Ухвала

від 15.01.2013 по справі 2/287-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 УХВАЛА

15.01.2013р.м.Київ№ 2/287-А

За позовом Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод»

До Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України

Про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень

Суддя І.О. Домнічева

Представники:

від позивача Потьомкіна В.А.

від відповідача Аміров О.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство «Київський автомобільний ремонтний завод», звернулось до суду з вимогою про визнання протиправними дій Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України в частині включення до проміжного акту від 17 квітня 2007 року за №36, акту ревізії окремих питань фінансової та господарської діяльності Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод», проміжного акту №51 від 30.05.2007р. неправдивих та необґрунтованих відомостей, відповідно до переліку в позовній заяві.

Ухвалою від 13.07.2007р. судом було відкрито провадження в адміністративній справі №2/287-А та призначено попереднє судове засідання.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви, за клопотаннями сторін витребовувались нові докази та пояснення.

Ухвалою від 05.02.2008р. розгляд справи зупинявся терміном - до отримання з Генеральної прокуратури України витребуваної інформації.

Ухвалою від 11.04.2008р. суд провадження поновив, призначив попереднє судове засідання.

Ухвалою від 27.05.2008р. суд закінчив підготовче провадження та призначив судовий розгляд.

Ухвалою від 19.06.2008р. судом було призначено почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі.

15.10.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло Повідомлення № 7334 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість дачі експертного висновку по справі №2/287-А.

Ухвалою від 16.10.2008р. суд поновив провадження у справі № 2/287-А та призначив розгляд справи.

Судове засідання, призначене на 23.12.2008р. не відбулось, оскільки позивачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу суду від 19.06.08р. про призначення експертизи та зупинення провадження у справі.

Після повернення матеріалів справи з судів апеляційної та касаційної інстанцій, суд ухвалою від 04.10.2010р. повторно призначив розгляд справи.

Ухвалою від 27.01.2011р. судом було призначено судову бухгалтерську експертизу та зупинено провадження у справі.

Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 06.07.2011р. надійшло повідомлення про неможливість надання висновку.

Ухвалою від 08.07.2011р. суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи.

Ухвалою від 02.08.2011р. суд призначив судову бухгалтерську експертизу та зупинив провадження у справі.

18.10.2012р. через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло Повідомлення №7254/12-45 від 28.09.2012р. про неможливість дачі висновку, оскільки витребувані експертом документи не були йому надані. Матеріали справи №2/287-А також були повернути до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 23.10.2011р. суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи.

Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувались перерви, за клопотаннями сторін витребовувались нові докази та пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В той же час, нормативно-правові акти -це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми. Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин у сфері виконавчої влади, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні (відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування).

Другу групу актів за критерієм юридичної природи складають індивідуальні акти, які стосуються конкретних осіб та їхніх відносин. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління від інших актів, є їх виражений правозастосовчий характер, а також їх конкретність, зокрема: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата -конкретної особи або осіб; зникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні акти можуть бути оскаржені іншими особами, які в них зазначені, тобто безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Аналогічна за змістом позиція висвітлена у постанові Верховного Суду України по справі №21-1946во09 від 01.12.2009 р. та в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №781/11/13-10 від 01.06.2010 року «Щодо застосування окремих положень норм матеріального права під час розгляду адміністративних справ».

В той же час, акт Головного контрольно-ревізійного управління України, за своїм змістом не відноситься ні до нормативно-правових актів, ні до актів індивідуальної дії, оскільки він лише фіксує факт відповідного правопорушення та може бути доказом у разі вирішення спору щодо оскарження кінцевого рішення за результатами проведення перевірки.

Відповідно до статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно, рішення такого органу повинні бути направлені на реалізацію владної компетенції такого суб'єкта щодо управлінням інших суб'єктів. Їх рішення мають містити владні управлінські вимоги, що є обов'язковими до виконання іншими особами. У оскаржуваних актах такі вимоги відсутні. Відповідні оскаржувані акти не є актом суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути вирішеними у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.3, ст.17, ст.157, ст.158-160 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження по справі №2/287-А за позовом Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод»про визнання протиправними дій Контрольно-ревізійного департаменту Міністерства оборони України в частині включення до проміжного акту від 17 квітня 2007 року за №36, акту ревізії окремих питань фінансової та господарської діяльності Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод», проміжного акту №51 від 30.05.2007р. неправдивих та необґрунтованих відомостей.

Роз'яснити позивачу про можливість вирішення його позовних вимог до суду загальної юрисдикції, в порядку цивільного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. 185-187 КАС України.

Суддя І.О. Домнічева