Постанова

від 28.11.2008 по справі 4/396-пн-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

28.11.08                                                                                      

Справа №4/396-пн-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Колодій Н.А.  , Коробка Н.Д.

при секретарі: Бредіхін Ю.Ю.,

за участю представників:

позивача: Алексеєва Н.С., довіреність від 01.09.2008р. №

б/н;

Степаненко В.А., довіреність від 10.09.2008р. № б/н;

Подофа І.А., довіреність від 25.09.2008р. № 1-4/1-285;

відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 30.03.1998р.;

ОСОБА_2, довіреність від 23.09.2008р. № ВКТ 012802;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Нова Каховка Херсонської області, на

рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2008 р. у справі №

4/396-ПН-08

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Фірма

“Херсоноблагробуд”, м.Нова Каховка Херсонської області,

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Нова

Каховка Херсонської області,

про  повернення

майна та стягнення 8656,80 грн.

         Відкрите

акціонерне товариство “Фірма “Херсоноблагробуд”, м.Нова Каховка Херсонської

області, звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про:

1) зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути бетонні майданчики

виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд", які розташовані

АДРЕСА_1, а саме: № 23 площею 33кв.м, без номера площею 9кв.м і № 239 площею

71,5кв.м з приведенням їх у придатний для подальшого використання стан шляхом

демонтажу контейнера-магазина з прибудовою, розташованого на бетонному

майданчику площею 42кв.м та будівлі магазину, розташованого на бетонному

майданчику площею 71,5кв.м.; 2) стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1

заборгованості по орендній платі у розмірі 6656,80 грн. та 2000,00 грн. збитків

у вигляді витрат на юридичну допомогу (з урахуванням уточнення позовних вимог).

Господарський суд Херсонської області своїм рішенням від

02.10.2008 року у справі №4/396-ПН-08 (суддя Ємленінова З.І.) позовні вимоги

задовольнив. Зобов'язав Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути ВАТ "Фірма

Херсоноблагробуд" бетонні майданчики виробничо-торгівельної бази, які

розташовані по АДРЕСА_1, а саме: № 23 площею 33кв.м, без номера площею 9кв.м і

№ 239 площею 71,5кв.м з приведенням їх у придатний для подальшого використання

стан шляхом демонтажу контейнера-магазина з прибудовою, розташованого на

бетонному майданчику площею 42кв.м та будівлі магазину, розташованого на

бетонному майданчику площею 71,5кв.м. Стягнув з Приватного підприємця ОСОБА_1

на користь ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" 6656,80 грн. заборгованості

по орендній платі та 2000,00 грн. збитків, 187,00 грн. витрат по сплаті

державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

Рішення господарського суду першої інстанції мотивоване

тим, що неналежне виконання відповідачем умов договору щодо внесення орендної

плати, в силу ст.782 та ст.785 Цивільного кодексу України, обумовлює

правомірність заявлених позовних вимог щодо повернення об'єкту оренди та

стягнення суми заборгованості за оренду. Враховуючи доведення спору до суду з

вини відповідача вимоги про стягнення 2000,00 грн. у вигляді збитків у зв'язку

із наданням юридичної допомоги визнані судом обґрунтованими.

Приватний підприємець ОСОБА_1, не погодившись  із прийнятим у справі судовим актом,

звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення

господарського суду Херсонської області від 02.10.2008 року по справі

№4/396-ПН-08 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вважає, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового

рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи; недоведені

висновки, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; а самі

висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду не відповідають

обставинам справи; що призвело до порушення норм матеріального та  процесуального права. Доводи апеляційної

скарги обґрунтовані тим, що господарським судом Херсонської області не прийнято

до уваги, що позивач не є власником спірних майданчиків та земельної ділянки,

на якій розташовані належні йому будівлі торгівельно-виробничої бази. І

зазначене, на думку заявника апеляційної скарги, свідчить про відсутність

порушеного права ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд". Вважає, що належним

позивачем по справі по витребуванню майданчиків, як земельних ділянок, має бути

Новокаховська міська рада, як власник землі. Про безпідставність заявлених

позовних вимог, за доводами відповідача, свідчать обставини, встановлені

рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2008р. по справі  №15/325-ПН-07, за якими побудовані ПП ОСОБА_1

магазини знаходяться на земельній ділянці, а не на бетонному майданчику, що

підтверджується ухвалою суду про роз'яснення рішення. Звертає увагу, що цим же

рішенням та роз'ясненнями суду взагалі встановлено відсутність бетонного майданчика

як такого, що також не враховано судом першої інстанції. Вказує на

необґрунтованість судового рішення в частині визначення майна, яке має бути

повернено, оскільки у свідоцтві про право власності зазначені у ньому бетонні

та щебеневі майданчики не містять будь-якого літерного або цифрового

визначення, в той час як у рішення суду чітко визначені номера та площі

майданчиків. Вимогу позивача щодо стягнення орендної плати за користування

майданчиком вважає необґрунтованими, оскільки позивач не є власником майна і не

має права на передачу його в оренду та, відповідно, на отримання плати за

користування майном. Крім того, за доводами відповідача, позивачем невірно

визначена сума заборгованості, яка з урахуванням додаткової угоди № 9 до

договору повинна складати 5709,05 грн. Вважає помилковим визначення судом

першої інстанції надання юридичної допомоги збитками, оскільки, в силу ст.44

Господарського процесуального кодексу України, пов'язані з наданням юридичної

допомоги витрати відносяться до судових витрат.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 11.11.2008 року у справі № 4/396-ПН-08 апеляційний розгляд справи

призначено на 28.11.2008 року.

Розпорядженням в.о. голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 2278 від 27.11.2008 року справу  № 4/396-ПН-08 передано для розгляду колегії

суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді: Колодій Н.А.,

Коробка Н.Д., якою апеляційна скарга прийнята до розгляду.

Відкрите акціонерне товариство “Фірма “Херсоноблагробуд”

у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що суд першої інстанції прийняв

оскаржуване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, на

підставі всебічного дослідження доказів, їх правильної оцінки, просить залишити

рішення господарського суду Херсонської області по справі №4/396-ПН-08 від

02.10.2008р. року без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Вважає, що судом було належним чином досліджено належність позивачу спірних

бетонних майданчиків, що, зокрема, підтверджується Свідоцтвом про право

власності, виданим позивачу виконавчим комітетом Новокаховської міської ради, в

якому, серед іншого зазначені бетонні та щебеневі майданчики, під'їзні дороги

№№ 27,28. Щодо посилання відповідача на відсутність свідоцтв про право

власності окремо на бетонні, щебеневі майданчики чи під'їзні дороги, вказує, що

такі об'єкти не належать до категорій нерухомого майна і не підлягають окремій

реєстрації в органах БТІ, а можуть зазначатись лише разом із об'єктами

нерухомості, поряд з якими розташовані. Також безпідставним вважає посилання

відповідача на ст.38 Земельного Кодексу України, оскільки ця стаття дає

визначення земель житлової та громадської забудови, а земельна ділянка, на якій

розташована виробничо-торгівельна база ВАТ “Фірма “Херсоноблагробуд”,

відповідно до п.1 Договору оренди земельної ділянки від 27.02.2001 року

відноситься до земель промисловості, транспорту, зв'язку, оборони, енергетики

та іншого призначення. За доводами позивача, в даному випадку необхідно

застосовувати ч.1 ст.66 Земельного кодексу України, де вказується, що до земель

промисловості належать землі надані для розміщення та експлуатації основних,

підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних,

транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж,

адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Вважає правомірними висновки

господарського суду щодо порушеного права ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд», як

власника та орендодавця бетонних майданчиків. Щодо доводів апеляційної скарги

про невірне визначення суми основного боргу вказує, що у лютому 2008 року було

змінено розмір орендної плати у зв'язку із перерахуванням на офіційно

встановлений індекс інфляції, і встановлено орендну плату в розмірі 11,73грн.

за 1кв.м., про що відповідача було повідомлено листом  №1-4/7-23 від 22.01.2008 року. Вважає

погодженим з відповідачем розмір орендної плати за 113,5кв.м бетонних

майданчиків з лютого 2008 року в сумі 1331,35грн. внаслідок сплати ПП ОСОБА_1 у

лютому 2008 року направленого йому рахунка НОМЕР_2 від 01.02.2008 року по

оплаті орендної плати на цю суму. Вважає, що господарський суд обґрунтовано не

прийняв до уваги твердження відповідача про безпідставність  вимог товариства   щодо вилучення і повернення бетонних

майданчиків у зв'язку із встановленням ряду фактів у рішенні господарського

суду Херсонської області по справі №15/325-ПН-07 від 07.02.2008 року, оскільки

предметом розгляду по вказаній справі були інші обставини, що також

підтверджується наданими судом першої інстанції роз'ясненнями рішення по справі

.№15/325-ПН-07. Крім того вказує, що протягом всього часу дії укладеного між

сторонами договору оренди відповідачем не заперечувалося існування переданих

йому в оренду майданчиків та включно по грудень 2008 року сплачувалася орендна

плата.

В судовому засіданні 28.11.2008 року представники

відповідача підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі, та крім того,

зазначили про неотримання відповідачем уточнення до позовної заяви, що, на

думку заявника апеляційної скарги, також не враховано судом першої інстанції.

Також, представниками відповідача вказано на недоведеність факту розірвання

договору оренди, оскільки в дослідженому судом поштовому повідомленні міститься

підпис, який не співпадає з підписом відповідача, що унеможливлює прийняття даного

повідомлення в якості належного доказу по справі та, відповідно, не має

правових підстав вважати договір оренди розірваним.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали

доводи викладені у відзиву на апеляційну скаргу, проти доводів представників

відповідача заперечили та зазначили, що підпис на поштовому повідомленні

свідчить про вручення відповідачу листа, а повноваження особи, яка отримала

лист повинно перевірятися працівниками поштового відділення. Колегією суддів у

судовому засіданні були оглянуті надані представником позивача оригінали

поштових повідомлень, копії яких містяться у матеріалах справи.

За заявою представників сторін, апеляційний розгляд

справи здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання, за згодою

представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального

кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в

апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу

України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали

справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством “Фірма “Херсоноблагробуд”,

було подано позов до господарського суду Херсонської області про: 1)

зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути бетонні майданчики

виробничо-торгівельної бази ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд", які

розташовані по АДРЕСА_1, а саме: №23 площею 33кв.м, без номера площею

9кв.м  і 

№239 площею 71,5кв.м з приведенням їх у придатний для подальшого

використання стан шляхом демонтажу контейнера-магазина з прибудовою, розташованого

на бетонному майданчику площею 42кв.м та будівлі магазину, розташованого на

бетонному майданчику площею 71,5кв.м.; 2) стягнення з Приватного підприємця

ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі у розмірі 6656,80 грн. та 2000,00 грн.

збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу (з урахуванням уточнення позовних

вимог).

Рішенням господарського суду Херсонської області від

02.10.2008 року у справі №4/396-ПН-08 

позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Приватний підприємець ОСОБА_1, не погодившись із

прийнятим судом першої інстанції судовим актом, звернувся до Запорізького

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали

справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин

справи, застосування норм матеріального та процесуального права при винесені

оскаржуваного рішення, колегія суддів 

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу

наступного:

Як свідчать матеріали справи, 11.04.2001р. між ВАТ

"Фірма Херсоноблагробуд" (орендодавець) та Приватним підприємцем

ОСОБА_1 (орендар) укладено договір № 11/04-01, за умовами якого орендодавець

зобов'язався передати в оренду орендарю бетонний майданчик виробничої бази ХРУ

«Коттедж» ВАТ "Фірма Херсоноблагробуд" АДРЕСА_1 площею 33кв.м. для

встановлення контейнера-магазина з торгівельною площею 9кв.м. (п.1.1 договору).

Згідно з п.3.1 договору орендна плата складає 4,20 грн.

за 1кв.м., з урахуванням ПДВ, або 138,60 грн. за місяць.

Пунктом 10.1 договору сторонами узгоджено, що даний

договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом одного року.

Додатковими угодами №1 від 13.05.2002р., №2 від

03.01.2003р., №3 від 31.12.2004р. строк дії договору оренди № 11/04-04 від

11.04.2001р. продовжено до 31 грудня 2002 року, до 31 грудня 2004 року та до 31

грудня 2005 року, відповідно.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 сторонами по договору

змінено встановлений договором оренди розмір орендної плати та встановлено, що

з 01 січня 2005 року розмір орендної плати за оренду бетонного майданчика

складає 6,90 грн. за 1кв.м. з урахуванням ПДВ.

09.03.2005р. між сторонами було укладено додаткову угоду

№4 до договору, згідно з п.1 якої орендодавець додатково передає в оренду

орендатору бетонний майданчик виробничо-торгівельної бази ВАТ “Фірма

“Херсоноблагробуд” по АДРЕСА_1 площею 9кв.м. під облаштування тимчасової

споруди на умовах раніше укладеного договору оренди №11/04-01 від 11.04.2001р.

Згідно з п.2 додаткової угоди №4 плата за оренду додатково наданого в оренду

бетонного майданчика складає 6,90 грн. за 1кв.м. з урахуванням ПДВ, або 62,10 грн.

за місяць та нараховується з 16.03.2005р.

Факт передання бетонного майданчика підтверджується

актом приймання-передачі від 16.03.2005 року.

Додатковою угодою №5 від 22.06.2005р. сторони по справі

дійшли згоди, що орендодавець додатково передає в оренду орендатору бетонний

майданчик №127б виробничо-торгівельної бази ВАТ “Фірма “Херсоноблагробуд” по

АДРЕСА_1 загальною площею 56,0кв.м. під облаштування тимчасової споруди, яке в

подальшому буде використовуватися для організації підприємницької діяльності орендаря,

на умовах раніше укладеного договору оренди №11/04-01 від 11.04.2001р. (п.1

додаткової угоди). Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що плата за оренду

додатково наданого в оренду бетонного майданчика складає 6,90 грн. за 1кв.м. з

урахуванням ПДВ, або 386,40 грн. за місяць та нараховується з 26.06.2005р.

Факт передання бетонного майданчика підтверджується

актом приймання-передачі від 26.06.2005 року.

Додатковою угодою №6 від 16.01.2006р. строк дії договору

оренди №11/04-01 продовжено до 31 грудня 2006 року.

Угодою №1 від 10.03.2006р. сторони визнали додаткову

угоду №5 до договору оренди №11/04-01 щодо передання в оренду бетонного

майданчика №127б площею 56,0кв.м. такою, що втратила силу з 11.03.2006 року.

16.03.2006р. між сторонами було укладено додаткову угоду

№7 до договору, згідно з п.1 якої орендодавець додатково передає в оренду

орендатору бетонний майданчик №239 виробничо-торгівельної бази ВАТ “Фірма

“Херсоноблагробуд” по АДРЕСА_1 загальною площею 71,5кв.м. під облаштування

тимчасової споруди, яка в подальшому буде використовуватися для організації

підприємницької діяльності орендаря, на умовах раніше укладеного договору

оренди №11/04-01 від 11.04.2001р. Згідно з п.2 додаткової угоди №7 плата за

оренду додатково наданого в оренду бетонного майданчика складає 7,61 грн. за

1кв.м. з урахуванням ПДВ, або 544,12 грн. за місяць та нараховується з

16.03.2006р.

Факт передання бетонного майданчика підтверджується

актом приймання-передачі від 16.03.2006 року.

Також, додатковою угодою №7 сторонами змінено розмір

орендної плати та встановлено з 01 січня 2006 року плату за раніше орендовані

бетонні майданчика в розмірі 7,61 за місяць за 1кв.м., в т.ч. ПДВ. Пунктом 5

додаткової угоди пункт 7.4 договору оренди викладено в наступній редакції: у

випадку зміни цін та тарифів або у інших випадках, передбачених законодавчими

актами України, орендодавець має право, у односторонньому порядку на підставі

офіційно встановленого індексу інфляції, змінити розмір орендної плати,

повідомивши про це орендаря письмово.

Додатковою угодою №8 від 01.01.2007р. строк дії договору

оренди №11/04-01 продовжено до 31 грудня 2007 року.

12.02.2007р. між сторонами укладено додаткову угоду №9

до договору оренди, згідно з п.1 якої встановлено, що з 01.01.2007р. плата за

оренду одного квадратного метру бетонного майданчика складає 8,73 грн. за

місяць, у т.ч. ПДВ., а з 01.02.2007р. - 10,06 грн. за місяць, з урахуванням

ПДВ.

За умовами укладених між сторонами додаткових угод до

договору оренди №11/04-01 зазначені додаткові угоди набирають чинності з

моменту підписання та діють весь час дії договору оренди.

Згідно узагальнюючої довідки позивача, станом на

31.07.2008 року, у оренді ПП ОСОБА_1 перебувають бетонні майданчики

виробничо-торгівельної бази ВАТ “Фірма “Херсоноблагробуд” загальною площею

113,5кв.м., а саме: бетонний майданчик №23 площею 33кв.м. (договір оренди),

бетонний майданчик площею 9кв.м. (додаткова угода №4), бетонний майданчик  №239 площею 71,5кв.м. (додаткова угода №7).

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов

договору щодо сплати орендної плати 17.07.2008р. позивачем на адресу

відповідача направлено лист №1-4/11-221 з повідомленням про відмову від

договору оренди від 11.04.2001р. та вимогою про звільнення та повернення

об'єктів оренди протягом 10 днів з моменту одержання листа, а також погашення

заборгованості по орендній платі.

Згідно поштового повідомлення зазначений лист отримано

відповідачем 23.07.2008р., вимоги щодо повернення майна та сплати

заборгованості ним не виконані.

Зобов'язання Приватного підприємця ОСОБА_1 повернути

вказані бетонні майданчики, на підставі ст.ст.391, 526, 782, 785  Цивільного кодексу України, стягнення

6656,80грн. суми заборгованості по оплаті оренди та стягнення 2000,00 грн.

збитків у вигляді витрат на юридичну допомогу, було предметом судового позову у

цій справі.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського

суду щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, враховуючи нижчевикладене:

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено,

що господарським  визнається зобов'язання,

що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)

відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу

якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний

вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на

користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші,

надати інформацію тощо), або 

утриматися  від певних дій, а

інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від

зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим ст. 193 Господарського Кодексу України

передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин

повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до

закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо

виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного

кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України

договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами п.7 статті 193 Господарського кодексу

України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від

виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України

визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем умови Договору та додаткових угод до

договору щодо оплати орендної плати в повному обсязі станом на 05.08.2008р.

(момент подання позову) не виконані. Господарським судом встановлено, що з

березня 2008 року відповідачем орендна плата за користування бетонними

майданчиками не сплачується, що сторонами не заперечується.

Відповідно до приписів ст.782 Цивільного кодексу України

наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення

речі, якщо наймач не вносить плату   за

користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від

договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем

повідомлення  наймодавця про відмову від

договору.

Пунктом 1 статті 785 Цивільного кодексу України

встановлено, що у разі  припинення  договору найму наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено

матеріалами справи, листом від 17.07.2008 року №1-4/11-221 позивач повідомив

відповідача про відмову від договору оренди від 11.04.2001 року та звернувся з

вимогою звільнити і повернути об'єкт оренди позивачу на протягом десяти днів, у

відповідності з пунктом 4.6 договору. Залучені до матеріалів справи належним

чином засвідчені копії описів вкладення від 17.07.2008р. та фіскальних чеків №№

111, 112 від 17.07.2008р. свідчать про направлення рекомендованого листа про

відмову від договору на ім'я ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3. Згідно

поштових повідомлень №№ 326561, 326570 направлені за адресами відповідача

листи  ним  були отримані 23.07.2008року, про що свідчить

підпис про вручення. Доводи представників відповідача у судовому засіданні

стосовно сумнівності підпису на поштовому повідомленні колегією суддів до уваги

не приймаються. Листи направлені за вказаними відповідачем у договорі та

додаткових угодах адресах, дійсність яких відповідачем не заперечується. Крім

того, в суді першої інстанції дане питання відповідачем взагалі не піднімалося.

За таких обставин колегія суддів погоджується із

висновками господарського суду, що договір оренди є розірваним, тобто таким що

припинився і відповідач відповідно до вимог частини 1 статті 785 ЦК України

зобов'язаний повернути об'єкт оренди негайно у стані, в якому він був

одержаний, або у стані який зазначено в договорі.

Вказане також обумовлено сторонами в пункті 4.6 договору

оренди від 11.04.2001р., згідно з яким встановлено обов'язок відповідача

звільнити орендовані майданчики в разі припинення дії договору та передати їх

за актом позивачу в справному стані на протязі 10 днів.

Як вже зазначалося вище, з березня 2008 року

відповідачем орендна плата за користування бетонними майданчиками не

сплачувалася, докази оплати відсутні, що свідчить про порушення  відповідачем 

умов  договору ( п.3.1) та

додаткової угоди №9 (п.1).

Заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі

6656,80грн. доведена договором, додатковими угодами, іншими матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо невірного

визначення суми боргу, слід зазначити, що, дійсно, додатковою угодою № 9 від

12.02.2007 року сторонами узгоджено розмір орендної плати в сумі 10,06грн. за

1кв.м. Разом з тим, у лютому 2008 року позивачем було змінено розмір орендної

плати, а саме: перераховано на офіційно встановлений індекс інфляції - 16,6%,

та встановлено суму 11,73грн. за 1кв.м, про що відповідача було повідомлено

листом 1-4/7-23 від 22.01.2008 року.

Додатковою угодою №7 (п.5) та додатковою угодою №8 (п.4)

сторони дійшли згоди про викладення пункту 7.4 договору оренди в наступній

редакції: у випадку зміни цін та тарифів або у інших випадках, передбачених

законодавчими актами України, орендодавець має право, у односторонньому порядку

на підставі офіційно встановленого індексу інфляції, змінити розмір орендної

плати, повідомивши про це орендаря письмово.

Таким чином, збільшення позивачем розміру орендної плати

на індекс інфляції у односторонньому порядку з письмовим повідомленням про це

відповідача є цілком правомірним, оскільки зазначене передбачено умовами

договору. Крім того, слід враховувати, що виставлений позивачем рахунок НОМЕР_2

від 01.02.2008р. на суму 1331,35грн. був оплачений відповідачем в повному

обсязі, що свідчить про погодження збільшеної суми розміру орендної плати.

Отже, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин

справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми

заборгованості в сумі 6656,80 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Стосовно посилання відповідача на обставини, встановлені

рішенням господарського суду Херсонської області від 07.02.2008 року по справі

№15/325-ПН-07 слід зазначити, що зазначеним рішенням господарського суду лише

підтверджується зведення відповідачем на орендованих бетонних майданчиках групи

зблокованих магазинів, які є самочинним будівництвом, оскільки земельна ділянка

для їх будівництва не відводилася у встановленому законом порядку, що стало

підставою для відмови у позові ПП ОСОБА_1 про визнання права власності на

збудовані об'єкти.

Відносно доводів відповідача, що позивач не є власником

земельних ділянок, на яких розташовані передані в оренду бетонні майданчики та

посилання на рішення суду, за яким побудовані ПП ОСОБА_1 магазини знаходяться на

земельній ділянці, а не на бетонному майданчику, що на думку заявника

апеляційної скарги свідчить про відсутність бетонного майданчику та,

відповідно, про безпідставність вимог позивача щодо його витребування, слід

вказати, що за укладеним між сторонами договором оренди відповідачу були

передані у користування саме бетонні майданчики, а не земельні ділянки. Факт

передання бетонного майданчика загальною площею 33кв.м. підтверджується умовами

договору, передання бетонного майданчика площею 9кв.м підтверджується актом

приймання-передачі від 16.03.2005 року, бетонного майданчика №239 загальною

площею 71,5кв.м. - актом приймання-передачі від 16.03.2006 року.

Доводи відповідача щодо відсутності предмета спору, а

саме бетонних майданчиків, та посилання в якості доказів зазначеного на

висновки проведеної у справі № 15/325-ПН-07 судової експертизи, за якими

досліджувана будівля групи зблокованих магазинів пов'язана фундаментом із

землею, і що, за позицією відповідача, свідчить про відсутність бетонного

майданчику, колегією суддів відхиляються як необґрунтовані. Так, в ході

проведеної по даній справі експертизі був досліджений лише один об'єкт -

бетонний майданчик площею 71,5кв.м, на якому відповідачем здійснене самочинне

будівництво, а самі висновки щодо відсутності бетонного покриття на момент

проведення експертизи не доводять факт відсутності бетонного майданчика на час

укладання сторонами додаткової угоди та підписання акта приймання-передачі.

Колегія суддів також приймає до уваги, що протягом дії

договору, з квітня 2001 року, відповідачем не заперечувалася наявність

переданих йому у користування бетонних майданчиків, акти приймання-передачі

підписані відповідачем без зауважень, орендна плата сплачувалася включно по

лютий 2008 року.

Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин

справи свідчить про те, що висновки господарського суду  Херсонської області щодо правомірності

заявлених позовних вимог щодо зобов'язання відповідача повернути бетонні

майданчики № 23 площею 33кв.м, б/н площею 9кв.м 

та № 239 площею 71,5кв.м з приведенням їх у придатний для подальшого

використання стан шляхом демонтажу контейнера-магазина з прибудовою,

розташованого на бетонному майданчику площею 42кв.м та будівлі магазину,

розташованого на бетонному майданчику площею 71,5кв.м, слід  вважати обґрунтованими.

Відносно доводів відповідача, що у свідоцтві позивача

про право власності зазначені у ньому бетонні та щебеневі майданчики не містять

літерного або цифрового визначення, в той час як у рішення суду чітко визначені

номера та площі майданчиків, слід зазначити, що такі об'єкти не належать до

категорії нерухомого майна, яке підлягає окремій реєстрації, а за рішенням суду

зобов'язано повернути передане відповідачу у користування згідно договору

оренди.

Зауваження представників відповідача у судовому

засіданні про неотримання  наданого

позивачем уточнення позовних вимог, прийнятого господарським судом до уваги,

колегією суддів до уваги не приймається, оскільки заява позивача про уточнення

позовних вимог не змінює по суті зазначені у позовній заяві вимоги, замість

вилучення майна позивачем зазначено вимогу про зобов'язання повернути вказане

майно, підстави позову та перелік майна позивачем не змінювалися. Крім того,

відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому

засіданні, представник відповідача у судове засідання 02.10.2008р., на якому

позивачем була надана суду заява про уточнення позовних вимог, не з'явився.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або

установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен

відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого

порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною,

втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена

сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання

правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 ГК України встановлено, що до складу

збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське

правопорушення, зокрема, включаються: додаткові витрати, понесені стороною, яка

зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Для надання юридичної допомоги позивач звернувся до

Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичне агентство “Дерн, Лошкарьов та

партнер”. На підтвердження понесених витрат позивачем наданий договір про

надання юридичних послуг № 24-03/08 від 11.06.2008р. та платіжне доручення від

26.08.2008р. № 3822 на суму 2000,00грн.

Факт порушення відповідачем умов договору оренди та

невиконання вимог чинного законодавства щодо повернення орендованого майна

доведений матеріалами справи. Таким чином, складові правопорушення, необхідні

для відповідальності у вигляді збитків, такі як суб'єкт та об'єкт

правопорушення, а також суб'єктивна та об'єктивна сторона, наявні. Сплата

позивачем суми 2000,00грн. знаходиться у причинному зв'язку з невиконанням

відповідачем умов договору та вимог чинного законодавства щодо повернення

орендованого майна.

Враховуючи доведення спору до суду з вини відповідача,

колегія суддів вважає цілком правомірними висновки господарського суду щодо

обґрунтованості заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача суми

2000,00грн. у вигляді збитків у зв'язку із наданням юридичної допомоги.

Доводи відповідача, що в силу ст.44 Господарського

процесуального кодексу України, пов'язані з наданням юридичної допомоги витрати

відносяться до судових витрат, колегією суддів до уваги не приймаються. За

змістом зазначеної норми права, до судових витрат законодавець відносить,

зокрема оплату послуг адвоката. Витрати на юридичні послуги не заявлені

позивачем як судові витрати на послуги адвоката. Сума 2000 грн.була заявлена

позивачем в якості збитків, які він поніс за надані йому юридичні послуги, а

тому вимоги в цій частині також 

підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача  задоволенню не підлягає.

Судові витрати за позовом (державне мито в сумі 187,00

грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу) з урахуванням повернення позивачу суми надлишкового сплаченого

держмита правомірно присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача.

Державне мито за апеляційною скаргою в сумі 93,50 грн.

відноситься на  заявника апеляційної

скарги.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105

Господарського процесуального кодексу 

України,  Запорізький апеляційний

господарський суд

    ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка

Херсонської області, залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.10.2008 р. у

справі № 4/396-ПН-08  залишити без змін.

Постанова виготовлена  в повному

обсязі та підписана  08.12.2008р.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П. 

 Колодій Н.А.  Коробка Н.Д.