Рішення

від 16.03.2012 по справі 31/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/14 16.03.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трител", м. Київ

До Національного технічного університету України «Київський

політехнічний інститут»Міністерства освіти і науки, м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Військове представництво № 5277 Міністерства оборони України,

м. Київ

Про визнання недійсними договорів з моменту їх укладення

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Гурська Т.Д. -пред. по дов.

Від відповідача Жуков Д.С. - пред. по довір.

Від третьої особи не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за державним контрактом (Договором) на виконання дослідно-конструкторської роботи реєстраційний номер КСТ 190505 від 17.10.2005р.в зв'язку з не закінченням замовником розрахунків за виконані роботи та пені за несвоєчасність виконання грошових зобов'язань, інфляційних витрат та затрат пов'язаних з наданням послуг адвоката .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.01.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2012р. розгляд справи було відкладено на 15.02.2012р., у зв'язку з неявкою представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що Військове представництво №4325, яке було залучено до участі у справі в якості третьої особи на даний момент не існує, а його правонаступником є - Військове представництво №5277.

Враховуючи вищевикладене, представник позивача просив залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Військове представництво № 5277.

Представник відповідача не заперечував проти проведення заміни третьої особи її правонаступником.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.03.2012р. та замінено військове представництво № 4325 на його правонаступника -військове представництво № 5277.

В судовому засіданні 13.03.2012р. було оголошено перерву до 16.03.2012р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

13.03.2012р. від третьої особи надійшли письмові пояснення та надано копію висновку № 619 від 22.12.2008р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити та надав письмовий відзив, який долучено до матеріалів справи. У відзиві зазначив про недофінансування з боку Міністерства оборони та ген замовника та неналежний спосіб захисту своїх прав , вибраний позивачем .

В судовому засіданні 16.03.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Під час розгляду справи строк вирішення спору було продовжено, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2005 року позивачем, як виконавцем, відповідачем, як замовником, було укладено Державний контракт (Договір) на виконання дослідно-конструкторської роботи, реєстраційний номер КСТ 190505.

Контракт було погоджено представником Генерального замовника - Військовим представництвом № 4325 Міністерства Оборони України, правонаступником якого є Військове представництво № 5277 (третя особа).

Відповідно до п. 1 Контракту позивач зобов'язався виконати для відповідача дослідно-конструкторську роботу по темі шифр ДКР «Ситуація -1Т», а відповідач зобов'язався прийняти цю роботу та вчасно її оплатити.

Передбачена Контрактом дослідно-конструкторська робота виконувалась згідно з тактико-технічним завданням на ДКР «Ситуація-1», затвердженим начальником Генерального штабу Збройних Сил України 13 листопада 2002 року, УП б/н, який затверджений командиром в/ч А0117 30 червня 2004 року, а також затвердженим відповідачем 31 жовтня 2003 року (п.2 Контракту).

Дослідно-конструкторську робота виконувалась позивачем протягом трьох етапів.

Відповідно до п.1 цього Контракту повний обсяг роботи, окремі її етапи та терміни виконання узгоджені сторонами та вказані у відомості виконання.

Відповідно до п. 26 Контракту розрахунки за роботу, що виконана позивачем, проводяться відповідачем за етапи (підетапи), що закінчені і здані, в розмірі їх ціни, яка, відповідно до п.25 Контракту узгоджується сторонами.

Роботи по першому етапу були прийняті та оплачені без зауважень, що підтверджується сторонами по справі та наданими доказами.

Перед початком проведення робіт по другу етапу сторонами було складено Протокол узгодження попередньої ціни 2 етапу, згідно з яким вартість роботи за другим етапом: позивачем заявлена в розмірі - 801 300,94 грн., відповідачем узгоджено в розмірі - 798 000 грн.

Позивачем, на обгрунтування ціни роботи другого етапу в розмірі - 801 300,94 грн., було додано до протоколу узгодження попередньої ціни 2 етапу пояснювальну записку на двох аркушах, обґрунтування трудових витрат та структуру ціни з розшифровками статей витрат.

Позивач погодився на пропозицію відповідача визначити попередню ціни другого етапу в розмірі - 798 000 грн. Враховуючи вище визначену ціну трудовитрати (люд.міс) позивача мали складати - 118,8.

Відповідно до обґрунтування трудових витрат другого етапу ДКР «Ситуація- 1Т»до протоколу узгодження попередньої ціни позивач мав виконати наступні роботи: розробити робочу конструкторську документацію: виготовити дослідні зразки ПТК ТМ та ПТК ВКЗ із матеріалів відповідача; провести попередні випробування дослідних зразків.

19 березня 2008 року сторонами було складено Узгоджувальний протокол № 9 щодо порядку виконання дослідно-конструкторської роботи по темі - шифр ДКР «Ситуація -1Т», відповідно до якого сторони вирішили не виконувати роботи по створенню комплексної системи захисту інформації телекомунікаційної мережі (ТМ) та системи ВКЗ в рамках ДКР «Ситуація-1Т», на виконання яких було передбачено трудовитрати (люд.міс.) позивача - 52,5 та внесли відповідні зміни до технічного завдання на виконання ДКР «Ситуація-1Т»і відомості виконання ДКР «Ситуація-1Т».

Враховуючи викладене трудовитрати позивача другого етапу було скорочено до 66,3 (118,8-52,5) люд.міс.

Для забезпечення функціонування системи управління ТМ відповідач звернувся до позивача з проханням здійснити закупівлю серверного обладнання (кластеру), вартість якого складає 582 885 грн. з його монтажем і виконанням пусконалагоджувальних робіт.

Придбання кластеру позивачем підтверджується видатковою накладною № 10 від 10 квітня 2008 року, належним чином засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Враховуючи трудовитрати (люд.міс) позивача у розмірі - 66,3 на виконання робіт за другим етапом ДКР «Ситуація-1Т», попередня ціна другого етапу вираховувалась у розмірі - 445 348,48 грн.

Із врахуванням виконання робіт по другому етапу та закупки монтажу і виконанням пусконалагоджувальних робіт серверного обладнання (кластеру) мала ціна робіт мала складати - 1 028 233,48 (445 348,48+582 885) грн.

Відповідно до Узгоджувального протоколу № 9 від 19 березня 2008 року сторони також прийняли рішення про те, що витрати, пов'язані із закупівлею серверного обладнання (кластеру) в розмірі - 582 885 грн. будуть враховані при формуванні протоколу твердої фіксованої ціни етапу 2 ДКР «Ситуація-1Т», а фактична, тверда фіксована ціна етапу визначатиметься за понесеними фактичними витратами.

18 грудня 2008 року, по закінченню робіт другого етапу позивач направив для узгодження відповідачеві Протокол узгодження твердої фіксованої ціни другого етапу за Договором № СТ190505 від 17 жовтня 2005 року, шифр «Ситуація-1Т», пояснювальну записку та структуру ціни з розшифровками статей витрат.

В даному Протоколі позивачем була заявлена вартість виконаної роботи другого етапу в розмірі - 927 164,05 грн.

Також, відповідачу було направлено Акт № 1 приймання виконаних робіт, Акт №2 здачі приймання робіт за Контрактом/Договором № КСТ190505 від 17 жовтня 2005 року та Акт здачі-приймання робіт другого етапу за Контрактом/Договором №КСТ190505 від 17 жовтня 2005 року.

08 лютого 2010 року відповідачем було повернуто вище зазначений протокол узгодження твердої фіксованої ціни другого етапу з пропозицією зменшення ціни до 732 885 грн. Однак позивачу не було надано обґрунтування цієї суми та не повернуто акти.

21 квітня 2010 року позивач звернувся до відповідача листом з пропозицією в будь-який зручний для відповідача час провести переговори з метою вирішення суперечки щодо ціни другого етапу. Позивач попередив відповідача, що у разі неможливості досягти згоди протягом 3-х місяців з моменту отримання відповідачем листа від 21 квітня 2010 року вих. № 72, позивач буде вимушений застосувати до відповідача положення п.38 Контракту, а саме звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

У відповідь відповідач надіслав позивачу лист № 201/470 від 06 травня 2010 року з позицією провести переговори 12 травня 2010 року. В результаті проведених переговорів сторони не дійшли згоди щодо ціни другого етапу робіт.

Під час виконання позивачем робіт другого етапу відповідач здійснив сплату авансу на виконання цих робіт на загальну суму - 732 885 грн.(12 липня 2007 року в сумі - 150 000 грн., 19 вересня 2007 року в сумі - 230 000 грн., 25 березня 2008 року в сумі - 352 885 грн.).

Після завершення позивачем виконання робіт по другому етапу ДКР «Ситуація-1Т», третя особа, яка є контролюючим органом виконання позивачем вказаних робіт, перевірила виконані позивачем роботи та відповідну документація та за результатами перевірки склала висновок ПЗ № 4325 за вих. № 619 від 22 грудня 2008 року, який підписаний начальником Військового представництва № 4325 Самойленко С.І.

Третьою особою( ген.замовник ) було розглянуто калькуляційні матеріали щодо формування твердої фіксованої ціни етапу 2 ДКР «Ситуація-1Т»Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ». Перевіривши правильність обґрунтування затрат за калькуляційними статтями, третя особа запропонувала тверду фіксовану ціну етапу 2 ДКР «Ситуація-1Т»визначивши її у розмірі 848 280,77 грн.

Позивач не заперечує, щодо ціни робіт другого етапу, яка запропонована третьою особою, а саме у розмірі - 848 280,77 грн.

Враховуючи, сплачений відповідачем аванс у розмір - 732 885 грн., позивач вважає, що відповідач повинен доплатити позивачеві за виконання робіт по другому етапу грошову суму в розмірі - 115 395,77 грн.

Суд погоджується з доводами позивача щодо визначеної заборгованості у розмірі -115 395,77 грн. та визнає її обґрунтованою, підтвердженою наведеними розрахунками та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 854 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену ціну після здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На суму боргу позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 11 251,09 грн. за період з 01 червня 2010 року по 20 грудня 2011 року

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності. Позивач нараховує пеню у розмірі -17 935,42 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладені норми, суд перевірив розрахунок позивач і здійснив свій розрахунок пені. Сума пені, що була нарахована позивачем є завищеною, а також, невірно встановлений період нарахування. За розрахунком суду, розмір пені не перевищує - 9 615,79 грн.

Суд, визнає вимогу позивача про стягнення пені обґрунтованою але такою, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком, а саме у розмірі -9 615,79 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Між позивачем та ТОВ «Адвокатська компанія «Моор і Кросондович»було укладено Договір № 01/10-1 про надання юридичних послуг від 01.10.2010р., відповідно до умов якого ТОВ «Адвокатська компанія «Моор і Кросондович», як виконавець, зобов'язався надати позивачу, як замовнику, юридичні послуги та оплатити їх своєчасно і в повному обсязі згідно з умовами цього Договору.

На виконання умов вказаного Договору позивачем було перераховано за юридичні послуги грошові кошти у розмірі - 30 450 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 642 від 16.12.2011р.

Проте суд вважає наведений розрахунок таким, що значно перебільшує суму позовних вимог, а тому суд, дослідивши вищевказані документи, визнає , вимоги позивача щодо стягнення адвокатських послуг обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, у розмірі -13 626,27 грн. (10% від суми задоволених вимог у розмірі -136 262,65 грн.).

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 837 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Контрактом сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (03056. м. Київ, проспект Перемоги, 37, корпус 1, код ЄДРПОУ 02070921) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТЕЛ»(03151, м. Київ. вул. Народного Ополчення. 7, офіс 2, код ЄДРПОУ 30488631), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -115 395 (сто п'ятнадцять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн. 77 коп., інфляційні втрати у розмірі -11 251 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 09 коп., пеню у розмірі -9 615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 79 коп., витрати, пов'язані з наданням адвокатських послуг у розмірі -13 626 (тринадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 27 коп. та судовий збір у розмірі - 2 725 (дві тисячі сімсот двадцять п'ять) грн. 25 коп.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Качан

Повне рішення складено 19 березня 2012 року.