлі-продажу від 02.02.2004 року щодо площі будівлі - загальна площа була визначена сторонами в межах 173,10 кв.м. (а.с.38). Вказана додаткова угода також була посвідчена нотаріально та 27.07.2005 року зареєстрована в КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 7895840).

Зазначені обставини встановлені постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.12.2009 року по справі № 20/208.

Крім того, постановою господарського суду Полтавської області від 05.10.2010 року по справі № 19/131 відмовлено у задоволенні позову Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД" до Приватного підприємства "ЮВЛеВ", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Дослідний завод", ПП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" про визнання права власності на нерухоме майно, а саме - виробниче приміщення, яке складається з гаражу та складу, що знаходиться за адресою: буд. № 1, літер Р по вулиці Клінкерна у м. Полтава, площа якого становить: гараж 39,8 кв.м, склад 133,3 кв.м; загалом корисна площа становить 173,1 кв.м, а загальна - 208,8 кв.м. ( т. 2, а.с. 44-49).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.01.2011 року по справі № 19/131 апеляційну скаргу Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 05.10.2010 року по справі № 19/131 залишено без змін. (т. 2 а.с. 50-55). Зазначеною постановою встановлено правомірність придбання ПП "ЮВЛеВ" у власність спірного складу загальною площею 173,10 кв.м, (літ Р-1), за адресою: вул. Клінкерна,1 у м. Полтава.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, колегія суддів вважає встановленим факт, що ПП "ЮВЛеВ" є власником, на законних підставах, складу (літер Р-1) загальною площею 173,10 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, і складає 1/100 ідеальної долі промислових будівель. При цьому, колегія суддів зауважує, що технічні дані зазначеного приміщення повністю відповідають тим технічним даним, що внесені працівниками БТІ до технічного паспорту станом на 07 жовтня 2011 року ( т. 2 а.с. 151-155).

Крім того, з досліджених в судовому засіданні матеріалів реєстраційної справи на приміщення "Р-1" по вул. Клінкерній, 1 у м. Полтаві, судом першої інстанції встановлено відсутність фактів реєстрації прав власності на дане приміщення за ВТФ "Оріол", а також відсутність будь-яких технічних даних щодо другого поверху, або ж таких даних, які б відповідали даним, наведеним у висновку спеціаліста Минак А.О. - з моменту відкриття реєстраційної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Висновок за результатами проведення технічного огляду, складений спеціалістом Минак А.О. не може слугувати належним та допустимим доказом у розумінні ст. 69 КАС України на підтвердження правової позиції порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Частиною 2, 3 статті 27 Закону N 2375-IV визначено, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація обмежень речових прав скасовується на підставі актів органів державної влади чи органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом, або у разі припинення відповідного договору, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

З урахуванням викладеного та враховуючи, що договір купівлі-продажу серія ВВМ № 178032 від 02.09.2004 року, з урахуванням додаткової угоди від 15.07.2005 року, на підставі якого проводилась державна реєстрація права власності за ПП "ЮВЛеВ" на приміщення (літер Р-1) загальною площею 173,10 кв.м., за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, судом не скасовано, враховуючи встановлений судовими рішеннями факт правомірного набуття у власність ПП "ЮВЛеВ" спірного складу за адресою: вул. Клінкерна,1 у м. Полтава, (літ Р-1), загальною площею 173,10 кв.м., а також відсутність обставин, визначених ч. 2, ч. 3 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для внесення відповідачем змін до Реєстру прав власності на нерухоме майно шляхом скасування реєстрації права власності ПП "ЮВЛеВ" на спірне приміщення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування реєстрації права власності ПП "ЮВЛеВ" на приміщення "Р-1", за адресою: м. Полтава, вул. Клінкерна, 1, загальною площею 173,10 кв.м, оскільки під час здійснення такої реєстрації відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовна вимога про скасування такої реєстрації є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Виробничо-торгівельної фірми "Оріол ЛТД" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.10.2012р. по справі № 2а-1670/5449/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.