Рішення

від 19.03.2013 по справі 2-17/13

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

№ 2-17/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:

головуючого судді Антоненко М.В.

при секретарі Атуової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про стягнення моральної шкоди,-

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому вказує на те, що на виконанні Ленінського ВДВС Луганського МУЮ - відповідача по справі знаходився виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 4867,5 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду М.Луганська від 3 серпня 2011 р. по справі №2- 1542/11 визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відповідача. Ухвала залишена в силі апеляційним судом Луганської області. Як встановлено зазначеною ухвалою, рішення Ленінського районного суду М.Луганська про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 4867,5 грн., яке було на виконанні у відповідача з 9.04.2010 р., станом на 12.07.2011 р. було закінчено. Таким чином, рішення суду про стягнення коштів, винесене на мою його, з вини відповідача не виконувалось на протязі року та трьох місяців.

Позивач вважає, що неправомірною бездіяльністю відповідача йому завдано моральну шкоду, а саме - він зазнав моральні страждання у зв'язку з порушенням його майнових прав на отримання від боржника грошових коштів, необхідністю вести листування з відповідачем, звертатися до суду зі скаргою, витрачати час та особисті зусилля на участь у судових засіданнях, а також у зв'язку з відчуттям невпевненності та приниженності, завданої неправомірною поведінкою посадових осіб відповідача. В зв'язку з цим, позивач ОСОБА_1 просить суд стягнути 5000 грн. з ВДВС Ленінського МУЮ в рахунок компенсації його моральних страждань повинна бути грошова сума у розмірі 5000 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник ВДВС Ленінського МУЮ позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що ОСОБА_1 не довів факту заподіяння йому моральної шкоди, а тому позов є необгрунтованим

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Судом встановлено, що згідно з ухвалою Ленінського районного суду М.Луганська від 3 серпня 2011 р. по справі №2- 1542/11 визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС Ленінського МУЮ при виконанні виконавчого листа № 2-1832 иданого 10.03.10 р. . Ухвала залишена в силі ухвалою апеляційного суду Луганської області від 10.11.11 р. Ленінським районним судом М.Луганська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4867,5 грн. (а.с. 3,4).

Згідно зі статтями 59,60 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Пунктом 5. Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.02.09 р «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази, в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 не довів доказами факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань, лише тільки ухвала суду про визнання дій відповідача неправомірними не є належним доказом того, що ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, а тому в позові слід відмовити за необґрунтованістю вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60,209,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у зв'язку з необґрунтованістю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про стягнення моральної шкоди .

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська.

Головуючий суддя М.В. Антоненко