Рішення

від 17.01.2013 по справі 3675-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2013Справа №5002-18/ 3675-2011

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"в особі філії "Кримське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Німетуллаєв Рустем Сейтумерович

про звернення стягнення на предмет іпотеки у розмірі 37464094,62 грн., передачу майна та стягнення штрафу у сумі 3 557 820,69 грн.

Суддя І.К. Осоченко

Представники:

від позивача - Медведєв Ф.С., начальник юридичного відділу, довіреність № 2858 від 17.09.12, паспорт ЕЕ 468915 виданий 12.04.2001;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Кримське регіональне управління "Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" (далі - відповідач), в якій просить:

1. Звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд та належить ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 10 825 435,00 гривень, з метою погашення заборгованості перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409 від 13.12.2007 у розмірі 37 464 094,62 гривень, з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит";

2. Передати нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) па праві власності, в управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах безоплатності послуг управителя.

3. Стягнути з відповідача на користь позивача штраф за невиконання умов Іпотечного договору у розмірі 3557820,69 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526, 625, 1029-1045, 1049, 1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 13.12.2007 між позивачем та Німетуллаєвим Рустемом Сейтумеровичем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409, відповідно до умов якого позичальнику було відкрито відновлювальну кредитну лінію з лімітом максимальної заборгованості 10260000,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 16% річних. Позичальник свої зобов'язання за договором у частині своєчасного погашення кредиту не виконував, у зв'язку із чим станом на 01.08.2011 за ним рахується заборгованість у загальній сумі 37464094,62 грн.

В якості забезпечення виконання зобов'язань позичальника, 13.12.2007 між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки. Згідно з пунктом 2 договору іпотеки, іпотекою забезпечується повернення кредитних ресурсів, а також сплата відсотків, комісії, неустойки.

Позивачем на адреси позичальника та іпотекодавця були направлені вимоги про усунення порушення зобов'язання з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги. Проте такі вимоги залишені без задоволення. Несплата коштів у сумі 37464094,62 грн., з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень, стала підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою господарського суду від 29.08.2011 року до участи у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору був залучений - Німетуллаєв Рустем Сейтумерович (95000, м. Сімферополь, вул. Майська, 11/14)

20.03.2012 на адресу Господарського суду надійшли матеріали справи № 5002-18/3675-2011, без проведення судової комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертиз, у зв'язку із недостатністю матеріалів справи та додатково наданих матеріалів, а також у зв'язку із несплатою комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертиз.

Ухвалою від 26.03.2012 провадження у справі №5002-18/3675-2011 було поновлено та призначено у справі судову комплексну будівельно-технічну та судово-економічну експертизи. Проведення комплексної будівельно-технічної експертизи було доручено експерту Штибликову О.А (свідоцтво №1371), а проведення судово-економічної експертизи - експерту Филенко А.С. (свідоцтво №61), (95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, 44, к. 20 ).

У зв'язку із призначенням у справі судової комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи, ухвалою від 26.03.2012 провадження у дійсній справі було зупинено.

22 червня 2012 року на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшли від експертів Філенко А.С. та Штибликов О.А. матеріали справи №5002-18/3675-2011 без проведення судової комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертиз, у зв'язку із несплатою комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертизи.

Ухвалою суду від 26.06.2012 суд призначив у справі судову комплексну будівельно-технічну та судово-економічну експертизи, проведення яких доручив експерту Костур С.В. та експерту Дубініній І.В.

Матеріали справи супровідним листом від 09.07.2012 були направлені на адресу експертів.

11.07.2012 на адресу суду від експерта Костур С.В. надійшло клопотання за вих. № 294 від 09.07.2012 про надання додаткових матеріалів для дачі експертного висновку.

У зв'язку з подачею позивачем - Публічним акціонерним товариством "Банк Фінанси та Кредит" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2012 про призначення судової експертизи та зупинення провадження у даній справі суд листом від 12.07.2012 просив експертів повернути матеріали справи суду.

13.07.2012 матеріали дійсної справи були отримані Господарським судом Автономної Республіки Крим та направлені до Севастопольського апеляційного господарського суду для розгляду по суті скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Фінанси та Кредит" апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.06.2012.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в частині скасування зупинення провадження у справі залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 червня 2012 року у справі №5002-18/3675-2011 у частині зупинення провадження у справі залишено без змін. Припинено апеляційне провадження у справі №5002-18/3675-2011 у частині оскарження ухвали суду про призначення по справі судову комплексну будівельно-технічну та судово-економічну експертизу.

20.08.2012 справа надійшла до Господарського суду Автономної Республіки Крим і 22.08.2012 матеріали дійсної справи направлені на адресу експертів Костур С.В. та Дубініної І.В. для подальшого виконання судової комплексної будівельно-технічної та судово-економічної експертиз.

04.10.2012 на адресу суду від експертів Костур С.В. та Дубініної І.В. надійшли клопотання за вих. № 379 від 02.10.2012 та за вих. № 383 від 04.10.2012 про надання додаткових матеріалів, необхідних для дачі експертного висновку.

Відповідно правової позиції Пленуму Вищого господарського суду України, яка викладена в пункті 11 постанови від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" у разі, коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо) він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК вправі просити господарський суд про їх надання.

Таким чином, враховуючи необхідність розгляду по суті клопотань експертів Костур С.В. та Дубініної І.В., суд вважав необхідним ухвалою від 15.10.2012 призначити судове засідання з розгляду клопотань експертів на 25.10.2012 та викликати експертів Костур С.В. та Дубініну І.В., які працюють в ТОВ "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи", для розгляду заявлених клопотань. Вказаною ухвалою суд зобов'язав відповідача до 25.10.2012 надати документи згідно клопотань експертів.

25.10.2012 у судове засідання з'явилися представники позивача, відповідача та третьої особи.

Експерти Костур С.В. та Дубініна І.В. у судове засідання 25.10.2012 не з'явилися, причини нез'явлення суду не відомі. Про день та час судового засідання були повідомлені належним чином -рекомендованим листом.

Ухвалою від 25.10.2012 суд поновив провадження у дійсній справі.

У судовому засіданні 25.10.2012 представник відповідача надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи копій документів, згідно переліку, а саме: матеріалів інвентарної справи БТІ на домоволодіння, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Агросбит" на праві приватної власності, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Сухи, 2; правовстановлюючих документів на земельну ділянку вказаного домоволодіння; податкової декларації з плати за землю.

Суд задовольнив таке клопотання відповідача та долучив до матеріалів справи документи.

Свій розрахунок пені, штрафних санкцій і процентів по договору № 2203/07/КІ-409 від 13.12.2007, графік погашення процентів і тіла кредиту по цьому договору, документи, які підтверджують факт погашення кредиту і процентів, витребувані ухвалою суду від 15.10.2012, відповідачем не надано.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2012 провадження у справі було зупинено у зв'язку з проведенням комплексної судової будівельно-технічної та судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 26.06.2012.

25.12.2012 на адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи» І. Ю. Писарева надійшло клопотання вих. №464 від 29.11.2012, в якому він повідомляє, що станом на 29.11.2012 провадження експертизи не оплачено, клопотання не виконано, у зв'язку з чим справа повертається без виконання.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 провадження у справі було поновлено та була призначена дата судового засідання.

У судовому засіданні 17.01.2013 позивач надав суду заяву про призначення судової комплексної будівельно-технічної експертизи, та в процесі розгляду справи просив дану заяву не розглядати по суті.

Відповідач та третя особа у судове засідання 17.01.2013 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

13.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та Німетуллаєвим Рустемом Сейтумеровичем укладено договір про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409, відповідно до п. 2.1 якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 8 660 000,00 (вісім мільйонів шістсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень з оплатою по процентній ставці 16,00 (шістнадцять) процентів річних.

П. 3.2 Договору № 2203/07/КИ-409 передбачено, що Позичальник зобов'язується повністю повернути Кредитні ресурси, отримані за цим Договором, до 12 грудня 2022 року. Погашення проводиться шляхом зарахування відповідної суми на Позичковий рахунок. Позичальник зобов'язується щомісяця, в термін з 26 по останнє число (включно) кожного місяця починаючи з травня 2009 року, здійснювати погашення заборгованості відповідно до Додатку №1.

Згідно з пунктом 4.3 Договору № 2203/07/КИ-409 Позичальник сплачує проценти за користування Кредитними ресурсами щомісяця, в термін з 26 по останнє число (включно) кожного місяця, згідно Графіка зниження розміру заборгованості (Додаток №1 до цього Договору). У вказаний термін Позичальник сплачує проценти, нараховані за період користування Кредитними ресурсами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа (включно) поточного місяця. Проценти сплачуються шляхом зарахування відповідної суми на рахунок процентів №2208.8.06286.00.03

Забезпеченням виконання зобов'язань за цим Договором є застава (іпотека) нежитлових будівель, яка належить Майновому поручителю - ТОВ «Агросбит», на підставі свідоцтва про право власності /Р № 1214/ від 27 червня 2006 року, розташованих за адресою: АРК, м. Сімферополь, вул. Субхи, буд. 2, загальною площею - 1295,00 кв. м., Майновий поручитель зобов'язується укласти з Банком договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в термін до 14 грудня 2007 року.

Майновий поручитель зобов'язуються у день видачі Кредитних ресурсів укласти з Банком договір застави (іпотеки) вищезазначеної нерухомості.

У випадку, якщо Позичальник та Майновий поручитель не укладе договір застави (іпотеки) зазначеної нерухомості в зазначений термін з будь-якої причини, Банк має право вимагати дострокового розірвання цього Договору, а Позичальник зобов'язаний у термін не пізніше трьох банківських днів з моменту одержання вимоги Банку здійснити повне погашення заборгованості перед Банком, у тому числі нарахованих процентів та Кредитних ресурсів, отриманих згідно цього Договору, а також сплатити штраф у розмірі 30 % від суми Кредитних ресурсів, наданих за цим Договором згідно п. 2.1. (п. 5.1 Договору).

За прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6 цього Договору, а також будь-яких інших строків передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами (п. 6.1 Договору).

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, що передбачено статтею 1055 Цивільного кодексу України.

В п. 1 Договору про внесення змін №1 від 25.01.2008 до Договору про відкриття кредитної лінії №2203/07/КИ-409 від 13.12.2007 пункт 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії №2203/07/КИ-409 від 13.12.2007 був змінений та викладений в наступній редакції: «2.1 Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності у розмірі 10 260 000,00 (Десять мільйонів двісті шістдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень з оплатою по процентній ставці 16,00 (Шістнадцять) процентів річних» (а. с. 56-57, том 1й).

13.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (Іпотекодержавтель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросбит» (Іпотекодавець) було укладено Договір іпотеки, що був посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу - Хоменко Ю. В., зареєстрований у реєстрі за №475 (а. с. 63-68, том 1й).

Пунктом 1 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержавтелю наступне нерухоме майно: нежитлові будівлі розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вулиця Сухі, будинок № 2 (де Зазначені нежитлові будівлі мають загальну площу 1295,0 кв. м., і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. «А» - загальною площею 376,3 кв. м., торгових павільйонів: літ. «Г» - загальною площею 124,8 кв. м., літ. «Д» - загальною площею 97,8 кв. м., літ. «Е» - загальною площею 40,3 кв. літ. «Ж» - загальною площею 106,4 кв. м., літ. «З» - загальною площею 100,8 кв. м., літ. «И» загальною площею 97,6 кв. м., літ. «К» - загальною площею 92,2 кв. м., літ. «Л» - загальною площею 111,0 кв. м., літ. «М» - загальною площею 116,0 кв. м., літ. «Н» - загальною площею 31,8 кв. м., а також споруд, надалі - "Предмет іпотеки".

Земельна ділянка, на якій розташовані нежитлові будівлі, які є предметом цього Договору передана у строкове платне користування для будівництва та обслуговування мікроринку, кадастровий номер якої: 01 101 000 00:03:002:0014, згідно з Договором оренди земельної ділянки, укладеним між Сімферопольською міською радою та ТОВ «АГРОСБИТ» 22.11.2006 року Сімферопольською районною радою Автономної Республіки Крим., зареєстрованого у Виконавчому комітеті Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим 05.12.2006 р. за № 1176 та в Кримській регіональній філії ДП «Центр ДКЗ при Держкомземі України» 14.12.2006 р. у Книзі записів реєстрів договорів оренди землі Центрального за № 040600100086.

Згідно з пунктом 2 Договору іпотеки зазначені нежитлові будівлі передаються в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих «Боржнику» за Кредитним договором № 2203/07/КИ-409 від "13" грудня 2007 року (надалі - Основне зобов'язання) на суму 8 660 000 грн. 00 коп. (вісім мільйонів шістсот шістдесят тисяч гривень нуль копійок), строком до "12" грудня 2022 року (дванадцятого грудня дві тисячи двадцять другого року), а також процентів за користування Кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 16 % (шістнадцять відсотків) річних, а також комісійної винагороди за Основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за Основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за Основним зобов'язанням, відшкодування витрат зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

У випадку зміни сторонами Основного зобов'язання, в тому числі процентної ставки користування Кредитними ресурсами, Іпотекодавець зобов'язується невідкладно укласти з Іпотекодержателем відповідну додаткову угоду до цього договору.

В пункті 3 Договору іпотеки вбачається, що узгоджена Сторонами вартість Предмету іпотеки, враховуючи оцінку, викладену 13.12.2007 в Акті узгодження оціночної вартості нерухомості, яка передається в іпотеку, становить 10 825 435 грн., 00 коп. (десять мільйонів вісімсот двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять п'ять гривень нуль копійок).

Пунктом 8.1.6 Договору іпотеки передбачено, що сторони зобов'язані застрахувати предмет іпотеки протягом двох робочих днів від дати кладення цього договору на користь Іпотекодержателя на весь період дії Основного зобов'язання на умовах, вказаних Іпотекодерателем, на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, а саме:

- пожежі;

- задимлення (в результаті пожежі);

- затоплення;

- вибуху газу (пр. використанні газу);

- влучення блискавки;

- стихійних явищ (урагану, буревію, смерчу, граду, зливи, тиску сніжного покрову та інш.);

- падіння на застраховане майно пілотованого літального об'єкту та його уламків, вантажу, наїзд наземних транспортних засобів,

та надати один із оригіналів страхового договору Іпотекодержателю, тощо.

Відповідно до умов п. 8.4.3 Договору іпотеки Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли в момент настання терміну виконання Іпотекодавцем зобов'язань, забезпечених Іпотекою за цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодаржатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (стаття 1 Закону України «Про іпотеку»).

Приписами статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю, зокрема, на праві власності або на праві господарського відання;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

31.01.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (Іпотекодержавтель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросбит» (Іпотекодавець) було укладено Договір про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого 13 грудня 2007 року (а. с. 69-70, том 1).

В пункті 1 Договору про внесення змін до Договору іпотеки викладено пункт 2 Договору Іпотеки в наступній редакції:

«Зазначені нежитлові будівлі передаються в іпотеку, як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих «Боржнику» за Кредитним договором № 2203/07/КИ-409 від "13" грудня 2007 р. та Договором про внесення змін № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії №2203/07/КИ-409 від 13 грудня 2007 р. (надалі - Основне зобов'язання) на суму 10260000 грн. 00 коп. (десять мільйонів двісті шістдесят тисяч гривень нуль копійок), строком до "12" грудня 2022 року (дванадцятого грудня дві тисячі двадцять другого року), а також процентів за користування Кредитними ресурсами, виходячи з процентної ставки 16 % (шістнадцять відсотків) річних, а також комісійної винагороди за Основним зобов'язанням, неустойки за цим договором або за Основним зобов'язанням, враховуючи відшкодування збитків, завданих прострочкою платежів за Основним зобов'язанням, відшкодування витрат по зверненню стягнення на Предмет іпотеки в повному обсязі (в тому числі витрати за виконавчим написом), визначеному на момент фактичного задоволення вимог.

У випадку зміни сторонами Основного зобов'язання, в тому числі процентної ставки за користування Кредитними ресурсами, Іпотекодавець зобов'язується невідкладно укласти з Іпотекодержателем відповідну додаткову угоду до цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що Банком на адресу позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" та іпотекодавця - Німетуллаєва Рустема Сейтумеровича були скеровані вимоги про усунення порушень (повідомлення про порушення основного зобов'язання та іпотечного договору) №0026н, №0027н від 20.01.2011 (а. с. 71-74, том 1).

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення зазначена вимога отримана ТОВ «Агросбит» 25.01.2011. Цінний лист з вимогою про усунення порушень, що був надісланий Німетуллаєву Р. С., повернувся до Банку з позначкою «За закінченням терміну зберігання».

07.07.2011 на адресу іпотекодавця - Німетуллаєва Рустема Сейтумеровича була направлена вимога про усунення порушень №0930н з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги, повторно була надіслана на адресу іпотекодавця та отримана ним 13.07.2011 (а. с. 76-77, том 1).

Також, 07.07.2011 на адресу позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросбит" була направлена вимога про усунення порушень №0931н з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання зазначеної вимоги. Позичальником ця вимога була отримана 12.07.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.74-75, том 1).

Позичальник свої зобов'язання за договором у частині своєчасного погашення кредиту не виконував, у зв'язку із чим станом на 01.08.2011 за ним рахується заборгованість у загальній сумі 37 464 094,62 грн., з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень, стала підставою для звернення позивача до суду.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли з приводу неналежного виконання позичальником умов кредитного договору в частині сплати кредитних коштів, процентів за користування ними, а також порушення інших умов договору, у зв'язку з чим вони підлягають регулюванню положеннями глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Предметом спору є вимоги про стягнення заборгованості у загальній сумі 37 464 094,62 грн., з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень

Станом на 01.08.2011 за позичальником залишилася непогашеною прострочена заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409 у розмірі 37 464 094,62 грн., що вбачається з розрахунку заборгованості, наданого позивачем (а. с. 13-15, том 1).

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 3 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Одночасно, позивач просить стягнути з відповідача 3 971 282,75 грн. відсотків за користування кредитом.

Згідно з частиною 2 статті 1052 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини 1 статті 1048 зазначеного Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії, Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності в розмірі 8 660 000,00 (вісім мільйонів шістсот шістдесят тисяч гривень 00 копійок) гривень з оплатою по процентній ставці 16,00 (шістнадцять) процентів річних.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на суму заборгованості було нараховано відсотки за користування відповідачем кредитними коштами за період з 13.12.2007 по 01.08.2011, розмір яких, згідно наданого позивачем розрахунку, складає 3 971 281,75 грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача 23 232 811,87 грн. пені за прострочення такого зобов'язання із своєчасної сплати відсотків.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 548 та статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом, зокрема, неустойкою.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до пункту 6.1 Договору про відкриття кредитної лінії за прострочення повернення Кредитних ресурсів та/або сплати процентів, Позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п. 3.2, 3.4, 4.3, 4.4, 4.6 цього Договору, а також будь-яких інших строків передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування Кредитними ресурсами.

Позивачем наданий розрахунок пені по прострочених відсотках (а. с. 16-48, том 1), розмір якої за період з 13.12.2007 по 01.08.2011 складає 23 232 811,87 грн.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки та визнав їх обґрунтованість та правильність.

Доказів зворотного відповідачем суду надано не було.

Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до частини 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, майновий поручитель за іпотечним договором несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання як солідарний боржник, якщо договором іпотеки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, а іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, при цьому у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах взятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено майнового поручителя як особу, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (стаття 11 цього Закону).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про звернення стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд та належить ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 10 825 435,00 гривень, з метою погашення заборгованості перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409 від 13.12.2007 у розмірі 37 464 094,62 гривень, з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит", обґрунтована, а тому підлягає задоволенню.

Що стосується визначення вартості предмета іпотеки, то суд приймає до уваги то, що частиною 6 статті 38 Закону України «Про іпотеку» визначено, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Щодо вимоги позивача стосовно передачі нерухомого майна - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) па праві власності, в управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах безоплатності послуг управителя, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне:

за приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Стаття 20 Господарського кодексу України, в свою чергу, встановлює, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

В статті 16 Цивільного кодексу України дійсно визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спосіб захисту, не передбачений в Цивільному кодексі України, має бути встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Положеннями частини першої ст. 574 Цивільного кодексу України встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, зокрема, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною третьою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За змістом ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Частиною першою ст. 37 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Тобто, передбачений наведеними нормами договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом II книги п'ятої Цивільного кодексу України. При дотриманні цих умов іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".

Таким чином, у разі встановлення такого способу звернення стягнення у відповідному договорі іпотекодержатель на підставі частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України має право вимагати застосування його судом.

Як зазначено вище, предметом іпотеки, відповідно до умов договору іпотеки від 13.12.2007, є нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) па праві власності, в управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах безоплатності послуг управителя.

Відповідно до п. 2 частини другої ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд та належить ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) на праві власності, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною предмету іпотеки для його подальшої реалізації у розмірі 10 825 435,00 гривень, з метою погашення заборгованості перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за Договором про відкриття кредитної лінії № 2203/07/КИ-409 від 13.12.2007 у розмірі 37 464 094,62 гривень, з яких заборгованість за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит"

Відповідно до частини першої ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Таким чином, позивач намагається повторно стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 37 464 094,62 грн. за рахунок нерухомого майна - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруд ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) па праві власності, в управління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на строк до реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів для задоволення вимог АТ "Банк "Фінанси та Кредит" на умовах безоплатності послуг управителя.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підставі щодо визнання права власності позивача на вищевказане на нерухоме майно.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за невиконання умов Іпотечного договору у розмірі 3 557 820,69 грн. суд вважає за можливе задовольнити вказану вимогу позивача, виходячи з наступного:

відповідно до пункту 8.1.6 Договору іпотеки передбачено, що сторони зобов'язані застрахувати предмет іпотеки протягом двох робочих днів від дати кладення цього договору на користь Іпотекодержателя на весь період дії Основного зобов'язання на умовах, вказаних Іпотекодерателем, на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, а саме:

- пожежі;

- задимлення (в результаті пожежі);

- затоплення;

- вибуху газу (пр. використанні газу);

- влучення блискавки;

- стихійних явищ (урагану, буревію, смерчу, граду, зливи, тиску сніжного покрову та інш.);

- падіння на застраховане майно пілотованого літального об'єкту та його уламків, вантажу, наїзд наземних транспортних засобів,

та надати один із оригіналів страхового договору Іпотекодержателю, тощо.

З пункту 9 Договору іпотеки вбачається, що в разі порушення хоча б одного з положень п. 8.1 цього договору Іпотекодавець сплачує Іпотекодержателю штраф у розмірі 25 % (двадцяти п'яти відсотків) від загальної суми заборгованості перед Іпотекодержателем, а Іпотекодержатель набуває права вимагати від Іпотекодавця дострокового повного виконання Основного зобов'язання в десятиденний строк з моменту пред'явлення такої вимоги і відмовитися від виконання Основного зобов'язання в десятиденний строк з моменту пред'явлення такої вимоги і відмовитися від виконання Основного зобов'язання в односторонньому порядку.

Як вже зазначалось, статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Так, одним із видів господарських санкцій згідно частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно статті 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами загальної суми неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами загальної юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанови Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011).

Однак, ТОВ «Агросбит» не здійснив страхування предмету іпотеки, чим порушив зазначені положення Іпотечного договору. Про необхідність виконання своїх зобов'язань Банк неодноразово повідомляв відповідача (листи №1130 б/т від 17.06.2009 та №748-б/т від 11.08.2010), що є підставою для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 557 820,69 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 17.01.2013.

Повне рішення складено 22.01.2013.

Керуючись статтями 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Субхи, будинок №2 загальною площею 1295,0 кв. м, і складаються з наступних будівель: адміністративна літ. „А" - загальною площею 376,3 кв. м, торгових павільйонів: літ. „Г" - загальною площею 124,8 кв. м, літ „Д" - загальною площею 97,8 кв. м, літ. „Е" - загальною площею 40,3 кв. м, літ. „Ж" - загальною площею 106,4 кв. м, літ. „З" - загальною площею 100,8 кв. м, літ. „И" - загальною площею 97,6 кв. м, літ. „К" - загальною площею 92,2 кв. м, літ. „Л" - загальною площею 111,0 кв. м, літ. „М" - загальною площею 116,0 кв. м, літ. „Н" - загальною площею 31,8 кв. м, а також споруди, які належать ТОВ "Агросбит" (код з ЄДРПОУ: 24508004) на праві власності, з метою погашення заборгованості перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованості: за відсотками за користування кредитом - 3 971 282,75 гривень; за кредитом - 10 260 000,00 гривень; за пенею - 23 232 811,84 гривень.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу даного майна з прилюдних торгів.

Початкову ціну предмету іпотеки встановити в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України «Про виконавче провадження».

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

3. Стягнути з ТОВ «Агросбит» (код з ЄДРПОУ: 24508004) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» штраф у розмірі 3 557 820,69 грн. (три мільйони п'ятсот п'ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять грн. 69 коп.).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

4. Стягнути з ТОВ «Агросбит» (код з ЄДРПОУ: 24508004) на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

5. В іншій частині позову відмовити.

Суддя І.К. Осоченко