Ухвала

від 03.12.2012 по справі 17/085-11/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"03" грудня 2012 р. Справа № 17/085-11/4

Суддя господарського суду Київської області Щоткін О.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" на дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А., у справі № 17/085-11/4 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Граніт", м. Умань

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1", м. Вишневе

про стягнення 5 413 713, 18 грн. та розірвання договору

за участю учасників процесу:

від позивача: Єркін М.М. -предст., дов. від 10.01.2012р.

від відповідача (заявника): Горбач І.В. -предст., дов. від 17.08.2012р.

від ВДВС ГУЮ в Київській області: Гопцій Р.Г. -предст., дов. № 2.8.1.1-22/1009 від 30.12.2011 р.

встановив:

Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2012 р. у справі № 17/085-11/4 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" -за Договором підряду № 2 від 23.01.2007р .: 2 419 761 грн. 20 коп. боргу, 248 936 грн. 92 коп. 3% річних, 698 208 грн.78 коп. інфляційних втрат, 251 198 грн. 80 коп. пені; за Договором підряду № 27П від 27.04.2010р .: 1 320 855 грн. 63 коп. боргу, 57 477 грн. 36 коп. 3% річних, 118 748 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 144 669 грн. 59 коп. пені, 26 185 грн. 31 коп. судового збору, 225 грн. 27 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; розірвано Договір про реструктуризацію заборгованості від 20.05.2011р. за договорами підряду №2/8 від 03.01.2008р. та № 27П від 27.04.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт"; в іншій частині позову -відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" задоволено частково, рішення господарського суду Київської області скасовано та припинено провадження у справі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Граніт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" 32 726 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.08.2012 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Граніт" задоволено, постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. скасовано, рішення господарського суду Київської області від 13.02.2012 р. залишено без змін, у зв'язку з чим, 13.09.2012р. господарським судом Київської області було видано наказ № 17/085-11/4 про примусове виконання вказаного рішення.

29.10.2012 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" на адресу господарського суду Київської області надійшла скарга на дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токара Д.А. щодо винесення ним постанови про арешт коштів боржника від 25.09.2012 р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 25.09.2012 р. в межах виконавчого провадження № 34410944. Разом з поданою скаргою надійшло клопотання про поновлення строку на оскарження дії старшого державного виконавця.

В обґрунтування поданої скарги, боржник посилається на те, що державним виконавцем державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. було порушено вимоги ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" стосовно накладення арешту одночасно на кошти та майно боржника, а також ненадання часу, з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2012р., для добровільного виконання рішення, як це передбачено ч. 2 ст. 25 "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2012 р. було поновлено строк на подання вказаної скарги, розгляд якої призначено на 19.11.2012 р., а також зобов'язано державну виконавчу службу надати письмові пояснення на подану скаргу та матеріали виконавчого провадження.

19.11.2012 р. позивач подано письмові пояснення, в яких заперечував проти поданої відповідачем скарги та просив суд відмовити в її задоволенні.

В судове засідання 19.11.2012 р. повноважний представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Також не були виконані вимоги ухвали суду від 31.10.2012 р., у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.12.2012 р.

На виконання вимог ухвал господарського суду Київської області від 31.10.2012р. та від 19.11.2012 р. присутній в судовому засіданні представник державної виконавчої служби надав для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження.

Суд, розглянувши вказану скаргу, перевіривши її законність та обґрунтованість з урахуванням норм чинного законодавства, дослідивши подані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження та заслухавши його пояснення, встановив, що вищезазначена скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

У відповідності до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт і вилучення майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до статті 25 Закону України Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі поданої стягувачем заяви про порушення виконавчого провадження, 25.09.2012 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токара Д.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" заборгованості, зазначеної в наказі від 13.09.2012р.

Крім того, в зазначеній заяві викладено прохання про накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1".

Також представником державної виконавчої служби було подано суду заяву, яка підтверджує вимогу стягувача про накладення арешту на всі рахунки, все рухоме та нерухоме майно боржника.

Тобто, вчиняючи дії щодо накладення арешту на кошти та майно боржника, державний виконавець діяв в спосіб та в порядку, передбаченому чинним законодавством, зокрема, ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", а тому посилання скаржника про неправомірність дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно та кошти боржника спростовуються вищезазначеними нормами.

До того ж, як зазначає скаржник, державним виконавцем, всупереч приписам статті порушено вимоги ст. 52 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо ненадання часу для добровільного виконання рішення.

Згідно пункту 2 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Разом з тим, статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, зокрема, пунктом 5 даної статті встановлено, що звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

З наведеного слідує, що боржник не позбавлений був права звернутись до державного виконавця стосовно реалізації належного йому майна власними силами у строк до початку примусового виконання рішення чи передачі коштів в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом, а також погодження з державним виконавцем порядку черговості стягнення на кошти та інше належне майно боржника.

Однак, скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про вчинення дій з боку останнього щодо погодження з державним виконавцем порядку черговості стягнення на кошти та інше належне майно боржника, реалізації майна або погашення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що твердження боржника, викладені в скарзі на дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. по виконанню наказу № 17/085-11/4 щодо неправомірності винесених ним постанови про арешт коштів боржника в межах суми 5 286 267, 23 грн. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми звернення стягнення 5 286 267, 23 грн., є безпідставними, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні поданої скарги.

Керуючись статтями 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд -

У Х В А Л И В :

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізована пересувна механізована колона № 1" на дії старшого виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Токар Д.А. залишити без задоволення.

2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Суддя О.В.Щоткін