Постанова

від 07.02.2013 по справі 5011-30/5465-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. Справа№ 5011-30/5465-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Іоннікової І.А.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників

від прокуратури: Карпенко Н.М. - посвідчення № 002740

від 05.09.2012 р.

від позивача: Самелюк К.О. - дов. № 225-КР-1847 від 29.12.2012 р.

від відповідача-1: Проценко П.Ю. - дов. № б/н від 08.01.2013 р.

від відповідача-2: Науменко В.А. - директор

Мошаров О.Е. - дов. № /н від 10.01.2013 р.

від відповідача-3: Науменко В.А. - директор

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми „Вніком"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 06.11.2012 р.

у справі № 5011-30/5465-2012 (головуючий суддя Ващенко

Т.М. судді Домнічева І.О., Трофименко Т.Ю.)

за позовом Київської транспортної прокуратури в інтересах

держави в особі Київської міської ради

до 1.Комунального підприємства виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державно

адміністрації) по охороні, утриманню та

експлуатації земель водного фонду м. Києва „Плесо"

2.Виробничо-комерційної фірми „Вніком"

3.Товариства з обмеженою відповідальністю

„ПКВН"

про визнання недійсним договору та звільнення

самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Київської міської ради звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва „Плесо", Виробничо-комерційної фірми „Вніком", Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН" про:

- визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.08., укладеного між Державним комунальним підприємством "Плесо" та Виробничо-комерційною фірмою "Вніком";

- зобов'язання Виробничо-комерційної фірми "Вніком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКВН" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, та передання її за актом приймання-передачі Київській міській раді у придатному стані.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 позов задоволено повністю. Визнано недійсним Договір про спільну діяльність № 1 від 01.02.08 р., укладений між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м Києва "Плесо" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Сім'ї Хохлових, б. 15, корпус А, офіс 3; ідентифікаційний код 23505151) та Виробничо-комерційною фірмою "Вніком" (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, б. 58-А; ідентифікаційний код 22869394). Зобов'язано Виробничо-комерційну фірму "Вніком" (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, б. 58-А; ідентифікаційний код 22869394) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ПКВН" (03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Тимофія Строката, б. 1, літ. А; ідентифікаційний код 33262298) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, та передати її за актом приймання-передачі Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) у придатному стані. Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м Києва "Плесо" (04119, м. Київ, Шевченківський район, вул. Сім'ї Хохлових, б. 15, корпус А, офіс 3; ідентифікаційний код 23505151) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 67 коп. - витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Виробничо-комерційної фірми "Вніком" (03170, м. Київ, Святошинський район, вул. Зодчих, б. 58-А; ідентифікаційний код 22869394) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 67 коп. -витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКВН" (03148, м. Київ, Святошинський район, вул. Тимофія Строката, б. 1, літ. А; ідентифікаційний код 33262298) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 67 коп. -витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору за розгляд заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Виробничо-комерційна фірма "Вніком" звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 та прийняти нове рішенням, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми "Вніком" прийнято до провадження та призначено на 17.01.2013 р.

16.01.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2013 р. у справі № 5011-30/5465-2012 розгляд справи було відкладено на 04.02.2013 р.

31.01.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 2-а-13505/12/2670.

31.01.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-3 надійшло письмове пояснення по справі, в якому останній просить рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити та розглянути питання щодо неналежного відповідача в частині вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,65 га, що знаходиться на території Гідропарку в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві, а також стягнення 357,67 грн. - витрат по сплаті судового збору - та залишити позовні вимоги до відповідача-3 без задоволення.

04.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Прокуратури м. Києва надійшло письмове пояснення по справі, в якому зазначено, що наказом Генерального прокурора України № 77ш від 04.05.2012 р. про зміни у штатному розписі та структурі прокуратури міста Києва, ліквідовано Київську транспортну прокуратуру та утворено управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту. Згідно вищезазначеного наказу відбулася передача кримінальних справ, матеріалів перевірок, скарг та інших службових документів від ліквідованої прокуратури до прокуратури м. Києва. З огляду на наведене прокуратура м. Києва у справі № 5011-30/5465-2012 повністю підтримує позовні вимоги, викладені у позові Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва „Плесо", Виробничо-комерційної фірми „Вніком", Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН" про визнання недійсним договору та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

04.02.2013 р. було оголошено перерву до 07.02.2013 р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

05.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2011 р. у справі № 22/22.

07.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Виробничо-комерційної фірми „Вніком" надійшла заява, в якій останній зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.12.2012 р. у справі № 2-а-13505/12/2670 за позовом Виробничо-комерційної фірми „Вніком" до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним акту перевірки № 294/04 від 25.09.2012 р. та вказівки № 295/04 від 25.09.2012 р. судом встановлено, що твердження Акту перевірки про зайняття ВКФ „Вніком" земельної ділянки на території Гідропарку в Акваторії Венеціанської протоки шляхом розміщення на такій земельній ділянці плавзасобів та допоміжних споруд є безпідставними. Також від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі, в яких наголошено на тому, що ВКФ „Вніком" є підприємством річкового транспорту та сплачує до Державного бюджету України збір за користування водами державної власності у відповідності до передбаченого Порядку справляння збору за спеціальне водокористування водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту.

07.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Прокуратурою м. Києва подано письмові пояснення по справі.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник прокуратури проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 залишити без змін.

Представник відповідача-1 апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 підтримав, просив її задовольнити.

Представник відповідча-3 доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 підтримав, просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.02.2008 р. між Державним комунальним підприємством "Плесо" та Виробничо-комерційною фірмою "Вніком" укладено Договір № 1 про спільну діяльність (далі -Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору відповідач-1 зобов'язався, зокрема, надати послуги по користуванню стоянкою для розміщення плавзасобів, які експлуатуються відповідачем-2, а відповідач-2 в свою чергу зобов'язався надавати плавзасоби для проведення та забезпечення спільних заходів.

Пунктом 9.1. Договору встановлено строк дії договору з 01.02.2008 р. до 01.02.2013 р.

Між відповідачем-1 та відповідачем-2 до вказаного Договору складено, підписано та скріплено печатками сторін схему розташування плавзасобів: теплоходів Ельбрус, Каштан 2, Ореста, ПТ-69, Каштан 5, понтонів КИЕ-321-К, КИЕ-318-К, КИВ-0402-К, КИВ-04703-К (Додаток № 1 до Договору) (територія острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві) та акт приймання-передачі стоянки плавзасобів в тимчасове користування загальною площею 1 650 кв.м.

12.12.2006 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено Договір № 158/м.

Відповідно п. 1.1 Державне комунальне підприємство "Плесо" дозволяє Виробничо-комерційній фірмі "Вніком" користуватися контейнерами для вивозу сміття на пляжі Дитячий, Гідропарк.

Приписами п. 4.1 вказаного Договору встановлено, що він набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

14.06.2011 р. між ФОП Мандрик Л.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКВН" укладено Договір № 0411 обслуговування зливного резервуару та мобільних туалетних кабін.

Пунктами 1.1, 1.2 Договору сторонами визначено, що предметом є надання послуг з обслуговування зливного резервуару. Дислокація зливних резервуарів вказується в додатку № 1 до зазначеного Договору, згідно якого адресою такої дислокації є м. Київ, Гідропарк, причал Гідропарк, плав база Грін, теплоходи: Ельбрус, Каштан 2, Каштан 5, Олеста, Памір.

12.04.2011 р. між Закритим акціонерним товариством „Пірс" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПКВН" укладено Договір № 8, умовами якого є забезпечення плавзасобів ТОВ „ПКВН" заправкою питної води з мережі колодязю ЗАТ „Пірс", що знаходяться у Гідропарку.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки № 659/04 від 03.04.2012 р. складеного Головним управлінням земельних ресурсів встановлено, що на земельну ділянку на території Гідропарку в акваторії Венеціанської протоки орієнтовною площею 0,65 га, яка використовується для стоянки п'яти теплоходів, плавресторану "Грін", понтонів та допоміжних споруд, та розміщена на частині земельної ділянки, що обліковується за ДКП "Плесо" (обліковий номер 66:149:036, площа 3049,22 кв. м) та в межах акваторії Венеціанської протоки (не обліковується), документи, що посвідчують право власності або право користування землею, в тому числі на умовах оренди, у відповідності до вимог ст. 126 Земельного кодексу України у Головному управління земельних ресурсів не зареєстровані (відсутні).

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 366/04 від 25.09.2012 р. Головного управління земельних ресурсів, встановлено використання відповідачем-2 земельної ділянки на території Гідропарку в акваторії Венеціанської протоки орієнтовно площею 0,65 га для розміщення, експлуатації та обслуговування плавзасобів, понтонів та допоміжних споруд. Встановлено, що вказана земельна ділянка розміщена в межах акваторії Венеціанської протоки (не обліковується) та на частині земельної ділянки, яка згідно бази даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" обліковується за ДКП "Плесо" (обліковий номер 66:149:036), використовується для стоянки теплоходів, плавресторану "Грін", понтонів та допоміжних споруд. Також встановлено, що документи, що посвідчують право власності або право користування землею, в тому числі на умовах оренди, у відповідності до вимог ст. 126 Земельного кодексу України, за ВКФ "Вніком" у Головному управління земельних ресурсів не зареєстровані (відсутні).

Матеріали справи містять клопотання (заяву) № К-13321 від 29.01.2008 р. відповідача-2 про надання в оренду на 20 років для стоянки суден земельної ділянки орієнтовною площею 6000 кв.м за адресою: Гідропарк, акваторія Венеціанської протоки, та висновок № К-13321 від 15.09.2009 р. постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури, яким вирішено рекомендувати міському голові залишити клопотання Виробничо-комерційної фірми "Вніком" № К-13321 від 29.01.2008 р. без розгляду, оскільки надання земельної ділянки має здійснюватись відповідно до Земельного кодексу України зі змінами, внесеними до Закону України від 16.09.2008 р. № 509-VI.

Згідно рішення Київської міської ради від 22.01.2009 р. № 38/1093 "Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві", функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів га гідротехнічними спорудами здійснює комунальне підприємство "Плесо", яке підпорядковується виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації).

Вищенаведеним рішенням Київської міської ради Комунальному підприємству "Плесо" було доручено відповідно до вимог законодавства виконувати функції оператора, щодо розміщення на водних об'єктах стоянок плавзасобів та тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого, спортивного, туристичного та іншого призначення в межах прибережних захисних смуг.

Тобто, згаданий пункт рішення передбачає можливість укладення відповідачем-1 угод про розміщення тимчасових споруд, якщо це не суперечить законодавству.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Приписи ст. ст. 13, 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтями 142 - 145 Конституції України передбачено, що до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України, з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

У відповідності до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Таким чином, після проведеної прокурорської перевірки встановлено, що Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" акваторія, що використовується Виробничо-комерційною фірмою „Вніком" та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПКВН" для стоянки плавзасобів не виділялась. Дана земельна ділянка на праві господарського відання чи праві оперативного управління за відповідачем-1 не закріплена, за користування нею до бюджету кошти не сплачуються, тому останній не має достатніх повноважень для передання їх чи закріплення за будь-ким.

Відповідно до ст. 4 Водного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами , водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарським спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів, землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островам; прибережними захисними смугами вдовж морів, річок та навколо водойм.

Згідно з ч. 1 ст. 88 Водного кодексу України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Відповідно до ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: 1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заселення), а також садівництво та городництво; 2) зберігання та застосування пестицидів і добрив; 3) влаштування літніх таборів для худоби; 4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Частиною 3 ст. 59 Земельного кодексу України передбачено, що державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Статтею 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності покладені на органи місцевого самоврядування - ради.

Таким чином, відповідачі використовують земельну ділянку без жодних правовстановлюючих документів, що відповідно до норм чинного законодавства є самовільним заняттям земельної ділянки, порушують цільове використання земель.

Згідно із ст. 1130 Цивільного кодексу України, спільна діяльність між сторонами може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників. Для внесення вкладу необхідністю умова належності майна одній із сторін даного договору. Проте, КП „Плесо" не маючи належної правоздатності на розпорядження земельною ділянкою водного фонду, передало її у відплатне користування ВКФ „Вніком".

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають в комунальній власності, здійснюються на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Земельного кодексу України закріплено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки без одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Частиною 4 ст. 59 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органам місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з п. „в" ч. 1 ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської та Севастопольської міських рад галузі земельних відносин на їх території належить, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення щодо надання на умовах оренди Відповідачу в користування земельної ділянки водного фонду для розміщення стоянкою суден Київською міською радою не приймалося, відповідних договір оренди не укладався і в встановленому порядку не реєструвався.

Таким чином, в порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України Виробничо-комерційна фірма „Вніком" самовільно, без оформлення належних документів займає земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтями 13, 14 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до норм статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Виходячи з умов спірного Договору, фактично Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" передало Виробничо-комерційній фірмі „Вніком" в користування об'єкт благоустрою, які є нічим іншим, як земельною ділянкою, яка розташована на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, за плату, що за своєю суттю підпадає під визначення оренди земельної ділянки.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Нормами статті 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків.

Стаття 235 Цивільного кодексу України визначає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Нормами статей 92, 93 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що розпоряджатись земельними ділянками, в тому числі надавати їх в оренду, користування мають права власники цих земельних ділянок, користувачі земельних ділянок можуть володіти та використовувати надані їм земельні ділянки з дня одержання відповідного правовстановлюючого документа, але не можуть без дозволу власника передавати ці земельні ділянки іншим особам.

Як встановлено вище, документи, які посвідчують право користування земельною ділянкою на території Гідропарку в акваторії Венеціанської протоки, яка розміщена в межах акваторії Венеціанської протоки (не обліковується) та на частині земельної ділянки, яка згідно бази даних автоматизованої системи ПК "Кадастр" обліковується за ДКП "Плесо" (обліковий номер 66:149:036) у відповідачів відсутні.

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що вказана земельна ділянка знаходиться у комунальній власності м. Києва.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що спірний Договір суперечить вищевказаним нормам чинного законодавства України, тому позовні вимоги Київської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1 від 01.02.2008 р., укладеного між Державним комунальним підприємством "Плесо" та Виробничо-комерційною фірмою "Вніком" підлягають задоволенню.

Крім того, твердження відповідачів про те, що Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду міста Києва "Плесо" має належні повноваження для укладення угод щодо водних об'єктів з прибережними захисними смугами, до яких і належить земельна ділянка, передана за спірним Договором, та висновок про те, що вказаний спірний Договір було укладено з дотриманням вимог законодавства України, як договір про спільну діяльність, спростовується доказами, які містяться в матеріалах справи.

З письмових пояснень прокуратури м. Києва вбачається, що в позові прокурор просить зобов'язати Виробничо-комерційну фірму „Вніком" та Товариство з обмеженою відповідальністю „ПКВН" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, та передання її за актом приймання-передачі Київській міській раді у придатному стані. В ході перевірки прокуратури встановлено, що згідно свідоцтв про право власності на судна - плавбаза „ГРІН", теплоходи „Ельбрус", „Олеста" належать Виробничо-комерційній фірмі „Вніком".

Водночас директором Виробничо-комерційній фірмі „Вніком" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН" є Науменко В.А., який на запит Київської транспортної прокуратури надав копії договорів про обслуговування плавзасобів на території острову Гідропарк, укладених від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН".

Зокрема, між ФОП - Мандрик Л.М. та ТОВ „ПКВН" від 14.06.2011 р. Договору № 0411 обслуговування зливного резервуару та мобільних туалетних кабін, п. 1.1., 1.2. яким сторонами визначено, що предметом є надання послуг з обслуговування зливного резервуару. Дислокація зливних резервуарів вказується в додатку № 1 до зазначеного Договору, згідно якого адресою такої дислокації є м. Київ, Гідропарк, плавбаза Грін, теплоходи: Ельбрус, Каштан 2, Каштан 5, Ореста, Памір.

Відповідно до положень Договору № 8 від 12.04.2011 р., укладеного від імені ТОВ „ПКВН" підрядник забезпечує питною водою плавбази ТОВ „ПКВН", що знаходяться у Гідропарку.

Отже, з вказаних обставин прокуратурою м. Києва пред'явлено позов до обох відповідачів, а саме Виробничо-комерційної фірми „Вніком" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ПКВН" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

З вищенаведених норм вбачається, що приступати до використання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності можна лише після прийняття органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування та одержання відповідного документа, що посвідчує право на неї та право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Оскільки ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у цієї особи таких документів на час прийняття судом рішення є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком, суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, визнання недійсним Договіру про спільну діяльність № 1 від 01.02.2008 р., укладеного між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м Києва "Плесо" та Виробничо-комерційною фірмою "Вніком" та зобов'язання Виробничо-комерційної фірми "Вніком" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКВН" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,65 га, що знаходиться на території острову Гідропарк в акваторії Венеціанської протоки в м. Києві і є частинами земельної ділянки обліковий номер 66:149:036 і земельної ділянки у межах акваторії Венеціанської протоки, що не обліковується, та передати її за актом приймання-передачі Київській міській раді у придатному стані.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми „Вніком" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 р. у справі № 5011-30/5465-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-30/5465-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Іоннікова І.А.