Ухвала

від 28.12.2012 по справі 5011-58/19076-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

5011-58/19076-2012   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа №  5011-58/19076-2012 28.12.12 За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю «Топлівниє сістєми» До                   1. Державної служба інтелектуальної власності                                    2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопатент» Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет  спору  Державна митна служба України Про     визнання патенту на промисловий зв'язок недійсним                                                                                                            Суддя   Блажівська О.Є. Представники сторін: не викликались Обставини  справи:      Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про визнання патенту на промисловий зразок недійсним та визнання відсутності права подання заяви про сприяння захисту належних йому майнових прав шляхом внесення відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності та заборони подавати відповідну заяву . За наведених обставин позивач просить суд: -    визнати недійсним Патент на промисловий зразок №23180 «КАРБЮРАТОР», зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки  25.05.2012 року; -  зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести запис до державного реєстру патентів України на промислові зразки стосовно визнання повністю недійсним патенту №23180 від 25.05.2012 року «КАРБЮРАТОР»та здійснити про це публікацію в своєму офіційному бюлетені; - визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю  «АВТОПАТЕНТ»(Код ЄДРПОУ 38156968, Адреса: 61052, м. Харків, пров. Сімферопольський, буд. 6) права подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності –промисловий  зразок «КАРБЮРАТОР», що охороняється Патентом на промисловий зразок №23180 зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на промислові зразки 25.05.2012 року шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів ірава інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-58/19076-2012 та залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Державна митна служба України. 27.12.2012 р. через відділ діловодства  до суду  надійшло клопотання від позивача про забезпечення позову. Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно із ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: - накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Позивач просить суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом заборони Державній митній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної митної служби України проводити реєстрацію промислового зразка «КАРБЮРАТОР», що охороняється патентом України на промисловий зразок №23180 від 25.05.2012 року «КАРБЮРАТОР», правовласником якого є ТОВ «АВТОПАТЕНТ». Клопотання мотивоване тим, що невжиття таких заходів, на думку позивача, унеможливить виконання рішення суду у даній справі та, крім того, позивач вважає, що  існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль і витрат. Дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, відповідно, задовольняє клопотання у повному обсязі, з наступних підстав. Звертаючись з заявою про забезпечення позову позивач посилається на те, що спір між Позивачем та Відповідачами виник на тій підставі, що за Позивачем 25.07.2011 року у Державному реєстрі патентів України на промислові зразки було зареєстровано патент №22102 «КАРБЮРАТОР»та патент №22103 «КАРБЮРАТОР». За думкою Позивача, суттєві ознаки промислового зразка за патентом №23180 «Карбюратор», власником якого є Відповідач-2, співпадають з суттєвими ознаками промислового зразка за патентами Позивача №22102, №22103. При цьому, патенти Позивача були зареєстровані 25.07.2011 року, а заявки подані 14.06.2011 року, тобто до реєстрації патенту №23180 Відповідачами. Отже, Позивач вважає, що патент Відповідача 2 №23180 «Карбюратор»є непатентоздатним, та  за рішенням суду може бути визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 2 ст. 12 Митного кодексу України, митними органами є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, регіональні митниці, митниці. Відповідно до ч. 2 ст. 13 Митного кодексу України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання. Відповідно до ч. 4 ст. 13 Митного кодексу України, спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади в галузі митної справи підпорядковані регіональні митниці, митниці, спеціалізовані митні установи та організації. Відповідно до п. 1 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 940 від 18 липня 2007 року, Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів. Держмитслужба є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Згідно п. 2.5 Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.05.2012  № 648, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.06.012 р. за № 1034/21346 (надалі –Порядок): «У разі відповідності поданих Заяви й матеріалів, доданих до неї, вимогам цього Порядку спеціалізований підрозділ здійснює реєстрацію відповідного об'єкта права інтелектуальної власності у митному реєстрі шляхом внесення інформації в електронному вигляді до єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Внесення до митного реєстру даних про такий об'єкт права інтелектуальної власності як промисловий зразок, що охороняється патентом Відповідача-2 може призвести до порушення прав Позивача при переміщенні товарів через митний кордон України. Відповідно ч.2, 5 ст. 398 Митного кодексу України, правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону. Після реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, митні органи на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів. Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає, що у разі реєстрації Державною митною службою об'єкта права інтелектуальної власності відповідача в митному реєстрі будуть  обмежені права на ввезення на митну територію України товарів, що підпадають під дію спірного патенту, в тому числі, обмежить право на імпорт товарів Позивача. Відповідно до п.1 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Відповідно до п.9 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким на підставі статті 67 ГПК забороняється вчинення дій щодо предмета спору. Суд вважає, що застосування заходів із забезпечення позову шляхом заборони Державній митній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної митної служби України проводити реєстрацію промислового зразка «КАРБЮРАТОР», що охороняється патентом України на промисловий зразок №23180 від 25.05.2012 року «КАРБЮРАТОР», правовласником якого є ТОВ «АВТОПАТЕНТ»буде співмірним, адекватним, та обґрунтованим. Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову –забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову може утруднити виконання рішення. Відповідно до п. 10 ст. 65 ГПК України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду, зокрема, вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову. За таких обставин, враховуючи пов'язаність заходів забезпечення позову з його предметом, ймовірність утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову та невжиття заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання  позивача про вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 65, 66, 67 ГПК України, суд УХВАЛИВ: 1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Топлівниє сістєми»(вих. №06-37/56889 від 27.12.2012 р.) про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити. 2. До вирішення спору по справі № 5011-58/19076-2012 по суті вжити заходи до забезпечення позову, а саме: Заборони Державній митній службі України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, код ЄДРПОУ 00033005) та спеціалізованим підрозділам Державної митної служби України проводити реєстрацію промислового зразка «КАРБЮРАТОР», що охороняється патентом України на промисловий зразок №23180 від 25.05.2012 року «КАРБЮРАТОР», правовласником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТОПАТЕНТ» (Код ЄДРПОУ 38156968, Адреса: 61052, м. Харків,  пров. Сімферопольський, буд. 6) 3. Дана   ухвала   є виконавчим   документом, набирає чинності з моменту її прийняття, з 28.12.2012 р. та підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Дана ухвала підлягає  обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення. 4. Строк пред'явлення ухвали до виконання становить один рік, тобто до 28.12.2013 р. 5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою про вжиття заходів до забезпечення позову Господарського суду м. Києва від 28.12.2012 р. у справі № 5011-58/19076-2012 є позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Топлівниє сістєми»(Російська Федерація, адреса: вул. Самойлової, 5 «Я», м. Санкт Петербург, 192102, зареєстроване Реєстраційною  палатою  Адміністрації Санкт-Петербургу за основним державним  реєстраційним номером 1037843042060  ) Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.     Суддя                                                                                                     О.Є. Блажівська