Рішення

від 20.03.2013 по справі 117/259/13-ц

СОВЄТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 117/259/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Тощевої О.О.

при секретарі - Ібрагімової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Совєтський Совєтського району Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про розірвання шлюбу, поділ спільного майна та визнання договорів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 04 грудня 2009 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ спільного майна (а.с.3-4 т.1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1978 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох повнолітніх дітей, сумісне проживання з відповідачкою не склалося, тому шлюбні відношення фактично припинені з 03 травня 2008 року, сумісне господарство не ведеться. У період шлюбу ними було придбано: жила АДРЕСА_1, вартістю 20000грн.; меблевий гарнітур, вартістю 2000грн.; три телевізора, вартістю 1500грн.; кухонні меблі вартістю 1000грн.; дві пральні машини, вартістю 1800грн.; диван, вартістю 700грн.; три комп'ютера, вартістю 2500грн.; принтер, вартістю 500грн., загальна вартість майна 30000грн., яке знаходиться у володінні відповідачки. Взаємної згоди про розділ майна між ними не досягнуто. Тому позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою та розділити майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, виділивши позивачу 1/2 частку від його вартості на суму 15000грн.

ОСОБА_2, 16 грудня 2009 року звернулася до суду зі зустрічним позовом до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про розірвання шлюбу, поділ спільного майна та визнання договорів недійсними (а.с.18-21 т.1).

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що вона дійсно знаходиться з позивачем з 1978 року у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають двох повнолітніх дітей, сумісне проживання з позивачем не склалося, тому шлюбні відношення фактично припинені з 03 травня 2008 року, сумісне господарство не ведеться. У період шлюбу ними було придбано: жила АДРЕСА_1, вартістю 20000грн.; меблевий гарнітур, вартістю 2000грн.; три телевізора, вартістю 1500грн.; кухонні меблі, вартістю 1000грн.; дві пральні машини, вартістю 1800грн.; диван, вартістю 700грн.; три комп'ютера, вартістю 2500грн.; принтер, вартістю 500грн., але відповідачка не згодна з оцінкою даного майна. Крім того, позивач не включив до складу майна на праві спільної сумісної власності квартиру №8, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка коштує не менш ніж 10000грн., яку вважає включити до поділу між ними. Однак, поділ цього майна ускладнюється тим, що 18.12.2007 року між ОСОБА_1 та Харківською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк» був укладений іпотечний договір №839/4/27/38/7-954. Відповідно до п.1.1 іпотечного договору «іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником основного зобов'язання за договором кредиту №839/3/27/38/7-669 від 18.12.2007 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, тому квартира №8, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 належить іпотекодавцю на праві приватної власності. Вважає, що згоди на укладення вказаного правочину не надавала, тому він порушує її права та інтереси і даний договір іпотеки повинен бути визнаний недійсним, оскільки п.1.1 суперечить вимогам ЦК України та Сімейному кодексу України. На підставі викладеного просить суд, визнати недійсним договір №839/4/27/38/7-954 від 18.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та Харківською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк», розірвати шлюб між нею та відповідачем та розділити майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, виділивши їй 1/2 частку від її ринкової вартості.

Пізніше ОСОБА_2 18 жовтня 2010 року збільшила свою зустрічну позовну заяву, мотивуючи тим, що 31.07.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №578-025/ФК-08 на суму 508938,00грн. Згоди на укладення цього правочину ОСОБА_2 не надавала і вважає, що порушені її права та інтереси. Тому просить суд визнати недійсним кредитний договір № 578-025/ФК-08 (а.с.212-213 т.1).

Ухвалою суду від 01 листопада 2010 року прийнята відмова ОСОБА_1 від позову у часті розірвання шлюбу та відмова ОСОБА_2 від зустрічного позову у часті розірвання шлюбу і провадження по цивільній справі в цієї часті - закрито (а.с.156 т.1).

Ухвалою суду від 11 березня 2013 року прийнята відмова ОСОБА_2 від зустрічного позову у часті визнання недійсним кредитного договору №578-025/ФК-08, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» і провадження по цивільній справі в цієї часті - закрито (а.с.207 т.2).

ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що є розписка про отримання судової повістки, відповідно до клопотання (а.с.30 т.2) просить розглянути справу у його відсутність.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася повідомлена належним чином, про що є розписка про отримання судової повістки, відповідно до клопотання (а.с.31 т.2) просить розглянути справу у її відсутність.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, про що є розписка про отримання судової повістки, відповідно до клопотання (а.с.6 т.2) просить розглянути справу у його відсутність.

Цивільна справа розглянута на підставі ч.2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що сторони з 1978 року по день розгляду справи знаходяться у шлюбних відношеннях, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.5).

Згідно положень ст.ст.10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до змісту статей 60, 61, 71 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності і кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі і такий спір може бути вирішений судом.

З огляду матеріалів справи, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не надав ніяких доказів, які б достовірно підтверджували, що подружжя під час шлюбу набуло за спільні грошові кошти майно загальної вартості 30000грн., а саме: жилу квартиру АДРЕСА_1 вартістю 20000грн.; меблевий гарнітур, вартістю 2000грн.; три телевізора, вартістю 1500грн.; кухонні меблі, вартістю 1000грн.; дві пральні машини, вартістю 1800грн.; диван, вартістю 700грн.; три комп'ютера, вартістю 2500грн.; принтер, вартістю 500грн. та користувались ним. Що це спільне майно подружжя є в наявності на даний час, чи відповідачка розпорядилася спільним майном на власний розсуд без згоди іншого з подружжя, а тому відсутні правові підстави для визнання вказаного майна спільною сумісною власністю подружжя та здійснення його поділу в натурі в судовому порядку.

Відповідачка ОСОБА_2 також до своєї зустрічної позовної заяви, не надала суду ніяких доказів, підтверджуючи наявність спірного майна.

Крім того, на підставі клопотання ОСОБА_2 (а.с.62 т.2) суд ухвалами від 08 травня 2012 року та від 14 червня 2012 року призначав проведення будівельно-технічної експертизи та товарознавчої експертизи, однак сторонами не був наданий доступ до огляду об'єктів, що підтверджується повідомленням експерта №1557 від 16 листопада 2012 року (а.с.129 т.2) о неможливості надати висновок про вартість майна на підставі вищевказаних ухвал.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній висновок експерта про вартість спірного майна із-за ухилення сторін від участі в експертизі, яки не надали експерту доступу до приміщення та майна, яке підлягає дослідженню, а також, сторони не надали суду ніяких письмових доказів підтверджуючи наявність спірного майна придбаного у період шлюбу, тому суд на підставі ст. 212 ЦПК України надає належну оцінку даним доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів.

Суд, не приймає до уваги заперечення ОСОБА_2 (а.с.150 т.2), що деякі речі спільного майна подружжя, були нею подаровані третім особам, оскільки ці факти також не підтверджуються ніякими доказами.

Крім того, ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові просить визнати недійсним договір іпотеки №839/4/27/38/7-954 від 18.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Харківською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк», посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_2 належить сторонам на праві спільної сумісної власності, і даним договором іпотеки порушуються її майнові права, а тому, згоди на його укладення вона не надавала.

Однак, судом встановлено, що двокімнатна квартира АДРЕСА_2 на підставі особистої приватної власності, а саме: 2/3 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 лютого 1997 року (а.с.59-60 т.1) та 1/3 частка на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 12 січня 2000 року (а.с.57-58 т.1) - належить особисто ОСОБА_1

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 57 СК України, майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Таким чином, при укладенні договору іпотеки №839/4/27/38/7-954 від 18.12.2007 року, який укладений між ОСОБА_1 та Харківською обласною філією АКБ «Укрсоцбанк», не потрібна згода дружини - відповідачки ОСОБА_2, оскільки це не є спільною сумісною власністю подружжя, та поділу у судовому порядку не підлягає.

Тому, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статей 57, 60, 61, 69, 71 СК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про поділ спільного майна та визнання договору іпотеки недійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга була подана.

Головуючий суддя: