Рішення

від 26.01.2009 по справі 14/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/128

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"26" січня 2009 р.                                                                            Справа  № 14/128

за позовом         Закрите акціонерне товариство "Промбуд-11"  

до відповідача   Товариство з обмеженою відповідальністю "Осма ЛТД"

про стягнення в сумі 96 418 грн. 72 коп.

                                                                                                               Суддя  

Представники:

Від позивача  :    представник по довіреності Бакун Р.А.    

Від відповідача : не з"явився   

В засіданні оголошувалась перерва з 13  по 26 січня 2009 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Закрите акціонерне товариство "Промбуд-11" звернулося в господарськийсуд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Осма ЛТД" в якому просить стягнути   з останнього заборгованість за виконані на підставі договору субпідряду від 18.03.2004 року роботи в розмірі 92179 грн. 50 коп., 3668 грн. 54 коп. інфляційних збитків за період з грудня 2005р. по жовтень 2008р. включно,  570 грн. 68 коп.-  три проценти річних за прострочення оплати виконаних підрядних робіт згідно довідки форми КБ-3 за листопад 2005 року на суму 6434,90 грн. починаючи з 11.12.2005 року.

Відповідач надав суду відзив на позов в якому проти вимог позивача про стягнення заборгованості в сумі 85744,60 грн. заперечує посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності по вказаних вимогах, відтак просить суд при розгляді справи застосувати  позовну давність. Позовні вимоги в сумі 6434,90 грн. за виконані роботи згідно акту за листопад 2005 року відповідач визнає. Під час розгляду справи відповідач подав заяву від 21.01.2009 р.за №18 в якій повідомляє, що визнає позовні вимоги в сумі 15223,30 грн., однак заперечує проти нарахування на вказану суму інфляційних та 3% річних.

Представник позивача подав заяву в якій просить поновити строк позовної давності посилаючись при цьому на наступне.

Відповідачем не в повній мірі взято до уваги п. 21 Договору субпідряду від 18 березня 2004 року, згідно якого оплата за виконані роботи проводиться щомісячно на протязі 10-ти днів після підписання Генпідрядником довідки КБ-3 при умові надходження коштів від замовника.

Відповідач не повідомляв позивача про те, коли замовник будівельних робіт проводив з ним розрахунки, а навпаки постійно стверджував, що кошти від замовника не отримав, тому не може з нами розрахуватися. Така позиція відповідача змусила позивача звернутися до нього з вимогою про сплату боргу від 27.10.2008 року, яку він проігнорував. Провести звірку взаємних розрахунків відмовився.

Для з"ясування стану розрахунків між відповідачем і замовником, позивачем було направлено до Господарського суду Рівненської області запит.

Після отримання відповіді за №1570 від 24.11.2008 року стало відомо, що замовник станом на 01.01.2006 р. повністю розрахувався із генпідрядником.

Перебіг строку позовної давності починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої пов"язано його початок, (ст.253 ЦК України).

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається після сплину 10 днів з моменту надходження коштів від замовника (господарського суду).

Згідно поданої відповідачем Картки рахунку 361 по контрагенту "Господарський суд" вбачається, що станом на 28 листопада 2005 року рахувалася заборгованість суду перед ТОВ "Осма ЛТД" в розмірі 99 998,10 гривень (платежі в сумі 12717,00 грн та 8 665,00 грн., що надійшли відповідачу 18.11.2005 р. та 28.11.2005 р. відповідно, не беруться до уваги, так як вони стосуються виконання робіт по поточному ремонту приміщення суду №55 від 01.11.2005р.) Сума заборгованості суду перед ТОВ "Осма ЛТД" (99998,10 грн) є більшою, ніж сума заборгованості за виконані роботи ТОВ "Осма ЛТД" перед ЗАТ "Промбуд-11". Це дало підстави вважати, що строк позовної давності не пропущено.

З метою з"ясування більш ширшої інформації стосовно розрахунків між замовником та відповідачем з деталізацією по датам здійснення проплат, було направлено замовнику повторний запит. З отриманої відповіді вбачається, що по актам виконаних робіт за серпень 2005 року та за листопад 2005 року, кошти від замовника надійшли відповідачу у грудні 2005 року.

Отже, строк позовної давності по виконаних роботах у сумах 8788,40 грн. та 6434,90 грн. відповідно не пропущено. По решті заборгованості за виконані роботи із врахуванням того, що дійсний стан розрахунків, конкретні дати проплати виконаних робіт стали відомі лише під час судового розгляду господарського спору, вбачається поважність причини пропуску строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Відповідач в заяві  від 21.01.2009 р.за №18 вважає, що позивач пропустив строк позовної  давності з поважних причин, а відтак відсутні підстави для його поновлення.

Представник відповідача в судове засідання після перерви не з"явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить його (представника) підпис в протоколі судового засіданні від 23.01.2009р. під час якого оголошувалася перерва на 26.01.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

18 березня 2004 року між закритим акціонерним товариством "Промбуд - 11" та товариством з обмеженою відповідальністю "Осма ЛТД" було підписано договір субпідряду б/н від 18 березня 2004 року.

За даним договором ЗАТ "Промбуд-11", як Субпідрядник, зобов'язувався виконати загальнобудівельні роботи (цегляна кладка, перекриття та покриття, горизонтальна ізоляція, монолітні участки та залізобетонні конструкції) добудови адмінприміщення господарського суду Рівненської області по вул. Яворницького в м. Рівне, а ТзОВ "Осма ЛТД", як Генпідрядник, зобов"язався сплатити вартість виконаних робіт.

ЗАТ "Промбуд-11" свої зобов'язання виконало в повній мірі. Підписано двосторонні акти приймання виконаних підрядних робіт (ф.№2КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-3) на загальну суму 344224,5 гривень.

Згідно п. 21 договору субпідряду від 18.03.2004 р оплата за виконані роботи проводиться протягом десяти днів після підписання Генпідрядником довідки форми №КБ-З при умові надходження коштів від Замовника.

ТзОВ "Осма ЛТД" виконало зобов'язання по оплаті тільки частково та сплатило 252045,00 грн.. Станом на 25 листопада 2008 р. заборгованість становить 92179 грн. 50 коп..

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Однак вимоги позивача підлягають тільки частковому задоволенню, а саме про стягнення заборованості за виконані роботи в серпні та листопаді 2005 року у сумах 8788,40 грн. та 6434,90 грн. з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до довідок про вартість виконаних робіт за серпень та листопад 2005 року позивач виконав для відповідача БМР на суму 8788,40 грн. та 6434,90 грн.

Згідно п. 21 договору субпідряду від 18.03.2004 р оплата за виконані роботи проводиться протягом десяти днів після підписання Генпідрядником довідки форми №КБ-З при умові надходження коштів від Замовника.

Таким чином відповідач зобов"язанитй оплатити виконані позивачем в серпні та листопаді  роботи до 10 вересня та 10 грудня 2005 року відповідно. Однак відповідач вказаного зобов2язання не виконав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ж до статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача вартості робіт виконаних в серпні та листопаді 2005 року у сумах 8788,40 грн. та 6434,90 грн. відповідно грунтується на договорі та законі, а відтак підлягає задоволенню.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за роботи виконані в листопаді 2005 року в сумі 6434,90 грн. з врахуванням індексу інфляції  за період з грудня 2005р. по жовтень 2008р. включно в сумі 3668,54 грн. та трьох процентів річних в сумі 570,68 гривень.

Заперечення відповідача про те, що інфляційні та відсотки річних не підлягають до стягнення так як інший розмір процентів встановлений договором субпідряду і що п.б ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а п. 2 ст.258 ЦК України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність  в один рік є необгрунтованим з огляду на таке.

Договором субпідряду від 18.03.2004 року, укладеному між сторонами не встановлено іншого  розміру процентів відмінного від встановленого ст.625 ЦКУ, а пункт договору, на який посилається відповідач у відзиві встановлює відповідальність у вигляді сплати пені та її розмір, що не є по своїй суті відсотками річних з простроченої суми.

Також статті 232 ГК України та 258 ЦК України встановлюють строки стосовно нарахування та стягнення штрафних санкцій, якими в розумінні ст.547 ЦКУ та ст.230 ГКУ є неустойка, штраф, пеня, і не встановлюють строків стягнення інфляційних та відсотків річних, стягнення яких передбачено ст.625 ЦКУ і які не є штрафними санкціями по своій суті.  

Позов про стягнення заборгованості за виконані роботи до серпня місяця 2005 року не підлягають задоволенню в зв"язку зі спливом строку позовної давності про застосування якої заявив відповідач.

Статтею 256 ЦКУ встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст.257 цього ж Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки договором субпідряду передбачено проведення оплати протягом 10 днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, перебіг позовної давності починається на 11 день з моменту підписання акту та триває три роки.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість робіт, які він виконував в 2004-2005 роках. Останній раз позивач виконував БМР в квітні 2005р., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 за квітень 2005 року (при цьому не беруться до уваги роботи виконані позивачем в серпні, листопаді 2005 року, так як відповідач визнає вказану заборгованість).

Таким чином право на позов про стягнення вартості виконаних БМР у квітні 2005р. у позивача виникло 11 травня 2005 року, а по роботах, виконаних до квітня 2005р. ще раніше. .

Однак з позовом до господарського суду позивач звернувся 28.11.2008 року тобто після сплину трьохрічного строку, встановленого ст.257 ЦКУ.

Відповідно до ст.267 ЦКУ сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Заперечення позивача про те, що він не пропустив строку позовної давності, так як п.21 договору субпідряду від 18.03.2004 р встановлено, що оплата за виконані роботи проводиться при умові надходження коштів від Замовника і відповідач таких коштів своєчасно не отримував є необгрунтованим, так як матеріалами справи встановлено, що замовник БМР, яким являвся господарський суд Рівненської області, розрахунки з Генпідрядчиком (ТзОВ "Осма ЛТД") проводив своєчасно. Вказане підтверджується актами звірки взаєморозрахунків між господарським судом Рівненської області та ТзОВ "Осма ЛТД" станом на 01.01.2005р. та 05.01.2006 року та довідками про вартість виконаних робіт ф.КБ-3 за 2004-2005 роки, в яких проставлений штамп про строк оплати.

Клопотання позивача про поновлення строку позовної давності не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ст.53 ГПК України передбачено, що поважними для відновлення пропущеного строку визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними труднощами для вчинення процесуальних дій у встановлений строк.

Зазначені позивачем причини пропуску строку позовної давності, а саме: дійсний стан розрахунків між замовником та відповідачем, дати проплати виконаних робіт не можуть вважатися поважними з наступних причин.

Ст.838 ЦК України передбачено, що генпідрядник виступає перед субпідрядником як замовник і генпідрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання чи неналежне виконання замовником своїх обов'язків, тобто замовник робіт - Господарський суд - ніякого відношення до позивача не має і стан розрахунків між ним та відповідачем не впливає на зобов'язання, взяті на себе відповідачем згідно договору субпідряду та не обмежує прав позивача звернутися до суду з позовом про стягнення боргу з відповідача у встановлений строк.

До моменту подання позовної заяви позивач жодного разу не звернтався до відповідача з вимогою про оплату виконаних робіт чи за інформацією про надходження коштів від замовника.

Таким чином об'єктивно непереборні обставини, які можуть вважатися поважними у розумінні ст.267 ЦК України та перешкодили позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

 1 Позов задоволити частково.

2.Стягнути з рахунку Товариство з обмеженою відповідальністю "Осма ЛТД" вул. Дворецька 91а,Рівне,33000 р/р 2600301003608 РФ "Кредит-Банк" МФО 333670 ЗКПО 30526891 на користь Закрите акціонерне товариство "Промбуд-11" (вул. С.Бандери 41,Рівне,33000, код ЄДРПОУ 30526891) заборгованість за виконані на підставі договору субпідряду від 18.03.2004 року роботи в серпні, листопаді 2005 року в сумі 15223 грн. 30 коп., 3668 грн. 54 коп. інфляційних збитків за період з грудня 2005р. по жовтень 2008р. включно,  570 грн. 68 коп.-  три проценти річних за прострочення оплати виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року, 194,63 грн. витрат по держмиту та 23,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити в задоволенні.

          Суддя                                                                 

підписано "04" лютого 2009 р.