Вирок

від 06.08.2007 по справі 1-153/07

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1-153/2007

Справа №1-153/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

06 серпня 2007

року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого

судді Дробинського О.Е.,

при секретарі:

Руденко А.О.

з участю

прокурорів Буц Г.О.,  Луценко СВ., 

Ніжник Л.І.,

захисника

підсудного ОСОБА_1,

потерпілих

/цивільних позивачів/ ОСОБА_2,  ОСОБА_3,

представника

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_4,

представників

цивільного відповідача ОСОБА_5, 

ОСОБА_6,  ОСОБА_7,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Вознесенська кримінальну

справу по обвинуваченню:

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця міста Інгулець

Дніпропетровської області,  громадянина

України,  освіта повна загальна середня,  сімейний стан - не одружений,  не працює, 

на час скоєння злочину працював водієм ТОВ «Негоціант Південь» ,  мешкає за адресою: АДРЕСА_1  раніше не судимого

в

скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 липня

2005 року біля 10 години 00 хвилин з північної окраїни смт Олександрівка Вознесенського

району Миколаївської області, підсудний ОСОБА_8,

керуючи на підставі путевого

листа №465640 від 11 липня 2005 року, технічно справним автомобілем

ЗІЛ-431610,  державний реєстраційний

номерний знак НОМЕР_1,  який належить ТОВ

«Негоціант Південь»,  рухався

прямолінійно по відповідній смузі автошляху з боку міста Южноукраїнськ в

напрямку міста Вознесенськ,  зі швидкістю

біля 50 кілометрів на годину,  в умовах

необмеженої видимості,  в світлий час

доби,  по мокрій,  внаслідок дощу,  асфальтованій проїжджій частині автошляху

М-23 «Ульянівка-Миколаїв»,  яка має по

одній смузі для руху в кожному напрямку.

В цей

час в зустрічному напрямку по відповідній смузі руху,  зі швидкістю 80-100 кілометрів за годину

рухався технічно справний автомобіль ВАЗ-21093, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,  під керуванням водія ОСОБА_9.

2

Під час

руху в районі 125 кілометра даного автошляху, 

невстановлений досудовим слідством автомобіль «Москвич»,  збільшивши швидкість, здійснив обгін

автомобіля ЗІЛ-431610,  під керуванням

водія ОСОБА_10 . За автомобілем

«Москвич» маневр обгона автомобіля

ЗІЛ-431610,  став виконувати

невстановлений досудовим слідством мікроавтобус «Сітроєн». В момент завершення

маневру обгона та повернення

мікроавтобуса «Сітроєн» зі смуги зустрічного руху на свою смугу руху,  водій ОСОБА_8

,  грубо порушив вимоги п.п.

11.2,  11.3. 13.1,  13.3 Правил дорожнього руху України,  не врахував ширину проїжджої частини,  габарити транспортних засобів,  інтервал та дистанцію між керованим ним

автомобілем ЗІЛ-431610,  та завершуючим

маневр обгону мікроавтобусом «Сітроєн», 

не переконавшись в безпеці, 

змінив напрямок руху автомобіля ЗІЛ-431610 до правого краю смуги руху

автошляху,  з виїздом правими колесами

автомобіля ЗІЛ-431610,  за межі проїжджої

частини,  на мокру ґрунтову обочину,  де різко здійснив гальмування автомобіля.

Внаслідок екстренного гальмування автомобіль ЗІЛ-431610,  рухаючись по узбіччю автошляху,  став губити устойчивість,  отримавши сильний правий крен. Після чого

води ОСОБА_8 ,  проігнорувавши виникшу

дорожню обстановку,  не врахувавши

приближения рухаючого в зустрічному напрямку автомобіля ВАЗ-21093,  намагаючись вирівняти рух керованого ним

автомобіля ЗІЛ-431610,  виконав маневр

поворота ліворуч,  внаслідок чого,  керований ним автомобіль ЗІЛ-431610,  продовжуючи втрачати устойчивість,  та став завалюватися на зустрічну смугу

руху,  де без гальмування,  внаслідок перекидання автомобіля ЗІЛ на праву

сторону,  сталося зіткнення передньою

частиною автомобіля ЗІЛ-431610,  з лівою

передньою частиною автомобіля ВАЗ-21093, 

під кутом 135+15 градусів.

Внаслідок

дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_9,  отримав тілесні ушкодження у вигляді ран в

області голови,  верхніх та нижніх

кінцівок,  садин в області обличчя,  тулубу, 

розрива серця з навколосерцевою сорочкою,  крововиливів в корені легенів,  під легеневу плевру,  перелому мечевидного відростка грудини,  двухсторонніх переломів ребер з розривом

пристечної плеври справа,  з

крововиливами в плевральні області, 

розмозження печінки,  нирок,  селезінки, 

крововиливи в зв»язки воріт печінки, 

нирок,  бризжейки товстого та

тонкого кишечника,  підкапсулярних

крововиливів в нирках,  перелому свода

кісток та основи черепа з крововиливами під м»які мозгові оболочки,  в желудочки головного мозку,  перелома позвоночника з повним розривом

спинного мозку в грудному відділі, 

перелому мищелків лівої ліктьової кістки,  що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень

за ознаками небезпечності для життя,  та

спричинили смерть ОСОБА_9 на місці дорожньо-транспортної пригоди.

Отримані

тілесні ушкодження водієм ОСОБА_9 що відносяться до

3

тяжких тілесних ушкоджень за ознаками небезпечності для

життя,  та спричинили смерть ОСОБА_9 на

місці дорожньо-транспортної пригоди, 

знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникшими наслідками,  в зв'язку з порушенням підсудним

ОСОБА_10  вимог п.п. 11.2,  11.3. 13.1, 

13.3 Правил дорожнього руху України.

В

судовому засіданні підсудний ОСОБА_8 

визнав себе винним частково,  та

пояснив,  що 11 липня 2005 року він

працюючи водієм ТОВ «Негоціант Південь» в началі десятої години,  на автомобілі ЗІЛ-431610,  державний реєстраційний номерний знак

НОМЕР_1,  який належить ТОВ «Негоціант

Південь»,  виїхав з міста Южноукраїнська

до міста Вознесенська,  з метою перевезення

вантажу у вигляді ящиків з пивом, 

мінеральною водою та лимонадами. В кабіні автомобілю поруч з ним

знаходилися вантажник та експедитор вантажу громадяни ОСОБА_11,  та ОСОБА_12. В районі північної окраїни він рухався

прямолінійно по відповідній смузі автошляху в напрямку міста Вознесенськ,  зі швидкістю біля 50 кілометрів на годину.

Видимість була добра,  так як був світлий

час доби,  асфальт був мокрий,  внаслідок дощу. Під час руху в районі 125

кілометра автошляху,  автомобіль

«Москвич»,  збільшивши швидкість,  здійснив обгін керованого ним автомобіля

ЗІЛ-431610. За автомобілем «Москвич» маневр обгона автомобіля ЗІЛ-431610, 

став виконувати мікроавтобус «Сітроєн», 

який до цього рухався в колоні позаду керованого ним автомобіля. В

момент завершення маневру обгона та повернення мікроавтобуса «Сітроєн» зі смуги

зустрічного руху на свою смугу руху,  він

зрозумів,  що водій мікроавтобуса

«Сітроєн» не встигне виконати обгін,  та

станеться лобове зіткнення з зустрічним автомобілем.  З метою створення безпечних умов завершення

обгона мікроавтобусом «Сітроєн» він змінив напрямок руху автомобіля ЗІЛ-431610

до правого краю смуги руху автошляху,  з

виїздом правими колесами автомобіля ЗІЛ-431610, 

за межі проїжджої частини,  на

мокру ґрунтову обочину,  де різко здійснив

гальмування автомобіля. Внаслідок екстренного гальмування автомобіль

ЗІЛ-431610,  рухаючись по узбіччю

автошляху,  став губити

устойчивість,  отримавши сильний правий

крен. Після чого він,  намагаючись

вирівняти рух керованого ним автомобіля ЗІЛ-431610,  виконав маневр поворота ліворуч,  внаслідок чого,  керований ним автомобіль ЗІЛ-431610,  продовжуючи втрачати устойчивість,  став завалюватися на зустрічну смугу

руху,  де без гальмування,  внаслідок перекидання автомобіля ЗІЛ на праву

сторону,  сталося зіткнення передньою

частиною автомобіля ЗІЛ-431610,  з лівою

передньою частиною автомобіля ВАЗ-21093.

Крім

показів підсудного ОСОБА_10.,

встановлені судом обставини вчинення злочину підсудним ОСОБА_10, 

підтверджуються сукупністю зібраних по справі,  та досліджених в судовому засіданні доказів.

Так   потерпіла 

та   цивільний   позивач  

ОСОБА_2,    пояснила, що

4

ОСОБА_9,  був її рідним сином.  11 липня 2005 року він повертався на своєму

автомобілі ВАЗ-21093 з Криму до міста Києва, 

так як в цей час його дружина ОСОБА_13, 

та його син ОСОБА_14  відпочивали

в Криму. В районі смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області

сталося зіткнення транспортного засобу ЗІЛ-431610,  з лівою передньою частиною автомобіля

ВАЗ-21093,  внаслідок чого її син ОСОБА_9

загинув на місці ДТП. Внаслідок чого,  як

потерпілою від злочину нею пред'явлено позовні вимоги,  які уточнені в судовому засіданні,  про стягнення збитків за спричинену

матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 569217 гривень 65 копійок,  з яких 69217 гривень 65 копійок завдана

матеріальна шкода,  а 500000 гривень -

моральна шкода. Матеріальні збитки вона понесла у зв'язку з похованням

сина,  на ритуальні послуги,  на установку пам'ятника,  та на проведення за православними обрядами та

традиціями в місті Києві 9 та 40 днів з дня смерті сина,  а також піврічниці та річниці з дня його

смерті. Обґрунтовуючи спричинену моральну шкоду,  яку її заподіяно вчиненням даного

злочину,  ОСОБА_2 пояснила,  що вона втратила найдорожчу для неї людину -

рідного сина. Після смерті сина вона втратила сон та спокій,  перенесла тяжкий нервовий стрес,  погіршився стан її здоров»я,  вона стала часто хворіти,  перебуває в депресивному стані,  стала боятися автотранспорту,  зі смертю сина вона втратила підтримку в старості.

Представник

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_13 - ОСОБА_10  в судовому засіданні пояснив,  що ОСОБА_9, 

був директором фірми «Балканінтербуд», 

його дружиною була ОСОБА_13, 11 липня 2005 року ОСОБА_9 повертався на

своєму автомобілі ВАЗ-21093 з Криму до міста Києва,  так як в цей час його дружина ОСОБА_13,  та його син ОСОБА_14 відпочивали в Криму. В

районі смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області сталося

зіткнення транспортного засобу ЗІЛ-431610, 

з лівою передньою частиною автомобіля ВАЗ-21093,  внаслідок чого ОСОБА_9 загинув на місці ДТП.

Внаслідок чого,  його дружиною

ОСОБА_13,  як потерпілою від злочину пред»явлено

позовні вимоги,  про стягнення збитків за

спричинену матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 612698 гривень з яких

112698 гривень завдана матеріальна шкода, 

а 500000 гривень - моральна шкода. Матеріальні збитки вона понесла у

зв'язку з знищенням автомобіля ВАЗ-21093, 

який належав її чоловіку,  та

вартість якого становила 28873 гривні,  а

також в зв'язку з втратою годувальника, 

так як вона не працювала,  та

разом з малолітнім сином знаходилася на утриманні загиблого чоловіка ОСОБА_9.

Вважає,  що шкода спричинена її та

дитині,  в зв'язку з втратою годувальника

складає 83824 гривні.

Обґрунтовуючи

спричинену моральну шкоду,  яку її

заподіяно вчиненням даного злочину, 

ОСОБА_13вважає,  що вона втратила

найдорожчу для неї

5

людину -

чоловіка,  а її малолітній син - рідного

батька. Після смерті її чоловіка у неї кардинально змінилося життя,  до смерті чоловіка вона була

домогосподаркою,  та займалася вихованням

дитини. Зі смертю чоловіка вона втратила сон та спокій,  перенесла тяжкий нервовий стрес,  перебуває в депресивному стані,  її та малолітньому сину надавалася допомога

психолога.

Так

потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_3 пояснила,  що ОСОБА_9, 

був її рідним братом.  11 липня

2005 року він повертався на своєму автомобілі ВАЗ-21093 з Криму до міста

Києва,  так як в цей час його дружина

ОСОБА_13,  та його син ОСОБА_14  відпочивали в Криму. В районі смт

Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області сталося зіткнення

транспортного засобу ЗІЛ-431610,  з лівою

передньою частиною автомобіля ВАЗ-21093, 

внаслідок чого її брат ОСОБА_9 загинув на місці ДТП. Внаслідок

чого,  як потерпілою від злочину нею

пред»явлено позовні вимоги,  про

стягнення збитків за спричинену моральну шкоду на загальну суму 200000 гривень.

Обґрунтовуючи спричинену моральну шкоду, 

яку її заподіяно вчиненням даного злочину,  ОСОБА_3 пояснила,  що вона дуже любила свого рідного брата,  він допомагав її у вихованні її дітей,  так як вона є матір»ю,  яка одна виховує двох дітей. Після смерті

брата завдано великого негативного впливу на добробут всієї їхньої родини,  так як її загиблий брат очолював будівельну

фірму,  тривалий час працював в

Республікі Болгарія.

Крім

того свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні поясняв,  що він як керівник слідчого підрозділу

Вознесенського МРВ УМВС України в Миколаївській області 11 липня 2005 року

проводив огляд місця ДТП,  яке сталося біля 10 години 00 хвилин з північної окраїни

смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області,  Підсудний водій ОСОБА_8 ,  керуючи автомобілем ЗІЛ-431610,  державний реєстраційний номерний знак

НОМЕР_1,  який належить ТОВ «Негоціант

Південь»,  без гальмування,  внаслідок перекидання автомобіля ЗІЛ на праву

сторону,  допустив зіткнення передньою

частиною автомобіля ЗІЛ-431610,  з лівою

передньою частиною автомобіля ВАЗ-21093, 

який рухався в зустрічному напрямку.

Свідок

ОСОБА_16 пояснив,  що 11 липня 2005 року

біля 10 години 00 хвилин він разом зі своїм братом ОСОБА_17,  знаходилися в салоні автомобіля

ВАЗ-2106,  який стояв на узбіччі шляху з

північної окраїни смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської

області. З салону автомобіля він бачив, 

як автомобіль ЗІЛ-431610, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1,  рухався прямолінійно по відповідній смузі

автошляху з боку міста Южноукраїнськ в напрямку міста Вознесенськ,  В цей час в зустрічному напрямку по

відповідній смузі руху,  зі швидкістю 80-100

кілометрів за годину рухався автомобіль ВАЗ-21093,  державний реєстраційний номерний знак

НОМЕР_2.

6

Під час

руху в районі 125 кілометра даного автошляху, 

автомобіль «Москвич»,  збільшивши

швидкість,  здійснив обгін автомобіля

ЗІЛ-431610. За автомобілем «Москвич» маневр обгона автомобіля ЗІЛ-431610, 

став виконувати мікроавтобус «Сітроєн». В момент завершення маневру

обгона та повернення мікроавтобуса «Сітроєн» зі смуги зустрічного руху на свою

смугу водій автомобіля ЗІЛ-431610, 

змінив напрямок руху автомобіля ЗІЛ-431610 до правого краю смуги руху

автошляху,  з виїздом правими колесами

автомобіля ЗІЛ-431610,  за межі проїжджої

частини,  на мокру ґрунтову обочину,  де різко здійснив гальмування автомобіля.

Внаслідок екстренного гальмування автомобіль ЗІЛ-431610,  рухаючись по узбіччю автошляху,  став губити устойчивість,  отримавши сильний правий крен. Після чого

води автомобіля ЗІЛ-431610,  виконав

маневр поворота ліворуч,  внаслідок

чого,  керований ним автомобіль

ЗІЛ-431610,  продовжуючи втрачати устойчивість,  став завалюватися на зустрічну смугу

руху,  де без гальмування,  внаслідок перекидання автомобіля ЗІЛ-431610

на праву сторону сталося зіткнення передньою частиною автомобіля

ЗІЛ-431610,  з лівою передньою частиною

автомобіля ВАЗ-21093. Внаслідок ДТП

водій автомобіля ВАЗ-21093 загинув на місці ДТП. Автомобіль ЗІЛ-431610 перекинувся на ліву сторону. З

кабіни перекинутого автомобіля ЗІЛ-431610, 

через праву дверцю вилізло троє чоловіків,  один з них був водієм,  а двоє -пасажири. З будки автомобіля ЗІЛ

-431610 випав на автошлях вантаж,  то

були ящики та поліетиленові упаковки з пивом, 

солодкою водою,  та мінеральною

водою.

Свідок

ОСОБА_17,  в судовому засіданні дав

покази аналогічні показам свідка ОСОБА_16.

СвідокОСОБА_18

пояснив,  що 11 липня 2005 року біля 10

години 00 хвилин він,  як експедитор

вантажу,  разом з вантажником ОСОБА_12

знаходилися в кабіні автомобіля ЗІЛ-431610 державний реєстраційний номерний

знак НОМЕР_1,  який належить ТОВ

«Негоціант Південь». Під керуванням даного автомобілю водієм ОСОБА_10  вони виїхали з міста Южноукраїнська до міста

Вознесенська,  з метою перевезення

вантажу у вигляді ящиків з пивом, 

мінеральною водою та лимонадами. В районі північної окраїни

автомобіль,  на якому вони їхали,  рухався прямолінійно по відповідній смузі

автошляху в напрямку міста Вознесенськ, 

зі швидкістю біля 50 кілометрів на годину. Видимість була добра,  так як був світлий час доби,  асфальт був мокрий,  внаслідок дощу. Під час руху в районі 125

кілометра автошляху,  автомобіль

«Москвич»,  збільшивши швидкість,  здійснив обгін автомобіля ЗІЛ-431610,  на якому вони пересувалися. За автомобілем

«Москвич» маневр обгона автомобіля

ЗІЛ-431610,  став виконувати мікроавтобус

«Сітроєн»,  який до цього рухався в

колоні позаду автомобіля,  на якому їхали

вони. В момент завершення маневру обгона

та повернення мікроавтобуса «Сітроєн» зі смуги зустрічного руху на

7

свою смугу

руху,  водій ОСОБА_8  змінив напрямок руху автомобіля ЗІЛ-431610 до

правого краю смуги руху автошляху,  з

виїздом правими колесами автомобіля ЗІЛ-431610, 

за межі проїжджої частини,  на

мокру ґрунтову обочину,  де різко

здійснив гальмування автомобіля. Внаслідок екстренного гальмування автомобіль

ЗІЛ-431610,  рухаючись по узбіччю

автошляху,  став губити

устойчивість,  отримавши сильний правий

крен. Після чого водій ОСОБА_8 

намагаючись вирівняти рух керованого ним автомобіля ЗІЛ-431610,  різко крутнув кермо автомобіля ліворуч,  виконавши маневр поворота ліворуч,  внаслідок чого,  керований ним автомобіль ЗІЛ-431610,  продовжуючи втрачати устойчивість став

завалюватися на зустрічну смугу руху,  де

без гальмування,  внаслідок перекидання

автомобіля ЗІЛ на праву сторону сталося зіткнення передньою частиною автомобіля

ЗІЛ-431610,  з лівою передньою частиною

автомобіля ВАЗ-21093. Внаслідок ДТП

водій автомобіля ВАЗ-21093 загинув на місці ДТП. Автомобіль ЗІЛ-431610 перекинувся на праву сторону. Вони

втрьох: тобто він,  ОСОБА_12,  та ОСОБА_8 

вилізли з кабіни перекинутого автомобіля ЗІЛ-431610,  через ліву дверцю,  яка опинилася зверху. З будки автомобіля

ЗІЛ-431610 випав на автошлях вантаж,  то

були ящики та поліетиленові упаковки з пивом, 

солодкою та мінеральною водою.

Свідок

ОСОБА_12 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_18.

Із

висновку судово-медичної експертизи № 159 м/д від ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть ОСОБА_9

1976 року народження,  настала від тупої

травми голови,  грудної клітини,  живота, 

перелому свода кісток

та основи черепа з крововиливами під м»які мозгові оболочки,  в желудочки головного мозку.

Вказані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознаками

небезпечності для життя,  та спричинили

смерть ОСОБА_9,  та знаходяться в прямому

причинному зв»язку з ДТП,  яке сталося 11

липня 2005 року біля 10.00 години на 125 км автошляху М-23 «Ульянівка -

Миколаїв» в районі смт Олександрівка Вознесенського району Миколаївської

області,  /а.с.  38-39, 

т.№1/.

Згідно

висновку №1107 від 04.10.2005 року судової експертизи матеріалів та виробів

нашарування зняте з решітки радітору автомобіля ЗІЛ,  державний реєстраційний номерний знак

НОМЕР_1,  та верхній шар знятий з кришки

капота автомобіля ВАЗ-21093,  державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, 

мають загальні морфологічні та хімічні властивості,  /а.с. 

29-34,  т.№1/.

Згідно

висновку №144 від 02.09.2005 року судової автотехнічної експертизи,  на момент ДТП,  під час зіткнення з автомобілем

ВАЗ-21093,  державний реєстраційний

номерний знак НОМЕР_2,  рульове

керування,  гальмова та ходова системи

автомобіля ЗІЛ-431610,  державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 

знаходилися в працездатному стані, 

забезпечували

8

водієві технічну

можливість контролювати напрямок руху автомобіля і здійснювати гальмування аж

до повної зупинки /а.с.  52-59,  т.№1/.

Згідно

висновку №143 від 15.09.200S року судової транспортно-трасологічної експертизи,  під час первісного контактування автомобіль

ЗІЛ,  державний реєстраційний номерний

знак НОМЕР_1,  контактував своєю

передньою та нижньої передньою частиною, 

а автомобіль ВАЗ-21093,  державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, 

своєю передньою та лівою частиною по всій довжині. Кут в момент

первісного контакту автомобілів складає 135+15 градусів. Зіткнення сталося на

смузі руху автомобілю ВАЗ-21093. /ах. 64-82, 

т.№1/.

Згідно

висновку №184 від 23..09.2005 року судової додаткової транспортно-трасологічної

експертизи,  контактування лівою

передньою частиною автомобіля ЗІЛ, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1,  з мікроавтобусом не відбувалось,  /а.с. 

120-127,  т.№1/.

Згідно

висновків №282 від 18.11.2006 року та №595 від 06.03.2007 року судових

комісійних автотехнічних експертиз, 

невиконання водієм ОСОБА_10 , 

вимог п.п 11.2,  11.3. 13.1,  13.3 Правил дорожнього руху України,  знаходиться в причинному зв'язку зі ставшимся

зіткненням транспортних засобів. /а.с. 

99-107,  245-253,  т.№2/.

Крім того вина

підсудного ОСОБА_10  підтверджується:

- рапортом чергового чергової частини Вознесенського МРВ УМВС України в

Миколаївській області,  про скоєння ДТП

11 липня 2005 року біля 10 години 00 хвилин на 125 км автошляху М-23 «Ульянівка

- Миколаїв»,  з зіткненням транспортних

засобів: автомобіля ЗІЛ-431610, 

державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 

який належить ТОВ «Негоціант Південь», 

та автомобіля ВАЗ-21093, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2,  під час якого загинув водій ОСОБА_9 /а.с.

2,  т.№1/.

.-

протоколом огляду місця події ДТП

від 11.07.2005 року /а.с. 3, 

т.№1/,  та схемою до протоколу

огляду /а.с. 4,  т.№1/,

·  протоколами

огляду та перевірки технічного стану транспортних засобів,  автомобіля ЗІЛ-431610,  державний реєстраційний номерний знак

НОМЕР_1,  та автомобіля ВАЗ-21093,  державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2

/ ах. 5-8,  т.№1/.

·  протколами

відтворення обстановки та обставин події від 04.01.2006 року,  від 13.01.2006 року,  /ах. 197-220, 

т.№1/,  від 02.02.2007 року,  /ах. 224-231, 

т.№2/,  з участю свідків,  та від 13.10.2006 року з участю водія

ОСОБА_10.  /ах. 67-71,  т.№2/, 

згідно яких відтворені обставини здійснення ДТП.

Крім того,  під час проведення

судового слідства не знайшли свого підтвердження висновки досудового

слідства,  про грубе порушення водієм

ОСОБА_10 ,  п.п. 1.3,  1.5, 

2.36/,  10.1,  11.1, 

12.1,  12.3 Правил дорожнього

9

руху

України,  що підтверджено висновками №282

від 18.11.2006 року та №595 від 06.03.2007 року судових комісійних

автотехнічних експертиз /а.с. 

99-107,  245-253,  т.№2/. В зв'язку з чим,  грубе порушення водієм ОСОБА_10  п.п. 1.3, 

1.5,  2.36/,  10.1, 

11.1,  12.1,  12.3 Правил дорожнього руху України підлягає

виключенню з обвинувачення.

Вивчивши та дослідивши матеріали кримінальної справи,  грунтуючись на всебічному повному та

об»єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності,  суд вважає повністю доведеною вину ОСОБА_10. ,  в порушенні правил безпеки дорожнього

руху та експлуатації транспорту особою, 

яка керує транспортним засобом, 

що спричинило смерть потерпілого, 

та кваліфікує його дії за ч.2 

ст.286 КК України.

Що стосується заявлених потерпілою ОСОБА_2 позовних вимог про стягнення на

її користь матеріальних збитків,  то суд

вважає,  що вони підлягають задоволенню

повністю.

Так в судовому засіданні було встановлено, 

що потерпіла ОСОБА_2 понесла матеріальні затрати в сумі 69217 гривень 65

копійок,  на організацію похорон,  проведення ритуальних послуг та обрядів на 9

та 40 днів,  півріччя та річниці з дня

смерті ОСОБА_3,  які вона проводила за

православними звичаями в місті Києві, , 

на встановлення пам'ятника /а.с. 

40-114,  т.№3/.

Що стосується заявлених потерпілою ОСОБА_13 позовних вимог про стягнення на

її користь матеріальних збитків,  то суд

вважає,  що вони підлягають задоволенню

частково.

Так в судовому засіданні було встановлено, 

що потерпіла ОСОБА_13,  понесла

матеріальні збитки у зв'язку з знищенням автомобіля ВАЗ-21093,  який належав її чоловіку,  та вартість якого становила 28873 гривні.

Дана сума підлягає зменшенню на 6060 гривень, 

так як сестрою загиблого ОСОБА_9 - ОСОБА_3,  яка також є потерпілою по справі отримано

6060 гривень від громадянина ОСОБА_19, 

який придбав автомобіль ВАЗ-21093, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 на запчастини.

Що стосується позовної вимоги,  про

відшкодування шкоди,  в зв'язку з втратою

годувальника,  так як вона не працювала,  та разом з малолітнім сином знаходилася на

утриманні загиблого чоловіка ОСОБА_9, 

суд залишає данну позовну вимогу без розгляду,  відповідно до 

ст.328 КПК України,  в зв'язку з

недоведеністю розміру даної позовної вимоги, 

так як в судовому засіданні не представлено даних про розмір втраченого

доходу,  що підлягає відшкодуванню,  на підставі 

ст.  ст. 1197,  1200 ЦК України,  залишаючи за потерпілою ОСОБА_13 збереження

права заявити позов в цій частині в порядку цивільного судочинства.

Що стосується заявлених потерпілими ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_3  позовних вимог про відшкодування їм завданої

моральної

10

шкоди,  то суд вважає,  що вони підлягають частковому задоволенню з

врахуванням вимог розумності, 

справедливості та майнового стану цивільного відповідача ТОВ «Негоціант

Південь».

При прийнятті рішення в частині задоволення позову та стягнення

матеріальних збитків з власника транспортного засобу,  суд керується ч.1, 2,  5 

ст.1187 ЦК України,  п.2, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 27.03.1992 року №6,  із

змінами,  «Про практику розгляду судами

цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Відповідно до яких,  шкода завдана джерелом підвищеної

небезпеки,  відшкодовується особою,  яка на відповідній підставі володіє

транспортним засобом.  Особа,  яка здійснює діяльність,  що є джерелом підвищеної небезпеки,  відповідає за завдану шкоду,  якщо вона не доведе,  що шкоди було завдано внаслідок непереборної

сили,  або умислу потерпілого. Так як в

судовому засіданні було встановлено,  що

власником транспортного засобу ЗІЛ-431610, 

державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1,  на якому було здійснено ДТП,  є ТОВ «Негоціант Південь»,  та не були встановлені обставини,  які звільняють володільця джерела підвищеної

небезпеки від відповідальності за завдання шкоди,  матеріальні збитки підлягають стягненню з ТОВ

«Негоціант Південь»,  /54028,  місто Миколаїв,  вулиця 12 Повздовжня,  82, 

а/с 102,  тел./факс/

23-00-94,  23-81-42,  р/р 260089617 у МОД АППБ «Аваль»,  ЭДРПОУ 32719565,  МФО 326182, Св. № м19058000,  ЫПН

327195614014,  e-mail: negoziant_south@ukr.net/.

Крім того понесені потерпілою ОСОБА_2 матеріальні затрати в сумі 69217

гривень 65 копійок,  на організацію

похорон,  проведення ритуальних послуг та

обрядів на 9 та 40 днів,  півріччя та

річниці з дня смерті ОСОБА_9,  які вона

проводила за православними звичаями в місті Києві,  на встановлення пам'ятника,  є необхідними та доцільними,  оскільки відповідають діючим на території

України та в місті Києві звичаям та обрядам. 

При прийнятті рішення про стягнення вказаних витрат,  суд керується 

ст.  ст. 7,  1201 ЦК України,  та п.24 вищевказаної постанови,  відповідно до яких особа,  яка завдала шкоди смертю потерпілого,  зобов'язана відшкодувати особі,  яка зробила необхідні витрати на

поховання,  ці витрати /в тому числі на

ритуальні послуги,  та обряди/ можуть

регулюватися звичаєм.

При прийнятті рішення про відповідальність за завдану потерпілим моральну

шкоду,  суд керується ч.2  ст.1167 ЦК України,  п.3, 8, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду

України від 31.03.1995 року №4,  із

змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування

моральної / немайнової/ шкоди, 

відповідно до яких моральна шкода, 

завдана фізичній особі, 

відшкодовується незалежно від вини, 

якщо шкоди завдано смертю фізичної особи,  внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Крім   того,    частково  

задовольняючи   позовні   вимоги  

рідної   сестри

11

ОСОБА_3,  загиблого ОСОБА_9,  суд виходив не з положень ч.2  ст.1168, 

а з положень  ст.23 ЦК

України,  так як у  ст.23 ЦК України визначено більш широке коло

осіб,  де включені не лише особи,  які спільно проживали однією сім'єю,  а також і близькі родичі загиблого.

Обставин,  які б пом'якшували,  або обтяжували покарання підсудному ОСОБА_10  судом не виявлено.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_10  суд враховує,  скоєння ним злочину,  який відповідно до  ст.12 КК України відноситься до категорії

тяжкого злочину,  суд також враховує

данні про особу підсудного,  який є не

судимим,  та позитивно характеризується

за місцем проживання.

Враховуючи всі обставини справи, 

особу підсудного ОСОБА_10

,  його умови життя та матеріальне

становище,  суд прийшов до висновку про

можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням,  відповідно до 

ст. 75 КК України.

Відповідно до  ст. 77 КК

України,  у разі звільнення від

відбування покарання з випробуванням суд вважає за необхідне призначити

підсудному ОСОБА_10  додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати

транспортними засобами,  яке буде

необхідним та достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_10. ,  та попередження нових злочинів.

Відповідно до  ст.93 КПК України всі

судові витрати покладаються на засудженого, 

та підлягають стягненню.

На підставі викладених обставин, 

керуючись  ст.  ст. 323-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати

винним у скоєнні злочину,  передбаченого

ч.2  ст.286 КК України та призначити йому

покарання у вигляді З /трьох/ років позбавлення волі,  з позбавленням права керувати транспортними

засобами строком на 3 /три/ роки.

На підставі  ст. ст. 75, 76 КК

України засудженого ОСОБА_8 від

відбування призначеного покарання звільнити, 

встановивши йому іспитовий строк випробування 3 /три/ роки,  зобов'язавши його не виїжджати за межі

України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої

системи,  повідомляти орган

кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи,  та періодично з'являтися для реєстрації в

органи кримінально-виконавчої системи.

На підставі  ст. 77 КК України

підлягає реальному самостійному виконанню додаткове покарання у вигляді

позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.

12

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_8,  до набрання вироком чинності,  залишити без змін - підписку про невиїзд.

Стягнути з ТОВ «Негоціант Південь», 

на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріального збитку в

розмірі 69217 гривень 65 копійок,  в

рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 гривень,  а всього 89217 /вісімдесят дев'ять тисяч

двісті сімнадцять/ гривень 65 копійок.

Стягнути з ТОВ «Негоціант Південь», 

на користь ОСОБА_13 в рахунок відшкодування матеріального збитку в

розмірі 22814 гривень,  в рахунок

відшкодування моральної шкоди 40000 гривень, 

а всього 62814 /шістдесят дві тисячі вісімсот чотирнадцять/ гривень.

Стягнути з ТОВ «Негоціант Південь», 

на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000

/двадцять тисяч/ гривень.

Судові витрати стягнути з засудженого ОСОБА_8:

1. На користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській

області р/р 35229001000016 код 25574110, 

МФО 826013

·      41

гривню 32 копійки за проведення судової експертизи матеріалів та виробів №1107

від 04.10.2005 року

·      282

гривні 47 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи №144 від

02.09.2005 року

·      192

гривні 00 копійок за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи

№143 від 15.09.2005 року.

·      192

гривні за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №184 від

23.09.2005 року.

·      2.

На   користь    Миколаївського відділення Одеського   НДІСЕ Міністерства юстиції України

·      726   гривень  

50   копійок   за  

проведення   судової   комісійної автотехнічної експертизи №282 від

18.11.2006 року.

·      290   гривень  

60   копійок   за  

проведення   судової   комісійної автотехнічної експертизи №595 від

06.03.2007 року.

Апеляції

на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через

Вознесенський міськрайонний суд на протязі 15 діб з момента оголошення

вироку.